ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
Як знімати постійну напругу в окупації?
Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
Яких фраз варто уникати?
«Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.

❗️Після чергової масованої атаки нині маємо щонайменше пʼять понівечених приватних будинків. Протягом ночі далі обстежуватимемо прилеглу до місць ударів забудову, повідомив очільник Дніпра Борис Філатов.

Комунальні служби вже стали до роботи. Також ми постійно на зв’язку з рятувальниками та поліцією.

Наразі відомо, що внаслідок обстрілу було травмовано одну людину. Сподіваємося, ця кількість не зростатиме.

На жаль, є й один загиблий.

Фото: Борис Філатов
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

💔 В Одесі рано-вранці пролунав потужний вибух, Повітряні Сили попереджали про атаку балістикою

Російська армія атакувала мирну українську Одесу після нічних ударів дронами, внаслідок яких загинуло двоє людей. Ще пʼятеро осіб травмовані.

🔻 Через нічну атаку в місті пошкоджені житлові багатоповерхівки, приватні будинки, супермаркет, школа та легкові автомобілі. В деяких місцях спалахнули пожежі.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

❗️Внаслідок нічної дронової атаки росіян по Одесі загинуло двоє людей, ще пʼятеро травмовані, повідомив начальник ОВА Олег Кіпер.

Через ворожу атаку пошкоджені житлові багатоповерхівки, приватні будинки, супермаркет, школа та легкові автомобілі. В деяких місцях спалахнули пожежі, які ліквідовують наші рятувальники. Внаслідок удару двоє людей загинуло, ще пʼятеро зазнали поранень. Медики надають постраждалим всю необхідну допомогу.
Ліквідація наслідків удару триває.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

22 квітня Вільнянський райсуд виправдав та випустив із СІЗО мешканця Запоріжжя Сергія Гервалова, якого обвинувачували у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.
В квітні 2024 році він був дистанційно (з Москви) завербований громадянкою України Оксаною Євсюковою, яка є резидентом ФСБ з позивним «Чорна Мамба». Гервалов передав їй через Telegram координати паливно-мастильних складів ЗСУ в м. Запоріжжі для ракетного удару з текстом «Куда была информация уже прилетело. Есть небольшая нефтебаза оттуда с самого начала СВО 100% берут дизель чубатые. Сейчас в городе их невидно много сидят по квартирам или на больших предприятиях типо Запорожсталь».
Гервалов визнав вину частково: зізнався, що спілкувався в месенеджері з жінкою, яка питала про військові об`єкти, але думав, що це розіграш і зробив це «по глупості».
Прокуратура може оскаржити цей вирок в апеляції протягом 30 днів.

#історія #культура #мова
«Українське слово» в Парижі: 90 років української історії у Франції.
У травні 1933 року в Парижі вийшов перший номер газети «Українське слово» («La Parole Ukrainienne»), що стала важливим голосом української діаспори у Франції. Заснована в період міжвоєнної Європи, коли українська еміграція активно шукала способи зберегти свою ідентичність, газета відіграла ключову роль у консолідації української громади.

«Українське слово» висвітлювало не лише новини з України, яка тоді перебувала під різними окупаційними режимами, але й життя діаспори, культурні події, літературні новинки та політичні дискусії. Видання стало майданчиком для об’єднання українців, які прагнули підтримувати зв’язок із батьківщиною та популяризувати українську культуру за кордоном.

Сьогодні, через понад 90 років, «Українське слово» залишається найстарішим українським періодичним виданням, яке продовжує виходити у Франції. Незважаючи на виклики часу, зокрема цифровізацію медіа, газета зберігає свою місію – бути голосом української громади. Сучасні номери поєднують традиційні теми з актуальними питаннями, такими як підтримка України в умовах війни, інтеграція нових емігрантів та збереження культурної спадщини.

Історія «Українського слова» – це приклад стійкості та відданості ідеї. Видання не лише документує життя української діаспори, але й нагадує про важливість єдності та культурної пам’яті, залишаючись живим символом української присутності у Франції.

В Іспанії розслідують блекаут як можливий «комп’ютерний саботаж», — El Pais

Суддя Національного суду Хосе Луїс Калама розпочав кримінальне розслідування, щоб встановити, чи відключення електроенергії в Іспанії 28 квітня могло бути «комп’ютерним саботажем», спрямованим проти критично важливої інфраструктури країни.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Відповідно до рішення Головнокомандувача Збройних Сил України здійснюється перевірка щодо комплектування ТЦК та СП особовим складом з бойовим досвідом.

