• Вийшов перший тизер українського фільму «Всі відтінки спокуси» режисерки Ірини Громозди. Про це повідомили у Green Light Films. Стрічка поєднує в собі елементи містики, еротики та трилеру.

    Події розгортаються в Лемберзі (Львів) у 1897 році. Головна героїня Амелія Крижевська-Зег після весільної подорожі повертається в родинний маєток і хоче відкрити власну аптеку. Але дім дитинства поступово перетворюється на підступну пастку.

    Головні ролі виконали Володимир Дантес, для якого це дебютна поява у кіно, та Олена Лавренюк, відома за стрічками «Егрегор», «11 дітей з Моршина» та серіалом «Кава з кардамоном».

    #Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
    Вийшов перший тизер українського фільму «Всі відтінки спокуси» режисерки Ірини Громозди. Про це повідомили у Green Light Films. Стрічка поєднує в собі елементи містики, еротики та трилеру. Події розгортаються в Лемберзі (Львів) у 1897 році. Головна героїня Амелія Крижевська-Зег після весільної подорожі повертається в родинний маєток і хоче відкрити власну аптеку. Але дім дитинства поступово перетворюється на підступну пастку. Головні ролі виконали Володимир Дантес, для якого це дебютна поява у кіно, та Олена Лавренюк, відома за стрічками «Егрегор», «11 дітей з Моршина» та серіалом «Кава з кардамоном». #Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
    Like
    Love
    3
    290переглядів
  • #особистості
    Соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Ігор Міхневич три роки служив у зоні бойових дій. Наразі військовослужбовця перевели у проєкт "Культурний десант", де він та його побратими, професійні співаки, які з перших днів повномасштабного вторгнення стали до лав ЗСУ та отримали поранення, організовують чоловічий секстет.

    Більше про це дивіться в інтерв'ю із Заслуженим артистом України Ігорем Міхневичем.

    https://youtu.be/kOe3GKYCbfQ
    #особистості Соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Ігор Міхневич три роки служив у зоні бойових дій. Наразі військовослужбовця перевели у проєкт "Культурний десант", де він та його побратими, професійні співаки, які з перших днів повномасштабного вторгнення стали до лав ЗСУ та отримали поранення, організовують чоловічий секстет. Більше про це дивіться в інтерв'ю із Заслуженим артистом України Ігорем Міхневичем. https://youtu.be/kOe3GKYCbfQ
    62переглядів
  • Друзі! З 15 квітня 2025 року відділ Львівського історичного музею «Музей-Арсенал» відновив свою роботу. Увазі відвідувачів представлено виставковий проєкт «Оборонна індустрія Львова (від середньовіччя до ранньомодерного часу)». У кого є час, змога та натхнення - прогуляймося там зі мною.
    https://youtu.be/r3pmwenJmN0
    Друзі! З 15 квітня 2025 року відділ Львівського історичного музею «Музей-Арсенал» відновив свою роботу. Увазі відвідувачів представлено виставковий проєкт «Оборонна індустрія Львова (від середньовіччя до ранньомодерного часу)». У кого є час, змога та натхнення - прогуляймося там зі мною. https://youtu.be/r3pmwenJmN0
    95переглядів
  • 9 серпня 1886 року у селі Бикові на Львівщині народився Олександр Тисовський – вчений, педагог, основоположник і організатор «Пласту».

    Навчався у Львівському університеті, у 1909 р. отримав ступінь доктора філософії.

    Багато років викладав природознавство в Академічній гімназії Львова. Розробив унікальну виховну систему «Пласт», подібну до скаутського руху, з основним принципом: через працю над собою до розвитку та гартування свого характеру. Пласт поєднував християнську мораль та фізичне виховання молоді з українським колоритом. При цьому виступав проти надмірної воєнізації і політизації Пласту.

    Днем народження Пласту вважається 12 квітня 1912-го. Назва походить від спеціальних піхотних відділів українського козацтва ХVІ-ХVІІ століть, які відігравали роль розвідувальної служби. Свої ідеї Тисовський виклав у книгах «Пласт» (1913 р.) та «Життя в Пласті» (1921 р.). Він же уклав Пластовий закон, написав текст і музику до Пластового Обіту.

