• Міжнародний день запитань

    Міжнародний день запитань (International Ask a Question Day) – свято, яке відзначається щорічно 14 березня. Цей день спонукає людей ставити запитання та шукати знання, сприяти допитливості та мотивувати до навчання.

    Міжнародний день запитань відзначається в день народження Альберта Ейнштейна (народився в 1879 році). Свято є нагадуванням про важливість ставити запитання та шукати відповіді.

    Це гарна подія для вчителів та викладачів, щоб заохочувати своїх учнів та студентів ставити запитання, а для роботодавців — виховання культури допитливості та запитань на робочому місці. Міжнародний день запитань – це святкування сили запитань, які сприяють навчанню, відкриттю та інноваціям, і це день, коли важливо охопити духом допитливості та цікавості.
    Міжнародний день запитань Міжнародний день запитань (International Ask a Question Day) – свято, яке відзначається щорічно 14 березня. Цей день спонукає людей ставити запитання та шукати знання, сприяти допитливості та мотивувати до навчання. Міжнародний день запитань відзначається в день народження Альберта Ейнштейна (народився в 1879 році). Свято є нагадуванням про важливість ставити запитання та шукати відповіді. Це гарна подія для вчителів та викладачів, щоб заохочувати своїх учнів та студентів ставити запитання, а для роботодавців — виховання культури допитливості та запитань на робочому місці. Міжнародний день запитань – це святкування сили запитань, які сприяють навчанню, відкриттю та інноваціям, і це день, коли важливо охопити духом допитливості та цікавості.
    216views
  • #історія #постаті
    Микола Бажан: Інтелектуал у залізних обладунках системи.
    Якби в українській літературі XX століття існувала номінація за найскладнішу екзистенційну рівновагу, Микола Бажан (нар. 13 березня 1904) отримав би гран-прі. Поет-академік, філософ-енциклопедист і водночас державний діяч високого рангу, він зумів пронести іскру справжнього генія крізь жорна сталінського терору та радянської бюрократії.

    Бажан починав як футурист і експресіоніст, учень Михайля Семенка. Його ранні поеми, такі як «Сліпці» або «Будівлі», — це неймовірний коктейль із барокової складності, готичної похмурості та залізного ритму. Він писав не про квіточки й соловейків, а про камінь, метал і драму людського духу, що розривається між минулим та майбутнім.

    Чому постать Бажана є ключовою для нашої пам'яті:
    Майстер перекладу: Завдяки йому українська мова зазвучала голосами Гете, Рільке, Мікеланджело та Шекспіра. Його переклад «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі вважається одним із найкращих у світі, за що він став почесним громадянином Тбілісі.
    Енциклопедист: Саме Бажан був ініціатором і головним редактором «Української радянської енциклопедії». Це була спроба (місцями успішна, попри цензуру) систематизувати знання про Україну та світ українською мовою.
    Рятівник культури: Обіймаючи посаду заступника голови Ради міністрів УРСР, він часто використовував свій вплив, щоб витягувати колег-письменників із неласки влади та підтримувати розвиток українського кіно й мистецтва.

    Бажан — це приклад того, як великий інтелект намагається вижити в умовах несвободи. Він був змушений писати оди вождям, але навіть у цих текстах відчувається рука майстра, що володіє словом як хірургічним скальпелем. Його поезія — це архітектура, зведена з літер, де кожен камінь на своєму місці.

