Як нова методика УВТ допомагає людям похилого віку З віком біль перестає бути тимчасовим. Він стає фоном життя — у спині, колінах, стегнах, плечах, стопах. Люди похилого віку часто звикають до цього стану, вважаючи його «нормальним», хоча біль обмежує рух, сон і самостійність. Саме тому в Ізраїлі все більше уваги приділяють методам лікування, які допомагають без операції і без агресивних втручань. Одним із таких методів є ударно-хвильова терапія (УВТ) — сучасний підхід, який активно застосовується для лікування хронічного болю у пацієнтів старшого віку. Підхід клінік, що спеціалізуються на лікуванні болю, добре ілюструється на англомовній сторінці https://uvt.nikk.co.il/en/ , де описано філософію неоперативного відновлення. Чому лікування болю у літніх людей — окреме завдання У похилому віці біль рідко має одну причину. Найчастіше це поєднання: зниження еластичності тканин хронічного запалення змін у нервовій системі порушеного рухового балансу Традиційні методи — таблетки та уколи — часто не підходять через побічні ефекти, взаємодію з іншими ліками та короткочасний результат. Саме тому в Ізраїлі шукають методи, які працюють локально, не перевантажуючи організм. Що таке УВТ і чому вона підходить літнім пацієнтам Ударно-хвильова терапія — це метод, при якому в тканини передаються контрольовані акустичні імпульси. Вони не руйнують тканини, а стимулюють: кровообіг регенерацію зменшення хронічного запалення зниження больової чутливості Для людей похилого віку важливо, що УВТ: не потребує операції не вимагає анестезії не пов’язана з тривалим відновленням дозволяє зберігати звичний ритм життя Саме тому цей метод активно застосовується при болях у попереку, колінах, плечах, ахілловому сухожиллі та стопі. Як в Ізраїлі адаптують УВТ під вік пацієнта В ізраїльських клініках УВТ не застосовують за одним шаблоном. Для пацієнтів старшого віку протоколи змінюють: зменшують інтенсивність імпульсів збільшують інтервали між сеансами поєднують терапію з м’яким відновленням рухів Лікарі оцінюють не лише зону болю, а й загальну рухливість, баланс і впевненість людини в русі. Це зменшує ризик загострень і підвищує ефективність лікування. Чому літні пацієнти з України та інших країн обирають Ізраїль Ізраїльська медицина відома прагматичністю. Тут не обіцяють «чудес», але чесно пояснюють: що саме можна покращити скільки часу це займе яких змін очікувати Для багатьох пацієнтів важливо, що вони можуть ознайомитися з інформацією зрозумілою мовою. Саме тому клініки часто спрямовують людей на російськомовні ресурси, наприклад https://uvt.nikk.co.il/ (сторінка російською мовою), де детально описано підхід до лікування болю без операції. Роль руху у відновленні після 60 років В Ізраїлі вважають, що страх руху у літньому віці шкодить не менше, ніж сам біль. Тому УВТ майже завжди поєднують з: відновленням базових рухів корекцією ходи м’якими вправами для підтримки м’язів Це дозволяє зменшити навантаження на хворі зони та повернути впевненість у власному тілі. Де проходять лікування пацієнти Клініки, що працюють з методикою УВТ, приймають пацієнтів у різних регіонах Ізраїлю: у Хайфі, Крайот, Акко, Нагарії, Афулі, Йокнеамі, Петах-Тікві, Нетанії, Хадері, Кфар-Сабі. Для тих, хто планує лікування саме в центральному регіоні, корисною є сторінка https://uvt.nikk.co.il/klinika-boli-v-petah-tikve/ (сторінка російською мовою), де описано роботу клініки та можливості для пацієнтів старшого віку. Яких результатів очікують літні пацієнти Найчастіше люди похилого віку відзначають: зменшення постійного болю покращення ходи більшу стабільність і баланс можливість довше залишатися активними Для багатьох це означає повернення до простих речей: прогулянок, поїздок, самостійності без постійної допомоги. Чому УВТ — це не «модна процедура», а інструмент В Ізраїлі УВТ не рекламують як універсальне рішення. Це інструмент, який працює в правильному контексті — з діагностикою, рухом і реалістичними очікуваннями. Саме такий підхід робить метод особливо цінним для людей похилого віку, яким важливо не лише зменшити біль, а й зберегти якість життя.

