Еврейская вышивка Украины — не попытка “придумать еврейскую вышиванку” и не миф. А что? מה המשמעות עבור ישראל? 21 мая в Украине и мире отметили 20-летие Всемирного дня вышиванки. Этот день давно вышел за пределы Украины: вышиванки надевают украинские общины, культурные центры, школы, волонтеры и люди, которым близка украинская традиция — в том числе в Израиле. Но существовала ли вышивка в еврейском традиционном искусстве на территории современной Украины? Ответ — да. Только это не была “еврейская вышиванка” как копия украинской сорочки. Еврейская вышивка на украинских землях — это синагогальный текстиль, иудаика, домашний обряд, кипы, женские нагрудники, пояса, праздничные головные уборы, атары, талесы и элементы одежды. Сразу уточним: это не академическая монография и не музейный каталог. НАновости пишет в научно-популярном формате. Важно не придумывать легенду, но и не стирать реальный пласт культуры. Еврейский ритуальный текстиль мог быть очень богатым по исполнению. Использовались бархат, шелк, парча, брокат, золотое и серебряное шитье, металлизированные нити, аппликации, позумент, бисер, жемчуг, пайетки, бахрома, декоративные нашивки. На еврейских вышитых тканях встречались устойчивые мотивы: корона Торы, Скрижали Завета, львы Иуды, олени, птицы, менора, Маген Давид, руки коэнов, растительные гирлянды, вазы с цветами, гранаты, розетки, пальметты, венки, пасхальный агнец. Не менее важны были надписи: еврейские буквы, посвящения, имена дарителей, даты по еврейскому календарю, библейские и литургические формулы. Эта традиция формировалась не в изоляции. Еврейские общины жили рядом с украинским, польским, румынским, армянским и другими населениями региона. Люди покупали ткани на тех же рынках, видели соседние костюмы, заказывали работу у местных мастеров, торговали материалами. Поэтому влияние было почти неизбежным. Но это не значит, что евреи просто “переняли вышиванку”. Рядом с украинской вышитой сорочкой существовал другой мир ткани: парохеты, мантии Торы, атары, талесы, кипы, женские нагрудники, праздничные пояса, сасивское металлическое кружево, золотые и серебряные нити, еврейские символы и семейные посвящения. Самый заметный корпус связан с Галицией. Львов, Сасив / Сасов, Золочев и другие местечки связаны с парохетами, торамантлами, атарами, футлярами для тфилин, кипами, brusttukh, йом-кипурными поясами и другими предметами. Отдельное место занимает Сасив во Львовской области. Он связан с техникой shpanyer arbet / spanier arbeit — металлонитяной работой с золотыми и серебряными нитями, кружевными полосами, растительными и геометрическими мотивами. Эта техника соединяла синагогальный текстиль и одежду: атары, кипы, женские нагрудники, праздничные шапочки, воротники, манжеты, пояса, жилеты, отделку платьев и юбок. Киевский корпус тоже важен. В музейных фондах сохранились еврейские ткани, часть которых попала туда в 1920–1930-е годы после советских изъятий из синагог. В киевских предметах упоминаются парохеты, мантии Торы, хупа, талит, тфилин, кипы, брокат, бархат, золотная и серебряная нить, пайетки и сложная конструкция вышивки. Буковину, Черновцы, Садгору и юг Украины тоже нельзя исключать. Там еврейская культура развивалась в другой городской, торговой и портовой среде. Просто цифровой корпус по этим регионам слабее, чем по Львову и Киеву. Реальные предметы и публикации о них сегодня представлены в коллекциях и открытых материалах, связанных со Львовом, Киевом, Днепром, а также со многими региональными музеями и архивами Украины: Львовский исторический музей, Музейный фонд Украины, Музей этнографии и художественного промысла во Львове, киевские музейные публикации по иудаике, днепровские фонды и региональные собрания. Современная “еврейско-украинская вышиванка” — это уже не реконструкция старинного костюма, а новый культурный жест. Сегодня украинская вышиванка может соединяться с Маген Давидом, менорой, львами, виноградной лозой, буквами иврита и мотивами Иерусалима. Но прошлое и современность важно разделять: историческая еврейская вышивка — это прежде всего иудаика, ритуальный текстиль и отдельные элементы одежды. Для Израиля эта тема особенно важна. У многих семей здесь корни уходят в Украину: Львов, Киев, Одессу, Черновцы, Бердичев, Меджибож, Подолье, Волынь, Галицию, Буковину. Эта история не спорит с украинской вышиванкой. Она просто делает карту памяти глубже. ..... Поэтому такие темы важно разбирать до конца — и следить за тем, как они развиваются дальше. ..... Подписывайтесь на אלכסנדר לוצנקו | НАновости — Новости Израиля, чтобы не пропускать важные события и новые публикации. Полностью читайте здесь: https://news.nikk.co.il/evrejskaya-vyshivka/ Если это важно — поделитесь. #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Израиль #ישראל #ЕврейскаяИстория #Вышиванка #Иудаика #JewishHeritage #UkraineJewishHistory #JewishUkraine רקמה יהודית של אוקראינה — לא ניסיון “להמציא וישיבנקה יהודית” ולא מיתוס. אז מה כן?

