#дати #свята День десерту на сніданок: Офіційний дозвіл на маленькі гріхи 🍰🍩 1 лютого світ (особливо та його частина, що не на дієті) відзначає Eat Ice Cream for Breakfast Day, який часто трансформується у ширше свято — День десерту на сніданок. Це неофіційне, але надзвичайно популярне свято, яке виникло в 60-х роках у США як спосіб розважити дітей у похмурий зимовий ранок. Чому це важливо (крім рівня цукру)? Це день про порушення правил. Ми весь рік намагаємося бути продуктивними, їсти вівсянку та рахувати калорії. 1 лютого — це легальна можливість нагадати собі, що доросле життя не повинно складатися лише з обов’язків. 🧘‍♂️🧁 Філософія «солодкого ранку» Боротьба із зимовою депресією: Лютий — зазвичай один із найважчих місяців року. Маленька доза дофаміну зранку допомагає пережити відсутність сонця та сірість за вікном. ❄️☀️ Сімейна традиція: У багатьох країнах батьки цього дня влаштовують дітям справжній бенкет, дозволяючи те, що заборонено в інші 364 дні. Це створює спогади, які гріють краще за будь-який обігрівач. Підтримка локальних бізнесів: Пекарні та кав'ярні 1 лютого часто готують спеціальні меню, заохочуючи людей зайти на «той самий» круасан чи шматок торта. 🥨🏪 Як відсвяткувати без шкоди для совісті? Не обов’язково з'їдати відро морозива. Це може бути вишуканий бельгійський вафля з фруктами, панкейки з кленовим сиропом або просто дуже смачне какао з маршмелоу. Головне — отримати задоволення від моменту «тут і зараз». 🍓🥞 Життя занадто коротке, щоб завжди чекати вечора, аби з’їсти щось смачне. Почніть день із десерту — і нехай весь світ зачекає!

ЛЕГКИ́Х ХМАРИНОК (В знак світлої пам'яті всіх убитих ворогом школярів) Легки́х хмаринок всім загиблим дітям, Вони до школи більше не прийду́ть, Зів'яли, наче зрізанії квіти… Тепер у нашій пам'яті живуть. Забрали в них потвори найдорожче, Життя в них обірва́лось, мов струна, Їм вітер над могилами шепоче… Дитинство в них забрала ця війна. Життя забрали іродські створіння, Мов сік з калини, з них стікала кров, Їх вирвали, мов квіти із корінням, Цей кожен Янгол в засвіти пішов. А з тих світів вже не піду́ть до школи, І не почують більш шкільний дзвінок, Й за парту вже не сядуть більш ніко́ли, Закі́нчився для них шкільний урок. Нема вже ні перерви, ані друзів, Підручника і зошита нема, Для них не квітнуть більше квіти в лузі, І сміхом не заллю́ться з усіма. Вже зауважень і похвал не буде, Вже не ввійдуть в просторий світлий клас, Освіту з них ніхто вже не здобуде… Свіча життя… Вогонь на ній погас. 31.08.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 992810

#історія #факт Операція «Шоколад»: Велика ілюзія капітана Гейла Галворсена ✈️🍬 ​У 1948 році небо над Берліном гуло від двигунів. Радянська блокада перекрила всі шляхи постачання, і місто опинилося на межі голоду. Американські та британські пілоти здійснювали неможливе: кожні кілька хвилин на аеродром Темпельгоф сідав літак із продовольством. Але серед тисяч тон вугілля та борошна була одна приватна ініціатива, яка змінила ставлення вчорашніх ворогів один до одного назавжди. ​Маловідомим фактом є те, що «цукеркова операція» почалася з випадкової зустрічі. Капітан Гейл Галворсен, молодий пілот транспортного літака, під час перерви підійшов до огорожі аеродрому, де зібралися берлінські діти. На відміну від дітлахів в інших країнах, вони не просили їжі. Вони просто мовчки спостерігали за літаками. ​Дві пачки жуйки Галворсен дістав із кишені все, що мав — дві пачки жувальної гумки Wrigley’s. Він розділив їх на частини й віддав дітям. Ті, кому не дісталося ласощів, просто нюхали папірці. Вражений цим видовищем, Гейл пообіцяв: «Приходьте завтра. Я скину вам солодке прямо з неба». На питання, як вони впізнають його літак, він відповів: «Я похитаю крилами». 🥨 ​Таємна ескадрилья «Солодких парашутів» Галворсен почав збирати свій раціон солодкого та шоколад від колег. Щоб цукерки не поранили дітей при падінні, він майстрував маленькі парашути з носових хустинок. Кожного разу, підлітаючи до Темпельгофа, він хитав крилами літака (за що отримав прізвисько «Дядько, що хитає крилами») і скидав вантаж. ​Ця приватна ініціатива була суворо заборонена статутом, і Гейл дуже ризикував своєю кар’єрою. Коли чутки про «цукерковий дощ» дійшли до командування через німецькі газети, замість догани генерал Вільям Таннер наказав масштабувати операцію. Вона отримала назву «Little Vittles» («Маленькі харчі»). 🍫 ​Результат серця До кінця блокади на Берлін було скинуто понад 23 тонни солодощів на 250 000 маленьких парашутах. Гейл Галворсен став символом того, що навіть під час Холодної війни особиста доброта може зруйнувати стіни ненависті швидше за дипломатію. Він довів: приватна історія однієї людини може стати надією для цілої нації. 🕯️