КЗ КОР Київський регіональний центр «Інваспорт» та ДЮСШІ Київський Регіональний Інваспорт Сьогодні свій День народження відзначає майстер спорту України міжнародного класу з пара триатлону — Аліса Колпакчи Шановна Алісо, щиро вітаємо Вас із Днем народження! Ваша наполегливість, витримка та відданість спорту є яскравим прикладом сили характеру і цілеспрямованості. Своїми досягненнями Ви не лише гідно представляєте Україну на спортивній арені, а й надихаєте багатьох на шлях розвитку, віри в себе та руху вперед. Ваш внесок у розвиток пара триатлону в Україні є вагомим і надзвичайно цінним. Бажаємо міцного здоров’я, внутрішньої гармонії, нових спортивних вершин і впевнених стартів. Нехай кожен день приносить позитивні емоції, підтримку близьких і радість від улюбленої справи, а всі задуми та мрії впевнено втілюються в життя. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт

День Заменгофа День Заменгофа (Zamenhofa Tago) відзначають 15 грудня. Кожного року, коли світ починає готуватися до різдвяних та новорічних свят, есперанто-спільнота відзначає свій власний, особливий день, найпопулярніше свято в культурі есперанто. Цей день присвячений дню народження творця мови Людвіка Лазаря Заменгофа, але з часом він переріс у дещо більше — справжнє свято літератури та міжнародного порозуміння Історія виникнення свята День Заменгофа Людвік Заменгоф народився 15 грудня 1859 року. Коріння святкування Дня Заменгофа сягає ще XIX століття. Історики есперанто-руху простежують початки традиції до 17 грудня 1878 року. Саме тоді, на вечірці з нагоди свого 19-річчя, юний Людвік Заменгоф вперше представив друзям Lingwe uniwersala — ранню версію своєї міжнародної мови. Згодом, до 1887 року, цей проєкт еволюціонував у те, що ми сьогодні знаємо як есперанто, після публікації знаменитої «Unua Libro» (Першої книги). Значення та важливість свята День Заменгофа День Заменгофа відіграє критично важливу роль для збереження та розвитку культури есперанто. Це не просто вшанування пам’яті видатного лінгвіста, а потужний імпульс для літературного процесу. Офіційний статус Дня Заменгофа стимулює авторів писати, видавців — друкувати, а читачів — купувати нові твори. Це забезпечує безперервний розвиток мови, адже мова живе доти, доки нею творять культуру. Крім того, це нагода для спільноти відчути єдність, незалежно від кордонів та національностей, що повністю відповідає ідеалам самого Заменгофа. День Заменгофа — це яскравий приклад того, як ідея однієї людини може об’єднати мільйони. Це свято інтелекту, дружби та любові до слова.

День носіння перлів День носіння перлів (National Wear Your Pearls Day) відзначається 15 грудня. Це більше, ніж просто день, коли можна прикрасити себе елегантними перлинами. Це день, який символізує силу, що долає труднощі, усвідомлення психічного здоров’я та неповторну красу індивідуальних життєвих історій. Походження та значення Історія та засновники День носіння перлів був заснований у 2015 році у США авторкою бестселерів та мотиваційним спікером ДеАнною Букерт (DeAnna Bookert). Особиста подорож Букерт через труднощі, біль і депресію надихнула її на створення цього дня. Вона носить перлини як нагадування про свою цінність і призначення, і в цей день заохочує інших визнати їхню цінність. Символіка перлів Перли символізують мир, спокій і силу. Вони утворюються, коли устриці, мідії або молюски реагують на подразник, наприклад, піщинку, покриваючи її шарами арагоніту та конхіоліну. З часом ці шари перетворюють подразник на прекрасну перлину. Цей процес є метафорою того, як життєві виклики можуть привести до сили та краси. Святкування Дня носіння перлів Найпростіший спосіб відзначити цей день — носити