АНТИПАСХА, АБО ФОМИНА НЕДІЛЯ Перша неділя після Пасхи називається Антипасхою, або Фоминою неділею. Назва означає «замість Пасхи» і символізує пов торення святкування Воскресіння Христового. Цей день завершує Світлу Седмицю і найбільш урочисту частину Пасхального періоду. Подія, якій присвячена Фомина неділя, сталася на восьмий день після Воскресіння. Апостол Фома, не бувши присутнім під час першого явлення Христа учням, засумнівався в Його Воскресінні. Він заявив, що повірить лише тоді, коли доторкнеться до ран Спасителя. Через вісім днів Христос з'явився знову і, повторивши слова Фоми, запросив його торкнутися ран. Це вразило апостола, і він вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» Христос, відповідаючи, ублажив тих, хто вірить без чуттєвих доказів: «Блаженні, що не бачили й повірили». Фома став символом боротьби віри із сумнівом. Його поведінка свідчить про щирість пошуку істини, а його визнання підтверджує Божественність Христа. 3 Фоминої неділі в православній традиції поновлюється звершення таїнства Вінчання. Ця неділя нагадує про важливість віри, яка ґрунтується не на чудесах, а на довірі до слова Божого. З відривного календаря "З вірою в душі" за 19 квітня. -----------

АНТИПАСХА, АБО ФОМИНА НЕДІЛЯ Перша неділя після Пасхи називається Антипасхою, або Фоминою неділею. Назва означає «замість Пасхи» і символізує пов торення святкування Воскресіння Христового. Цей день завершує Світлу Седмицю і найбільш урочисту частину Пасхального періоду. Подія, якій присвячена Фомина неділя, сталася на восьмий день після Воскресіння. Апостол Фома, не бувши присутнім під час першого явлення Христа учням, засумнівався в Його Воскресінні. Він заявив, що повірить лише тоді, коли доторкнеться до ран Спасителя. Через вісім днів Христос з'явився знову і, повторивши слова Фоми, запросив його торкнутися ран. Це вразило апостола, і він вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» Христос, відповідаючи, ублажив тих, хто вірить без чуттєвих доказів: «Блаженні, що не бачили й повірили». Фома став символом боротьби віри із сумнівом. Його поведінка свідчить про щирість пошуку істини, а його визнання підтверджує Божественність Христа. 3 Фоминої неділі в православній традиції поновлюється звершення таїнства Вінчання. Ця неділя нагадує про важливість віри, яка ґрунтується не на чудесах, а на довірі до слова Божого. З відривного календаря "З вірою в душі" за 19 квітня. -----------

ПАСХАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ. ЗАГАЛЬНИЦЯ Пасхальний тиждень, або Світлий тиждень, є одним з найрадісніших періодів у церковному календарі. Він триває від Великодня до Антипасхи і відзначається як час великої радості та святкування Воскресіння Христового. Протягом усього Світлого тижня в храмах здійснюються урочисті богослужіння з хресними ходами навколо храму. Віряни вітають один одного словами «Христос Воскрес!» та «Воістину Воскрес!», обмінюючись пасхальними яйцями як символом нового життя. Однією з особливостей цього періоду є те, що всі дні тижня є загальницями. Протягом Світлого тижня немає жодних постів. Світлий понеділок розпочинає святковий тиждень, продовжуючи радісні літургії та хресні ходи. Родини збираються на святкові трапези, ділячись радістю Воскресіння. Світлий вівторок, середа, четвер і п'ятниця зберігають дух святкування, нагадуючи вірянам про важливість духовного зростання та добрих справ. Світла субота завершує Світлий тиждень. Антипасха, або Фомина неділя, завершує Пасхальний тиждень, підкреслюючи важливість віри та радість Воскресіння. Пасхальний тиждень - це час великої радості, духовного зростання та зміцнення віри. З відривного календаря "З вірою в душі" за 13 квітня. -----------

ПАСХАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ. ЗАГАЛЬНИЦЯ Пасхальний тиждень, або Світлий тиждень, є одним з найрадісніших періодів у церковному календарі. Він триває від Великодня до Антипасхи і відзначається як час великої радості та святкування Воскресіння Христового. Протягом усього Світлого тижня в храмах здійснюються урочисті богослужіння з хресними ходами навколо храму. Віряни вітають один одного словами «Христос Воскрес!» та «Воістину Воскрес!», обмінюючись пасхальними яйцями як символом нового життя. Однією з особливостей цього періоду є те, що всі дні тижня є загальницями. Протягом Світлого тижня немає жодних постів. Світлий понеділок розпочинає святковий тиждень, продовжуючи радісні літургії та хресні ходи. Родини збираються на святкові трапези, ділячись радістю Воскресіння. Світлий вівторок, середа, четвер і п'ятниця зберігають дух святкування, нагадуючи вірянам про важливість духовного зростання та добрих справ. Світла субота завершує Світлий тиждень. Антипасха, або Фомина неділя, завершує Пасхальний тиждень, підкреслюючи важливість віри та радість Воскресіння. Пасхальний тиждень - це час великої радості, духовного зростання та зміцнення віри. З відривного календаря "З вірою в душі" за 13 квітня. -----------

СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. ПАСХА. ВЕЛИКДЕНЬ Світле Христове Воскресіння - найголовніше свято у житті кожного християнина, торжество перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над темрявою. У цей день ми святкуємо Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа, яке стало основою нашої віри та надії на вічне життя. Пасха, або Великдень, є кульмінацією усіх подій Святого Великого посту та Страсного тижня. Христос, прийнявши хресну смерть заради нашого спасіння, своєю перемогою над смертю відкрив кожному шлях до спасіння та життя вічного. Його Воскресіння є початком нового буття для людства, адже через Нього кожен з нас отримує можливість стати причасником вічної радості з Богом. Пасхальне богослужіння, сповнене світла і радості, проголошує: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» Ці слова наповнюють серця віруючих миром, надією та любов'ю. Вони нагадують про те, що навіть у найтяжчих обставинах життя ми маємо сподіватися на Божу допомогу і вірити у перемогу благодаті. У цей великий день Церква закликає кожного з нас відкрити своє серце для Бога, прославити Його воскресіння через добрі діла, милосердя та любов до ближніх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 12 квітня. -----------

РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ Великдень (Пасха) - найзначніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, із церкви приносили освячену вербу й шмагали нею всіх членів сім'ї та худобу; пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: варили яйця й розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво тощо. У Чистий четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давнє коріння має звичай запалювання великодніх багать, які розкладали на пагорбах або біля церкви в ніч із суботи на неділю. Протягом трьох днів свята парафіянам дозволялося дзвонити в церковні дзвони. Вважалося, що вони відлякують нечисту силу та сприяють тому, щоб гречка уродила. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки гралися в цокання - биття яєць, парубки змагалися в спритності, швидкості, силі, дівчата - у танці, співі тощо. З відривного календаря "Криниченька" за 12 квітня. ----------

НАТЮРМОРТ ПАСХАЛЬНИЙ. Художниця Анна Король.

РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ Великдень (Пасха) - найзначніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, із церкви приносили освячену вербу й шмагали нею всіх членів сім'ї та худобу; пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: варили яйця й розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво тощо. У Чистий четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давнє коріння має звичай запалювання великодніх багать, які розкладали на пагорбах або біля церкви в ніч із суботи на неділю. Протягом трьох днів свята парафіянам дозволялося дзвонити в церковні дзвони. Вважалося, що вони відлякують нечисту силу та сприяють тому, щоб гречка уродила. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки гралися в цокання - биття яєць, парубки змагалися в спритності, швидкості, силі, дівчата - у танці, співі тощо. З відривного календаря "Криниченька" за 12 квітня. ----------

СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. ПАСХА. ВЕЛИКДЕНЬ Світле Христове Воскресіння - найголовніше свято у житті кожного християнина, торжество перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над темрявою. У цей день ми святкуємо Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа, яке стало основою нашої віри та надії на вічне життя. Пасха, або Великдень, є кульмінацією усіх подій Святого Великого посту та Страсного тижня. Христос, прийнявши хресну смерть заради нашого спасіння, своєю перемогою над смертю відкрив кожному шлях до спасіння та життя вічного. Його Воскресіння є початком нового буття для людства, адже через Нього кожен з нас отримує можливість стати причасником вічної радості з Богом. Пасхальне богослужіння, сповнене світла і радості, проголошує: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» Ці слова наповнюють серця віруючих миром, надією та любов'ю. Вони нагадують про те, що навіть у найтяжчих обставинах життя ми маємо сподіватися на Божу допомогу і вірити у перемогу благодаті. У цей великий день Церква закликає кожного з нас відкрити своє серце для Бога, прославити Його воскресіння через добрі діла, милосердя та любов до ближніх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 12 квітня. -----------