#дати #свята Всесвітній день конструктора LEGO: Як пластикова цеглинка захопила світ. 28 січня 1958 року о 13:58 сталася подія, що назавжди змінила дитинство мільйонів людей: Готфрід Кірк Крістіансен запатентував систему з’єднання пластикових цеглинок за принципом «шип-паз». З того моменту конструктор перестав бути просто іграшкою і став окремою мовою творчості, архітектури та навіть інженерії. 🧱✨ Від дерева до пластику: Шлях через пожежі Історія LEGO почалася в майстерні данського теслі Оле Кірка Крістіансена, який виготовляв дерев’яні іграшки. Сама назва походить від данського «Leg Godt», що означає «грай добре». Але справжній прорив стався, коли родина перейшла на пластик. Цікаво, що завод Крістіансена кілька разів вщент згорав, але кожного разу він починав заново. Така впертість — справжній фундамент успіху. 🔥🏭 Геніальність у простоті: Система, що не застаріває Унікальність LEGO в тому, що цеглинка, виготовлена у 1958 році, ідеально підійде до набору, купленого сьогодні у 2026-му. Компанія дотримується неймовірно жорстких стандартів якості: форма для відливання деталей має точність до 0,002 мм. Саме тому цеглинки так надійно тримаються вкупі й так приємно «клікають» при з’єднанні. 📐🎯 LEGO — це не лише для дітей Сьогодні LEGO — це серйозний інструмент: Для дорослих (AFOL — Adult Fans of LEGO): Складні набори архітектури, автомобілів чи космічних апаратів стали об’єктом колекціонування та інвестицій. Деякі набори дорожчають швидше за золото. 📈🚗 Для освіти: Серії як LEGO Education допомагають дітям вивчати робототехніку та програмування. 🤖🎓 Для психології: Метод LEGO Serious Play використовують у великих корпораціях для візуалізації ідей та розв'язання конфліктів. Більше, ніж пластик LEGO — це парки Legoland, повнометражні фільми, відеоігри та навіть цілі спільноти ентузіастів, що створюють гігантські копії міст або історичних подій. У Данії навіть побудували «LEGO House» — будинок, що виглядає як конструктор і є справжнім храмом креативності. 🇩🇰🏠 Сьогодні чудовий привід дістати стару коробку з-під ліжка або купити новий набір, адже конструювання — це найкращий спосіб зняти стрес і відчути себе творцем власного всесвіту. Головне — не наступити на детальку босою ногою! 🦶🚫

ТАНЕЦЬ НА РУЇНАХ Шкільний свій вальс танцюють на руїнах, Який це біль, яка страшна біда, І голоси не чути в рідних стінах, Бо зруйнувала сті́ни ті орда. Дивлю́сь на це і серце рветься в шмаття, І кров, неначе з рани струменить. За що це нам? За що таке прокляття? Нестерпний біль, нестерпно це болить. Рікою сльо́зи, їх не зупинити, За парти сісти ворог їм не дав, Непросто дітям все це пережити, Їм ворог клятий все це влаштував. Не світла зала й музика врочиста, Не ку́льки, й не святковий колорит, І гама суконь не така барвиста… Руїни скрізь… не ки́лим-оксамит. Не так цей день, звичайно, уявляли, Та довело́сь пізнать гіркий полин, То ж на руїнах танець танцювали, Уламки скрізь, а не набір перлин. До болю це, до гіркоти́, до щему… Руїни, танець, дзвоник, атестат, Світ бачить цьо́го покидька-нікчему Й руїни від ракет і від гармат. 07.06.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 989539

