• Sennheiser випустила HD 480 Pro — закриту версію навушників HD 490 Pro для аудіопрофесіоналів. Навушники призначені для запису, моніторингу, продакшну та зведення в студії й на сцені. Система Vibration Attenuation System запобігає викривленням і відбиттям звукового сигналу. Конструкція забезпечує комфорт при тривалому носінні, зокрема для користувачів окулярів. https://channeltech.space/gadgets/sennheiser-hd-480-pro-closed-back-h...
    Sennheiser випустила HD 480 Pro — закриту версію навушників HD 490 Pro для аудіопрофесіоналів. Навушники призначені для запису, моніторингу, продакшну та зведення в студії й на сцені. Система Vibration Attenuation System запобігає викривленням і відбиттям звукового сигналу. Конструкція забезпечує комфорт при тривалому носінні, зокрема для користувачів окулярів. https://channeltech.space/gadgets/sennheiser-hd-480-pro-closed-back-headphones/
    CHANNELTECH.SPACE
    Sennheiser випустила HD 480 Pro — закриті студійні навушники для професіоналів – Channel Tech
    Sennheiser представила HD 480 Pro — закриті навушники для аудіопрофесіоналів з системою Vibration Attenuation System. Ціна — $479, у комплекті кабель і сумка.
    1
    128переглядів 1 Поширень
  • СИМВОЛИ ПРИРОДИ

    Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, верба ніби позначає воду на землі. Криницю завжди намагалися викопати під вербою: де срібліє вербиця, там здорова водиця. І справді, верба була чудовим природним фільтром усіляких домішок, які містилися у воді.

    Вербову лозу традиційно використоввали для зведення турлучних будівель, огорожі, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо. Верба відігравала й важливу ритуально-обрядову роль. За народними уявленнями, гілочки верби, освячені в церкві в останню неділю перед Великоднем - Вербну, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Її зберігали в хаті й широко застосовували як лікувальний засіб або оберіг. На Херсонщині клали у воду, в якій купали хвору дитину, на Слобожанщині запалювали гілочку верби й обкурювали нею хворих на лихоманку.

    З відривного календаря "Криниченька" за 5 квітня.
    ----------
    СИМВОЛИ ПРИРОДИ Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, верба ніби позначає воду на землі. Криницю завжди намагалися викопати під вербою: де срібліє вербиця, там здорова водиця. І справді, верба була чудовим природним фільтром усіляких домішок, які містилися у воді. Вербову лозу традиційно використоввали для зведення турлучних будівель, огорожі, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо. Верба відігравала й важливу ритуально-обрядову роль. За народними уявленнями, гілочки верби, освячені в церкві в останню неділю перед Великоднем - Вербну, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Її зберігали в хаті й широко застосовували як лікувальний засіб або оберіг. На Херсонщині клали у воду, в якій купали хвору дитину, на Слобожанщині запалювали гілочку верби й обкурювали нею хворих на лихоманку. З відривного календаря "Криниченька" за 5 квітня. ----------
    385переглядів
  • СИМВОЛИ ПРИРОДИ

    Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, верба ніби позначає воду на землі. Криницю завжди намагалися викопати під вербою: де срібліє вербиця, там здорова водиця. І справді, верба була чудовим природним фільтром усіляких домішок, які містилися у воді.

    Вербову лозу традиційно використоввали для зведення турлучних будівель, огорожі, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо. Верба відігравала й важливу ритуально-обрядову роль. За народними уявленнями, гілочки верби, освячені в церкві в останню неділю перед Великоднем - Вербну, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Її зберігали в хаті й широко застосовували як лікувальний засіб або оберіг. На Херсонщині клали у воду, в якій купали хвору дитину, на Слобожанщині запалювали гілочку верби й обкурювали нею хворих на лихоманку.

