• #аналітика
    Відеоігри не шкодять дітям — дослідження спростовують міфи.
    Попри поширені побоювання, наукові дослідження не виявили негативного впливу відеоігор на психічне здоров’я чи соціальний розвиток дітей.

    КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕНЬ:

    📊 Дослідження Columbia University: Аналіз понад 3 000 дітей віком 6–11 років показав, що ті, хто грав у відеоігри щонайменше 5 годин на тиждень, мали менше психологічних проблем та кращі соціальні навички, ніж ті, хто грав менше або не грав зовсім.

    Дослідження JAMA Network Open: Аналіз понад 2 000 дітей віком 9–10 років показав, що ті, хто грав у відеоігри близько 3 годин на день, мали покращені когнітивні навички та кращу здатність до самоконтролю.

    Помірне використання відеоігор не лише не шкодить, а може сприяти розвитку когнітивних та соціальних навичок у дітей. Однак важливо контролювати час, проведений за іграми, та обирати відповідний контент.
    #аналітика Відеоігри не шкодять дітям — дослідження спростовують міфи. Попри поширені побоювання, наукові дослідження не виявили негативного впливу відеоігор на психічне здоров’я чи соціальний розвиток дітей. КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕНЬ: 📊 Дослідження Columbia University: Аналіз понад 3 000 дітей віком 6–11 років показав, що ті, хто грав у відеоігри щонайменше 5 годин на тиждень, мали менше психологічних проблем та кращі соціальні навички, ніж ті, хто грав менше або не грав зовсім. Дослідження JAMA Network Open: Аналіз понад 2 000 дітей віком 9–10 років показав, що ті, хто грав у відеоігри близько 3 годин на день, мали покращені когнітивні навички та кращу здатність до самоконтролю. Помірне використання відеоігор не лише не шкодить, а може сприяти розвитку когнітивних та соціальних навичок у дітей. Однак важливо контролювати час, проведений за іграми, та обирати відповідний контент.
    Like
    1
    84переглядів
  • ❗️Діти без обов'язкових щеплень не зможуть ходити в школу або садок, – Кабмін вніс законопроект.
    Як альтернативу дітям пропонують дистанційне чи індивідуальне навчання.
    Підтримуєте таке рішення?👇
    ❗️Діти без обов'язкових щеплень не зможуть ходити в школу або садок, – Кабмін вніс законопроект. Як альтернативу дітям пропонують дистанційне чи індивідуальне навчання. Підтримуєте таке рішення?👇
    64переглядів
  • «Емоції зашкалюють»: хлопець виходить з укриття під Маріїнським палацом разом із Зеленським

    Глава держави разом із дружиною Оленою відвідав укриття, де вручав нагороди дітям.

    Під час тривоги Зеленський залишився з дітьми в укритті, пригощався піцою, розмовляв і підтримував.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    «Емоції зашкалюють»: хлопець виходить з укриття під Маріїнським палацом разом із Зеленським Глава держави разом із дружиною Оленою відвідав укриття, де вручав нагороди дітям. Під час тривоги Зеленський залишився з дітьми в укритті, пригощався піцою, розмовляв і підтримував. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Like
    1
    185переглядів 10Відтворень
  • #поезія
    Перший подих — повітря ковток,
    Щире слово вуста народили.
    Спрагло випивши силу Сибіли,
    Всесвіт щедро дарує квиток

    В місце спогадів — райський куток,
    Де кохаються зорі з землею,
    Легіт пісню їм виє єлейно…
    Замок вистоїть, хоч і з карток.

    Шепіт тишу розтрощить ущерть,
    Знищить сумніви наче закляттям.
    Голос совісті мовчки заклякне,
    Щоби вірші плодилися ще.

    Видих-вдих… І слова пролягли
    На папері стрункими рядками.
    Нас минуле навчило з роками,
    Як віддати метафори в карму
    Здібним дітям нових поколінь.