    Микола Бажан залишив нам спадок людини, яка вірила: культура — це те, що робить народ непереможним, навіть коли на нього тисне прес тоталітаризму.
    #історія #постаті Микола Бажан: Інтелектуал у залізних обладунках системи. Якби в українській літературі XX століття існувала номінація за найскладнішу екзистенційну рівновагу, Микола Бажан (нар. 13 березня 1904) отримав би гран-прі. Поет-академік, філософ-енциклопедист і водночас державний діяч високого рангу, він зумів пронести іскру справжнього генія крізь жорна сталінського терору та радянської бюрократії. ✍️🛡️ Бажан починав як футурист і експресіоніст, учень Михайля Семенка. Його ранні поеми, такі як «Сліпці» або «Будівлі», — це неймовірний коктейль із барокової складності, готичної похмурості та залізного ритму. Він писав не про квіточки й соловейків, а про камінь, метал і драму людського духу, що розривається між минулим та майбутнім. Чому постать Бажана є ключовою для нашої пам'яті: Майстер перекладу: Завдяки йому українська мова зазвучала голосами Гете, Рільке, Мікеланджело та Шекспіра. Його переклад «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі вважається одним із найкращих у світі, за що він став почесним громадянином Тбілісі. 🌍 Енциклопедист: Саме Бажан був ініціатором і головним редактором «Української радянської енциклопедії». Це була спроба (місцями успішна, попри цензуру) систематизувати знання про Україну та світ українською мовою. Рятівник культури: Обіймаючи посаду заступника голови Ради міністрів УРСР, він часто використовував свій вплив, щоб витягувати колег-письменників із неласки влади та підтримувати розвиток українського кіно й мистецтва. 🎬 Бажан — це приклад того, як великий інтелект намагається вижити в умовах несвободи. Він був змушений писати оди вождям, але навіть у цих текстах відчувається рука майстра, що володіє словом як хірургічним скальпелем. Його поезія — це архітектура, зведена з літер, де кожен камінь на своєму місці. 🏛️ Микола Бажан залишив нам спадок людини, яка вірила: культура — це те, що робить народ непереможним, навіть коли на нього тисне прес тоталітаризму.
    1
    513views
  • Українські інструктори навчатимуть армію Німеччини, — Reuters.

    Українські військові інструктори допоможуть Бундесверу підготуватися до можливого нападу Росії на НАТО до 2029 року, заявив начальник німецької армії генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг.

    Берлін і Київ домовилися, що українські військові викладатимуть у військових школах Німеччини, передаючи досвід війни проти російської армії.

    🪩 Інструктори навчатимуть артилерії, інженерних операцій, застосуванню бронетехніки, дронів та систем управління військами.
    🪩 Перший контингент становитиме кілька десятків військових, які працюватимуть у Німеччині по кілька тижнів.

    У німецькій армії наголосили, що українські військові сьогодні мають унікальний бойовий досвід проти Росії, тому їхні знання є критично важливими для підготовки армій НАТО.

    Фройдінг зазначив, що Німеччина стала першою країною, яка домовилася про таку співпрацю, але інші західні держави можуть наслідувати цей приклад.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇺🇦🇩🇪 Українські інструктори навчатимуть армію Німеччини, — Reuters. Українські військові інструктори допоможуть Бундесверу підготуватися до можливого нападу Росії на НАТО до 2029 року, заявив начальник німецької армії генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг. Берлін і Київ домовилися, що українські військові викладатимуть у військових школах Німеччини, передаючи досвід війни проти російської армії. 🪩 Інструктори навчатимуть артилерії, інженерних операцій, застосуванню бронетехніки, дронів та систем управління військами. 🪩 Перший контингент становитиме кілька десятків військових, які працюватимуть у Німеччині по кілька тижнів. У німецькій армії наголосили, що українські військові сьогодні мають унікальний бойовий досвід проти Росії, тому їхні знання є критично важливими для підготовки армій НАТО. Фройдінг зазначив, що Німеччина стала першою країною, яка домовилася про таку співпрацю, але інші західні держави можуть наслідувати цей приклад. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    227views
  • #історія #постаті
    Василь Сімович: Людина, яка навчила українців розмовляти за правилами (і не тільки).
    Коли ми говоримо про «будівничих нації», зазвичай уявляємо гетьманів із шаблями або поетів із трагічними очима. Проте справжня незалежність починається з коми, правильно вжитого відмінка та усвідомлення того, що твоя мова — це не «діалект околиці», а виточена інтелектуальна зброя. 11 березня 1880 року народився Василь Сімович — людина, чиє життя було присвячене саме цій делікатній місії.

    Буковина, Прага та «Граматика» на руїнах імперій
    Сімович не просто вивчав мову — він її систематизував у часи, коли світ тріщав по швах. Його «Граматика української мови», видана у 1918 році, стала справжнім бестселером. Уявіть: навколо вирує Перша світова, розпадаються імперії, а Сімович спокійно пояснює, як правильно вживати кличний відмінок. Пріоритети здорової людини, чи не так?

