"Статистика роботи всього НАБУ – на рівні дрібного райвідділу поліції", – з нового року Бюро передало до суду лише 65 справ 65 виробництв ділимо на 287 детективів = 0,2 виробництва на 1 детектив або 1 виробництво на 4,4 детектив. Для порівняння, кількість спрямованих до суду проваджень за цей же період у ДБР близько 6000. «Незалежне», «професійне» та «чеснотне», створене за найкращими міжнародними практиками НАБУ, в принципі, не може боротися з корупцією. З огляду на навантаження та темпи його роботи навіть не намагається цього робити», – зазначив відомий юрист, адвокат Олег Шрам. НАБУ витрачає бюджетні гроші, але не приносить користі державі. Це підтвердив останній міжнародний аудит. 2024 року з державного бюджету на утримання Бюро витрачено 1,9 млрд грн, тоді як його діяльність призвела до повернення від корупціонерів аж 823 млн грн. Держава витрачає на НАБУ у 2,2 рази більше коштів, ніж повертає. Тобто, НАБУ проїдає мільярди з бюджету, робить гучні заяви, скаржиться на утиски, а при цьому має ефективність у межах 1%. При цьому Бюро шукає піарника на 30 тис. євро, до обов'язків якого входитиме «піар НАБУ як одного з найефективніших органів в історії України». https://t.me/Ukraineaboveallelse

Криптомільйонер з НАБУ Риковцев очолив економічну безпеку в Укрзалізниці – збитки держави на останніх закупівлях уже сягнули 77 млн ​​грн Після того, як він очолив службу економічної безпеки УЗ, лише на останніх закупках дизпалива, вугілля та вагонів, компанія отримала 77,4 млн грн втрат та опосередковану співпрацю з росіянами. ▪У липні Укрзалізниця провела тендер на 25,2 тис. т дизпалива вартістю 1,04 млрд грн (ціна 41,3 тис. грн/т (без ПДВ)). В УЗ «прикурили» 2,5 тис. грн на кожній тонні соляри, загалом держкомпанія переплатила 64,2 млн. грн. ▪У вересні держкомпанія провела тендер на 14,6 тис. т вугілля вартістю 143,5 млн грн (ціна 9,8 тис. грн/т (без ПДВ)). В УЗ «прикурили» 0,9 тис. грн на кожній тонні вугілля, загалом держкомпанія переплатила 13,2 млн. грн. ▪Укрзалізниця закуповує вагони у ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». 25% акцій заводу належить росіянину Станіславу Гамзалову, власнику виробника вагонів "Завод металоконструкцій" (Енгельс, Саратовська область, РФ). Ще як детектив НАБУ, Риковцев записав на непрацюючу дружину 13,2 біткойна ($1,5 млн). Також придбав квартири на Липковського, по сусідству зі штаб-квартирою НАБУ, та в елітному ЖК-новобудові на Кудряшова (Мокра) 8-Б, де ціни стартують від 4 млн за однокімнатну квартиру. Нині Риковцев добудовує приміський будинок у Боярці. Риковцев – чоловік упакований, з потребами. Після одеської податкової роботи в НАБУ видалася йому недостатньо ресурсною, тому він перейшов боротися з корупцією на Укрзалізницю, де можливості, звісно, ​​серйозніші. Цікавими є обставини отримання посади керівника внутрішньої безпеки Укрзалізниці. Риковцев відкрив кримінальне провадження проти тодішнього начальника безпеки Крицина, звинувативши у тендерних зловживаннях. Потім провів обшук у голови Укрзалізниці Лященка та заручився підтримкою міністра інфраструктури Кубракова, коли той став агентом НАБУ (провокація хабара). Вуаля — Крицина звільнили, а його посаду обійняв чесний та непідкупний детектив НАБУ Риковцев. Результат - багатомільйонний збиток , - Написав експерт Володимир Бондаренко. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Елітне майно, корупція та скандали: чим прославився корупціонер із НАБУ Романюк, у якого пройшли обшуки? Сьогодні правоохоронці прийшли з обшуками ще до одного корупціонера з НАБУ — це офіційно підтвердили і в самому Бюро, незграбно намагаючись його відмазати. Щоправда, забули сказати, про кого йдеться і чим «відзначився» детектив. Наші джерела повідомляють, що прізвище «героя» Михайло Романюк, керівник одного з підрозділів НАБУ. Про його корупційні схеми раніше писали ЗМІ. Він купував елітну нерухомість та VIP-авто, оформляючи їх на родичів – тещу, батька, матір. Квартира, будинок понад 200 квадратів, земельні ділянки, Mercedes-Benz E 220 CD, AUDI A6. І, маючи все це, він придбав ще одну елітну квартиру за пільговою програмою. Крім того, вже 9 років відмазує рідного брата від в'язниці: того спіймали на великому хабарі, але він досі не сидить — справа дивним чином зависла в суді. Посмішку викликають і заяви НАБУ про те, як героїчно Романюк вів справу «Роттердам+». Щоправда, аж надто довго. Так, від відповідальності звільнили ще двох фігурантів справи — терміни давності спливли. Поки що розслідування «Роттердам+» тягнули – Романюк багатів. Все це черговий приклад системної кризи в Бюро. А ми все ще говоритимемо про «ефективне НАБУ»? https://t.me/Ukraineaboveallelse

Майно на мільйони і пільгова квартира: що відомо про корупціонера з НАБУ Романюка, в якого пройшли обшуки Сьогодні правоохоронці прийшли з обшуками до ще одного НАБУшника-корупціонера — це офіційно підтвердили і в самому Бюро, недолуго намагаючись його відмазати. Щоправда, забули сказати про кого йде мова і чим «відзначився»детектив.   Наші джерела говорять, що прізвище «героя» — Михайло Романюк, керівник одного з підрозділів НАБУ. Про його корупційні схеми раніше писали в ЗМІ.   Купував елітну нерухомість і віп-авто та записував їх на родичів: тещу, батька, матір. Квартира, будинок понад 200 квадратів, земельні ділянки, Mercedes-Benz E 220 CDІ, AUDI A6. І, маючи все це, придбав ще одну елітну квартиру за пільговою програмою.   Також — вже 9 років відмазує рідного брата від тюрми: його зловили на великому хабарі, але він досі не сидить — справа дивним чином зависла у суді.   Посмішку викликають і заяви НАБУ про те, як героїчно Романюк вів справу «Роттердам+». Щоправда, занадто довго. Ось якраз нещодавно звільнили від відповідальності ще двох фігурантів справи — строки давності спливли. Бо поки розслідування «Роттердам+» затягували — Романюк багатів.   Усе це — черговий приклад системної кризи в Бюро. А ми ще й досі будемо говорити про «ефективне НАБУ»? #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

#ШІ #детектив Голоси зимового саду. Тиша старих справ - це не порожнеча, а особлива, кришталево чиста густина, в якій застигли незіграні фінали. Майор Макар Голубенко, п’ятдесятирічний слідчий відділу "справ, що зайшли в глухий кут", відчував цю тишу як вібрацію. Він був аналітиком, що прийшов у поліцію з клінічної психології, і для нього не існувало злочинів, а лише порушення внутрішньої архітектури людської свідомості. Його справжній інтерес лежав не в тому, хто вбив, а в тому, чому вбивця вирішив, що має на це право, і як зумів переконати у своїй невинності цілий світ. Його одержимість була чистою — він прагнув не справедливості, а розуміння. Справа десятирічної давнини, яку він витягнув із запиленого архіву, була ідеальною. Софія, талановита художниця, 22 роки, зникла безслідно. Поліція закрила справу як «добровільну втечу», вказавши на її схильність до істерії та «творчих пошуків». Але Голубенко бачив у цьому почерк витонченого, майже філософського вбивства без тіла. Єдиний доказ, який він вивчав годинами, був абсурдним — малюнок, знайдений під матрацом Софії. Це була не фігуративна композиція, а шалений, абстрактний візерунок, схожий на лінії, які залишає мороз на шибках, або на химерні, заплутані тіні в гущавині. Голубенко назвав його про себе "Голоси Зимового Саду". Цей малюнок, на його переконання, був водночас і зізнанням, і картою. Головний підозрюваний - Ігор Стримовський, колишній професор філософії в тому ж університеті, де навчалася Софія. Він був її наставником і, як підозрював Голубенко, щось більше. Стримовський був людиною, чиє життя було ідеально вибудувано навколо його