    Ася Ейрена
    06.06.2025

    Коментар авторки:
    "Вночі, під час вибухів за вікном, таки дописала вірш, навіяний Фестивалем РІДхрам Поезії, про те, що слова настільки ж важливі, як дихати.
    Зрештою, дійшла висновку, що слова матимуть продовження в наших дітях — майбутньому України .
    Колись і я морально дозрію для материнства"
    #поезія Перший подих — повітря ковток, Щире слово вуста народили. Спрагло випивши силу Сибіли, Всесвіт щедро дарує квиток В місце спогадів — райський куток, Де кохаються зорі з землею, Легіт пісню їм виє єлейно… Замок вистоїть, хоч і з карток. Шепіт тишу розтрощить ущерть, Знищить сумніви наче закляттям. Голос совісті мовчки заклякне, Щоби вірші плодилися ще. Видих-вдих… І слова пролягли На папері стрункими рядками. Нас минуле навчило з роками, Як віддати метафори в карму Здібним дітям нових поколінь. Ася Ейрена 06.06.2025 Коментар авторки: "Вночі, під час вибухів за вікном, таки дописала вірш, навіяний Фестивалем РІДхрам Поезії, про те, що слова настільки ж важливі, як дихати. Зрештою, дійшла висновку, що слова матимуть продовження в наших дітях — майбутньому України . Колись і я морально дозрію для материнства"
    Like
    Love
    2
    158переглядів
  • У дитячій лікарні Києва відкрили ігрову кімнату для маленьких пацієнтів

    У Київській міській дитячій клінічній лікарні №1 з’явився новий простір для маленьких пацієнтів — сучасна ігрова кімната, де діти можуть відволіктися від процедур, зайнятися творчістю та просто погратися.

    Проєкт реалізовано за підтримки компанії «Епіцентр К», ТОВ «ЛЕГО Україна» та інших партнерів. У кімнаті облаштовано ігрові зони, сучасні меблі, набори LEGO, матеріали для творчості й навчання.

    Ігровий простір створено як місце психологічної підтримки для дітей під час лікування.

    «Ми дуже вдячні всім, хто долучився до реалізації цієї ініціативи. Ця кімната допоможе дітям почуватися спокійніше і впевненіше в лікарняних умовах», — зазначила директорка лікарні Євгенія Григор’єва.

    Фінансування проєкту — майже 1 мільйон гривень. Половину суми вдалося зібрати завдяки ініціативі, в межах якої частина коштів від продажу наборів LEGO у мережі «Епіцентр» була спрямована на облаштування кімнати.

    Кімната вже відкрита та активно приймає маленьких відвідувачів.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    У дитячій лікарні Києва відкрили ігрову кімнату для маленьких пацієнтів У Київській міській дитячій клінічній лікарні №1 з’явився новий простір для маленьких пацієнтів — сучасна ігрова кімната, де діти можуть відволіктися від процедур, зайнятися творчістю та просто погратися. Проєкт реалізовано за підтримки компанії «Епіцентр К», ТОВ «ЛЕГО Україна» та інших партнерів. У кімнаті облаштовано ігрові зони, сучасні меблі, набори LEGO, матеріали для творчості й навчання. Ігровий простір створено як місце психологічної підтримки для дітей під час лікування. «Ми дуже вдячні всім, хто долучився до реалізації цієї ініціативи. Ця кімната допоможе дітям почуватися спокійніше і впевненіше в лікарняних умовах», — зазначила директорка лікарні Євгенія Григор’єва. Фінансування проєкту — майже 1 мільйон гривень. Половину суми вдалося зібрати завдяки ініціативі, в межах якої частина коштів від продажу наборів LEGO у мережі «Епіцентр» була спрямована на облаштування кімнати. Кімната вже відкрита та активно приймає маленьких відвідувачів. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    133переглядів
  • На керування електросамокатами запроваджують віковий ценз. Дітям до 15 років заборонять ними користуватися
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=43342
    На керування електросамокатами запроваджують віковий ценз. Дітям до 15 років заборонять ними користуватися #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=43342
    BROVARYREGION.IN.UA
    На керування електросамокатами встановлять віковий ценз
    На керування електросамокатами запроваджують віковий ценз. Дітям до 15 років заборонять ними користуватися. Водночас для всіх, кому можна буде використовувати цей вид транспорту, вводиться заборона на вживання алкоголю та наркотиків. Такі правила набувають чинності вже з 17 червня у Фінляндії, повід
    20переглядів
  • #парки
    «Шуміленд» — новий парк розваг на ВДНГ!
    Готові до пригод? Тут буде гучно, весело й дуже-дуже цікаво!
    На тебе чекає динопарк, де оживають доісторичні гіганти, дзеркальний лабіринт, у якому легко загубитися (і ще легше зробити круте селфі), а також інші розваги серед лісу та простору.

