#історія #події 🗺️ Абель Тасман і зустріч двох світів: Як голландський мореплавець «витягнув» Нову Зеландію з океану. ​13 грудня 1642 року голландський мореплавець, купець та дослідник Абель Янсзон Тасман (нід. Abel Janszoon Tasman) увійшов в історію як перший європеєць, який побачив береги сучасної Нової Зеландії. Ця подія стала не просто географічним проривом, але й драматичним зіткненням абсолютно різних культур і світів. ​На пошуки «Невідомої Південної Землі» ​Експедиція Тасмана, організована Голландською Ост-Індською компанією, мала амбітну мету: знайти та дослідити міфічну Terra Australis Incognita (Невідома Південна Земля) – величезний континент, існування якого європейці припускали для «збалансування» північної півкулі. ​14 серпня 1642 року два його кораблі, Heemskerck і Zeehaen, відпливли з Батавії (сучасна Джакарта). Після відкриття острова, який Тасман назвав Землею Ван Дімена (сьогодні відомий як Тасманія), експедиція рушила на схід. ​Відкриття і «Затока Вбивць» ​У полудень 13 грудня 1642 року впередсмотрящий на флагмані «Heemskerck» помітив на обрії високі, протяжні гори. Це був західний берег Південного острова Нової Зеландії, що здіймався на тлі неба. Тасман записав у своєму судновому журналі, що побачив «велику землю, що височить високо над морем». ​Протягом кількох днів голландці шукали місце для якірної стоянки, щоб поповнити запаси води. Вони зайшли у велику бухту (сьогодні Затока Голден-Бей), де вперше зустрілися з корінним населенням — войовничими племенами маорі 🇳🇿. ​На жаль, перша зустріч обернулася трагедією. Маорі сприйняли сигнали з голландських суден як заклик до бою. Другого дня кілька каное протаранили маленький човен, який передавав повідомлення між кораблями, внаслідок чого загинуло четверо європейців. Тасман, розлючений і не наважуючись висадитися на берег, назвав це місце «Затокою Вбивць» (Moordenaers Bay) і швидко відплив. ​Географічний внесок ​Хоча Тасман не ступив на землю і не здійснив детального картографування, його експедиція мала вирішальне значення: ​Нова Зеландія: Він довів, що це окремий великий архіпелаг, який назвав Nieuw Zeeland на честь голландської провінції Зеландія. ​Велика Карта: Дані Тасмана значно уточнили уявлення європейців про південну частину Тихого океану, хоча він так і не знайшов легендарну Terra Australis (якою, як виявилося пізніше, була сама Австралія, контури якої він теж допоміг уточнити). ​Повторно європейці повертаються до Нової Зеландії лише через 127 років, коли її берегів досягла експедиція Джеймса Кука. Абель Тасман, на честь якого названі острів, море та безліч географічних об'єктів, став піонером у відкритті цього дивовижного, далекого світу.

#поезія Наснилось Наснилось, що ти в мене на порозі Стоїш такий розхристаний й щасливий... І мружиш хитро-хитро свої очі, Чекаєш на обійми, як на диво... А я застигла... і не вірю в щастя... Ти тут зі мною, що іще потрібно? Рукою до щоки уже тягнуся І так з тобою добре і спокійно. І хриплим голосом: -,, Зайду?"" промовив тихо, А я сама тягну тебе за руку.. Наснилось...і я жду тебе, як диво... Попри всю відстань, попри цю розлуку... Тетяна Андреєва

#дати #свята 🙏 Чудотворець і Захисник: День Святителя Спиридона Тримифунтського. Сьогодні, 12 грудня (за новоюліанським та григоріанським календарем), православні християни, зокрема Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), вшановують пам'ять Святителя Спиридона Тримифунтського (близько 270–348 рр.). Цей святий є одним із найшанованіших у східній традиції, його часто ставлять в один ряд із Миколаєм Чудотворцем. Ключові факти про Святителя Спиридона: 1. Пастир і Захисник Віри: Спиридон жив на острові Кіпр, у місті Тримифунт, де був єпископом. До прийняття сану він був простим, але дуже доброчесним пастухом. Саме тому його часто зображують у скромному одязі або пастушій шапці. Цей факт підкреслює його близькість до простого народу. 2. Чудеса та Допомога Бідним: Святитель Спиридон прославився як великий чудотворець. Згідно з переказами, він міг зупиняти посуху, зцілювати хворих і навіть воскрешати мертвих. Він особливо опікувався бідними та нужденними, вважаючись їхнім покровителем. За це його глибоко шанували ще за життя. 3. Учасник Нікейського Собору: У 325 році Спиридон брав участь у Першому Вселенському (Нікейському) Соборі. Під час суперечок про природу Ісуса Христа він, будучи простим і неграмотним, на відміну від багатьох учених богословів, здійснив диво: він узяв у руки цеглину і стиснув її. Зверху з'явився вогонь (символ Святого Духа), знизу потекла вода (символ Отця), а в руках залишилася земля (символ Сина). Цим наочним прикладом він пояснив єдність і нероздільність Пресвятої Трійці. 🔥💧 4. Покровитель Подорожуючих та Фінансів: Завдяки своєму доброму серцю та чудесам, пов'язаним із допомогою бідним, Святителя Спиридона вважають покровителем подорожуючих, а також тим, хто забезпечує матеріальний добробут і захищає від фінансових труднощів. Мощі Святителя Спиридона зберігаються на грецькому острові Корфу (Керкіра) і є однією з головних святинь Греції.