    💬«Високий, стрункий, пропорційно збудований, держиться завжди дуже просто, так що виглядає вищий, як є, – описував ідеолога Пласту Северин Левицький. – Звичайно був убраний у темний одяг, що виказував скромність, але й рівночасно велику чистоту, дбайливість… Загально здавалося, що він штучно холодний, але я згодом пізнав, що ця поверхова холодність є випливом наскрізь опанованого характеру, хоч поза цієї холодністю криється також глибока віра фанатика-науковця в правильність обраного шляху».

    Під час Першої світової війни всі члени пластового гуртка Тисовського вступили до Легіону Українських січових стрільців. Пізніше очолював Верховну пластову раду. Після заборони організації польською владою 1930-го, активно співпрацював із нелегальними пластовими структурами.

    У 1944 р., з наближенням до Львова радянських військ, емігрував до Австрії.

    🕯Помер 29 березня 1968 р. у Відні. Перепохований на Личаківському цвинтарі у Львові в 2002 р.

    9 серпня 1886 року у селі Бикові на Львівщині народився Олександр Тисовський – вчений, педагог, основоположник і організатор «Пласту». Навчався у Львівському університеті, у 1909 р. отримав ступінь доктора філософії. Багато років викладав природознавство в Академічній гімназії Львова. Розробив унікальну виховну систему «Пласт», подібну до скаутського руху, з основним принципом: через працю над собою до розвитку та гартування свого характеру. Пласт поєднував християнську мораль та фізичне виховання молоді з українським колоритом. При цьому виступав проти надмірної воєнізації і політизації Пласту. Днем народження Пласту вважається 12 квітня 1912-го. Назва походить від спеціальних піхотних відділів українського козацтва ХVІ-ХVІІ століть, які відігравали роль розвідувальної служби. Свої ідеї Тисовський виклав у книгах «Пласт» (1913 р.) та «Життя в Пласті» (1921 р.). Він же уклав Пластовий закон, написав текст і музику до Пластового Обіту. 💬«Високий, стрункий, пропорційно збудований, держиться завжди дуже просто, так що виглядає вищий, як є, – описував ідеолога Пласту Северин Левицький. – Звичайно був убраний у темний одяг, що виказував скромність, але й рівночасно велику чистоту, дбайливість… Загально здавалося, що він штучно холодний, але я згодом пізнав, що ця поверхова холодність є випливом наскрізь опанованого характеру, хоч поза цієї холодністю криється також глибока віра фанатика-науковця в правильність обраного шляху». Під час Першої світової війни всі члени пластового гуртка Тисовського вступили до Легіону Українських січових стрільців. Пізніше очолював Верховну пластову раду. Після заборони організації польською владою 1930-го, активно співпрацював із нелегальними пластовими структурами. У 1944 р., з наближенням до Львова радянських військ, емігрував до Австрії. 🕯Помер 29 березня 1968 р. у Відні. Перепохований на Личаківському цвинтарі у Львові в 2002 р.
    Like
    1
    86переглядів
  • Про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу (псевдо "Химера")
    Автор (ініціатор): Бондарук Володимир Володимирович
    Дата оприлюднення: 18 липня 2025
    Відповідь на петицію Текст петиції Підписанти
    Шановний пане Президенте!
    Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) хороброму воїну, патріоту та почесному громадянину м. Тернопіль – молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу, псевдо "Химера" 25.01.1989 - 06.04.2024 рр.

    Молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас Петрович (псевдо «Химера»), народився 25 січня 1989 р. у м. Тернопіль.
    Українець, громадянин України, справжній патріот, вірний побратим, люблячий чоловік, батько.
    Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 21. Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У 2007 році під час навчання брав участь у розкопках давньоруського городища Пліснеськ (біля с. Підгірці, Львівська область). З юних років займався національно-патріотичним вихованням молоді рідного міста та області. Проводив вишколи разом із Добровольчим Українським корпусом «Правий сектор» (далі ДУК), а також в громадській організації «Сокіл».
    Ще у далекому 2009 році створив свою групу, на той час простих юнаків, які готувались гідно дати бій будь-якому ворогу. Пізніше, завдяки вмінню адаптуватись до різних задач та бути всебічно розвинутими, ця група отримала назву «Хамелеон» та розпочала свій бойовий шлях в рядах Добровольчого Українського корпусу разом з Тарасом “Химерою”.
    У 2021 році підтримав ініціативу Героя України (посмертно) Сергія Коновала «Дім Ветерана» у м. Тернопіль. Все своє життя Тарас був лідером, який впевнено вів за собою друзів та побратимів. Працював на керівних посадах у відомих компаніях.
    Бойових шлях воїна розпочався ще у 2018 році і тривав цілих 6 років. Маючи важке захворювання – цукровий діабет 1 типу, добровольцем пішов на фронт в лавах ДУК «Правий Сектор». З першого дня повномасштабного вторгнення разом з ДУК вирушив на Київщину та Чернігівщину захищати суверенітет України, у складні 6 резервної сотні ДУК.
    08 квітня 2022 року мобілізувався у лави Збройних Сил України, а саме у 7-й ОЦ ССО, який потім став 67 окремою механізованою бригадою, в якій і служив до своєї загибелі. За свій бойовий шлях ПЕТРИШИН Тарас Петрович проходив службу на різних посадах, починаючи від командира групи та закінчуючи заступником командира 2 стрілецького батальйону імені Тараса Бобанича.
    Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Також воював на Куп’янському та Лиманському напрямку. В серпні 2022 під час евакуації поранених побратимів в районі населеного пункту Кодема Донецької області отримав поранення, за що був нагороджений відзнакою МОУ медаллю «За поранення».
    З травня по грудень 2023 року в складі підрозділу стримував ворога в Серебрянському лісі в районі населеного пункту Діброва Луганської області. З березня 2024-го виконував завдання на напрямку міста Часів Яр. Як заступник командира роти постійно чергував на командно-спостережному пункті на лінії бойового зіткнення, вміло управляв боєм, підтримув морально-психологічний стан особового складу на позиціях, що дозволяло відбивати не один штурм противника та завдавати йому важких втрат.
    6 квітня 2024 року молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас загинув поблизу м. Часів Яр на Донеччині разом зі своїм побратимом - Героєм України (посмертно) лейтенантом КОНОВАЛОМ Сергієм Сергійовичем, перебуваючи на бойовому посту внаслідок ворожого танкового обстрілу.
    Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя.
    Указом Президента України №743/2024 від 31.10.2024 молодший лейтенант Тарас ПЕТРИШИН нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також нагороджувався відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», є почесним громадянином м. Тернопіль (посмертно) та почесним громадянином Тернопільської області (посмертно).
    Для визнання заслуг перед українською нацією та Україною, просимо Вас присвоїти молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу звання Героя України (посмертно).
    З повагою, побратими та сім’я.