    З відривного календаря "Криниченька" за 5 квітня.
    ----------
    СИМВОЛИ ПРИРОДИ Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, верба ніби позначає воду на землі. Криницю завжди намагалися викопати під вербою: де срібліє вербиця, там здорова водиця. І справді, верба була чудовим природним фільтром усіляких домішок, які містилися у воді. Вербову лозу традиційно використоввали для зведення турлучних будівель, огорожі, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо. Верба відігравала й важливу ритуально-обрядову роль. За народними уявленнями, гілочки верби, освячені в церкві в останню неділю перед Великоднем - Вербну, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Її зберігали в хаті й широко застосовували як лікувальний засіб або оберіг. На Херсонщині клали у воду, в якій купали хвору дитину, на Слобожанщині запалювали гілочку верби й обкурювали нею хворих на лихоманку. З відривного календаря "Криниченька" за 5 квітня. ----------
    1
    1коментарів 365переглядів
  • «Це капець»: відверта розмова з ортодоксальним єврейським капеланом ЗСУ — про фронт, віру і те, як не втратити людину — відео

    «Є закон, і сказано: “Якщо прийшов хтось убити тебе — убий його першим”. Це найголовніша частина. Тому захищати свою країну — це заповідь Бога. Є така заповідь: “Не переходь межу”. Вона написана в Торі, у Біблії, так? Тому ті, хто прийшов сюди, грубо порушили цю заповідь. А ті, хто захищає, — це ЗСУ, це руки Бога в Україні. І вони виконують заповідь: “Саме не вбивай, знищуючи ворога”», — Яків Синяков.

    Іноді війну показують через зведення та цифри. Але це інтерв’ю — зовсім про інше. Ортодоксальний єврейський капелан Збройних сил України рабин Яків Синяков говорить про фронт без пафосу й без красивих формулювань — про страх, втому, вибір, віру та про те, як людині не втратити себе там, де щодня поруч смерть.

    У розмові звучать питання, на які немає простих відповідей: де Бог під час війни, де проходить межа між захисником і вбивцею, чому нейтралітет у такі часи може стати моральною пасткою і що допомагає людям триматися, коли навколо суцільний хаос.

    В інтерв’ю — реальні історії фронту: поранені військові, чорний фронтовий гумор, розмови про ненависть, полонених і про те, як зберегти людську гідність навіть під час війни. Це не релігійна проповідь і не військова хроніка — це чесна розмова людини, яка постійно поруч із військовими й бачить війну без фільтрів.

    Для багатьох українців та ізраїльтян українського походження цей матеріал звучить особливо сильно — через тему пам’яті, відповідальності та особистої позиції. Бо головне питання після перегляду залишається простим: де твоя позиція, коли історія відбувається просто зараз?

    Читайте і дивіться матеріал повністю:
    https://news.nikk.co.il/uk/ce-kapec-vidverta-rozmova-z/

    #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

    НАновости‼️:- новини Ізраїлю

    Важливо❓ Поділіться ❗️
    і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    «Це капець»: відверта розмова з ортодоксальним єврейським капеланом ЗСУ — про фронт, віру і те, як не втратити людину — відео «Є закон, і сказано: “Якщо прийшов хтось убити тебе — убий його першим”. Це найголовніша частина. Тому захищати свою країну — це заповідь Бога. Є така заповідь: “Не переходь межу”. Вона написана в Торі, у Біблії, так? Тому ті, хто прийшов сюди, грубо порушили цю заповідь. А ті, хто захищає, — це ЗСУ, це руки Бога в Україні. І вони виконують заповідь: “Саме не вбивай, знищуючи ворога”», — Яків Синяков. Іноді війну показують через зведення та цифри. Але це інтерв’ю — зовсім про інше. Ортодоксальний єврейський капелан Збройних сил України рабин Яків Синяков говорить про фронт без пафосу й без красивих формулювань — про страх, втому, вибір, віру та про те, як людині не втратити себе там, де щодня поруч смерть. У розмові звучать питання, на які немає простих відповідей: де Бог під час війни, де проходить межа між захисником і вбивцею, чому нейтралітет у такі часи може стати моральною пасткою і що допомагає людям триматися, коли навколо суцільний хаос. В інтерв’ю — реальні історії фронту: поранені військові, чорний фронтовий гумор, розмови про ненависть, полонених і про те, як зберегти людську гідність навіть під час війни. Це не релігійна проповідь і не військова хроніка — це чесна розмова людини, яка постійно поруч із військовими й бачить війну без фільтрів. Для багатьох українців та ізраїльтян українського походження цей матеріал звучить особливо сильно — через тему пам’яті, відповідальності та особистої позиції. Бо головне питання після перегляду залишається простим: де твоя позиція, коли історія відбувається просто зараз? Читайте і дивіться матеріал повністю: https://news.nikk.co.il/uk/ce-kapec-vidverta-rozmova-z/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NEWS.NIKK.CO.IL
    «Це капець»: відверта розмова з ортодоксальним єврейським капеланом ЗСУ — про фронт, віру і те, як не втратити людину - відео - НАновости - новости Израиля
    "Є закон, і сказано: «Якщо прийшов хтось убити тебе — убий його першим». Найголовніша частина. Тому захищати свою країну — це заповідь Бога. Є така - НАновости - новости Израиля - Четверг, 26 февраля, 2026, 16:41
    841переглядів
  • 🔥🛢У глибокому тилу РФ третю добу гасять пожежу на нафтоперекачувальній станції «Калейкіно» в Татарстані.