Сьогодні ми стоїмо на порозі нової ери. Ери, коли технології можуть як знищити нас, так і врятувати. Ядерні арсенали, кліматичні зміни, безперервні конфлікти – все це нагадує нам, що людство досягло межі. Ми більше не можемо дозволити собі розкіш воєн та розбрату, коли наш спільний дім, Земля, кричить про допомогу. ​Війна – це не просто бійня. Це самогубство цивілізації. Кожен вибух, кожен постріл – це не лише людські життя, а й удар по нашій атмосфері, по озоновому шару, по екосистемі, яка підтримує нас усіх. Ми стоїмо на порозі ядерної катастрофи, яка може перетворити наш квітучий світ на безжиттєву пустку. Хіба це те майбутнє, яке ми хочемо залишити нашим дітям? ​National Courier закликає вас приєднатися до створення "Щита Землі" – першої всесвітньої антивійськової організації, яка діятиме в інтернеті. Це наш колективний цифровий бронежилет, наш спільний інтелект, спрямований на захист планети від самознищення. ​Наша місія проста: ​Зупинити війни до того, як вони почнуться. ​Захистити Землю від руйнівних наслідків військових конфліктів. ​Об'єднати людство навколо ідеї глобального миру та співіснування. ​Ми віримо, що голос кожного з нас має значення. Уявіть, що мільярди людей по всьому світу, об'єднані однією метою, можуть створити такий тиск на будь-які уряди, що вони просто не зможуть ігнорувати заклики до миру! ​Як працюватиме "Щит Землі": ​Цифрова дипломатія: Створення безпечних онлайн-платформ для діалогу між звичайними людьми з конфліктуючих регіонів. Руйнуємо стіни пропаганди, будуємо мости розуміння. ​Громадський моніторинг: Використання відкритих даних, супутникових знімків та новітніх технологій для відстеження потенційних військових загроз, переміщення небезпечної зброї та викриття прихованих конфліктів. ​Екологічний аргумент: Поширення науково обґрунтованої інформації про те, як війна руйнує наш клімат, виснажує ресурси та залишає по собі спустошені землі, непридатні для життя. ​Культура миру: Просування глобальної ідентичності "Землянина" – адже ми всі єдині мешканці цієї планети, і наші відмінності не повинні бути причиною для вбивства. ​Ми пропонуємо діяти вже зараз! Кожен із вас може стати частиною "Щита Землі". Це не вимагає героїчних вчинків, а лише свідомого вибору та активної участі: ​Поширюйте цей маніфест! Нехай про ідею "Щита Землі" дізнається якомога більше людей. ​Приєднуйтесь до наших платформ (які ми незабаром анонсуємо), щоб брати участь в обговореннях та ділитися інформацією. ​Підтримуйте ініціативи миру – навіть невеликий внесок у нашу криптовалюту TERRA (деталі про яку ми також скоро повідомимо) стане цеглинкою у фундаменті глобальної безпеки. ​Земля — наш спільний дім. У неї немає своєї армії. Тепер її армія — це ми. ​Приєднуйтесь до "Щита Землі". Захистимо наш дім разом!

#дати День пам’яті священномученика Климента: віра, що витримала тортури Анкіри ⛪🛡️ ​23 січня за новоюліанським календарем церква вшановує пам’ять священномученика Климента, єпископа Анкірського. Його історія — це один із найвражаючих прикладів релігійної витривалості в часи пізньої Римської імперії (кінець III — початок IV ст.), коли бути християнином означало бути готовим до всього. ​Життєвий шлях, сповнений випробувань: ​Юний аскет та опікун: Климент рано залишився сиротою, але завдяки вихованню благочестивої жінки Софії присвятив життя служінню. Вже у 20 років він став єпископом рідного міста Анкіра (сучасна Анкара, Туреччина). Під час голоду він допомагав дітям-сиротам, виховуючи їх у вірі, що не дуже подобалося язичницькій владі. 🍞🏺 ​28 років мучеництва: Це не друкарська помилка. За переказами, Климента катували з перервами майже три десятиліття. Його передавали від одного намісника до іншого, везли з міста в місто (від Анкіри до Риму і назад), вигадуючи дедалі витонченіші тортури. Іронічно, але щоразу, коли кати думали, що з ним покінчено, він виходив до народу зціленим, що лише примножувало кількість християн. ⛓️✨ ​Фінальний акт: Свою смерть Климент прийняв не від звірів на арені чи тортур, а під час богослужіння. Воїни увірвалися до храму і відсікли єпископу голову прямо біля вівтаря. Разом із ним загинули і його учні. 🗡️🩸 ​Чому цей день важливий у народній традиції? ​В українській традиції (і взагалі у східних слов'ян) цей день часто пов'язували з господарчими справами. Вважалося, що саме зараз варто перевіряти запаси зерна та кормів для худоби на другу половину зими. У народі казали: «Климентій — м'яса не жалій», натякаючи, що зима ще лютує, і організму потрібні сили. ❄️🥩 ​Постать Климента — це символ ідейної незламності. Навіть якщо Ви далекі від релігії, важко не захопитися людиною, яка протягом 28 років не зрадила власним принципам під тиском цілої імперії. 🏛️⚓

