«Я їздила шукати чоловіка по колоніях і в’язницях окупованої частини Донбасу»: дружина полоненого «азовця», який був тяжко поранений в Оленівці #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війниhttps://brovaryregion.in.ua/?p=49805

Одна кімнатна рослина — це не одна рослина. Це ціла “материнська колонія”. 🌿 Більшість витких пагонів, «діток» і витягнутих стебел — це вже готові нові рослини. Їм потрібні лише склянка води та підвіконня. Як розмножити найпопулярніші: • Потос — зріжте пагін ~15 см під вузлом (мінімум 1 листок) → корені через 2–4 тижні • Хлорофітум — відріжте «дитинку» в місці з’єднання з вусом → поставте у воду → корені за 1–2 тижні • Монстера — зріз під вузлом з повітряним коренем → укорінення 3–6 тижнів • Традесканція — одна з найшвидших: корені видно вже за кілька днів • Філодендрон (серцелистий) — зріз під вузлом, нижній лист прибрати → корені ~2 тижні Так само легко укорінюються: сингоніум, колеус, бегонія (стеблова), плющ, щасливий бамбук, драцена, пилея 👉 Правило одне: зріз під вузлом → листя над водою → воду міняти раз на тиждень ⸻ Більшість ваших рослин уже готові розмножуватись. Їм просто потрібен дозвіл — і баночка з водою. 🌱 🪴 Квіти та рослини

Netflix розпочав виробництво лайв-екшен-фільму за франшизою Gundam. До акторського складу увійшов український актор Олександр Рудинський. Фільм розповідає про суперництво пілотів бойових роботів на тлі війни між Землею та космічними колоніями. У касті також Сідні Свіні, Ноа Сентінео, Джейсон Айзекс та інші. https://channeltech.space/media/netflix-gundam-live-action-cast/

#дати #свята Злам колоніальних кайданів: Як Гана змінила карту Африки 🇬🇭✊ Коли ми говоримо про 1957 рік, світ був поділений холодною війною, а більша частина Африки все ще залишалася розфарбованою в кольори європейських прапорів. Проте 6 березня 1957 року сталася подія, що спричинила "ефект доміно": колишня британська колонія Золотий Берег офіційно стала незалежною Республікою Гана. 📜🔥 Чому ця подія — набагато більше, ніж просто свято однієї країни? Першопроходці свободи. Гана стала першою державою в Субсахарській Африці (південніше Сахари), яка виборола незалежність від британської корони. Саме цей успіх надихнув десятки інших народів континенту повірити, що епоха імперій добігає кінця. 🗽🌍 Постать Кваме Нкруми. Лідер визвольного руху та перший президент країни, Кваме Нкрума, став іконою панафриканізму. Його ідея була амбітною: "Незалежність Гани нічого не варта, якщо вона не пов’язана з повним визволенням усього африканського континенту". 🎤👑 Чорна зірка на прапорі. На новому прапорі Гани з’явилася чорна п’ятикутна зірка — символ африканської свободи. Цікаво, що кольори прапора (червоний, золотий, зелений) згодом стали основою для прапорів багатьох інших африканських держав. 🚩⭐️ Британський реверанс. На церемонії проголошення незалежності була присутня герцогиня Кентська, що символізувало (принаймні офіційно) мирну передачу влади. Це був рідкісний для того часу приклад відносно безкровного виходу з-під імперського контролю. 🤝👑 Для світової історії 6 березня — це день народження "нової Африки". Гана довела, що шлях від сировинного придатка імперії до самостійної держави можливий, хоча й непростий. Сьогодні ця країна залишається однією з найбільш стабільних та демократичних у регіоні, зберігаючи статус "Золотого Берега" вже в політичному сенсі. 📈💎 Свобода — це не подарунок, а результат волі народу, і досвід Гани 1957 року є тому найкращим підтвердженням. 🇬🇭🕊️