Троєщині пороблено: голова Деснянської РДА Бахматов знову атакував жінку та вимушений був зізнатися у цьому в суді Голова Деснянської РДА Максим Бахматов знову атакував жінку. Навесні він публічно оббрехав заступницю мера Києва Марину Хонду, звинувативши її у вживанні алкоголю на робочому місці. Інформація виявилася неправдивою. Після того, як Хонда подала на Бахматова до суду за наклеп, він заявив, що помилився і трохи пофантазував. Це не перший скандал, у який потрапив Бахматов, і не перша його атака на жінок. Влітку він напав на депутатку Київради Ганну Старостенко. Відкрито кримінальне провадження, Київрада звернулася до Президента з вимогою його звільнення з посади, але голова держави досі мовчить. А нещодавно суд офіційно Бахматова аферистом. Він знищив майно в будинку, яким користувався, і тепер має компенсувати нанесену шкоду у розмірі 27 мільйонів гривень. Виявилося, що все майно Бахматова заарештовано ще 2 роки тому. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

❄️Я годинами можу сидіти біля вікна і дивитися, як іде сніг. Найкраще — дивитися крізь густий сніг на світ, наприклад на вуличний ліхтар. Або вийти з дому, щоб сніг на тебе лягав. Ось воно, диво. Людськими руками такого не створити..

#дати #свята 🙏 Непорушна стіна: Свято ікони Божої Матері «Знамення». Сьогодні, 10 грудня (за новим стилем), православні християни відзначають одне з найшанованіших свят, присвячених Богородиці — Свято на честь ікони Божої Матері «Знамення». Ця ікона є однією з найдавніших та найбільш чудотворних в історії християнства, шанована як захисниця і покровителька від ворогів та лих. 🛡️ 📜 Історія та походження Назва ікони походить від біблійного пророцтва Ісаї: «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і назвуть ім'я Йому: Еммануїл» (Іс. 7:14), що в перекладі означає «З нами Бог». Саме «Знамення» є одним із найпоширеніших іконографічних типів, де Богородиця зображена з руками, піднятими у молитві (оранта), а на рівні грудей розташований медальйон (кліпеус) з образом Немовляти Ісуса Христа. Головна історія, пов'язана зі встановленням цього свята, відноситься до 1170 року, часів міжусобних воєн на Русі: Облога Новгорода: Коли військо суздальського князя Андрія Боголюбського обложило Великий Новгород, місто опинилося у вкрай важкому становищі. Диво: Новгородці молилися про порятунок. Єпископ Ілля виніс ікону Божої Матері на стіну, звернену до ворогів. Згідно з переказом, одна з ворожих стріл потрапила в лик Богородиці. Із очей ікони покотилися сльози, і вона обернулася обличчям до міста. Після цього військо суздальців охопив жах та безладдя, і вони почали відступати. На честь цього чудесного порятунку і було встановлено щорічне святкування 10 грудня. 🛐 Значення для віруючих Для віруючих ікона «Знамення» є символом заступництва Божої Матері, її постійної молитви за рід людський та «непорушної стіни» (як її часто називають) для тих, хто звертається до неї із щирою вірою. До цієї ікони традиційно звертаються з молитвами про: Захист від ворогів та стихійних лих. Зцілення від хвороб, особливо очних. Примирення тих, хто ворогує. Свято ікони Божої Матері «Знамення» нагадує про те, що віра та молитва здатні творити дива і забезпечувати захист навіть у найтемніші часи. ✨

