У місті Біла Церква відбулася важлива спортивна подія — урочисте відкриття Відкритого Кубка Київської області з боксу серед юніорів та юніорок U17, присвяченого пам’яті Героя України Олександра Марченка, який героїчно загинув, захищаючи Київщину від російських окупантів. Цьогорічний турнір став уже IV Меморіалом, що об’єднав молодь навколо спорту, сили духу та патріотизму. У перший день змагань на ринг вийшли 102 юних боксери, які продемонстрували яскраві, видовищні та безкомпромісні поєдинки, підтвердивши високий рівень підготовки та жагу до перемоги. На урочистому відкритті були присутні почесні гості, серед яких: заступник міського голови Білої Церкви Катерина Возненко, президент Київської обласної федерації боксу Юліан Москаленко, старший тренер КОФБ, Заслужений тренер, заслужений працівник фізичної культури і спорту України Олександр Поліщук, віцепрезидент Київської обласної федерації боксу Володимир Матвійчук, перший віцепрезидент Асоціації боксу України Костянтин Калашніков, начальник управління молоді та спорту Білоцерківської міської ради Сергій Мартинов, а також представники спортивної спільноти, депутати обласної та міської рад, меценати та партнери змагань. У своїх виступах почесні гості подякували організаторам за високий рівень проведення турніру та побажали спортсменам чесної боротьби, яскравих перемог і підкорення найвищих сходинок п’єдесталу. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

Вітаю з Днем українського добровольця! Сьогодні ми вшановуємо українських добровольців за їхню невимовну сміливість, самовідданість і патріотизм. Їхня жертовність і готовність служити нації роблять їх справжніми героями. Бажаю усім українським добровольцям міцного здоров’я, невичерпної енергії та незламності духу у важкі часи. Слава українським добровольцям! https://t.me/Ukraineaboveallelse

#дати #свята 10 березня — День Державного Гімну України: від першого акорду до символу нації. У календарі українських свят 10 березня посідає особливе місце. Саме цього дня ми вшановуємо Державний Гімн — один із трьох головних символів держави, що поряд із прапором і гербом уособлює її душу та волю. 🎵 Вибір дати не є випадковим і має глибоке історичне коріння. 10 березня 1865 року в Перемишлі, на концерті, присвяченому пам’яті Тараса Шевченка, вперше публічно зазвучали слова Павла Чубинського, покладені на музику Михайла Вербицького. У часи, коли Україна існувала лише в мріях і піснях, цей виступ став пророчим акордом майбутньої незалежності. Іронія долі: під чужим пануванням народжувався гімн вільної країни. Шлях до офіційного статусу був довгим, але логічним. Музичну редакцію затвердили 15 січня 1992 року. 6 березня 2003-го Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України» № 602-IV, зафіксувавши текст першого куплету та приспіву. Нарешті, 7 грудня 2021 року Кабінет Міністрів постановою офіційно запровадив День Державного Гімну саме 10 березня, підкреслюючи зв’язок сучасної України з її культурною спадщиною. Чому це свято варте уваги? Державний Гімн — це не просто мелодія для урочистих моментів. Він аргументовано демонструє стійкість українського духу: від 1865-го до сьогодення пісня супроводжує боротьбу за свободу. У школах, на фронті, під час міжнародних форумів — всюди він нагадує, що «ще не вмерла Україна, і слава, і воля». Це потужний інструмент національної ідентичності, який об’єднує покоління та зміцнює патріотизм у найскладніші часи. Без перебільшення, гімн — це наш щоденний маніфест незалежності. Отже, 10 березня — привід не лише згадати історію, а й відчути її в кожному рядку. Заспівайте гімн — і відчуйте, як б’ється серце нації. 🇺🇦

🇺🇦 25 лютого — День української жінки Сьогодні, у день народження незламної Лесі Українки, ми відзначаємо свято, що стало національною альтернативою радянському 8-му березня. Це день про справжню силу, стійкість та патріотизм українок, які сьогодні виборюють свободу на фронті, волонтерять та тримають тил. Дякуємо кожній за залізну волю та за невтомну працю задля перемоги. Ви — неймовірні! 💙💛 Відео: Сухопутні війська