    Офіційне відкриття: 15 червня
    🕚 Графік: щодня з 11:00 до 21:00

    Локація: лісова зона за головним павільйоном ВДНГ

    Шумно буде всім — і дорослим, і дітям! 😉

    #парки «Шуміленд» — новий парк розваг на ВДНГ! Готові до пригод? Тут буде гучно, весело й дуже-дуже цікаво! На тебе чекає динопарк, де оживають доісторичні гіганти, дзеркальний лабіринт, у якому легко загубитися (і ще легше зробити круте селфі), а також інші розваги серед лісу та простору. Офіційне відкриття: 15 червня 🕚 Графік: щодня з 11:00 до 21:00 Локація: лісова зона за головним павільйоном ВДНГ Шумно буде всім — і дорослим, і дітям! 😉
    Love
    1
    28переглядів
  • 28 травня 1916 року на шістдесятому році життя у Львові помер Іван Якович Франко, письменник, фольклорист, етнограф, літературознавець, філософ, історик.

    Людина великого таланту та продуктивності, він залишив цінний науковий спадок як літературознавець, мовознавець, книгознавець, джерелознавець, бібліотекознавець, театрознавець, краєзнавець, етнолог, етнограф, фольклорист, філософ, соціолог, історик, економіст.

    Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в прикарпатському селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині сільського ремісника-коваля. За його власними свідченнями, рід Франка за батьківською лінією походив від зукраїнізованих німецьких колоністів, а за материною — зі збіднілої шляхти. Родина Франків була досить заможною, мала п'ятеро дітей — крім старшого сина Івана, ще двоє синів та двоє дочок (обидві померли малими).

    Іван розпочав навчання у шестирічному віці: ходив до сусіднього села Ясениця-Сільна до початкової школи, потім навчався у школі отців василіян у Дрогобичі. Після смерті батька у 1865 році його навчання не перервалось. Через півроку мати вдруге вийшла заміж за Григорія Гаврилика, вітчим фактично замінив дітям батька. У цьому шлюбі народилось ще 3 дітей, проте вижила лише одна дівчина. У 1867 році Іван Франко вступив до Дрогобицької реальної гімназії. Завершив середню освіту він із похвальним свідоцтвом та повним сиротою — за два роки до випуску, у 1873 році, померла його мати. Вітчим невдовзі знову одружився, і опікуватись всіма дітьми стала мачуха.

    Вищу освіту Іван Франко почав здобувати у 1875 році на філософському факультеті Львівського університету, однак навчання переривалось арештами і тривалими ув'язненнями через його активну громадсько-політичну діяльність.

    Франко завершив університетську освіту лише у 1891 році і вже не у Львові, а у Чернівцях, після чого зміг вступити на докторські студії у Віденському університеті і в 1893 році під керівництвом відомого хорватського славіста Ватрослава Яґіча успішно захистити докторську дисертацію.

    У 1878-82 роках Франко написав свої найвідоміші поезії суспільно-політичного змісту — «Гімн» («Вічний революціонер»), «Каменяр», цикл «Україна» з «Національним гімном», повісті «Борислав сміється», «Захар Беркут», низку наукових праць.

    У 1890 році Франко голосно заявив про себе як політичний діяч. Він став одним із засновників та першим головою першої української політичної партії під назвою Русько-українська радикальна партія та редактором її друкованих органів. Після розколу 1899 році він вийшов зі складу РУРП та приєднався до Української національно-демократичної партії.