#історія #події «Бостонська бійня»: П’ять трупів, що змінили долю континенту 🇺🇸 Сьогодні, 5 березня, ми повертаємося у 1770 рік. На засніжених вулицях Бостона, що був тоді колоніальним містом Британської імперії, відбулася подія, яку пізніше назвуть «Бостонською бійнею». Це класичний приклад того, як локальна вулична сутичка, завдяки майстерній пропаганді, перетворюється на іскру, з якої розгорається полум’я революції. 🧨 Що сталося насправді? (Погляд крізь дим) 🔍 Все почалося не з героїчних гасел, а з банальної сварки. Бостонці терпіти не могли британських солдатів, які не лише втілювали непопулярні податки, а й забирали у місцевих підробіток у вільний час. Конфлікт біля Митниці: Натовп городян почав закидати британського вартового сніжками, камінням та палицями. Солдат викликав підмогу. На місце прибув капітан Томас Престон із вісьмома підлеглими. 💂‍♂️❄️ Фатальний постріл: У хаосі, під вигуки натовпу «Стріляйте!», хтось із солдатів спустив гачок (ймовірно, послизнувшись або злякавшись). Згодом почали стріляти й інші. Жертви: На місці загинуло троє людей, ще двоє померли пізніше від ран. Серед перших загиблих був Кріспус Аттакс — колишній раб афроамериканського та індіанського походження, який став першим мучеником американської незалежності. ⚖️ Скептичний погляд: Майстер-клас із пропаганди 🔍 Якщо дивитися сухо на факти — загинуло п'ятеро людей. Для того часу це була трагедія, але навряд чи «бійня». Проте майбутні батьки-засновники США, зокрема Пол Ревір та Семюел Адамс, миттєво зрозуміли потенціал події. Гравюра-фейк: Пол Ревір створив знамениту гравюру, де британці зображені як безжальні вбивці, що за наказом офіцера розстрілюють мирний натовп. Насправді офіцер стояв перед солдатами (намагаючись зупинити стрілянину), а натовп був озброєний палицями. 🖼️✍️ Суд честі: Цікавий факт — захисником британських солдатів у суді виступив Джон Адамс (майбутній другий президент США). Він хотів довести, що в Америці панує закон, а не самосуд. Йому вдалося виправдати більшість солдатів, довівши, що вони діяли з метою самооборони. Чому це важливо для нас сьогодні? 🤔 «Бостонська бійня» вчить нас двох речей: Сила символу: Для великих змін іноді не потрібні тисячі жертв, достатньо однієї події, яка символізує несправедливість. Інформаційна війна: Перемагає не той, хто вистрілив першим, а той, хто першим розповів про це світу в правильному світлі. 🗞️🌍 Ця подія назавжди зробила присутність британських військ у колоніях нестерпною, що за шість років призвело до проголошення Незалежності США.

#історія #постаті Томас Пейн: Людина, чиє перо вартувало цілої армії 🧨 ​9 лютого 1737 року народився Томас Пейн — англо-американський інтелектуал, якого по праву називають «хрещеним батьком» США. Це був професійний революціонер, чий талант полягав у вмінні пояснити складні політичні ідеї мовою, зрозумілою звичайному фермеру чи солдату. 🇺🇸 ​«Здоровий глузд», що змінив світ ​До 1776 року багато американських колоністів ще вагалися: чи варто повністю розривати зв’язки з британською короною? Пейн поставив крапку в цих сумнівах, видавши памфлет «Common Sense» (Здоровий глузд). ​Бестселер XVIII століття: На той час це була найпопулярніша книга в колоніях. Її читали вголос у кожній таверні. 📜 ​Головна ідея: Пейн прямо заявив, що монархія — це абсурд, а ідея «божественного права королів» — нісенітниця. Він першим вжив назву «Сполучені Штати Америки». 🗽 ​Революціонер-екстремал ​Пейн не був теоретиком, що сидить у кабінеті. Коли почалася війна за незалежність, він пішов до війська. ​Його серія есе «Американська криза» починалася легендарними словами: «Це часи, що випробовують людські душі». Джордж Вашингтон наказав читати ці тексти солдатам перед кожним боєм, щоб підняти бойовий дух. ⚔️ ​Згодом він поїхав до Франції, де взяв активну участь у Великій французькій революції. Його навіть обрали до Національного конвенту, хоча він не знав французької! 🇫🇷 ​Незручний для всіх ​Пейн був настільки відданий ідеям свободи, що зрештою став «чужим серед своїх»: ​В Англії його заочно засудили до страти за держзраду. 🏛️ ​У Франції його кинули до в'язниці, бо він виступав проти страти короля Людовика XVI (Пейн був гуманістом і вважав вбивство зайвим). ​У США його критикували за релігійні погляди після виходу книги «Вік розуму», де він піддав сумніву церковні догмати. 🧠 ​Томас Пейн помер майже в забутті, але без його текстів Декларація незалежності США могла б виглядати зовсім інакше. Це була людина, яка вірила, що світ можна почати заново, озброївшись лише розумом та свободою. ✊