перлини. Незалежно від того, чи є вони сімейними реліквіями, чи нещодавно придбані, носіння перлин у цей день — це святкування особистої краси та цінності. Цей день нагадує про те, що потрібно подумати про перешкоди, з якими ми зіткнулися, і про зростання, яке відбулося в результаті. Це особисте свято стійкості та краси. Цей день заохочує ділитися своїми історіями в соціальних мережах, використовуючи перлини як символ своєї подорожі та особистого життєвого шляху. Позначаючи історії тегом #WearYourPearls, ви можете допомогти поширити повідомлення і надихнути інших. Подумайте про те, щоб подарувати перли близьким людям, які постали перед труднощами, як визнання їхньої сили та пройденого шляху. День носіння перлів — це також чудовий час для догляду за перлинами. Регулярне носіння та належний догляд допоможуть зберегти їхню красу та блиск. Глибинний сенс Поінформованість про психічне здоров’я Цей день також є національною кампанією у США з підвищення обізнаності про депресію та тривожність. Він нагадує нам про те, що ми повинні усвідомлювати свій психічний стан і звертатися за допомогою, коли це необхідно. Він також заохочує підтримувати тих, хто бореться з емоційними проблемами. Перлини як метафори Кожен вид перлів має свій власний символізм, наприклад, мудрість, цілісність, надію та зцілення. Носіння перлин може бути нагадуванням про те, що, подібно до цих дорогоцінних каменів, ми можемо долати труднощі й ставати сильнішими та красивішими. День носіння перлів — це значуще свято, яке виходить за рамки моди. Це день святкування особистої сили, краси та унікальних історій, які роблять нас тими, ким ми є. Одягаючи перлини 15 грудня, ми визнаємо нашу боротьбу, приймаємо наш життєвий шлях й нагадуємо собі та іншим про нашу внутрішню цінність і стійкість.

🫰Як "заразити" близьких здоровим способом життя? 🙅Немає сенсу змушувати тих, хто не хоче правильно харчуватися і займатися фізичною активністю. Так ви не отримаєте результату і зустрінете негатив від близьких. 🤌Краще вчинити більш хитро: впроваджувати здорові звички непомітно. Як саме? 👇Ось кілька перевірених "вірусних" трюків: 🖱Станьте живим прикладом. Почніть самі бігати вранці чи готувати смачні салати — і робіть це з таким задоволенням, ніби це найкраща розвага на світі. Близькі дивитимуться і подумки нотуватимуть: "А що, виглядає круто..." 🖱Замість "їж броколі, бо корисно" — готуйте круті страви, де корисне ховається за смаком. Наприклад, піца на цільнозерновому тісті з купою овочів, смузі, що виглядає як десерт, або курка в пікантному соусі з гарніром з кіноа. Вони з'їдять — і навіть не помітять, що це "здорове". 🖱Запропонуйте спільну активність, яка не кричить "спорт!". Прогулянка парком з собакою (або без), танці під улюблену музику на кухні, похід у боулінг чи навіть спільне прибирання під енергійний плейлист. Головне — щоб було весело, а не "ой, знову треба потіти". 🖱Хваліть маленькі кроки. Побачили, що чоловік узяв яблуко замість чіпсів? "Ого, ти сьогодні як супергерой!" Дитина пройшлася пішки замість ліфта? "Клас, ти вже на рівні спортсмена!" Позитивне підкріплення працює краще за будь-які лекції. 🖱Зробіть здоровий вибір найпростішим. У холодильнику — фрукти на видноті, печиво — на верхній полиці. На столі — пляшка води, а не кола. Люди ліниві (і ми всі такі), тому обирають те, що ближче. ✅Пам'ятайте: зміни — це не спринт, а марафон. Ви не виховуєте, ви просто "заражаєте" своїм прикладом і радістю. 💪І одного дня ви прокинетеся, а ваша половинка вже сама пропонує: "Може, сьогодні прогуляємося?" Оце і буде перемога! 💪 🌈Тож починайте з себе, посміхайтеся і будьте терплячими — здоров'я близьких варте того, щоб грати в довгу гру. 🏆Ви впораєтесь!

