🥊 Олександр Усик у флешкоментарі одразу після перемоги над Ріко Верховеном заявив, що під час поєдинку росія здійснювала масовану атаку на Україну:

«Для мене це [перемога] дуже важливо, але зараз мої люди в Україні перебувають у бомбосховищах, під атакою. Моя донька писала мені: «Тату, ти переможеш». Ріко, ти надзвичайний. Моя командо, я люблю тебе, ви найкращі. Катерино, ти моє життя та моє серце» 💔
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

«Єдєм в Шотландію»

На зрілості лєт я вирішив, що люблю кататися на машині. Кілька днів, коли мама виводила мене на прогулянку, я ходив навколо нашого олігатора, заглядав йому у фари, під пузо, у колеса, шкріб лапкою двері. Але мама була невблаганна – їхати не будемо, гуляй.

Вчора нарешті я так жалісно плакав (а я вмію, мені за це скоро Оскара дадуть), що мама здалася. Посадила мене на переднє сидіння і каже, ну ок, поїхали відвеземо твої какулі до смітника. І ми поїхали навколо будинків. Це такий кайф, я вам скажу.

Мама всю дорогу бубоніла, шо - Бруня, хто нас розумними назве, катати собаку по дворі. Чого це я надумав, раптом вирішив, що мені подобається. Якого лєшего я вмирав всю дорогу до Києва і назад пару років тому. Що через мене вони тепер нікуди не їздять далеко, бо Брунічка вмирає в дорозі. А тепер отакі концерти.

Я не слухав, крутив головою, насолоджувався поїздкою. Правда, лафа швидко скінчилася і мама витягла мене з машини і ми пішли гуляти лапами. Ну як пішли, я вертався назад, нарізав навколо машини, скавчав, але марно.

І от сьогодні вийшли гуляти, я відразу рвонув кататися, але ця шкіряна зрадниця непокобєлімо відтягала мене і не повезла. Я вирішив, ну ок, в олігатора не можна, ось тут стоїть сусідська бордова кіа, давай поїдемо на ній. Ходив навколо, уфкав, показував лапкою на дверцята – на жаль, не допомогло. Засмучений і похнюплений я відмовився гуляти і пішов додому. Отакі справи. Завтра спробую ще, побажайте мені удачі.

Ваш,
автомопс Бруно

🇮🇹🔄Руслан Малиновський висловився щодо свого переходу до «Трабзонспора»!

«Скажу вам одну річ: мені надійшла пропозиція, я подумав кілька днів, тиждень, а потім погодився.

Я люблю «Дженоа» і хочу, щоб клуб продовжував розвиватися, адже вболівальники цього заслуговують. Усе, що було вдома — залишається вдома. Хочу говорити лише про хороше. Не хочу зачіпати тему нового контракту. У мене завершувалася угода, а потім з’явився цікавий клуб, який був зацікавлений у моєму підписанні», — розповів українець.

Нагадаємо, Малиновський провів у складі італійського клубу три роки 🙌
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Як же я його люблю!!!
Люблю настільки, що навіть його навʼязливий, солодкий запах, який розповсюджується по всьому обійстю, згодна терпіти!!!

Взагалі, за два останніх роки в мене росте вже сім бузків!
Уявляю, як воно нестерпно пахнятиме, коли всі сім підростуть та квітнутимуть?:)

А поки що милуюся першіньким на новому місці, посадки весни 2015 року.

Ще в середу на нашому маленькому сільському ярмарку придбала в турків-месхетинців трошки розсади.
Як я люблю цих продавців!!!
Вже років пʼять-шість в них й розсаду купую, й овочі в сезон!
Якісне таке все, що кожен саджанець або перець, помідор (який я взагалі не їм!) перецілувати хочеться!!!

А потім щоденні дощі?
А ще ж хвіст та коліна, які саботують будь-яку корисну діяльність?:)

То чекала сонечка?
Й поки в дітей вихідні будуть?:)

Дочекалася!:)
Пішла з пласкорізом у город. Місце під розсаду підготувати?
Травички не виявила!