    https://petition.president.gov.ua/petition/250094?fbclid=PAQ0xDSwMHNJ...
    Про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу (псевдо "Химера") Автор (ініціатор): Бондарук Володимир Володимирович Дата оприлюднення: 18 липня 2025 Відповідь на петицію Текст петиції Підписанти Шановний пане Президенте! Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) хороброму воїну, патріоту та почесному громадянину м. Тернопіль – молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу, псевдо "Химера" 25.01.1989 - 06.04.2024 рр. Молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас Петрович (псевдо «Химера»), народився 25 січня 1989 р. у м. Тернопіль. Українець, громадянин України, справжній патріот, вірний побратим, люблячий чоловік, батько. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 21. Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У 2007 році під час навчання брав участь у розкопках давньоруського городища Пліснеськ (біля с. Підгірці, Львівська область). З юних років займався національно-патріотичним вихованням молоді рідного міста та області. Проводив вишколи разом із Добровольчим Українським корпусом «Правий сектор» (далі ДУК), а також в громадській організації «Сокіл». Ще у далекому 2009 році створив свою групу, на той час простих юнаків, які готувались гідно дати бій будь-якому ворогу. Пізніше, завдяки вмінню адаптуватись до різних задач та бути всебічно розвинутими, ця група отримала назву «Хамелеон» та розпочала свій бойовий шлях в рядах Добровольчого Українського корпусу разом з Тарасом “Химерою”. У 2021 році підтримав ініціативу Героя України (посмертно) Сергія Коновала «Дім Ветерана» у м. Тернопіль. Все своє життя Тарас був лідером, який впевнено вів за собою друзів та побратимів. Працював на керівних посадах у відомих компаніях. Бойових шлях воїна розпочався ще у 2018 році і тривав цілих 6 років. Маючи важке захворювання – цукровий діабет 1 типу, добровольцем пішов на фронт в лавах ДУК «Правий Сектор». З першого дня повномасштабного вторгнення разом з ДУК вирушив на Київщину та Чернігівщину захищати суверенітет України, у складні 6 резервної сотні ДУК. 08 квітня 2022 року мобілізувався у лави Збройних Сил України, а саме у 7-й ОЦ ССО, який потім став 67 окремою механізованою бригадою, в якій і служив до своєї загибелі. За свій бойовий шлях ПЕТРИШИН Тарас Петрович проходив службу на різних посадах, починаючи від командира групи та закінчуючи заступником командира 2 стрілецького батальйону імені Тараса Бобанича. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Також воював на Куп’янському та Лиманському напрямку. В серпні 2022 під час евакуації поранених побратимів в районі населеного пункту Кодема Донецької області отримав поранення, за що був нагороджений відзнакою МОУ медаллю «За поранення». З травня по грудень 2023 року в складі підрозділу стримував ворога в Серебрянському лісі в районі населеного пункту Діброва Луганської області. З березня 2024-го виконував завдання на напрямку міста Часів Яр. Як заступник командира роти постійно чергував на командно-спостережному пункті на лінії бойового зіткнення, вміло управляв боєм, підтримув морально-психологічний стан особового складу на позиціях, що дозволяло відбивати не один штурм противника та завдавати йому важких втрат. 6 квітня 2024 року молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас загинув поблизу м. Часів Яр на Донеччині разом зі своїм побратимом - Героєм України (посмертно) лейтенантом КОНОВАЛОМ Сергієм Сергійовичем, перебуваючи на бойовому посту внаслідок ворожого танкового обстрілу. Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя. Указом Президента України №743/2024 від 31.10.2024 молодший лейтенант Тарас ПЕТРИШИН нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також нагороджувався відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», є почесним громадянином м. Тернопіль (посмертно) та почесним громадянином Тернопільської області (посмертно). Для визнання заслуг перед українською нацією та Україною, просимо Вас присвоїти молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу звання Героя України (посмертно). З повагою, побратими та сім’я. https://petition.president.gov.ua/petition/250094?fbclid=PAQ0xDSwMHNJhleHRuA2FlbQIxMQABp3rQ-xCf0YZt29nrnCNBpwTtIiwqKyUtoyFoXTnt1JKsgeFtbPB3x8EEtb-C_aem_9TO3Yy_0oUwjXEVUAZqpVQ
    PETITION.PRESIDENT.GOV.UA
    Про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу (псевдо "Химера") Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України
    Шановний пане Президенте! Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) хороброму воїну, патріоту та почесному громадянину м. Тернопіль – молодшому лейтенанту
    27переглядів
  • 🇺🇦🎤 Хор «Гомін» влаштував фурор у столиці: всього за 7 хвилин їм вдалося зібрати 300 тисяч гривень для ГУР

    У столичній Національній філармонії відбувся перший із п’яти серпневих концертів найвідомішого хору України. До слова, їхнє виконання хіта Степана Гіга «Цей сон» вже має майже 10 мільйонів переглядів у TikTok.