Так, військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки без бойового досвіду та відповідних обмежень за станом здоров’я будуть направлені для проходження військової служби у частинах, що виконують завдання в районах ведення бойових дій. На їхні посади призначатимуть осіб, які отримали поранення, контузії та відповідно до свого стану здоров'я не можуть виконувати обов'язки в бойових підрозділах.

Загальну координацію цього процесу здійснює один із заступників начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Вказані заходи мають на меті покращити якість роботи ТЦК та СП і забезпечити дотримання принципів соціальної справедливості, що сприятиме зміцненню братерства, бойового духу, а також взаємоповаги у військових колективах.

Зокрема, у період з 2022 по 2025 рік здійснено заміну (ротацію) всіх керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На даний час майже 70% військовослужбовців ТЦК та СП уже мають бойовий досвід.

Захисники і захисниці, які отримали поранення (контузії) під час бойових дій на сьогодні складають близько половини усього особового складу ТЦК та СП.

Слід додати, що 20% персоналу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – цивільні особи, тобто працівники Збройних Сил України.

Останніми роками здійснено низку суттєвих змін в роботі ТЦК та СП: збільшено кількість посад із соціальної роботи, реформовано систему морально-психологічного забезпечення, вдосконалено системи обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, введено юридичну службу тощо.

Заходи щодо удосконалення роботи ТЦК та СП тривають.

(с) Генштаб ЗСУ
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

❗️📷 У ДСНС показали кадри з ліквідації наслідків масштабної російської дронової атаки на Одесу, де зросла кількість постраждалих до 15 людей

Надзвичайники розповіли, що у місті були пошкоджені житлові багатоповерхівки, приватні будинки, супермаркет, школа та легкові автомобілі.

"На жаль, загинуло двоє людей, за попередньою інформацією ще 15 осіб травмовані", - передали у Службі.

У ДСНС також поінформували, що у місцях влучань спалахнули пожежі, які "оперативно ліквідували вогнеборці, спільно з добровольцями та національною гвардією".

"В одній з багатоповерхівок рятувальники, разом зі службами взаємодії, евакуювали понад 200 осіб", - передали надзвичайники.

#тварини
Олень північний: Король тундри з рогами і харизмою.
Знайомтесь із північним оленем, або, як його називають у Північній Америці, карибу (Rangifer tarandus) — твариною, яка виглядає так, ніби щойно вийшла з різдвяної листівки, але насправді живе життям справжнього арктичного бунтаря. Цей пухнастий красень із розкішними рогами не просто тусується в засніжених просторах тундри та тайги — він буквально задає там моду!

Роги, які кричать "Я бос!"

Північні олені — єдині олені, у яких роги мають і самці, і самки. Так, пані карибу не поступаються хлопцям у стилі! Щороку вони скидають свої роги, ніби модники, що оновлюють гардероб, і вирощують нові, ще крутіші. Ці рогові "корони" потрібні не лише для краси, а й для захисту, копання снігу в пошуках їжі та, звісно, щоб похизуватися перед іншими оленями. Кажуть, у тундрі досі триває конкурс на "Роги року".

Суперсила: Їжа з-під снігу

Поки ми скаржимося на холод, карибу спокійно риються в снігу, добуваючи лишайники, відомі як "ягель". Їхній шлунок — справжній арктичний комбайн, який перетравлює навіть найжорсткішу рослинність. А ще вони можуть уповільнювати метаболізм, щоб економити енергію взимку. Оце так лайфхак для виживання! Ми б теж не відмовилися від такої суперсили, коли холодильник раптово порожніє.

Мандрівники без GPS

Карибу — чемпіони з міграції. Щороку вони долають тисячі кілометрів у пошуках кращих пасовищ, і все це без Google Maps! Їхні стада рухаються з такою злагодженістю, що будь-який організатор фестивалів позаздрить. А ще вони вміють плавати — так, ці рогаті красені гребуть через річки, наче олімпійські чемпіони.

Різдвяна слава і не тільки

Звісно, ми не можемо не згадати, що північні олені — зірки різдвяних легенд. Рудольф із червоним носом? Це їхній родич! Але в реальному житті карибу не надто переймаються санями Санта-Клауса — у них і без того вистачає пригод. Вони уникають вовків, долають хуртовини і ще й примудряються виглядати фотогенічно на тлі північного сяйва.

Чому карибу — це круто?

Північний олень — це не просто тварина, а справжній символ стійкості, стилю та командного духу. Вони нагадують нам, що навіть у найсуворіших умовах можна залишатися собою, знаходити радість у подорожах і, звісно, ніколи не недооцінювати силу хороших рогів. Тож наступного разу, коли побачите зображення карибу, просто привітайте цього арктичного рок-зірку — він точно заслуговує на овації!