власної інтелектуальної величі. Зараз він був на пенсії і мешкав у старому, велетенському, ізольованому особняку на Подолі, що нагадував музейний експонат. І саме там, прибудований до особняка, був величезний, давно занедбаний Зимовий Сад зі скляним дахом і стінами, через які пробивалося лише тьмяне, похмуре світло. Сад був заплутаним лабіринтом із сухих ліан і екзотичних рослин, що повільно вмирали. Перша зустріч Голубенка та Стримовського була грою, гідною театральної сцени. Стримовський, худорлявий, з гострими рисами обличчя та втомою генія в очах, прийняв слідчого з ідеальною гостинністю. Він був відкритий, співпрацював, легко відповідав на будь-яке питання про Софію, але кожна його фраза була філософською пасткою. - Майор Голубенко, - м’яко промовив Стримовський, жестом пропонуючи дорогу каву, — я завжди захоплювався ілюзією, яку створює ваша професія. Ви шукаєте правду, але правда - це лише консенсус. Софія була геніальною, але нестабільною. Вона любила створювати світи і зникати в них. Вона, можливо, і створила цю "справу" як свій останній, ідеальний перформанс. Хіба не так? Голубенко відповів з тою ж аналітичною м’якістю: - Професоре, архітектор, що ховає підмурівок, завжди знає, де він його сховав. Я шукаю не консенсус, а структуру злочину. А Софія не ховалась, її сховали. Стримовський усміхнувся, і це була єдина реакція, яку Голубенко вважав чесною: задоволення від гідного супротивника. Зимовий Сад став центром їхньої уваги. Для Голубенка він став метафорою свідомості Стримовського: заплутаний, закритий, із відблисками і тінями, де правда і брехня переплітаються, як ліани. Слідчий був упевнений: тіло Софії або ключ до розгадки, що змусить Стримовського зламатися, був замурований у цьому скляному лабіринті. Але оскільки тіла не було, його завдання було зламати інтелект. Голубенко почав тиск, використовуючи його ж зброю — філософію та психологію. Він почав навідуватися до Стримовського щодня, приносячи не протоколи, а книги: Ніцше, Фуко, Канта. Він говорив не про Софію, а про його наукову працю, про його головну теорію, яку Стримовський вважав вершиною свого інтелекту: "Концепція Ідеальної Істини" - ідея про те, що істина є настільки руйнівною, що людство має право захищати себе "ідеальною брехнею". - Професоре, Ваша "Ідеальна Істина", - якось сказав Голубенко, дивлячись на заіржавілий фонтан у Саду, - це чудовий інструмент. Ви створюєте брехню настільки довершену, що вона стає реальнішою за реальність. Але є одна проблема. Ви не можете бути абсолютно розумним, якщо ховаєте доказ власної брехні. Це - суперечність. Стримовський вперше напружився. Голубенко "грав" на його гордині. Для Стримовського інтелектуальна поразка була гіршою за арешт. Голубенко знав, що Софія мала психічні проблеми, схильність до галюцинацій та шифрування своїх переживань. Він відновив її старий, забутий електронний щоденник. Після кількох днів розшифровки, використовуючи її манеру письма і метафори, він зрозумів, що малюнок "Голоси Зимового Саду" - це не абстракція. Це була зашифрована, але точна карта Зимового Саду, створена на основі її галюцинаторного сприйняття простору, де кожна лінія позначала або перешкоду, або прихований об’єкт. Ліани, скляні відбитки, тріщини на вікнах - це були її "голоси", що говорили про місце. Ключовим моментом став запис у щоденнику, зроблений за день до зникнення. Софія виявила, що головна праця Стримовського, "Концепція Ідеальної Істини", була повністю плагіатом його давно померлого, невідомого студента. Вона, як його наставниця, мала намір викрити його. Мотив став кришталево чистим: Стримовський не хотів її смерті, він хотів знищити істину, яка руйнувала його велич. Фінальна дуель відбулася знову в Зимовому Саду, огорненому мертвим, похмурим світлом. Голубенко прийшов не з ордером, а з роздрукованою сторінкою