    Фінал концерту став рекордним — на аукціоні за сім хвилин зібрали 300 тисяч гривень для ГУР, розігравши унікальні марки з зображенням хору Львівського органного залу і автографом соліста Вадима Яценка.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    🇺🇦🎤 Хор «Гомін» влаштував фурор у столиці: всього за 7 хвилин їм вдалося зібрати 300 тисяч гривень для ГУР У столичній Національній філармонії відбувся перший із п’яти серпневих концертів найвідомішого хору України. До слова, їхнє виконання хіта Степана Гіга «Цей сон» вже має майже 10 мільйонів переглядів у TikTok. Фінал концерту став рекордним — на аукціоні за сім хвилин зібрали 300 тисяч гривень для ГУР, розігравши унікальні марки з зображенням хору Львівського органного залу і автографом соліста Вадима Яценка. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    94переглядів
  • 🇺🇦⚔️6 серпня 1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.

    До появи Українських січових стрільців спричинила Перша світова війна. Уже в перший її день, 1 серпня 1914 р. лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду, яка, зокрема, поставила перед австрійським командуванням питання про організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії.

    6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з'явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому закликали добровольців записуватися Українські Січові стрільці (УСС). На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але австрійський уряд, не впевнений у лояльності українських частин, дав дозвіл лише на 2,5 тисячі. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху.

    Узимку 1914-15 рр. сотні УСС у складі 130 бригади боронили карпатські переходи: їм припала тоді розвідча й охоронна служба. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями.

    У лютому 1918 р. легіон УСС, який лишався у складі австрійської окупаційної армії, вирушив у похід на Україну. Стрільці розташувалися на Херсонщині і були приписані до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного). Пізніше «усусуси» були переведені на Буковину, брали участь у боях із поляками за Львів, але вже не могли вплинути на ситуацію.

    Водночас у листопаді 1917 р. в Києві навколо Євгена Коновальця з українців, які тікали з російської армії та російського полону, сформувався Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії. «Усусуси» зіграли важливу роль в подіях Української революції 1917-21 років.

    🇺🇦⚔️6 серпня 1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р. До появи Українських січових стрільців спричинила Перша світова війна. Уже в перший її день, 1 серпня 1914 р. лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду, яка, зокрема, поставила перед австрійським командуванням питання про організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії. 6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з'явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому закликали добровольців записуватися Українські Січові стрільці (УСС). На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але австрійський уряд, не впевнений у лояльності українських частин, дав дозвіл лише на 2,5 тисячі. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. Узимку 1914-15 рр. сотні УСС у складі 130 бригади боронили карпатські переходи: їм припала тоді розвідча й охоронна служба. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями. У лютому 1918 р. легіон УСС, який лишався у складі австрійської окупаційної армії, вирушив у похід на Україну. Стрільці розташувалися на Херсонщині і були приписані до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного). Пізніше «усусуси» були переведені на Буковину, брали участь у боях із поляками за Львів, але вже не могли вплинути на ситуацію. Водночас у листопаді 1917 р. в Києві навколо Євгена Коновальця з українців, які тікали з російської армії та російського полону, сформувався Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії. «Усусуси» зіграли важливу роль в подіях Української революції 1917-21 років.
    124переглядів
  • 🪱 Хробаки в їжі по всій Україні, – місцеві канали
    Львівщина – кебаб із «сюрпризом», Запоріжжя – турецькі солодощі з червами, Одещина – булка зі «зграєю».
    Причиною, ймовірно, є мухи, що переносять гельмінтів та інфекції, зокрема кишкову паличку.
    Будьте обачні!
    🪱 Хробаки в їжі по всій Україні, – місцеві канали Львівщина – кебаб із «сюрпризом», Запоріжжя – турецькі солодощі з червами, Одещина – булка зі «зграєю». Причиною, ймовірно, є мухи, що переносять гельмінтів та інфекції, зокрема кишкову паличку. Будьте обачні!
    82переглядів 1Відтворень
  • Перший раз за літо!!!
    Перший раз за літо потрапила на Ворсклу!
    Та й не за одне літо…

    Щира подяка моїй кумасі, яка організувала мене та вивезла!