#БлогерКлубСенс Сергій Погребецький: Втомили не стільки труднощі воєнного часу, скільки втомили ті, хто наживається на них, прикриваючись словами про патріотизм та любов до України. Донецкий бандеровец: Свинарчуки Порошенка крали в раші для ЗСУ. Свинарчуки зеленського крадуть у ЗСУ для раші. Є різниця? Коли за Порошенка горіли склади, винний був Порошенко. Коли за ЗЕ руйнують енергетику - винна Москва і Кличко. Правда, дивно? КиївМіськБудда: Незважаючи на Міндича, Баканова, Шурму, Найєма та решту мародерів, за сумісництвом - друзів Буби - Зеленський - не винен! Хто винен? Звісно - Кличко, Порошенко, НАТО, ЄС - але не Зеленський і не його друзі держзрадники! Julia.wntlv: Коли розмінував Маріуполь і Чонгар, референдум не проводив, коли закрив кордони, створив цифровий гулаг референдум не проводив, коли віддав корисні копалини, слав двушки на москву, референдум не проводив. А тепер, коли про..бав країну і треба нести відповідальність, то "спитаєм у людей".

ℹ️ Жінка, яка зламала систему: Олена Степанів та її шлях від студентки до легенди фронту. Уявіть собі 1914 рік. Світ у вогні Першої світової. Жінка на війні в ті часи - це або медсестра, або виняток, який перевдягається у чоловіка, щоб потрапити на передову. Але була українка, яка відмовилася ховатися. Олена Степанів стала першою у світі жінкою, офіційно зарахованою на військову службу у званні офіцера, яка отримала нагороду за мужність у відкритому бою. ☑️ Замість дисертації гвинтівка. Олена була блискучою студенткою Львівського університету, вивчала історію та географію. Вона була частиною "Пласту" та "Сокола", де ще до війни вчилася стріляти й орієнтуватися на місцевості. Коли почалася війна, вона не вагалася - пішла в Легіон Українських Січових Стрільців (УСС). Спочатку їй відмовили. Але Олена була не з тих, хто відступає. Вона домоглася свого, ставши командиркою жіночої чоти. ☑️ Битва за Маківку: момент істини. Найславетніша сторінка її біографії це бої на горі Маківка у 1915 році. Це було пекло, де вирішувалася доля фронту. Олена Степанів не просто була там, вона командувала підрозділом під шквальним вогнем. За відвагу в цих боях вона отримала Срібну медаль хоробрості - вищу нагороду, яку тоді могла отримати жінка-вояк. Це викликало шок навіть у тогочасній європейській пресі: про "українську амазонку" писали газети Відня та Берліна. ☑️ Полон та повернення: незламність у Ташкенті. Під час боїв під Лисовичами Олена потрапила у російський полон. Її відправили далеко в Ташкент. Російські офіцери приходили подивитися на неї як на дивовижне створіння - жєнщіну-офіцера". Попри хвороби та тиск, вона зберігала гідність, відмовляючись знімати українські відзнаки. У 1917 році вона повернулася через Фінляндію та Німеччину додому, щоб знову стати до лав армії УНР та ЗУНР. ☑️ Наука під прицілом нквд. Після війни Олена повернулася до науки. Вона стала першою жінкою в Україні, яка захистила дисертацію з географії. Але радянська влада не пробачила їй минулого. У 1949 році, вже у похилому віці, її заарештували. Десять років таборів у Мордовії за "український націоналізм", "державну зраду" та "антирадянську діяльність". Вона вижила, повернулася до Львова, але їй було заборонено займатися науковою роботою. ☑️ Чому про неї важливо пам'ятати сьогодні? Олена Степанів довела, що патріотизм не має статі, а професіоналізм найкраща відповідь на будь-які упередження. Вона була одночасно і безстрашним воїном, і глибоким науковцем. Її син, Ярослав Дашкевич, став одним із найвидатніших українських істориків, продовживши справу матері - боротьбу за правду.

ПІД ЗВУКИ КАНОНАДИ Під звуки канонади народжуються діти, Під звуки канонади в печі́ печеться хліб, Під звуки канонади голівки хилять квіти, Під звуки канонади прожито безліч діб. Під звуки канонади дзвенять стрімкі пото́ки, Під звуки канонади здригається земля, Під звуки канонади – у сховищах уроки, Під звуки канонади ридає немовля. Під звуки канонади в нас пишуться поло́тна, Під звуки канонади злітає пісня ввись, Під звуки канонади на стан лягає нота, Під звуки канонади за руки ми взяли́сь. Під звуки канонади в молитві зводим ру́ки, Під звуки канонади поезія звучить, Під звуки канонади рве серце від розпуки, Під звуки канонади продовжуємо жить. Під звуки канонади цвіте калина в лузі, Під звуки канонади цвіте блакитно льон, Під звуки канонади ми всі в журбі і тузі, Під звуки канонади беру́ть бійців в полон. Під звуки канонади звучить в нас солов’їна, Під звуки канонади приборкують вогонь, Під звуки канонади не кане Україна, Під звуки канонади синів хороним й донь. Під звуки канонади звучить вкраїнський славень, Під звуки канонади в руках тримаєм стяг, Під звуки канонади звучить: «ВКРАЇНІ СЛАВА!», Під звуки канонади сягаємо звитяг. Під звуки канонади гаптуєм ПЕРЕМОГУ, Під звуки канонади – у нас незламний дух, Під звуки канонади ми дякуємо Богу, Під звуки канонади патріотизм не вщух. 23.11.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 999287