1937 рік: «Українці починають уникати української мови і навіть віддають своїх дітей до російської школи… В установах скрізь фігурує мова російська, бо начальство українською не розуміє й не бажає розуміти. Селян, які потрапляють до армії, перенавчають по-російськи. На людей, що розмовляють українською мовою, зизом дивляться, звуть їх петлюрівцями й націоналістами, дають приписи спецчастині поцікавитися такими типами». Одна українка-вчителька на питання, чому вона віддала дочку до російської школи, відповіла: «Взагалі Україна й українська мова - це зараз дуже проблематично. Ви ж бачите, як починаються гоніння на українців. А я не хочу калічити дитину. Досить уже, що на нас усі тикають пальцями» …До чого тепер доходить страх виявити свою українську національність, просто до смішного. Лікар Кудрицька (родичка лікаря Кудрицького по процесу СВУ) розповідає, що в них у сімʼї спалили майже всі українські книжки, заборонили дітям розмовляти українською мовою, а багато хто із знайомих хочуть перевести дітей до російської школи, щоб хоч якось життя зберегти» (З оперативної інформації НКВС УРСР про українську інтелігенцію, підслухані і записані розмови. Балакали Пікуль, Бойко Ніна, Терниченко, Дробот, Лисенко Остап, Матушевські та інші) Згодом нащадки цих заляканих людей скажуть: «А у нас дома всєгда на русском говорілі, мнє так прівичнєй». Взагалі я випадково натрапила на книгу Василя Даниленка «Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таблоів до еміграції». Вона складається з біографії Ізидори Косач-Борисової, її власних мемуарів та оперативної інформації НКВС. У спогадах Ізидора розповідає про свій арешт і задушливу атмосферу, яка йому передувала: постійне відчуття загрози увʼязнення, яке пригнічує і виснажує. Нервова напруга сягала межі, коли арешти здебільшого проводились по ночах і втомлені люди замість спати, слухали, за ким прийшли на цей раз. «У 1937 р. в Україні було стільки арештів, що авта з НКВД по цілих ночах снували по всіх вулицях і возили арештованих». Хапали усіх підряд, люди зникали масово, міста і села охопила паніка. В архівах НКВС згадується безіменний художник, який сказав на якійсь із зустрічей: «Втомився дивитись, втомився розуміти, втомився думати. Боюся людей, боюся всього, власної тіні боюся. Сиджу вдома, варю манну кашу, і це називається в Союзі творчість. Всі задихаються, бо нема чим дихати». От що відбувається, коли приходить Москва і починає царювати. Ізидора змальовує жихливу картину існування підсоветської людини в першу чергу для іноземців, які відвідуючи радянський союз не розуміють реалій того життя за совєтів, дивуються, що з ними ніхто не хоче говорити. «Чужинці, навіть ті, що вміють бачити не тільки те, що їм там показують, все ж таки не можуть цілком зрозуміти й відчути, як живе й почувається підсоветська людина. Кожен чужинець із будь-якої більшої країни завжди свідомий того, що людські й громадянські права йому особисто застережені його державою, і йому важко зрозуміти почування безправної підсоветської людини, що повсякчас перебуває (роками!) під загрозою всякого насильства. В совєтському «раю» кожен знає, що він безправна істота, там ніхто ніколи не буває певен, що його безвинно не арештують. Навпаки, кожен знає, що його ні за що, ні про що можуть посадити у вʼязницю, катувати, навіть замучити на смерть, а що вже напевне - зруйнувати його родину, переслідувати членів його родини і т. д., і ніхто його не рятуватиме від того. На кожному кроці люди там відчувають приниження їх людської гідності. Бути обʼєктом переслідування, приниження людської гідності у важливих моментах, як і в дрібницях - це там така звичайна річ, як сон чи повітря». Дуже раджу до прочитання, правда, в магазинах її вже не знайти, але є начитана книга на ютюбі. #історіяліхтармайбутнього