    З автівки вийшла, аж у голові запоморочилося!
    Таке повітря там дивовижне!!!
    Хоча, здається, й в селі повинно бути не гірше?

    А тепер сиджу у дворі на ослінчику та концерт слухаю!
    Цвіркуни не поступаються по майстерності улюбленцям всієї України, львівському хору Хор ГОМІН!!!
    Перший раз за літо!!! Перший раз за літо потрапила на Ворсклу! Та й не за одне літо… Щира подяка моїй кумасі, яка організувала мене та вивезла! З автівки вийшла, аж у голові запоморочилося! Таке повітря там дивовижне!!! Хоча, здається, й в селі повинно бути не гірше? А тепер сиджу у дворі на ослінчику та концерт слухаю! Цвіркуни не поступаються по майстерності улюбленцям всієї України, львівському хору Хор ГОМІН!!!
    59переглядів
  • Нагороди броварських легкоатлетів на чемпіонаті України серед дорослих

    Понад 700 спортсменів з усіх куточків нашої держави – України приїхали на Львівщину, аби позмагатися у головній легкоатлетичній події країни – Чемпіонаті України серед дорослих.
    На бігових доріжках і легкоатлетичних секторах тривали запеклі баталії за нагороди, перемога у яких - потрапляння в національну збірну команду для участі в чемпіонаті світу та лідерство у своєму виді «королеви спорту». Серед них і 14 представників Броварської громади, вихованців КЗ КОР «Центру олімпійської підготовки». Вони виступали в складі команди Київщини. В підсумку, в їх активі сім медалей найвищого ґатунку – 2 золоті, 4 срібні та одна бронзова.
    Переможцями та призерами стали:
    • Ольга ГОЛОДНА - 1 місце у штовханні ядра
    • Артур ФЕЛЬФНЕР – 1 місце в метанні спису
    • Аліна КОРСУНСЬКА - 2 місце у бігу на 800м з особистим рекордом - 2:04.79хв
    • Вікторія ШКУРКО - 2 місце у бігу на 5000м з особистим рекордом- 15:58.61хв та 3 місце у бігу на 1500м
    • Юлія ЛОБАН - 2 місце у жіночому семиборстві
    • Едуард ЗАБУЖЕНКО - 2 місце у спортивній ходьбі на 10000м
    Вітаємо переможців та призерів і бажаємо подальших успіхів!
    #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Нагороди броварських легкоатлетів на чемпіонаті України серед дорослих Понад 700 спортсменів з усіх куточків нашої держави – України приїхали на Львівщину, аби позмагатися у головній легкоатлетичній події країни – Чемпіонаті України серед дорослих. На бігових доріжках і легкоатлетичних секторах тривали запеклі баталії за нагороди, перемога у яких - потрапляння в національну збірну команду для участі в чемпіонаті світу та лідерство у своєму виді «королеви спорту». Серед них і 14 представників Броварської громади, вихованців КЗ КОР «Центру олімпійської підготовки». Вони виступали в складі команди Київщини. В підсумку, в їх активі сім медалей найвищого ґатунку – 2 золоті, 4 срібні та одна бронзова. Переможцями та призерами стали: • Ольга ГОЛОДНА - 1 місце у штовханні ядра • Артур ФЕЛЬФНЕР – 1 місце в метанні спису • Аліна КОРСУНСЬКА - 2 місце у бігу на 800м з особистим рекордом - 2:04.79хв • Вікторія ШКУРКО - 2 місце у бігу на 5000м з особистим рекордом- 15:58.61хв та 3 місце у бігу на 1500м • Юлія ЛОБАН - 2 місце у жіночому семиборстві • Едуард ЗАБУЖЕНКО - 2 місце у спортивній ходьбі на 10000м Вітаємо переможців та призерів і бажаємо подальших успіхів! #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    94переглядів
Більше результатів