#історія #особистості 🗼 Інженер Світового Масштабу: Гюстав Ейфель — Творець Металевих Шедеврів. 15 грудня 1832 року народився Александр Гюстав Ейфель (повне ім'я — Александр Гюстав Бонікгаузен), легендарний французький інженер-будівельник та архітектор, чиє ім'я стало синонімом інноваційного використання металевих конструкцій. Він назавжди увійшов в історію як автор найвідомішого символу Парижа — Ейфелевої вежі. Перші Кроки в Інженерії Ейфель здобув освіту в Центральній школі мистецтв і ремесел у Парижі. Його кар'єра стрімко розвивалася з акцентом на металеві конструкції, особливо мости. Він застосовував новаторські методи для будівництва великих залізничних мостів, демонструючи високу точність розрахунків і сміливість інженерних рішень. Зокрема, він спроектував: Віадук Гарабі (1884): Один із найвищих мостів у світі на момент будівництва, розташований у Франції. Його конструкція стала проривом у металевому мостобудуванні. Світові Шедеври Ім'я Гюстава Ейфеля нерозривно пов'язане з двома монументальними спорудами, що стали символами своїх країн: 1.Ейфелева вежа (Париж): Створена до Всесвітньої виставки 1889 року, вежа спочатку викликала суперечки, але швидко стала іконою. Ейфель використав сітчасту структуру, яка забезпечувала високу стійкість при мінімальній вазі та чинила найменший опір вітру. Це був інженерний тріумф, що демонстрував можливості металу. 2.Каркас Статуї Свободи (Нью-Йорк): Ейфель розробив внутрішній несучий каркас для знаменитої Статуї Свободи, спроектованої Фредеріком Бартольді. Цей каркас, що дозволяє зовнішній мідній оболонці незалежно рухатися під дією вітру та температурних коливань, є яскравим прикладом його конструкторського генія. Панамський Скандал та Спадщина Наприкінці кар'єри Ейфель був причетний до Панамського скандалу (пов'язаного з будівництвом Панамського каналу), хоча його роль у фінансових махінаціях не була доведена. Ця справа на деякий час затьмарила його ім'я. Однак його основна спадщина — це незліченні мости, вокзали та, звісно, його вежа, які довели, що інженерія може бути формою високого мистецтва. Гюстав Ейфель перетворив метал із простого будівельного матеріалу на виразний засіб архітектури. 🏗️🌉

🗣 Сьогодні — День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Це день подяки людям, які ціною власного здоров’я стали на захист життя мільйонів. Їхній подвиг — приклад мужності, відповідальності та служіння суспільству. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #особистості 👑 14 грудня 1895: Георг VI — Символ Стійкості під час Бліцу. Сьогодні ми згадуємо день народження короля, який став несподіваним, але непохитним символом національної єдності Великої Британії під час найтемніших часів Другої світової війни — Георга VI (Albert Frederick Arthur George). Він народився 14 грудня 1895 року. 😲 Несподіване сходження на престол Георг VI не готувався до трону. Він був другим сином Георга V і його повне ім'я було Альберт. У сім'ї його називали просто «Берті». Його старший брат, Едуард VIII, мав стати королем. Однак у 1936 році Едуард зрікся престолу заради одруження з розлученою американкою Волліс Сімпсон. Це зречення призвело до конституційної кризи, і Альберт, хоч і був глибоко сором'язливим та страждав від сильного заїкання, був змушений прийняти корону. Він взяв ім'я Георг VI, щоб підкреслити спадкоємність та стабільність монархії. 🇬🇧 Символ опору нацизму Справжнім випробуванням для Георга VI стало літо 1940 року, коли Німеччина почала «Бліц» — масовані бомбардування британських міст. Король та його дружина, Королева-консорт Єлизавета (пізніше відома як Королева-мати), відмовилися залишити Лондон та переїхати у безпечніше місце, попри всі прохання. Королівська родина залишалася у Букінгемському палаці, який сам двічі потрапляв під бомбардування. Королева Єлизавета тоді сказала знамениту фразу: "Я рада, що нас бомбили. Тепер я можу дивитися Істу в очі, ніби я відчула те ж, що і вони". (Іст-Енд — найбільш постраждалий від бомбардувань район Лондона). 🤝 Моральна підтримка Стійкість короля, який особисто відвідував зруйновані райони та зустрічався з постраждалими, стала потужним символом моральної підтримки для нації. Його щорічні радіозвернення до Співдружності, незважаючи на його заїкання (яке він долав за допомогою спеціальних вправ), надихали британців і посилювали їхню рішучість боротися до кінця. Ця його боротьба була яскраво відображена у фільмі «Король говорить!». Георг VI успішно провів британську монархію через горнило Другої світової війни, відновив довіру до інституту та помер у 1952 році, залишивши трон своїй дочці — Єлизаветі II. Його правління є прикладом служіння обов’язку та стійкості у часи найбільших викликів. 🎖️