    Його діяльність була справжнім мостом між Галичиною, Буковиною та Наддніпрянщиною. Він розумів: якщо ми не випрацюємо єдиний стандарт, нас розтягнуть по фонетичних квартирах. Василь Сімович став одним із тих, хто заклав фундамент сучасної літературної мови, відсікаючи зайві нашарування, якими так щедро намагалася «обдарувати» нас сусідня росія. 🇷🇺

    Не лише філологія, а й культурний менеджмент
    Якби у 1920-х існував LinkedIn, профіль Сімовича виглядав би приголомшливо:
    * Голова товариства «Просвіта»: займався масовою освітою, коли це ще не було мейнстримом.
    * Професор у Празі: викладав в Українському високому педагогічному інституті, готуючи кадри для майбутньої держави.
    * Редактор наукових видань: тримав інтелектуальний рівень української еміграції на європейській висоті.
    * Упорядник «Кобзаря»: зробив шедевр Шевченка доступним і текстологічно вивіреним для нових поколінь.

    Скептицизм як чеснота

    Сімович був відомий своєю прискіпливістю. Він не терпів дилетантства та «шароварщини» в науці. Його праці — це не просто перелік правил, а глибоке філософське осмислення того, як слово формує реальність. Він критикував спроби москви уніфікувати українську мову під імперські лекала, за що, звісно, не був там у фаворі. Але хіба справжній інтелектуал може прагнути схвалення від деспотії?

    Чому це важливо сьогодні?

    Сьогодні, коли ми знову відвойовуємо свій мовний простір, постать Сімовича нагадує: мова — це не лише засіб комунікації, це кордон. І цей кордон має бути чітким, аргументованим і захищеним фаховими знаннями.
    Василь Сімович довів, що філолог може бути таким же воїном, як і солдат у траншеї. Тільки його зброя — словник, а поле битви — свідомість нації.
    #історія #постаті Василь Сімович: Людина, яка навчила українців розмовляти за правилами (і не тільки). Коли ми говоримо про «будівничих нації», зазвичай уявляємо гетьманів із шаблями або поетів із трагічними очима. Проте справжня незалежність починається з коми, правильно вжитого відмінка та усвідомлення того, що твоя мова — це не «діалект околиці», а виточена інтелектуальна зброя. 11 березня 1880 року народився Василь Сімович — людина, чиє життя було присвячене саме цій делікатній місії. 🖋️📜 Буковина, Прага та «Граматика» на руїнах імперій Сімович не просто вивчав мову — він її систематизував у часи, коли світ тріщав по швах. Його «Граматика української мови», видана у 1918 році, стала справжнім бестселером. Уявіть: навколо вирує Перша світова, розпадаються імперії, а Сімович спокійно пояснює, як правильно вживати кличний відмінок. Пріоритети здорової людини, чи не так? 🧐🎓 Його діяльність була справжнім мостом між Галичиною, Буковиною та Наддніпрянщиною. Він розумів: якщо ми не випрацюємо єдиний стандарт, нас розтягнуть по фонетичних квартирах. Василь Сімович став одним із тих, хто заклав фундамент сучасної літературної мови, відсікаючи зайві нашарування, якими так щедро намагалася «обдарувати» нас сусідня росія. 🚫🇷🇺 Не лише філологія, а й культурний менеджмент Якби у 1920-х існував LinkedIn, профіль Сімовича виглядав би приголомшливо: * Голова товариства «Просвіта»: займався масовою освітою, коли це ще не було мейнстримом. * Професор у Празі: викладав в Українському високому педагогічному інституті, готуючи кадри для майбутньої держави. * Редактор наукових видань: тримав інтелектуальний рівень української еміграції на європейській висоті. * Упорядник «Кобзаря»: зробив шедевр Шевченка доступним і текстологічно вивіреним для нових поколінь. 📖✨ Скептицизм як чеснота Сімович був відомий своєю прискіпливістю. Він не терпів дилетантства та «шароварщини» в науці. Його праці — це не просто перелік правил, а глибоке філософське осмислення того, як слово формує реальність. Він критикував спроби москви уніфікувати українську мову під імперські лекала, за що, звісно, не був там у фаворі. Але хіба справжній інтелектуал може прагнути схвалення від деспотії? 🎭🤨 Чому це важливо сьогодні? Сьогодні, коли ми знову відвойовуємо свій мовний простір, постать Сімовича нагадує: мова — це не лише засіб комунікації, це кордон. І цей кордон має бути чітким, аргументованим і захищеним фаховими знаннями. Василь Сімович довів, що філолог може бути таким же воїном, як і солдат у траншеї. Тільки його зброя — словник, а поле битви — свідомість нації. 🛡️🇺🇦
    1
    505views
  • #історія #постаті
    Амеріго Веспуччі: людина, яка «вкрала» назву континенту чи виправила помилку Колумба?
    Сьогодні ми відзначаємо день народження Амеріго Веспуччі — італійця, чиє ім'я щодня вимовляють мільярди людей, навіть не замислюючись про це. Поки Христофор Колумб до останнього подиху вперто доводив, що знайшов шлях до Індії, Веспуччі мав достатньо скепсису та аналітичного розуму, щоб заявити: «Панове, ми маємо справу з Новим Світом».