    З кінця 1890-х років Франко присвятив себе літературній і науковій праці на терені Наукового товариства ім. Шевченка. У середині 1900-х років Іван Франко тяжко захворів на ревматоїдний поліартрит, що проявилась, зокрема, у деформованих та паралізованих руках, значно утруднила його продуктивну наукову та літературну працю.

    26 листопада 1915 року в листі до Нобелівського комітету доктор філософії з Відня професор Йосеф Застирець висунув Івана Франка на здобуття премії в галузі літератури як «справді найвизначнішого письменника сучасної Європи», але письменник не дожив до участі в конкурсі — Іван Франко помер 28 травня 1916 року на 60-році життя. Помер без сповіді, на чужих руках: сини Петро і Тарас були у війську, донька Анна – в Києві, дружина Ольга – в психіатричній лікарні.

    Через бідність поховали Івана Франка в чужій вишиваній сорочці у т. зв. «готелевому гробівці» Мотелевських-Мотильчинських на шість домовин на Личаківському кладовищі у Львові. Лише через п'ять років був отриманий дозвіл від польської влади на поховання Івана Франка в окремій могилі, де він покоїться й досі.

    У 1932 році на могилі Івана Франка був встановлений пам'ятник роботи Володимира Литвиненка.

    Наукова, суспільна та поетична спадщина Івана Франка надзвичайно багата і цінна. Та найцінніше з усього, як писав Михайло Грушевський, це «його власний образ та дивовижна поема творчості та праці, якою було його власне життя».

    28 травня 1916 року на шістдесятому році життя у Львові помер Іван Якович Франко, письменник, фольклорист, етнограф, літературознавець, філософ, історик. Людина великого таланту та продуктивності, він залишив цінний науковий спадок як літературознавець, мовознавець, книгознавець, джерелознавець, бібліотекознавець, театрознавець, краєзнавець, етнолог, етнограф, фольклорист, філософ, соціолог, історик, економіст. Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в прикарпатському селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині сільського ремісника-коваля. За його власними свідченнями, рід Франка за батьківською лінією походив від зукраїнізованих німецьких колоністів, а за материною — зі збіднілої шляхти. Родина Франків була досить заможною, мала п'ятеро дітей — крім старшого сина Івана, ще двоє синів та двоє дочок (обидві померли малими). Іван розпочав навчання у шестирічному віці: ходив до сусіднього села Ясениця-Сільна до початкової школи, потім навчався у школі отців василіян у Дрогобичі. Після смерті батька у 1865 році його навчання не перервалось. Через півроку мати вдруге вийшла заміж за Григорія Гаврилика, вітчим фактично замінив дітям батька. У цьому шлюбі народилось ще 3 дітей, проте вижила лише одна дівчина. У 1867 році Іван Франко вступив до Дрогобицької реальної гімназії. Завершив середню освіту він із похвальним свідоцтвом та повним сиротою — за два роки до випуску, у 1873 році, померла його мати. Вітчим невдовзі знову одружився, і опікуватись всіма дітьми стала мачуха. Вищу освіту Іван Франко почав здобувати у 1875 році на філософському факультеті Львівського університету, однак навчання переривалось арештами і тривалими ув'язненнями через його активну громадсько-політичну діяльність. Франко завершив університетську освіту лише у 1891 році і вже не у Львові, а у Чернівцях, після чого зміг вступити на докторські студії у Віденському університеті і в 1893 році під керівництвом відомого хорватського славіста Ватрослава Яґіча успішно захистити докторську дисертацію. У 1878-82 роках Франко написав свої найвідоміші поезії суспільно-політичного змісту — «Гімн» («Вічний революціонер»), «Каменяр», цикл «Україна» з «Національним гімном», повісті «Борислав сміється», «Захар Беркут», низку наукових праць. У 1890 році Франко голосно заявив про себе як політичний діяч. Він став одним із засновників та першим головою першої української політичної партії під назвою Русько-українська радикальна партія та редактором її друкованих органів. Після розколу 1899 році він вийшов зі складу РУРП та приєднався до Української національно-демократичної партії. З кінця 1890-х років Франко присвятив себе літературній і науковій праці на терені Наукового товариства ім. Шевченка. У середині 1900-х років Іван Франко тяжко захворів на ревматоїдний поліартрит, що проявилась, зокрема, у деформованих та паралізованих руках, значно утруднила його продуктивну наукову та літературну працю. 26 листопада 1915 року в листі до Нобелівського комітету доктор філософії з Відня професор Йосеф Застирець висунув Івана Франка на здобуття премії в галузі літератури як «справді найвизначнішого письменника сучасної Європи», але письменник не дожив до участі в конкурсі — Іван Франко помер 28 травня 1916 року на 60-році життя. Помер без сповіді, на чужих руках: сини Петро і Тарас були у війську, донька Анна – в Києві, дружина Ольга – в психіатричній лікарні. Через бідність поховали Івана Франка в чужій вишиваній сорочці у т. зв. «готелевому гробівці» Мотелевських-Мотильчинських на шість домовин на Личаківському кладовищі у Львові. Лише через п'ять років був отриманий дозвіл від польської влади на поховання Івана Франка в окремій могилі, де він покоїться й досі. У 1932 році на могилі Івана Франка був встановлений пам'ятник роботи Володимира Литвиненка. Наукова, суспільна та поетична спадщина Івана Франка надзвичайно багата і цінна. Та найцінніше з усього, як писав Михайло Грушевський, це «його власний образ та дивовижна поема творчості та праці, якою було його власне життя».
    Like
    Love
    2
    740переглядів
  • 📲 Чи заборонять дітям користуватися смартфонами у школах — позиція освітнього омбудсмана Лещик