🪖 Заходи, спрямовані на підтримку військовослужбовців та членів їх сімей У рамках реалізації міської Програми соціального захисту «Територія турботи» Бердянською міською військовою адміністрацією у 2026 році передбачено фінансування заходів, спрямованих на підтримку військовослужбовців та їх родин, які зареєстровані на території Бердянської міської територіальної громади (м. Бердянськ, с. Нововасилівка, с. Азовське, с. Роза, с. Шовкове), зокрема: Допомога діючим військовослужбовцям 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу Допомога військовослужбовцям: - які отримали поранення, травму, каліцтво або захворювання під час проходження військової служби або захисту Батьківщини, - які звільнилися з військової служби  за станом здоров’я, - звільненим з полону. 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу  Допомога за піднайом (найом), оренду житлових приміщень особам з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу Компенсація військовослужбовцям та ветеранам війни за зубопротезування у разі перевищення граничної суми витрат, які передбачені відповідною державною програмою 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу Допомога мобілізованим військовослужбовцям, які подали заяву протягом 6 місяців з дати наказу про прийняття на військову службу за призовом під час мобілізації 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу Допомога військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом у віці від 18 до 25 років 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу Допомога членам сімей загиблих військовослужбовців та дітям загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу Допомога членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України до Дня захисників та захисниць України 🔸Розʼяснення 🔸Зразок заяви на допомогу ❕Допомога військовослужбовцям та ветеранам війни на зубопротезування у разі перевищення граничної суми витрат, які передбачені відповідною державною програмою. Роз’яснення та зразок заяви будуть розміщені після затвердження Порядку. 📲 Додаткову інформацію можна отримати: 🔹у фахівців управління праці та соціального захисту населення ВК БМР, номер телефону:  068-079-38-65; 🔹у завідувача сектора з питань ветеранської політики апарату БМВА БРЗО Олександра Базикіна, номер телефону: 096-426-78-47. 🔹у фахівця із супроводу ветеранів війни та демоболізованих осіб Бердянського міського центра соціальних служ осіб Ільгова Андрія Анатолійовича, номер телефону: 066-394-65-74 📃 Заяву з необхідними документами можна: 🔹Подати особисто: із ПОНЕДІЛКА по ЧЕТВЕР з 09:00 до 16:00 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 86А, зупинка громадського транспорту – вул. Дмитра Донцова (колишня вул. Гагаріна). 🔹Направити поштою: Укрпошта: індекс 69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 86А, Нова пошта: відділення № 23 м. Запоріжжя, отримувач – представник БМВА БРЗО, телефон представника: 099-780-17-01. 🔹Направити у вигляді скан/фото на електронну адресу БМВА БРЗО: [email protected] із обов’язковим використанням електронного цифрового підпису (згідно з роз'ясненням). https://t.me/Ukraineaboveallelse

Якщо ви досі в окупації — ви можете врятуватися! Уже 11 років Save Ukraine допомагає українським сім’ям, дітям і молоді виїхати з небезпечних територій, де щодня ризик втратити все. Ми знаємо, як важко зробити цей крок — страх, невідомість, відсутність підтримки. Але ми поряд, щоб пройти цей шлях разом. 🛻 Ми допомагаємо виїхати безпечно: • 👨‍👩‍👧 сім’ям із дітьми • 👩‍🎓 молодим людям • 👶 дітям, які залишилися без батьківської опіки ✅ Усе безкоштовно: • транспорт із небезпечних територій • тимчасове житло • допомога з документами • супровід і підтримка на новому місці 👩‍⚕️ Після евакуації ми не залишаємо вас наодинці: • медична допомога та психологічна підтримка • консультації щодо соціальних виплат і оформлення документів • реабілітаційні програми для дітей і дорослих • проживання у Центрах Save Ukraine 💛 Безпека, турбота й людяність — наш головний пріоритет. Ми вже допомогли тисячам українських родин почати нове життя в безпеці. І можемо допомогти вам. 📞 0 800 33 31 29 — гаряча лінія Save Ukraine (дзвінки безкоштовні) 📲 @SaveUkraineOfficial — офіційний Telegram-канал 📩 Якщо ви знаєте когось, хто досі в окупації — передайте цей номер. Іноді один дзвінок може врятувати життя. https://t.me/Ukraineaboveallelse