    Уродженець Флоренції, він не був професійним моряком з дитинства, а радше освіченим інтелектуалом, який працював на банківський дім Медічі. Його подорожі під іспанським та португальським прапорами на межі XV та XVI століть були не просто експедиціями за золотом, а науковими розвідками. Саме його листи «Mundus Novus» (Новий Світ) стали бестселерами тогочасної Європи. Поки в москві того часу ще тільки вчилися збирати землі навколо одного князівства, Веспуччі вже окреслював контури нової глобальної ери.

    Чому ж Америку не назвали Колумбією? Велика несправедливість історії чи логічний фінал? У 1507 році німецький картограф Мартін Вальдземюллер, вражений звітами Амеріго, наніс на нову карту назву «Америка» — на честь «мужа мудрого», який довів, що це окремий континент. Сам Веспуччі ніколи не вимагав цього визнання, проте його здатність критично оцінювати факти та не піддаватися догмам зробила його ім'я безсмертним.

    Веспуччі став символом епохи Відродження: коли знання, спостереження та перевірка фактів стають важливішими за середньовічні фантазії. Це нагадування нам сьогодні — перевіряти дані, не боятися змінювати точку зору перед лицем нових доказів і завжди залишатися допитливими. Адже іноді, щоб відкрити цілий світ, потрібно просто мати сміливість назвати речі своїми іменами.
    #історія #постаті Амеріго Веспуччі: людина, яка «вкрала» назву континенту чи виправила помилку Колумба? Сьогодні ми відзначаємо день народження Амеріго Веспуччі — італійця, чиє ім'я щодня вимовляють мільярди людей, навіть не замислюючись про це. Поки Христофор Колумб до останнього подиху вперто доводив, що знайшов шлях до Індії, Веспуччі мав достатньо скепсису та аналітичного розуму, щоб заявити: «Панове, ми маємо справу з Новим Світом». 🧭🌍 Уродженець Флоренції, він не був професійним моряком з дитинства, а радше освіченим інтелектуалом, який працював на банківський дім Медічі. Його подорожі під іспанським та португальським прапорами на межі XV та XVI століть були не просто експедиціями за золотом, а науковими розвідками. Саме його листи «Mundus Novus» (Новий Світ) стали бестселерами тогочасної Європи. Поки в москві того часу ще тільки вчилися збирати землі навколо одного князівства, Веспуччі вже окреслював контури нової глобальної ери. ✍️🗺️ Чому ж Америку не назвали Колумбією? Велика несправедливість історії чи логічний фінал? У 1507 році німецький картограф Мартін Вальдземюллер, вражений звітами Амеріго, наніс на нову карту назву «Америка» — на честь «мужа мудрого», який довів, що це окремий континент. Сам Веспуччі ніколи не вимагав цього визнання, проте його здатність критично оцінювати факти та не піддаватися догмам зробила його ім'я безсмертним. 🎨📜 Веспуччі став символом епохи Відродження: коли знання, спостереження та перевірка фактів стають важливішими за середньовічні фантазії. Це нагадування нам сьогодні — перевіряти дані, не боятися змінювати точку зору перед лицем нових доказів і завжди залишатися допитливими. Адже іноді, щоб відкрити цілий світ, потрібно просто мати сміливість назвати речі своїми іменами. ⚔️🌟
    1
    304views
  • #дати #свята
    Пошук істини в корінні: Всесвітній день генеалогії як антидот проти забуття.
    9 березня Всесвітній день генеалогії — свято тих, хто не згоден бути просто "пилом на вітрах історії". Поки путінська пропаганда намагається нав’язати народам вигадане минуле та "колективну пам'ять" у вигідній йому редакції, генеалогія пропонує єдино правильний шлях — пошук правди про власний рід.