    «Я розумію вчителів, коли учень проводить час у смартфоні на уроці. Це вже схоже на залежність, і це може заважати іншим, бути поганим прикладом», — сказала Лещик.

    На її думку, оптимальний підхід — залишити право визначення правил на рівні школи та батьківської спільноти, але найкраще, коли смартфон зберігається у рюкзаку дитини з вимкненим звуком.

    ❓На вашу думку, чи потрібно заборонити школярам користуватись смартфонами у школах?
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    📲 Чи заборонять дітям користуватися смартфонами у школах — позиція освітнього омбудсмана Лещик «Я розумію вчителів, коли учень проводить час у смартфоні на уроці. Це вже схоже на залежність, і це може заважати іншим, бути поганим прикладом», — сказала Лещик. На її думку, оптимальний підхід — залишити право визначення правил на рівні школи та батьківської спільноти, але найкраще, коли смартфон зберігається у рюкзаку дитини з вимкненим звуком. ❓На вашу думку, чи потрібно заборонити школярам користуватись смартфонами у школах? #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    117переглядів
  • #особистості
    10 червня 1911 року на Черкащині народився Петро Вескляров, актор театру й кіно, легендарний ведучий "Вечірньої казки", якого діти називали Дід Панас.

    Захоплення театром у Петра Вескляра розпочалося з тальнівського драматичного гуртка. Там його помітили артисти Черкаського театру, які приїжджали до Тального. Вони запросили Вескляров до Черкас. Протягом 1932-1940 років він був актором Черкаського робітничо-селянського театру.

    1941-го Петра Весклярова призвали у військовий театр Південно-Західного фронту, у складі якого потрапив у оточення і опинився у фільтраційному таборі. Згодом Весклярову вдалося дістатися окупованого гітлерівцями Києва. Тут він влаштувався на роботу на залізниці, де організував театральний гурток.

    Із поверненням радянської армії актора відправили до Луцька – у Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року. І де було зіграно чимало вдалих ролей – Миколу Задорожнього з "Украденого щастя", Командора з "Камінного господаря", Городничого з "Ревізора", Монтанеллі з "Овода". Талановитого актора почали запрошувати на зйомки у фільмах. Згодом Петро Вескляров переїздить до столиці, де активно знімається, здебільшого в ролях другого плану.

    У кіно його доробок нараховує понад двадцять фільмів. Серед них "Олекса Довбуш", "Іванна", "Лісова пісня", "Гадюка", "Циган", "Вій", "Серце Бонівура". Остання його стрічка "Забудьте слово "смерть" датована 1979 роком, у цей час Петро Вескляров вже активно виступав у ролі Діда Панаса.

