Вітаємо кожну українську сім'ю зі святом! Нехай ваш дім буде повною чашею, а рідні завжди будуть поруч у безпеці та здоров'ї!

Вітаємо кожну українську сім'ю зі святом! Нехай ваш дім буде повною чашею, а рідні завжди будуть поруч у безпеці та здоров'ї!

ВСУПЕРЕЧ ВСЬОМУ Чи згине ворог й чи щезне він на вітрі, Й розі́рветься коло всіх наших страждань? Бо сліз, наче море, на кожній палітрі Й багато у нас незді́йснених бажань. Надія і віра — потужна це зброя, І ми стоїмо… у нас біль є і страх, Ми бачимо світло від сво́го героя, Що пробиває в найтемніших ночах. Розсіє вогонь ту зловісну всю пі́тьму, Проб’ється промінння крізь дим і туман, Ми вистоїм, вірю, і всупереч всьо́му, Загоїться кожна з розятрених ран. На вільній землі цій не буде тривоги, Нам сонце засвітить і МИР принесе́, І ми дочекаєм усі ПЕРЕМОГИ, Любов подолає і змінить усе. І змовкне нарешті сирени відлуння, І віримо – ранок настане ясни́й, Розбу́дить заснуле в серцях правосуддя, І запах надії, як подих весни. Бо темрява світло здолати не в силі, Та й щезнуть потвори у прірві гріхів, Снаги додає щось незриме в ці хвилі, І чуємо голос героїв з світів. Засіємо поле, де вирви чорніли, Збудуємо знову зруйнований дім, Як ми не зламались, як ми не згоріли, То чисту всю правду розкажем усім. То ж сонце засвітить – про це пам’ятаймо, Вцілілі життя всі зігріє воно, На захист хто став – всіх у серці тримаймо, Просте́лить Госпо́дь переможне рядно. 25.01.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1056038

Прагматика утилізації, без переможних гасел та прикрас: пʼять місяців поспіль баланс СВО «прибуло/вибуло» утримується дронами ВІДʼЄМНИМ. Про відʼємний приріст окупаційного угруповання у цифрах: •148,4 тис осіб ПРИБУЛО- рф мобілізувала/законтрактувала у СВО протягом грудня 2025- квітня 2026 (відомості ГУР, проломи і офіційні джерела рф): 33,0 тис - грудень 20,2 тис - січень 25,4 тис - лютий 34,6 тис - березень 35,2 тис - квітень (Дімон Медведев заявив «давіча» 30 квітня про 137 тис (127 тис контрактників та 10 тис добровольців у 2026-му). Доречі, дав пиздунця лише на двадцяточку з хвостиком, мабуть ПДВ додав, але нам годиться. •156 735 осіб ☠️🩸ВИБУЛО- санітарні та безповоротні втрати противника від уражень ЛИШЕ дронами, верифікованих у системі ситуативної обізнаності Delta, що стоїть на озброєнні в ЗСУ: 33 006 - грудень 29 572 - січень 26 204 - лютий 33 989 - березень 33 964 - квітень *у Delta наразі понад 200 тис активних користувачів, тому ці цифри та сам зміст верифікації перевірити широкому загалу уповноважених та зацікавлених осіб не є складною задачею (уся метрика події фіксується разом з відеофіксацією). Ще +4651 одиницю живої сили противника знищено/уражено артилерією (з тих, що можливо підтвердити відео та верифікувати). На правду, реальний толеранс складає близько +20% від загальної кількості знищення піхоти противника, що не має підтверджень: знищення у контактних боях (стрілкотня), ураження рсзв та артилерії, що не супроводжуються відео дорозвідки дронами, та знищення противника дронами в укриттях (заскочило 4 хробака у потрепану хату, дронами ії розібрали в нуль, але тіла присипало або у підвал гіпотетично чкурнули- ці четверо не зараховуються: «нету тела- нету дела»). ‼️Пʼятий місяць поспіль вдається втримати той баланс ВІДʼЄМНИМ, і це одне з надважливих завдань прямого впливу СОУ на боєздатність та силу тиску противника на поле бою. Вже в межах задачі по знищенню живої сили противника є свої пріоритети: хробачі пілоти, командні пункти та інше, але то «позабалансова» тема. В Угрупованні СБС встановлена норма- мінімум 30% уражень мають стосуватися живої сили противника. Поточний сукупний результат за 11 місяців існування Угруповання СБС становить 29,59%, що легко перевірити у онлайн Підрахуйці СБС: з 305,7 тис верифікованих знищених та уражених Птахами СБС цілей, жива сила склала 90 470☠️🩸ос ров (48843-200☠️, 41627-300🩸), прошу пана: https://sbs-group.army/subdivision/usf_grouping?period=custom&o=3 Результат квітня 2026 Птахи СБС закрили на відмітці 10581☠️🩸хробаків, що становить 31.15% від загального результату військ СОУ знищених/уражених одиниць живої сили противника за допомогою дронів, або КОЖНИЙ ТРЕТІЙ підтверджено знищений хробак армії-окупанта. Така прагматика утилізації. Києва за три дні на території України вже ніколи не станеться. Обмін тушки противника на пластик та залізо дрона вартістю 300-500 доларів- кращий з існуючих у світі курсів обміну. Справжня гіперінфляція нікчемного життя хробака. Ціна того відспіваного життя противника обраховується у СБС кропітко у системі впровадженого управлінського обліку, з моменту утворення, 11 місяців поспіль і становить 882$ (витрата дронів відносно кількості підтвердженого знищення саме живої сили). Лінія Дронів має якнайшвидше зімкнутися вздовж всієї смуги фронту. Для цього нас має стати 5% загальної чисельності Війська Українського. Наразі 2,5%. Працюймо, Джентельмени! Дякую за героїчну боротьбу та сумлінне виконання бойових задач. Вічна памʼять полеглим Птахам-Побратимам та Воїнам СОУ🫡🇺🇦 Слідкувати результати СБС наживо: Онлайн-табло СБС «ПІДРАХУЙКА» https://sbs-group.army/ МАДЯР🇺🇦 04.05.26