    Після атаки далекобійних дронів СБУ два резервуари по 50 тисяч тонн перетворилися на факели.

    Супутникові знімки підтверджують масштаб руйнувань, а Reuters повідомляє про втрату прокачування близько 250 тисяч барелів на добу. Станція була ключовим хабом для експорту Urals, тож удар відчутний не лише в зведеннях, а й у фінансових звітах
    🔥🛢У глибокому тилу РФ третю добу гасять пожежу на нафтоперекачувальній станції «Калейкіно» в Татарстані. Після атаки далекобійних дронів СБУ два резервуари по 50 тисяч тонн перетворилися на факели. Супутникові знімки підтверджують масштаб руйнувань, а Reuters повідомляє про втрату прокачування близько 250 тисяч барелів на добу. Станція була ключовим хабом для експорту Urals, тож удар відчутний не лише в зведеннях, а й у фінансових звітах
    276переглядів 2Відтворень
  • ❗️На Київщині стартує будівництво ще одного житлового кварталу для ВПО

    У Миронівській громаді розпочинається реалізація пілотного проєкту.

    Передбачено зведення до 200 будинків із необхідною інженерною та соціальною інфраструктурою, а також створення робочих місць.

    Йдеться не про тимчасове розміщення, а про повноцінну інтеграцію переселенців у життя громади.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    ❗️На Київщині стартує будівництво ще одного житлового кварталу для ВПО У Миронівській громаді розпочинається реалізація пілотного проєкту. Передбачено зведення до 200 будинків із необхідною інженерною та соціальною інфраструктурою, а також створення робочих місць. Йдеться не про тимчасове розміщення, а про повноцінну інтеграцію переселенців у життя громади. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    311переглядів
  • #історія #речі
    Детекторний приймач: Радіо, що працювало на чистій енергії хвиль 📻⚡
    Сьогодні ми звикли до гаджетів, які вимагають постійної підзарядки, але на світанку радіоери існував пристрій, якому не потрібні були ані батарейки, ані розетки. Детекторний приймач — це справжнє диво інженерної думки 1920-х років, яке принесло голос світу в тисячі домівок, використовуючи лише енергію самої радіохвилі.
    Серцем цього пристрою був «детектор» — невеликий кристал мінералу (найчастіше галеніту), до якого торкалася тонка металева пружинка, яку музиканти та радіоаматори називали «котячим вусом». Шукаючи чутливу точку на кристалі, людина буквально «полювала» на сигнал. Якщо вибір був вдалим, у навушниках з’являвся звук — спочатку тихий та потріскувальний, але справжній. 💎📡

    Детекторні приймачі були неймовірно популярними через свою доступність. У той час як лампові радіо коштували цілі статки, детекторний апарат міг зібрати навіть підліток із підручних матеріалів: котушки дроту, кристала та високої антени. Власне, саме довга антена (іноді десятки метрів дроту, натягнутого між деревами) була «електростанцією» приймача, збираючи електромагнітну енергію з ефіру. 🛠️🏡