#історія #події ✨ 14 грудня 1900: Революція Планка — Народження Квантової Теорії. Ця дата є однією з найважливіших в історії науки, днем, коли світ вперше познайомився з фундаментальною ідеєю, що перевернула уявлення про матерію та енергію. Рівно 125 років тому німецький фізик Макс Планк представив концепцію, яка започаткувала еру квантової фізики. 💡 Проблема "Ультрафіолетової Катастрофи" Наприкінці XIX століття класична фізика не могла пояснити явище випромінювання абсолютно чорного тіла (наприклад, розпеченого металу). Відповідно до тодішніх законів, тіло мало б випромінювати нескінченну кількість енергії в ультрафіолетовому діапазоні, що, очевидно, не відбувалося в реальності. Це протиріччя назвали "ультрафіолетовою катастрофою". 🤯 🔬 Гіпотеза, що змінила світ 14 грудня 1900 року на засіданні Берлінського фізичного товариства Макс Планк виступив із доповіддю, в якій запропонував радикальне рішення цієї проблеми. Він припустив, що енергія випромінюється і поглинається не безперервними потоками, як вважала класична фізика, а дискретними порціями, які він назвав квантами. Планк постулював, що енергія E будь-якого випромінювання пропорційна його частоті \nu, де коефіцієнтом пропорційності є нова фундаментальна константа h: E = h\nu. Ця константа h отримала назву сталої Планка. ⚛️ Народження нової фізики Сам Планк спочатку розглядав свою гіпотезу як суто математичний прийом, необхідний для узгодження теорії з експериментом, і не був повністю переконаний у її фізичному значенні. Однак його ідея дала початок: Альберту Ейнштейну для пояснення фотоефекту (за що Ейнштейн отримав Нобелівську премію). Нільсу Бору для створення першої моделі атома. Усій сучасній квантовій механіці, без якої неможливі лазери, транзистори, комп'ютери та сучасна електроніка. Нобелівську премію з фізики 1918 року Макс Планк отримав саме «за заслуги у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії». Цей день став поворотним моментом, відкривши вченим шлях до дослідження мікросвіту, де діють зовсім інші, дивовижні закони. Завдяки цій революції ми маємо світ, яким знаємо його сьогодні. 🌌💻

#історія #події 📜 14 грудня 1918: Останній підпис Гетьмана та реванш Республіки. ​Цей день в історії України назавжди закарбувався як фінал амбітного, але суперечливого проекту Української Держави ("Другого Гетьманату"). Рівно 107 років тому в Києві відбулася подія, що кардинально змінила вектор визвольних змагань — Павло Скоропадський зрікся булави. ​🏛️ Контекст: Пастка геополітики До середини грудня 1918 року влада гетьмана тріщала по швах. Підтримка німецьких військ, на багнетах яких тримався режим, зникла після завершення Першої світової війни та революції в Німеччині. Намагаючись знайти нових союзників (Антанту), Скоропадський зробив фатальну політичну помилку — 14 листопада видав грамоту про федерацію з "небільшовицькою Росією". Це стало сірником, що підпалив діжку з порохом. Українські національні сили, об'єднані в Директорію, підняли повстання. ​⚔️ Облога Києва Війська Директорії, ударною силою яких були Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця, стиснули кільце навколо столиці. У Скоропадського майже не залишилося лояльних частин, окрім офіцерських дружин та невеликих загонів сердюків. Київ жив у напрузі вуличних боїв. ​✍️ Момент істини 14 грудня ситуація стала безнадійною. У своїй резиденції на вулиці Інститутській, 40, розуміючи невідворотність поразки та бажаючи уникнути зайвого кровопролиття в місті, Павло Скоропадський підписав акт зречення від влади. ​"Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади" — йшлося в документі. ​🛤️ Наслідки Вже наступного дня війська Директорії тріумфально увійшли до Києва, відновивши Українську Народну Республіку (УНР). Влада перейшла до Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Сам колишній гетьман був змушений таємно тікати з Києва до Німеччини, за легендою — у формі пораненого німецького офіцера. ​Це був день краху консервативної монархічної ідеї та повернення до соціалістично-республіканського курсу, який, на жаль, теж не зміг встояти перед навалою більшовиків у майбутньому. Але урок 14 грудня залишається актуальним: жодна влада не втримається без опори на власне суспільство, а внутрішні чвари перед обличчям зовнішнього ворога завжди ведуть до втрати державності. 🇺🇦💔