💔 Фотосесія, позначена маркерами війни 20 років подружжя Сніжани та Миколи Систалюків мріяло про дитину. І коли ця мрія нарешті здійснилася — Сніжана завагітніла — війна забрала у них звичне відчуття радості й присутності. Захисник Микола (Найк) Систалюк зник безвісти на початку вагітності, коли Сніжана була лише на першому триместрі. Він не встиг завершити дім, який будував для родини, і не побачив народження донечки — обов’язок покликав його до лав ЗСУ. Сніжана провела фотосесію з його речами. Не як прощання, а як очікування. Як віру, що він повернеться і побачить їхню дитину. Минуло вже шість місяців. Микола досі вважається зниклим безвісти. Ця історія — одна з тисяч українських родин, які сьогодні живуть між надією і невідомістю, у стані, де очікування стає щоденною реальністю. Фото: a_vavryniuk #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

НЕБЕЗПЕКА І НЕЗЛАМНИЙ ДУХ Знов рівень небезпеки в нас високий, Нам кажуть прямувати в укриття, І вибух вже луна неодинокий… Аби зберіг Всевишній нам життя. Тримаємось за віру і за ру́ки, В молитві тихій кожен б’ється пульс. Крізь ці тривожні і важкі розпуки Я защораз до ПЕРЕМОГИ рвусь. Нехай затихне гуркіт над містами, І тиша, й спокій ве́рнеться в буття, Щоб перемога світла бу́ла з нами, І щоб беріг Всевишній нам життя. Настане день – розсіються тумани, Зітре́мо сльо́зи з втомлених облич, Загоїть час болючий шрам від рани, І відгукне́ться світлом темна ніч. Ми віримо, що в нас настане тиша, Здригатися не будем від тривог, Ми дочекаєм – ворог нас зали́шить, Не буде більше в нас пересторог. Ми відбудуєм кожен дім й хатину, Під мирним небом колос зро́дить знов, У засвіти ніхто більш не полине… То ж молимо, щоб мирний час прийшов. І тиша в нас лунатиме щомиті, Не буде більш ворожих канонад, Ми вірою на краще всі сповиті, Під мирним небом забуяє сад. Розквітне край у променях весняних, Де кожен подих — вільний і живий, Та поки що сигнал цей окаянний… Вкраїни дух — незламний і палкий. 25.01.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1056054