#історія #події Це був момент, коли холодна війна ледь не перетворилася на "зоряні війни" у найгіршому їхньому прояві. 27 січня 1967 року людство виявило рідкісну розсудливість: у москві, Лондоні та Вашингтоні було підписано «Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору». 🌌📜 Мирне небо без атомних заграв: Як космос залишився нейтральним У середині 60-х років технічний прогрес дозволив наддержавам не просто запускати супутники, а й розглядати космос як ідеальний майданчик для ядерного шантажу. Розміщення боєголовок на орбіті означало б, що удар може бути завданий з будь-якої точки над головою впродовж лічених хвилин. Світ опинився на порозі космічної мілітаризації, яка зробила б життя на Землі суцільною лотереєю. ☢️🚀 Договір від 27 січня став "Великою хартією вольностей" для Всесвіту. Його головні тези були революційними: Ядерне табу: Категорична заборона на виведення на орбіту будь-яких об'єктів із ядерною зброєю чи іншими видами масового знищення. 🚫💣 Космос — не колонія: Жодна держава не може пред'являти права власності на Місяць, планети чи зірки. Вони оголошені «надбанням усього людства». 🌖🛰️ Демілітаризація небесних тіл: Місяць та інші планети мають використовуватися виключно в мирних цілях; створення там військових баз або проведення випробувань зброї було суворо заборонено. Підписання цього документа врятувало науку від того, щоб стати лише додатком до ракетних військ. Завдяки йому ми маємо міжнародну співпрацю на МКС, а не мережу орбітальних фортець. Це був один із небагатьох випадків, коли страх перед взаємним знищенням змусив політиків діяти в інтересах всього виду Homo Sapiens. 🌍✨

#історія #події Утрехтська унія: як сім провінцій навчили іспанського короля культури спілкування 📜🤝 23 січня 1579 року в затишному місті Утрехт сталася подія, яка наочно продемонструвала: якщо довго й наполегливо доводити європейців до сказу податками та інквізицією, вони зрештою створять власну державу. Саме цього дня була підписана Утрехтська унія — документ, що заклав фундамент для появи Республіки Семи Об’єднаних Провінцій, відомих нам як Нідерланди. 🇳🇱 Контекст того часу нагадував складний і вельми кривавий пазл. Іспанський король Філіп II, людина надзвичайної релігійної запеклості, щиро вважав, що голландці існують лише для того, щоб наповнювати його скарбницю та беззаперечно слухати католицьких прелатів. Проте північні провінції, де дедалі гучніше звучали ідеї протестантизму та здорового глузду, мали іншу думку щодо свого майбутнього. 🏰⚔️ Коли південні провінції (сучасна Бельгія) вирішили примиритися з мадридським двором, підписавши Арраську унію, північани зрозуміли: настав час для «геополітичного розлучення». Утрехтська унія не була декларацією незалежності в чистому вигляді — формально вони ще визнавали короля, але фактично це був військово-політичний союз проти іспанської деспотії. 🇪🇸🚫 Чому це важливо і дещо іронічно? Релігійна толерантність (майже): Стаття 13 Унії гарантувала свободу совісті. Це був безпрецедентний крок для XVI століття, хоча на практиці державним став кальвінізм, а католикам довелося трохи «посунутися». ⛪🙏 Спільний гаманець: Провінції домовилися про єдину податкову систему для фінансування армії. Як бачимо, ніщо так не об’єднує людей, як спільні витрати на боротьбу зі спільним ворогом. 💰🤺 Фундамент республіки: Унія стала прообразом першої успішної буржуазної республіки в Європі. Поки сусіди-монархи гралися в абсолютизм, голландці почали будувати державу, де слово «свобода» мало цілком конкретний економічний еквівалент. 🏭🚢 Звісно, Філіп II був не в захваті й оголосив Вільгельма Оранського, натхненника цього руху, поза законом. Але колесо історії вже закрутилося: Нідерланди стали на шлях перетворення на морську наддержаву, а іспанська «непереможність» почала стрімко набувати лапок. 🌊🧀 Утрехтська унія доводить: коли ви з сусідами не можете терпіти спільне начальство, найкращий вихід — підписати грамотний контракт і почати заробляти на тюльпанах та колоніях. 🌷💎

Сьогодні в своєму інстаграм-аккаунті Макс Кідрук поділився цікавою історією про мапи Марсу, над якими він та його команда працюють для тетралогії «Нові темні віки» Перша частина «Колонія» вже вийшла у грудні 2022 року. Друга частина «Колапс» зараз на передзамовленні. Ну а для решти частин треба запастись терпінням. Діліться у коментарях, як вам історія про мапи? Передзамовити «Колапс» можна за посиланням: https://tamarinbooks.com/nashi-knygy/seriyi/novi-temni-viky/novi-temni-viky-kolaps/ 💰 Повна вартість: 699 грн 💸 Вартість за передзамовленням: 555 грн #sci_fi_не_нудно

#історія #події ☕️ «Бостонське чаювання»: Протест, що запалив Американську революцію. 16 грудня 1773 року у Бостонській гавані (провінція Массачусетс-Бей) відбулася подія, відома як «Бостонське чаювання» (Boston Tea Party). Ця протестна акція стала прямим і видовищним викликом владі Великої Британії та каталізатором Війни за незалежність Сполучених Штатів. 📜 Передумови: Податковий гніт Колоністи в Північній Америці протягом тривалого часу протестували проти політики британського парламенту, який вводив податки без їхньої згоди. Головним гаслом американських патріотів було: «Ні оподаткуванню без представництва!». Протест безпосередньо спричинив «Чайний акт» (Tea Act), прийнятий британським парламентом у 1773 році. Суть Акту: Він надавав монопольне право на торгівлю чаєм у колоніях Англійській Ост-Індійській компанії. Хоча це робило британський чай дешевшим, ніж контрабандний, він все одно обкладався невеликим податком (митним збором), який колоністи вважали незаконним. Мета протесту: Колоністи, насамперед члеї організації «Сини свободи» (Sons of Liberty), прагнули не допустити розвантаження чаю, оскільки сплата мита автоматично означала б визнання права британського парламенту оподатковувати колонії. 🚢 Ніч непокори 16 грудня Наприкінці 1773 року в Бостонську гавань прибули кораблі Ост-Індійської компанії («Дартмут», «Елеанор» та «Бівен»). Губернатор Томас Гатчінсон рішуче відмовився дозволити кораблям залишити порт, не розвантаживши чай. 16 грудня, коли термін розвантаження спливав, близько 200 колоністів, переодягнених у вбрання індіанців племені могавків (щоб приховати особистості), проникли на борт кораблів. Протягом кількох годин, діючи організовано та тихо, вони знищили весь вантаж: Кількість: У гавань було викинуто 342 ящики чаю. Вартість: Знищений вантаж оцінювався у понад 90 тисяч фунтів стерлінгів (величезна сума на ті часи). Порядок: Акція була суто політичним протестом, а не вандалізмом. Повідомляється, що протестувальники не пошкодили інше майно на кораблях. 💥 Наслідки: Шлях до Війни «Бостонське чаювання» викликало глибоку політичну кризу і розлютило британський уряд. У відповідь на цей акт непокори парламент ухвалив низку каральних законів, які колоністи назвали «Нестерпними актами» (Intolerable Acts): Був закритий Бостонський порт, доки не буде компенсовано вартість знищеного чаю. Було обмежено самоврядування провінції Массачусетс. Було запроваджено розміщення британських військ у приватних будинках колоністів. Ці репресивні заходи лише об’єднали колонії, які досі сперечалися, і стали прямим приводом до скликання Першого Континентального конгресу у 1774 році та, зрештою, до початку Війни за незалежність США у 1775 році.