    Дослідження свого генеалогічного дерева — це не просто колекціонування імен та дат. Це детективна робота, що вимагає критичного мислення та скепсису. В епоху цифровізації, коли архіви стають доступними онлайн, а ДНК-тести відкривають таємниці тисячолітньої давнини, кожен може стати істориком власної родини. Генеалогія вчить нас, що історія — це не параграфи в підручнику, а ланцюжок конкретних життів, виборів і вчинків наших предків.

    Для українців цей день має особливий, почасти трагічний підтекст. Десятиліттями радянська влада в москві робила все, щоб ми забули своє коріння: розкуркулення, Голодомори, депортації та репресії мали на меті створити "нову людину" без пам’яті про свій шляхетний чи козацький рід. Знайти запис у церковній книзі про прадіда або відшукати справу репресованого родича в архівах СБУ — це акт відновлення історичної справедливості.

    Сьогодні генеалогія — це модно, технологічно і надзвичайно важливо. Розуміння того, звідки ми прийшли, дає сили зрозуміти, куди ми йдемо. Це найкраще щеплення від маніпуляцій: коли ти знаєш історію своїх семи поколінь, тобі вже неможливо нав’язати чужі міфи. Знання власного коріння робить націю міцною, як віковий дуб, який не здатні повалити жодні імперські суховії.
    #дати #свята Пошук істини в корінні: Всесвітній день генеалогії як антидот проти забуття. 9 березня Всесвітній день генеалогії — свято тих, хто не згоден бути просто "пилом на вітрах історії". Поки путінська пропаганда намагається нав’язати народам вигадане минуле та "колективну пам'ять" у вигідній йому редакції, генеалогія пропонує єдино правильний шлях — пошук правди про власний рід. 🌳🔍 Дослідження свого генеалогічного дерева — це не просто колекціонування імен та дат. Це детективна робота, що вимагає критичного мислення та скепсису. В епоху цифровізації, коли архіви стають доступними онлайн, а ДНК-тести відкривають таємниці тисячолітньої давнини, кожен може стати істориком власної родини. Генеалогія вчить нас, що історія — це не параграфи в підручнику, а ланцюжок конкретних життів, виборів і вчинків наших предків. 📜🧬 Для українців цей день має особливий, почасти трагічний підтекст. Десятиліттями радянська влада в москві робила все, щоб ми забули своє коріння: розкуркулення, Голодомори, депортації та репресії мали на меті створити "нову людину" без пам’яті про свій шляхетний чи козацький рід. Знайти запис у церковній книзі про прадіда або відшукати справу репресованого родича в архівах СБУ — це акт відновлення історичної справедливості. 🛡️🏛️ Сьогодні генеалогія — це модно, технологічно і надзвичайно важливо. Розуміння того, звідки ми прийшли, дає сили зрозуміти, куди ми йдемо. Це найкраще щеплення від маніпуляцій: коли ти знаєш історію своїх семи поколінь, тобі вже неможливо нав’язати чужі міфи. Знання власного коріння робить націю міцною, як віковий дуб, який не здатні повалити жодні імперські суховії. 🕯️🌿
    1
    500views
  • #історія #речі
    Друкарська фарба: чорна кров цивілізації.
    Якби в XV столітті існували венчурні капіталісти, Йоганн Гутенберг навряд чи отримав би бодай ламаний грош. Його ідея — «штампувати» книги — вимагала чогось більшого, ніж просто прес і літери. Звичайна водяна фарба того часу, якою переписувачі малювали ініціали, на металі поводилася як розпечена ртуть: збивалася в краплі й розтікалася, перетворюючи «Біблію» на пляму Роршаха.

    Алхімія в каструлі

    Гутенбергу довелося стати ще й хіміком-кулінаром. Він винайшов рецепт, який залишався базовим майже чотири століття: лляна олія, зварена до стану липкого лаку, і сажа (бажано від спалених соснових дров або лампового масла). Ця суміш була настільки в’язкою та насиченою, що сучасні екологи, мабуть, знепритомніли б від одного погляду на її склад. Але саме ця «чорна каша» дозволила людству нарешті масово тиражувати свої дурості та геніальні відкриття.

    Запах знань

    Ви коли-небудь замислювалися, чому старі бібліотеки пахнуть так специфічно? Це «дихання» окисленої олії та важких металів. У XVIII столітті до фарби почали додавати солі міді та свинцю для швидкого висихання. Читання свіжої газети тоді було справжнім екстримом: ви не лише дізнавалися новини, а й отримували легку порцію токсинів через пальці. Проте, як то кажуть, знання потребують жертв.

    Кольорова революція

    Довгий час світ був монохромним. Кольорова друкарська фарба коштувала як крило літака (якби вони тоді літали), бо пігменти добували з мінералів, комах або екзотичних рослин. Тільки в XIX столітті, завдяки розвитку анілінових барвників, книги нарешті «зацвіли». Друкарська фарба стала тоншою, яскравішою і — о диво — перестала вбивати читача своєю токсичністю.

    Сьогодні, в епоху пікселів, ми поступово забуваємо магію друкарського відбитка. Але кожен раз, коли ви торкаєтеся паперової сторінки, пам'ятайте: ці літери тримаються за папір завдяки винахідливості старого німця, який не побоявся забруднити руки в сажі, щоб ми з вами могли читати цей текст, не виходячи з печери невігластва.
    #історія #речі 🖋️ Друкарська фарба: чорна кров цивілізації. Якби в XV столітті існували венчурні капіталісти, Йоганн Гутенберг навряд чи отримав би бодай ламаний грош. Його ідея — «штампувати» книги — вимагала чогось більшого, ніж просто прес і літери. Звичайна водяна фарба того часу, якою переписувачі малювали ініціали, на металі поводилася як розпечена ртуть: збивалася в краплі й розтікалася, перетворюючи «Біблію» на пляму Роршаха. 🌑 🧪 Алхімія в каструлі Гутенбергу довелося стати ще й хіміком-кулінаром. Він винайшов рецепт, який залишався базовим майже чотири століття: лляна олія, зварена до стану липкого лаку, і сажа (бажано від спалених соснових дров або лампового масла). Ця суміш була настільки в’язкою та насиченою, що сучасні екологи, мабуть, знепритомніли б від одного погляду на її склад. Але саме ця «чорна каша» дозволила людству нарешті масово тиражувати свої дурості та геніальні відкриття. 🏭 📜 Запах знань Ви коли-небудь замислювалися, чому старі бібліотеки пахнуть так специфічно? Це «дихання» окисленої олії та важких металів. У XVIII столітті до фарби почали додавати солі міді та свинцю для швидкого висихання. Читання свіжої газети тоді було справжнім екстримом: ви не лише дізнавалися новини, а й отримували легку порцію токсинів через пальці. Проте, як то кажуть, знання потребують жертв. 🗞️ 🖌️ Кольорова революція Довгий час світ був монохромним. Кольорова друкарська фарба коштувала як крило літака (якби вони тоді літали), бо пігменти добували з мінералів, комах або екзотичних рослин. Тільки в XIX столітті, завдяки розвитку анілінових барвників, книги нарешті «зацвіли». Друкарська фарба стала тоншою, яскравішою і — о диво — перестала вбивати читача своєю токсичністю. 🌈 Сьогодні, в епоху пікселів, ми поступово забуваємо магію друкарського відбитка. Але кожен раз, коли ви торкаєтеся паперової сторінки, пам'ятайте: ці літери тримаються за папір завдяки винахідливості старого німця, який не побоявся забруднити руки в сажі, щоб ми з вами могли читати цей текст, не виходячи з печери невігластва. 📚✨
    1
    368views
  • Унаслідок нічного обстрілу загинув вихованець та гравець команди Білий Барс 2017–2018 р.н.
    Гордій Удовиченко.
    Разом із ним загинула його мама — Олена Михайлівна Удовиченко, вчителька початкових класів.
    Команда «Білого Барсу» згадує: «Гордій був щирим, добрим і відкритим хлопчиком, який дуже любив хокей, свою команду та тренування. Ми пам’ятаємо його усмішку, старанність на льоду і радість, з якою він приходив на кожне заняття.
    Олена Михайлівна була чуйною, світлою людиною, люблячою мамою та вчителькою, яка вкладала у своїх учнів знання, тепло і турботу.
    Сьогодні ми втратили не лише юного хокеїста та його маму. Ми втратили частину нашої великої хокейної родини».
    🕯 Федерація хокею України висловлює щире співчуття близьким, рідним загиблих та всій родині «Білого Барсу», які втратили вихованця та друга.
    Вічна памʼять пані Олені та маленькому Гордію
    Просимо долучитись до допомоги родині.
    4874 0700 5579 5817
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    💔Унаслідок нічного обстрілу загинув вихованець та гравець команди Білий Барс 2017–2018 р.н. Гордій Удовиченко. Разом із ним загинула його мама — Олена Михайлівна Удовиченко, вчителька початкових класів. Команда «Білого Барсу» згадує: «Гордій був щирим, добрим і відкритим хлопчиком, який дуже любив хокей, свою команду та тренування. Ми пам’ятаємо його усмішку, старанність на льоду і радість, з якою він приходив на кожне заняття. Олена Михайлівна була чуйною, світлою людиною, люблячою мамою та вчителькою, яка вкладала у своїх учнів знання, тепло і турботу. Сьогодні ми втратили не лише юного хокеїста та його маму. Ми втратили частину нашої великої хокейної родини». 🕯 Федерація хокею України висловлює щире співчуття близьким, рідним загиблих та всій родині «Білого Барсу», які втратили вихованця та друга. Вічна памʼять пані Олені та маленькому Гордію💔 Просимо долучитись до допомоги родині. 4874 0700 5579 5817 #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    381views
  • OpenAI представила модель GPT-5.3 Instant, яка забезпечує точніші відповіді та кращу інтеграцію з вебпошуком. Кількість галюцинацій знизилася до 26,8% при використанні інтернету та до 19,7% на внутрішніх знаннях моделі. Розробники прибрали повчальні фрази та скоротили кількість необґрунтованих відмов у наданні відповідей. https://channeltech.space/ai/openai-gpt-5-3-instant-chatgpt-update-acc...
    OpenAI представила модель GPT-5.3 Instant, яка забезпечує точніші відповіді та кращу інтеграцію з вебпошуком. Кількість галюцинацій знизилася до 26,8% при використанні інтернету та до 19,7% на внутрішніх знаннях моделі. Розробники прибрали повчальні фрази та скоротили кількість необґрунтованих відмов у наданні відповідей. https://channeltech.space/ai/openai-gpt-5-3-instant-chatgpt-update-accuracy/
    CHANNELTECH.SPACE
    OpenAI випустила GPT-5.3 Instant: менше галюцинацій та покращений вебпошук – Channel Tech
    OpenAI випустила GPT-5.3 Instant. Дізнайтеся про зниження рівня галюцинацій, покращений вебпошук та нові стандарти точності в медицині та праві.
    1
    214views 1 Shares
  • ❗️Українці в Німеччині, якщо плануєте залишитися — подавайте документи вже зараз, бо після 2027 року автоматичного продовження тимчасового захисту може не бути, — DW

    МВС Німеччини радить українським біженцям, які хочуть залишитися в країні, не чекати до останнього й уже зараз самостійно змінювати свій статус та оформлювати посвідку на проживання.
    У відомстві прямо заявили: жодного нового спеціального статусу для українців запроваджувати не планують.
    Після березня 2027 року, коли, ймовірно, завершиться європейська програма прийому, можливий лише перехідний період — автоматичного продовження не буде.
    Влада попереджає — не відкладайте подачу документів. Коли почнеться масовий наплив заяв, процес стане складнішим і довшим.
    Реальні шанси залишитися матимуть ті, хто вже інтегрувався: кваліфіковані фахівці зі знанням мови та стабільною роботою.
    А от тим, хто працює у низькооплачуваному секторі або взагалі не працює, залишитися в Німеччині після буде значно складніше.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    ❗️Українці в Німеччині, якщо плануєте залишитися — подавайте документи вже зараз, бо після 2027 року автоматичного продовження тимчасового захисту може не бути, — DW 📍МВС Німеччини радить українським біженцям, які хочуть залишитися в країні, не чекати до останнього й уже зараз самостійно змінювати свій статус та оформлювати посвідку на проживання. 📍У відомстві прямо заявили: жодного нового спеціального статусу для українців запроваджувати не планують. 📍Після березня 2027 року, коли, ймовірно, завершиться європейська програма прийому, можливий лише перехідний період — автоматичного продовження не буде. 📍Влада попереджає — не відкладайте подачу документів. Коли почнеться масовий наплив заяв, процес стане складнішим і довшим. 📍Реальні шанси залишитися матимуть ті, хто вже інтегрувався: кваліфіковані фахівці зі знанням мови та стабільною роботою. 📍А от тим, хто працює у низькооплачуваному секторі або взагалі не працює, залишитися в Німеччині після буде значно складніше. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    1comments 149views
More Results