Запоріжці, зверніть увагу! #антонжадько #творчастудіясічеград #дімактора #філармоніязапоріжжя #джаз https://youtube.com/shorts/pPWEwzDyF5I

❤️ «Бабуся, сідай!»: українські військові евакуювали 77-річну жінку на наземному роботі, — кадри спасіння Жінку помітили на Лиманському напрямку. Вона йшла по прострілюваній дорозі разом з речами. За справу взялися бійці роти безпілотних наземних систем Cerberus. Щоб не налякати жінку, роботизований комплекс накрили ковдрою із посланням: «Бабуся, сідай!». Вся операція тривала 4 години. Жінка тепер в безпеці, але свій дім вона, на жаль, втратила.

БУЛО І БУДЕ (Відповідь на коментар С. Терпеливець до вірша «ЗБЕРЕЖЕМО ПАМ’ЯТЬ І СВОБОДУ») В нас буде день не з криком, а й теплом, Де діти знову бігатимуть в полі, Де кожен дім наповниться добром, А не тривогою, що б’є по волі. І буде мова, як весняний спів, І буде пісня, як молитва щира, Бо ми – народ, що в бурях не зотлів, Зберіг минуле наше, пам’ять й віру. І буде світло, хоч були́ в пітьмі́, Бо не згорить ніко́ли те, що в серці, І буде мрія, так як буть весні, Все буде чисте, мов вода в джерельці. І буде слово, не зламать його, Що не зламалось, хоч його глушили, Пристали ми до берега свого́, Не зрушили навіть коли нас били. Бо ми – народ, що вміє берегти Не тільки хліб, а й душу і надію, І навіть в морі сліз і темноти Ми не втопили віру нашу й мрію. І буде сад, який посадим ми, Крізь згарища ще проростуть в нім квіти, І буде сміх, народжений дітьми́, Й щасливими зростати будуть діти. І буде хліб не з болю, а й з труда, Що не зламався, хоч земля стогнала, І буде МИР, і нас мине біда. Ми молим, аби днина та настала. Бо ми, як вітер, що немає меж, Як пісня, що не вміє бути в клітці, Ми ті, хто вірить навіть серед веж, Ми – волелюбний нарід, українці. 11.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1049441

На цьому фото — не українське місто. Це Грозний після штурму російськими військами наприкінці 1999-го. Кадр, у якому майже немає життя — тільки бетон, попіл і тиша, що залишилася після обстрілів. Тоді місто фактично стерли. За оцінками ООН, Грозний називали найбільш зруйнованим містом на планеті. До 80–90% будівель були знищені. Із довоєнних сотень тисяч мешканців у місті залишилися одиниці — ті, хто не встиг або не зміг виїхати. Але це не була раптова катастрофа. За кілька років до цього завершилася перша війна — формально миром після Хасав’юртівські угоди. Фактично — паузою. Перервою, за якою послідувало нове вторгнення. Далі — те, що повторюється у різних місцях і в різний час. У двох чеченських війнах загинули десятки тисяч цивільних. Загальні втрати вимірюються сотнями тисяч. Сотні тисяч людей втратили дім. Для невеликого народу це означало не просто втрати — це означало зміну всього життя. Міста руйнувалися системно — авіацією, артилерією, зачистками. Human Rights Watch і Amnesty International фіксували те, що зазвичай залишається за кадром: катування, зникнення людей, позасудові страти, так звані фільтраційні табори. Це була не лише війна за контроль над територією — це був тиск, який ламав суспільство зсередини. Є ще одна деталь, яка багато пояснює. У квітні 1996 року було знищено Джохар Дудаєв. Його знайшли під час телефонної розмови — сигнал став мішенню. І цим було сказано більше, ніж будь-якими переговорами. Дудаєв попереджав: якщо агресію не зупинити, вона не закінчиться в одній точці. Вона рухатиметься далі. Цей ланцюг легко простежити: Чечня, потім Грузія, потім Україна. І саме тому питання безпеки — це не теорія і не політична риторика. Це питання виживання. Коли країна бере в руки зброю, це не про агресію. Це про спробу зберегти людей і право на існування. Історія вже давала відповіді. Питання лише в тому, чи готові їх почути.