    Це була епоха романтики радіохуліганства та перших трансляцій. Сім'ї збиралися навколо одного пристрою, передаючи навушники один одному, щоб почути останні новини, прогноз погоди або оперний концерт. Через низьку потужність сигналу слухати таке радіо можна було лише в тиші, що створювало особливу атмосферу таїнства та зв'язку з невидимим світом хвиль. 🤫🎼

    Цікавий факт: під час Другої світової війни солдати та в’язні концтаборів часто створювали саморобні детекторні приймачі, використовуючи замість кристала іржаве лезо для гоління та графітовий олівець. Такі пристрої називали «радіо окопного типу» (foxhole radio). Вони дозволяли таємно слухати зведення новин, адже, на відміну від сучасних приймачів, детекторний апарат нічого не випромінював у відповідь і його було неможливо запеленгувати. 🪒✏️

    Сьогодні детекторний приймач — це освітня іграшка та об'єкт захоплення для радіоаматорів-ретроградів. Він нагадує нам про часи, коли технології були прозорими та зрозумілими, а для зв’язку з усім всесвітом було достатньо лише довгого дроту, шматочка мінералу та великого бажання почути голос із далечіні.
    #історія #речі Детекторний приймач: Радіо, що працювало на чистій енергії хвиль 📻⚡ Сьогодні ми звикли до гаджетів, які вимагають постійної підзарядки, але на світанку радіоери існував пристрій, якому не потрібні були ані батарейки, ані розетки. Детекторний приймач — це справжнє диво інженерної думки 1920-х років, яке принесло голос світу в тисячі домівок, використовуючи лише енергію самої радіохвилі. Серцем цього пристрою був «детектор» — невеликий кристал мінералу (найчастіше галеніту), до якого торкалася тонка металева пружинка, яку музиканти та радіоаматори називали «котячим вусом». Шукаючи чутливу точку на кристалі, людина буквально «полювала» на сигнал. Якщо вибір був вдалим, у навушниках з’являвся звук — спочатку тихий та потріскувальний, але справжній. 💎📡 Детекторні приймачі були неймовірно популярними через свою доступність. У той час як лампові радіо коштували цілі статки, детекторний апарат міг зібрати навіть підліток із підручних матеріалів: котушки дроту, кристала та високої антени. Власне, саме довга антена (іноді десятки метрів дроту, натягнутого між деревами) була «електростанцією» приймача, збираючи електромагнітну енергію з ефіру. 🛠️🏡 Це була епоха романтики радіохуліганства та перших трансляцій. Сім'ї збиралися навколо одного пристрою, передаючи навушники один одному, щоб почути останні новини, прогноз погоди або оперний концерт. Через низьку потужність сигналу слухати таке радіо можна було лише в тиші, що створювало особливу атмосферу таїнства та зв'язку з невидимим світом хвиль. 🤫🎼 Цікавий факт: під час Другої світової війни солдати та в’язні концтаборів часто створювали саморобні детекторні приймачі, використовуючи замість кристала іржаве лезо для гоління та графітовий олівець. Такі пристрої називали «радіо окопного типу» (foxhole radio). Вони дозволяли таємно слухати зведення новин, адже, на відміну від сучасних приймачів, детекторний апарат нічого не випромінював у відповідь і його було неможливо запеленгувати. 🪒✏️ Сьогодні детекторний приймач — це освітня іграшка та об'єкт захоплення для радіоаматорів-ретроградів. Він нагадує нам про часи, коли технології були прозорими та зрозумілими, а для зв’язку з усім всесвітом було достатньо лише довгого дроту, шматочка мінералу та великого бажання почути голос із далечіні.
    1
    929переглядів
  • 🤡🔥 Z-воєнкори впали в істерику після появи відео з комбатом 413-го ОСБ ЗСУ Романом Ковальовим у самому центрі Куп’янська-Вузлового на Харківщині.
    "Єто какой-то позор".
    "Єто какая-то особая форма мазохізма".
    "Діскредітація какая-то виходіт".
    І це ж при тому, що Герасимов відзвітував про «взяття» цього населеного пункту.
    Водночас на оприлюднених кадрах не чути бойових дій, відсутні вибухи, а український комбат перебуває в місті без бронезахисту.
    Вчергове російські зведення не збіглися з реаліями на фронті😉