#історія #події Остання зупинка «Скрябіна»: День, коли Україна втратила свого найщирішого критика та добряка 🎸 ​2 лютого 2015 року стрічки новин розірвали серце мільйонам українців: «Загинув Андрій Кузьменко». Трагедія біля села Лозуватка на Дніпропетровщині сталася миттєво — зіткнення позашляховика музиканта з молоковозом не залишило шансів «чуваку», якого ми звикли називати просто Кузьмою. ​Більше, ніж музикант 🎤 Кузьма Скрябін не просто писав пісні — він створював саундтрек до нашого життя. Від ранньої романтичної електроніки, яка занурювала в «Птахів» та «Казки», до гострої соціальної сатири пізніх років. Андрій був чи не єдиним у шоубізнесі, хто дозволяв собі говорити правду в очі політикам, не добираючи слів, і при цьому залишатися улюбленцем публіки. Його іронія була лікувальною, а сарказм щодо суспільних вад — влучним, як постріл. 🎯 ​Пророк свого часу Його останні виступи та інтерв’ю були просякнуті болем за війну, корупцію та байдужість. Він не грав у патріотизм — він возив допомогу військовим без камер та пресрелізів, бо вважав це природним обов’язком, а не приводом для піару. Пісні «Лист до президентів» чи «Сука-війна» стали маніфестами, які й сьогодні, у 2026-му, звучать актуальніше, ніж будь-коли. 🕯️ ​Людина-стихія 🌊 Кузьма вчив нас простіше ставитися до життя, не боятися бути смішними та цінувати «людей, як кораблі», що проходять повз. Його загибель стала першою великою втратою нової української культури в часи війни, нагадавши всім нам: життя — це коротка дистанція, і важливо встигнути сказати головне тим, кого любиш. ​Хоча фізично Андрія немає з нами вже понад десятиліття, його голос звучить з кожного вікна, а його цитати стали народними мудростями. Він пішов на піку, залишивши по собі порожнечу, яку так і не зміг заповнити жоден інший артист. Бо копіювати стиль можна, а от скопіювати щирість — ніколи. 💔

50-річна художниця Зінаїда Кубар знову опинилася в центрі скандалу. За даними джерел, упродовж чотирьох років повномасштабної війни вона підтримує стосунки з 24-річним Владиславом Шевченком, сержантом-водієм ДПСУ, який весь цей час перебував у глибокому тилу, паралельно публічно підкреслюючи власний «патріотизм». Як стверджують співрозмовники, за час війни Шевченко нібито перебував лише у Києві та Одесі і жодного разу не був поблизу лінії бойового зіткнення. Попри воєнний стан він, за словами очевидців, регулярно буває у Києві та Одесі й публікує фото у військовій формі в соцмережах. Це вже викликало хвилю критики та обурення. Окремі питання виникають і до ролі посадовців, які могли сприяти такому «тиловому героїзму». Суспільство очікує реакції ДПСУ та профільних органів. Наразі відповіді залишаються відкритими. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Київська Обласна Федерація БОКСУ 🥊 У Бучі відбувся Відкритий всеукраїнський турнір з боксу, присвячений бійцям окремого загону безпілотних систем спеціального призначення Національної гвардії України — «Крила Омеги». Змагання пройшли у Боксерському спортивному клубі «Патріот» та об’єднали 110 учасників із п’яти команд різних областей України. Зі словами підтримки та привітання до учасників звернулися віце-президент Бучанської міської федерації боксу Василь Олексюк та майор спецпідрозділу «Крила Омеги» Георгій Нагорний. У рамках турніру було організовано збір коштів на чотири планшети для військових, а юні боксери мали змогу ближче познайомитися з діяльністю та місією підрозділу «Крила Омеги». 🤝 Київська обласна федерація боксу щиро дякує всім, хто долучився до проведення цього важливого заходу, за підтримку спорту, наших Захисників і виховання молоді в дусі патріотизму. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport