#кіно У столиці завершили знімання повнометражного різдвяного фільму «Вартові Різдва», який вийде в прокат 4 грудня 2025 року. У центрі сюжету — об’єднання трьох чарівників: Святого Миколая (Іван Бліндар), Санта Клауса (Михайло Кукуюк) і Духа Зими (Станіслав Боклан), які втрачають свої сили через бажання дівчинки Віри (Аріна Трегуб). Героям доведеться повернути людям віру в диво і саме Різдво. Знімання проходили в Києві та області — серед локацій знайомі парки, музеї, вулички столиці. Попри війну, команда працювала, дотримуючись усіх безпекових протоколів. Частина знімального процесу припала на ніч масованої атаки — тоді знімання довелося перервати для укриття. Останній день знімань ознаменувався здійсненням мрій дітей із фонду «Діти Героїв», які мріють про кіно. Їх запросили на майданчик і вручили сертифікати на воркшопи з акторської майстерності.

🤬 російський дрон влетів у багатоповерхівку в Нікополі, – ЗМІ На щастя та дивом ніхто не постраждав. Частину мешканців будинку тимчасово евакуювали #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

#тварини Якщо ви побачили серпокрильця (стрижа), що лежить на землі з розгорнутими крилами – не бійтеся, і не проходьте повз. Цей птах не поранений і не хворий. Просто його тіло створене для безперервного польоту – короткі лапки та довгі крила не дозволяють йому злетіти із землі. Це птах неба, і він не може самостійно піднятися з рівної поверхні. Як допомогти? 1. Огляньте птаха – чи є видимі пошкодження? 2. Обережно підніміть його на відкриту долоню 3. Підніміть руку на рівень обличчя або вище (на висоту 1.5-2 метри) 4. Дайте можливість злетіти Стрижі – дивовижні птахи, що можуть проводити в польоті до 10 місяців безперервно, не сідаючи на землю! Весь цей час у небі вони харчуються, сплять, паруються і просто живуть. Цей феномен науково підтверджений. Чому це важливо? Ці птахи є природними помічниками у боротьбі з комарами та мошками. Кожен врятований стриж – це внесок у екосистему. 🙃P.S. У разі сумнівів завжди можна звернутися до орнітологів або центру допомоги диким тваринам.

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги “Випробування нареченої” Гелен Хоанг Видавництво Віват Це продовження серії, що почалася з “Коефіцієнту поцілунку”, яку я ніжно обожнюю всіма фібрами душі, але ця частина сильно відрізняється за вайбом. Головний герой “Випробування нареченої” - Діп Кай, сертифікований бухгалтер, любитель цифр і нелюбитель почуттів, любитель рутини і нелюбитель стосунків. І от саме його любляча матуся хоче оженити, попри бажання Кая. На роль нареченої вона обрала в’єтнамську панянку, вмовила її прилетіти в Штати та добровільно-примусово оселила в будинку Кая. А оскільки у Есме є досить вагома мотивація одружитися, то й до справи вона підійшла з усією душею. Як на мене, це непогана історія, але емоцій вона викликала значно менше, ніж перша книга. З плюсів - у ній є сильна рішуча персонажка, якій по життю випали не найкращі карти, але яка намагається зробити все і навіть більше, щоб забезпечити своїй родині краще життя. Такій завзятості, наполегливості та силі волі можна позаздрити. Також я автоматично люблю всіх персонажів з ім’ям Кай. Напевно, цей мій криптонит, від якого слабнуть колінки, падає планка, і я втрачаю будь-яку об’єктивність, бо будь-який Кай по дефолту аґінь. Є також кілька досить кумедних моментів, а ще мені заходить стиль авторки та її вміння добирати слова та порівняння. Але попри це не можу не відзначити моменти, від яких у мене сіпнулося око. Далі буде трошки спойлерів, хоча цю інформацію ми дізнаємося швидко. По-перше, Кай - це чоловік з аутизмом, і мене здивувало, що його мати не згадала про цей факт, коли розповідала про нього Есме. Вона називала його сором’язливим та впертим, і в результаті Есме була не готова до його звичок, особливостей взаємодії та рутини. По-друге, там є така дурна маніпуляція, від якої мої очі зробили потрійний оберт черепом і дивом повернулися назад. Коротше, все, що мені не сподобалося, значною мірою пов’язано з мамою Кая) Так, пані хоче сину добра, але деякі її фрази та рішення викликали питання. Загалом історія гарна, і в ній багато біографічного, бо мати авторки є в’єтнамською емігранткою, а у батька аутизм.