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🤡🔥 Z-воєнкори впали в істерику після появи відео з комбатом 413-го ОСБ ЗСУ Романом Ковальовим у самому центрі Куп’янська-Вузлового на Харківщині. "Єто какой-то позор". "Єто какая-то особая форма мазохізма". "Діскредітація какая-то виходіт". І це ж при тому, що Герасимов відзвітував про «взяття» цього населеного пункту. Водночас на оприлюднених кадрах не чути бойових дій, відсутні вибухи, а український комбат перебуває в місті без бронезахисту. Вчергове російські зведення не збіглися з реаліями на фронті😉 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    248переглядів
  • #історія #факт
    За лаштунками величі: Тіньова опора Вінстона Черчилля 🖋️
    У розпал Другої світової війни, коли доля вільного світу зважувалася на кінчиках пальців однієї людини, за спиною Вінстона Черчилля стояла постать, чиє ім'я майже не згадувалося у військових зведеннях. Елізабет Нел, молода секретарка, стала не просто технічним виконавцем, а живим свідком та невидимим стабілізатором приватного хаосу великого політика.

    Черчилль був людиною нестерпних звичок: він працював у ліжку, диктував промови крізь густі хмари сигарного диму і міг викликати секретарку о третій годині ночі, вимагаючи негайного запису ідеї, що щойно спала йому на думку. Елізабет була тією, хто навчився розуміти його нерозбірливе бурмотіння та вгамовувати спалахи гніву, які він часто спрямовував на найближчих підлеглих. 🕯️

    Нічні бдіння та димні манускрипти

    Маловідомим фактом є те, що саме завдяки терпінню Елізабет світ почув найвідоміші промови прем'єра. Вона згадувала, як Вінстон міг годинами ходити по кімнаті в одному халаті, підбираючи єдине вірне слово, тоді як вона сиділа за друкарською машинкою, готова вхопити кожну фонему. Вона була першим критиком і першим слухачем текстів, що згодом ставали маніфестами спротиву. 🇬🇧

    Приватна етика служіння

    Стосунки між Черчиллем та Нел були позбавлені будь-якого романтизму, але сповнені найвищої довіри. Елізабет бачила його у моменти найглибшого відчаю, коли він плакав над звітами про втрати, і у моменти дитячої радості від дрібних перемог. Вона стала «людським інтерфейсом» між геніальним, але важким у спілкуванні лідером та зовнішнім світом.

    Одного разу, коли Черчилль особливо грубо обійшовся з нею під час роботи, він пізніше прислав їй короткий лист із вибаченнями — рідкісний жест для людини його масштабу. Елізабет Нел залишалася з ним до самої перемоги 1945 року, довівши, що велика історія часто тримається на тендітних плечах тих, хто вміє вчасно подати аркуш паперу та зберегти спокій у центрі шторму. 📜

    Ця приватна історія — нагадування, що за кожним «залізним» лідером стоїть непомітна людина, чия щоденна, виснажлива праця є тим самим фундаментом, на якому будуються монументи слави.
    #історія #факт За лаштунками величі: Тіньова опора Вінстона Черчилля 🖋️ У розпал Другої світової війни, коли доля вільного світу зважувалася на кінчиках пальців однієї людини, за спиною Вінстона Черчилля стояла постать, чиє ім'я майже не згадувалося у військових зведеннях. Елізабет Нел, молода секретарка, стала не просто технічним виконавцем, а живим свідком та невидимим стабілізатором приватного хаосу великого політика. Черчилль був людиною нестерпних звичок: він працював у ліжку, диктував промови крізь густі хмари сигарного диму і міг викликати секретарку о третій годині ночі, вимагаючи негайного запису ідеї, що щойно спала йому на думку. Елізабет була тією, хто навчився розуміти його нерозбірливе бурмотіння та вгамовувати спалахи гніву, які він часто спрямовував на найближчих підлеглих. 🕯️ Нічні бдіння та димні манускрипти Маловідомим фактом є те, що саме завдяки терпінню Елізабет світ почув найвідоміші промови прем'єра. Вона згадувала, як Вінстон міг годинами ходити по кімнаті в одному халаті, підбираючи єдине вірне слово, тоді як вона сиділа за друкарською машинкою, готова вхопити кожну фонему. Вона була першим критиком і першим слухачем текстів, що згодом ставали маніфестами спротиву. 🇬🇧 Приватна етика служіння Стосунки між Черчиллем та Нел були позбавлені будь-якого романтизму, але сповнені найвищої довіри. Елізабет бачила його у моменти найглибшого відчаю, коли він плакав над звітами про втрати, і у моменти дитячої радості від дрібних перемог. Вона стала «людським інтерфейсом» між геніальним, але важким у спілкуванні лідером та зовнішнім світом. Одного разу, коли Черчилль особливо грубо обійшовся з нею під час роботи, він пізніше прислав їй короткий лист із вибаченнями — рідкісний жест для людини його масштабу. Елізабет Нел залишалася з ним до самої перемоги 1945 року, довівши, що велика історія часто тримається на тендітних плечах тих, хто вміє вчасно подати аркуш паперу та зберегти спокій у центрі шторму. 📜 Ця приватна історія — нагадування, що за кожним «залізним» лідером стоїть непомітна людина, чия щоденна, виснажлива праця є тим самим фундаментом, на якому будуються монументи слави.
    3
    709переглядів 1 Поширень
  • Чув, як оце між собою шептались продавці на Столичному ринку в Києві, та й узагалі останніми тижнями ця тема активно гуляє по телеграм-каналах, тредсах і фейсбуках — особливо серед тих, хто боїться повторення лютого 2022 року.
    Оскільки на ці “сенсації” поки не відреагував напрямок стратегічних комунікацій, ми вирішили від себе написати кілька слів.
    Одразу пояснюємо для панікерів і любителів “джерел з базару”:
    інформація про “накопичення кацапів на Чернігівському напрямку” не відповідає дійсності. Більше того — навіть у Білорусі немає ознак формування ударних угруповань.
    А тепер найсмішніше: “9000 танків”.
    Це вже навіть не фейк — це фантастика для людей, які плутають зведення з маркетингом. Бо “живих” танків у росії залишилось менше п’яти тисяч — і то питання, скільки з них реально на ходу, а не “на папері та в параді”.
    Наразі кацапи зосередили основні зусилля на Донбасі та Запорізькому напрямку, але навіть там вони не здатні повністю й у визначені строки досягти своїх стратегічних цілей.
    Тому вкиди про “масштабний наступ з півночі” — це класичний набір:
    фейк / ІПСО / маніпуляція / хайп на чутливій темі.
    Коротко по-військовому: не ведіться, не репостьте маячню й не розганяйте те, що вигідно ворогу.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Чув, як оце між собою шептались продавці на Столичному ринку в Києві, та й узагалі останніми тижнями ця тема активно гуляє по телеграм-каналах, тредсах і фейсбуках — особливо серед тих, хто боїться повторення лютого 2022 року. Оскільки на ці “сенсації” поки не відреагував напрямок стратегічних комунікацій, ми вирішили від себе написати кілька слів. Одразу пояснюємо для панікерів і любителів “джерел з базару”: інформація про “накопичення кацапів на Чернігівському напрямку” не відповідає дійсності. Більше того — навіть у Білорусі немає ознак формування ударних угруповань. А тепер найсмішніше: “9000 танків”. Це вже навіть не фейк — це фантастика для людей, які плутають зведення з маркетингом. Бо “живих” танків у росії залишилось менше п’яти тисяч — і то питання, скільки з них реально на ходу, а не “на папері та в параді”. Наразі кацапи зосередили основні зусилля на Донбасі та Запорізькому напрямку, але навіть там вони не здатні повністю й у визначені строки досягти своїх стратегічних цілей. Тому вкиди про “масштабний наступ з півночі” — це класичний набір: фейк / ІПСО / маніпуляція / хайп на чутливій темі. Коротко по-військовому: не ведіться, не репостьте маячню й не розганяйте те, що вигідно ворогу. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    796переглядів
Більше результатів