    На українському радіо в 1950-х роках з'явився Дід Панас, який читав дітям казки на ніч. Ім'я цього першого актора, з'ясувати не вдалося. Але відомо, що той чоловік уже був у віці, отож йому стали шукати підміну. І знайшли її в особі Петра Юхимовича. Він продовжив заколисувати малечу під уже відомим псевдонімом Дід Панас: спочатку – на підміні, а з 1962 року повністю замінив свого попередника. Наприкінці шістдесятих Дід Панас з’явився на телебаченні.

    Незмінна сорочка-вишиванка та україномовні казки (їх тексти Вескляров часто писав сам) нерідко потрапляли "під роздачу" в часи боротьби радянського режиму з націоналізмом. У сімдесяті роки навіть було кілька спроб закрити програму або замінити Діда Панаса кимось іншим. Проте обурені глядачі завалювали редакцію листами і вимагали повернути улюбленого казкаря на екран. З 1988-го Діда Панаса в ефірі таки не стало.

    Петро Юхимович вийшов на пенсію і ще якийсь час їздив "на халтури" - зустрічався по клубах із глядачами.

    🕯Помер Петро Вескляров 5 січня 1994 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі.

    #особистості 10 червня 1911 року на Черкащині народився Петро Вескляров, актор театру й кіно, легендарний ведучий "Вечірньої казки", якого діти називали Дід Панас. Захоплення театром у Петра Вескляра розпочалося з тальнівського драматичного гуртка. Там його помітили артисти Черкаського театру, які приїжджали до Тального. Вони запросили Вескляров до Черкас. Протягом 1932-1940 років він був актором Черкаського робітничо-селянського театру. 1941-го Петра Весклярова призвали у військовий театр Південно-Західного фронту, у складі якого потрапив у оточення і опинився у фільтраційному таборі. Згодом Весклярову вдалося дістатися окупованого гітлерівцями Києва. Тут він влаштувався на роботу на залізниці, де організував театральний гурток. Із поверненням радянської армії актора відправили до Луцька – у Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року. І де було зіграно чимало вдалих ролей – Миколу Задорожнього з "Украденого щастя", Командора з "Камінного господаря", Городничого з "Ревізора", Монтанеллі з "Овода". Талановитого актора почали запрошувати на зйомки у фільмах. Згодом Петро Вескляров переїздить до столиці, де активно знімається, здебільшого в ролях другого плану. У кіно його доробок нараховує понад двадцять фільмів. Серед них "Олекса Довбуш", "Іванна", "Лісова пісня", "Гадюка", "Циган", "Вій", "Серце Бонівура". Остання його стрічка "Забудьте слово "смерть" датована 1979 роком, у цей час Петро Вескляров вже активно виступав у ролі Діда Панаса. На українському радіо в 1950-х роках з'явився Дід Панас, який читав дітям казки на ніч. Ім'я цього першого актора, з'ясувати не вдалося. Але відомо, що той чоловік уже був у віці, отож йому стали шукати підміну. І знайшли її в особі Петра Юхимовича. Він продовжив заколисувати малечу під уже відомим псевдонімом Дід Панас: спочатку – на підміні, а з 1962 року повністю замінив свого попередника. Наприкінці шістдесятих Дід Панас з’явився на телебаченні. Незмінна сорочка-вишиванка та україномовні казки (їх тексти Вескляров часто писав сам) нерідко потрапляли "під роздачу" в часи боротьби радянського режиму з націоналізмом. У сімдесяті роки навіть було кілька спроб закрити програму або замінити Діда Панаса кимось іншим. Проте обурені глядачі завалювали редакцію листами і вимагали повернути улюбленого казкаря на екран. З 1988-го Діда Панаса в ефірі таки не стало. Петро Юхимович вийшов на пенсію і ще якийсь час їздив "на халтури" - зустрічався по клубах із глядачами. 🕯Помер Петро Вескляров 5 січня 1994 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі.
    Love
    2
    185переглядів
Більше результатів