Виявила, що земля волога-волога!!!
Побігла за своїм улюбленцем-«фалоімітатором»!:) Якийсь колись в Тетяна Здоровій купувала!:)

Ніяких дітей до посадки не залучала!:)
Тикнула в землю той девайс?
В дірочку запхала розсаду й трохи землею притоптала!
Все!
Справилася!!!
Навіть втомитися не встигла!!!:)

Розсаду пхаю.
Сирени гудуть!
Півночера підвищені небезпеки з телефона волали…
Й зараз якась хня дзилинчить над селом…
Я коментую…
На неперекладному прапорщицькому фольклорові!:)

Чую, позаду мене хтось сміється!:)
Сусідка Дуся на своєму городі!:)
Жіночка високої європейської культури!:)

Розповідає, як нещодавно мене згадувала!:)
Також садила розсаду під тривогу!:)
Й висловлювалася з цього приводу цитатами з мене!:)

То невсеремося, авжеж?:)

Між нами...


Є момент, який майже кожен з батьків пропускає непомітно.
Той день, коли дитина востаннє попросилася на руки — і ти не знаєш, що це востаннє. Просто поставив її на землю, як завжди. І вона пішла вперед. І більше не попросилася.
Ми так боїмося не дати дітям достатньо — іграшок, уваги, можливостей. Але найбільше, чого вони потребують, не має ціни і не продається. Це просто ти. Присутній. Не з телефоном у руці. Не думками десь далеко. А тут — очима в очі, серцем поруч.
Діти не запам'ятають ідеальний порядок у домі. Вони запам'ятають, як ти сміявся разом з ними над дурницями. Як обіймав без причини. Як казав "я тебе люблю" не тільки перед сном.
І ще одне — те, про що рідко говорять.
Батьки теж бувають зламані. Втомлені. Розгублені. Вони теж прийшли в цей світ дітьми, яким колись було боляче. І виховують так, як вміють — часто несучи на плечах те, що самі не до кінця зцілили.
Тому, може, варто трохи м'якше — і до батьків, і до себе як до батька чи матері.
Ніхто з нас не отримував інструкцію. Ми всі просто намагаємося любити правильно — і вчимося цьому все життя.
А діти? Вони все бачать. І найчастіше — вибачають набагато більше, ніж ми думаємо.

Люблю круасани, це райська насолода, чи не так?

Ми так багато не встигаємо сказати мамі
за життя ...
І не важливо скільки нам років, не є суттєвим чого ми досягли у кар'єрі та які у нас статки —
нам усім потрібна мама...
Мама - найдорожча розкіш у світі.
Про неї було сказано стільки, що в її дорогоцінності не залишається сумнівів.
Ми не перестанемо бути дітьми, поки у нас є мама...

Варто навчитися говорити своїй мамі :
«пробач» та «я люблю тебе».
Їй так потрібні ці слова...

*** Ілюстрація :
«День матері»
(Mother's Day — May 10
Oleksiy Kustovsky)
Художник Олексій Кустовський.

Люблю тебе в Одесі — експресивно
Люблю тебе у Києві — депресивно
Люблю тебе у Львові — естетсько й повільно
Люблю тебе усюди, люблю сильно

🌸 З Днем матері, найдорожчі мами! 🌸

Сьогодні особливий день — день тих, хто не спав ночами, хто дмухав на подряпані коліна, хто вірив у нас навіть тоді, коли ми самі не вірили.

Мамо — це перше слово, яке ми вимовляємо. І найтепліше, яке залишається з нами на все життя. 💛

Обніміть свою маму сьогодні. Зателефонуйте. Скажіть «я тебе люблю» — бо ці слованіколи не бувають зайвими.

❤️ Вітайте своїх мам— напишіть одне слово, два чи три... Головне не забудьте!
Не знаєте що написати, то надихніться тут: https://sviatko.com.ua/vitannya/z-dnem-materi-pryvitajte-najridnishu-...

#ДеньМатері #МаміЗЛюбов'ю #Мама