#поезія Якби було можливо... Сповільнити плин часу... Якби було красиво, Здійснити все відразу. Так не буває в світі, Хоч маємо бажання, Усе, що нам потрібно, Це щирі сподівання. Якби було можливо, Так швидко не старіти, Як квіти молодіти, Росою личко вмити. Напій краси п'янкої, Немов добре вино... Всім хочеться любові, Кохання, щоб цвіло. Якби було можливо Вернутися назад, Де достигають сливи, Садок мій у плодах. Якби було можливо Перенестись мені, У казку, справжнє диво, Де поруч є батьки... На жаль не зупинити, Миттєво час мине... Куди ж печаль подіти, Що в серденьку живе... Галина Адамович

✈️ Наймасштабніша авіакатастрофа в історії Індії. І жінка, яка вижила… бо запізнилася на рейс на 10 хвилин. У четвер, 12 червня, пасажирський літак Air India 171 мав вилетіти з Ахмедабада до Лондона. На борту — 242 людини. Через 30 секунд після зльоту літак впав на житловий квартал. Загинули майже всі. 👩‍🦰 Бхумі Чаухан — 28-річна студентка з Великої Британії — мала летіти цим рейсом. Її місце: 36G. Але вона спізнилася на посадку… всього на 10 хвилин. Через затори в місті. «Я була розчарована. Зла. Плакала. Просила працівників впустити мене на рейс. Але мені відмовили…» Після того, як її не пустили на борт, вона засмучена сіла в кафе — випити чаю, подзвонити турагенту, поскаржитись. І саме там вона отримала звістку: той самий літак, на який вона запізнилася — розбився. 😳 Вона вижила… завдяки затору. Тепер вона каже: «Це диво. Мені просто не судилося бути в тому літаку.» І ось що хочеться сказати після цієї історії: Можливо, – коли ти спізнюєшся… – коли все йде не за планом та летить шкереберть… – коли до цілі рукою подати, але тебе не пускають в останню мить… Це не кара. Це — захист. Невидимий, але точний. Як годинник. 📌 Збережи цей пост. Бо наступного разу, коли щось зірветься, а ти сумуватимеш і злитимешся — згадай, можливо, ти саме там, де маєш бути. Можливо, усе на краще, хоч і виглядає не так як би ти того хотів.

12 червня 1983 року в Едмонтоні, Канада, відбулася одна з найдивовижніших і найтепліших боксерських подій. #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=33695

#світ Q'eswachaka - міст, сплетений з трави, пам'яті та духу Анд. Кожен червень, високо в горах Перу, за чотири години їзди від Куско чотири громади - Huinchiri, Chaupibanda, Ccollana Quehue і Choccayhua - збираються, щоб створити диво: вони вручну будують міст з пучків ічу (жорсткої трави, що росте в Андах). Жінки плетуть основи канатів, чоловіки розбирають старий міст та з'єднують нові волокна. Все супроводжується ритуалами та підношеннями Апус — горам, які тут є священними хранителями Землі (Пачамами). Адже це не просто будівництво, це жива пам'ять предків, культурна спадщина та самоідентичність. Чому це важливо у вік скла і бетону? Міст Q'eswachaka нагадує нам: справжній прогрес неможливий без пам'яті про коріння. Він поєднує нас з екологічною технологією, створеною в гармонії з природою і заснованої на співпраці та повазі до навколишнього світу. Довжина моста, протягнутого через каньйон, – близько 28 м. Ширина – близько 1.2 метра.

#поезія A літечко вже тут, Лишень черпай.. Меди у глеки, ягоди в кишені. Всі рани у душі латай. Визбируй срібні роси в жмені. Біжи з струмком... Плети диво-вінки. Лови зозульок у свої долоні. Вночі шукай у спалахах зірки.. Нехай пелюстя падає на скроні. Вари чаї із липи й рути-м'яти.. Послухай ніжну пісню цвіркуна. Стрибнú в зелені трав'янисті шати... Поглянь... за плаєм в'ється борозна. А Літечко вже тут, лишень живи.. Не трать ніколи віру та надію. Люби цей світ, поезію пиши.. Й лелій у серці заповітну мрію. Оксана Лесик-Падучак

#світ #історія На території сучасного Тунісу збереглися вражаючі залишки давньоримського акведука, збудованого близько 130 року нашої ери за правління імператора Адріана. Цей грандіозний інженерний об’єкт простягався на 132 км і постачав воду з джерел Загуана до легендарного міста Карфаген. Система включала підземні канали, мости та арки – справжнє диво античного будівництва. Попри тисячоліття, частини акведука досі стоять, засвідчуючи неймовірну майстерність римських інженерів. 💧 Як це працювало? Римляни використовували гравітаційний принцип: вода самопливом рухалась по трубах та каналах завдяки незначному, але стабільному нахилу. Для подолання нерівностей місцевості зводили кам’яні аркові мости – саме такі, як на фото. Внутрішня поверхня каналів часто була облицьована цементом для кращої герметичності. Сьогодні руїни акведука є важливим історичним об’єктом, який приваблює туристів та дослідників з усього світу. Це не лише пам’ятка архітектури, а й нагадування про рівень розвитку технологій у давньому Римі.