#дати #свята 🕯️ Зачаття Святої Анни: Диво, що Поклало Початок Надії. Сьогодні, 9 грудня, православні християни в Україні, які дотримуються новоюліанського календаря (зокрема, ПЦУ та УГКЦ), відзначають велике церковне свято — Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. Це один із найважливіших днів, присвячених батькам Діви Марії. 🙏 Це свято вшановує не народження Марії, а момент її чудесного зачаття її матір'ю, Святою Анною. Зміст Свята та Його Значення Надія серед Безпліддя: Згідно з церковним переданням, праведні Іоаким та Анна були побожним і благочестивим подружжям з Назарета, але страждали через бездітність, що в юдейській традиції вважалося знаком Божої немилості. Вони палко молилися про дитину. Боже Провидіння: Свято розповідає про те, як Господь почув молитви подружжя. Анні з'явився Архангел Гавриїл і сповістив, що вона народить Дочку, через яку буде благословенний увесь світ, і Її назвуть Марією. Непорочне, але Не Безгрішне Зачаття: Важливо розрізняти це православне/греко-католицьке свято від римо-католицького догмату про Непорочне Зачаття. У східній традиції Зачаття Анни означає, що воно відбулося чудесним чином, після довгих молитов і в глибокій старості батьків, але це не означає, що Діва Марія була зачата без первородного гріха (у Східній Церкві вживання терміна "Непорочне Зачаття" не є прийнятим і використовується термін "Зачаття", підкреслюючи роль Бога). 📅 Календарний Аспект До переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар це свято відзначалося 22 грудня. Після календарної реформи 2023 року дата перемістилася на 13 днів раніше і тепер фіксована на 9 грудня, разом із багатьма європейськими християнськими церквами, які використовують Григоріанський/Новоюліанський календар. Свято Зачаття Святої Анни є нагадуванням про те, що для віри та любові немає нічого неможливого, а також про гідність і важливість батьків, які виховали Богородицю.

#поезія ЧЕКАЮ НА РІЗДВО Чекаю на Різдво, як на якесь спасіння.. Кожного року, мов мале дитя. Серед печалі днів, як те прозріння... щира молитва, віра і життя Чекаю на Різдво як на чарівне диво. Де янголята сиплять з неба сніг. Де колядують пастушки красиво. Де дітлахів знадвóру чути сміх. Чекаю на Різдво, як спраглий на джерельну воду.. Щоби напитися на зцілення душі. Нехай Різдво відновить силу мого роду. Нехай в серцях заквітнуть спориші. Чекаю на Різдво так як чекаю Перемогу... Щомиті, кожен день і цілий рік. Молюсь Ісусові і пресвятому Богу, Щоби благословив Вкраїну на щасливий вік. Оксана Лесик-Падучак

ХУСТИНКА ... А бабця — ходила в хустинці ще змолоду. Хустинка на свята, хустинка від холоду. Хустинка у спеку, у літню пекучу — Біленька, рябенька, проста і квітуча. Червона, як маки, і сіра в горошок. Хустинка, мов в полі доволі волошок. Купована ситцева, бура, як кремінь. Хустинка для трауру — чорна, як темінь. Ще тепла зимова — руда і картата, Така, аж важка і така кострубата. Та в люті морози була в тій хустині, Неначе сховалась під крила пташині... У шафі старій, де дрімали сувої, Дбайливо складала одну до одної. До хустки — хустинку. Рівненько в рядочок. Лаванди пучечок і мила шматочок. — Як будеш виходити заміж..- казала. — Тобі подарую, найкращу, щоб мала... Була найдорожча — в торбинку захована. То сином хустинка була подарована. Вдягала її пам’ятаю так рідко. Казала: "...аби не зносилася швидко..." Цвіла та хустиночка диво квітками. Ще в нитку блискучу. Краї — тороками. Шовкова, легенька, приємна до тіла, Що бабця в хустиночці, тій, молоділа. Такий собі скарб… Тільки часу замало Та доленька доля прожити їй дала. Коротке життя. Ще би жити і жити, Бо ще хустинки, ті, не встигла зносити. Погасло життя, лиш квітки на хустині, Цвітуть дивоцвітом чарівним — донині...

#поезія А як часом сумно — дістаю хустину, згадую бабусю й маму молоду... Я від них залюблена в нашу Україну, в барвах калинòвих пам'ять бережу. А на тій хустині тисячі' історій, сотні візерунків, наче вир життя. Тягнуться торòчками у німій покорі радості й печалі, всі людські чуття. Тут блакитним птахом оживає казка, туляться до краю диво-колоски. Там у мальвах схована материнська ласка, вплетене чар-зілля у руді вінки. Там весільна пісня поміж серця-ружі і плачі вдовині галкою по тлі... Там дубові жолуді, мов синочки дужі, і трипільські знаки на святій землі... Захист нам дарований од самого Бога пломеніє ниткою поміж полотна. Притулю до серденька і усю тривогу здійме диво-хусточка із могò чола... Оберіг свій маю. Спомини гортаю... Згадую бабусю й маму молоду... Я є українка! Я то пам'ятаю! Для онучки в спадок хустку збережу. Людмила Галінська