щоденника Софії та її малюнком. - Професоре, - почав Голубенко, обводячи поглядом захаращені кущі, - Ви присвятили життя Істині. Ви вірили, що можете створити таку досконалу брехню, що вона стане новою реальністю. Ви були майже успішні. Але Ви не врахували одну річ: Софія, з її нестабільною свідомістю, бачила світ у метафорах, і ці метафори виявилися точнішими за Вашу логіку. Стримовський стояв нерухомо, як кам’яна статуя. - Ви намагаєтеся маніпулювати мною, майоре. Це не доказ. Це припущення. - Це не припущення. Це структура. Ви приховали істину про плагіат. Софія намагалася викрити Вас. Ви сперечалися тут, у Саду, про те, чи має право "геній" на "ідеальну брехню". Ви штовхнули її, чи вона впала сама, намагаючись дотягнутися до артефакту, який, на її думку, символізував Вашу брехню. Вона впала, зламала шию, і Ви, геній-архітектор, вирішили, що найкращий спосіб захистити свою інтелектуальну велич, це замурувати свою істину в стіну. У стіну, яку Ви звели власноруч, під час однієї з Ваших «реставрацій» Саду. Голубенко не підвищував голосу. Він просто вибудовував картину, слово за словом, використовуючи його ж термінологію. Він вказав на ділянку старої цегляної кладки біля кореня сухого фікуса, куди вказувала найдивніша, найгостріша лінія на малюнку Софії. - Абсолютна істина вимагає абсолютного зізнання, професоре. І Ваша філософія, і Ваша архітектура, і Ваш злочин — усі вони сходяться ось тут. Стримовський зблід. Його обличчя стало змарнілим, як зім’ятий папір. Інтелектуальна поразка була нестерпною. - Я... Я не вбив її. Я лише захищав свою роботу. Вона була небезпечною для Великої Ідеї. Вона... Вона - сама зникла! - Його голос перетворився на зневажливий шепіт. - А ця... ця цегла... це не стіна, це... Він осів, його сили покинули його. Він здався не перед доказом, а перед досконалістю чужого розуміння його вчинку. Він кивнув, вказавши на цегляну кладку: - Вона... вона не заслуговувала на це. Це було лише тимчасове рішення. Замурована ділянка була невеликою, замаскована під елемент реставрації. Через кілька годин експерти знайшли там останки Софії, загорнуті в брезент. Стримовський зізнався у ненавмисному вбивстві, але його слова звучали як виправдання свого права на помилку. Голубенко отримав бажане: він зрозумів злочинця. Він розгадав структуру. Але коли він вийшов із садиби, на його обличчі не було тріумфу. Він усвідомив, що для того, щоб зламати такого інтелектуала, він став не менш одержимим і маніпулятивним, ніж сам Стримовський. Чи є його одержимість справедливістю кращою за одержимість Стримовського ідеальною брехнею? Межа була надто тонкою. Садибу опечатали, а Зимовий Сад залишився стояти, як пам’ятник зламаній гордині та прихованій істині. Голубенко відійшов від паркану. Він подивився на скляні стіни, які на заході осіннього сонця відбивали його власне, втомлене обличчя. Він знайшов правду, але ціна цього розуміння була високою. Залишилося лише крихке, неспокійне відчуття, що в його власній свідомості, як і в занедбаному Саду, теж є місця, де він замурував свої власні, небажані істини.

Всім привітик) #добірка_дорам у жанрі #трийлер / #детектив Заповіданне Після смерті свого дядька Юн Со-Ха успадковує їхне сімейне кладовище. Відтоді Юн Со-Ха втягується в кілька неприємних інцидентів. У неї є молодший зведений брат Кім Ён Хо, який ще більше бентежить її. Тим часом детектив Чой Сон Джун підозрює, що нещодавні інциденти, що сталися в селі, пов’язані з сімейним кладовищем Юн Со Ха. Зв'язок Ха Дон-су стає ціллю угруповання торговців людськими органами, яке викрадає чоловіка, щоб вирізати його око. Незабаром з'ясовується, що вирізане око було вставлене невловимому серійному вбивці, який знищує людей заради забави, а Дон-су отримує здатність бачити те, що бачить холоднокровний злочинець. Дев’ять пазлів Для Чо І На дядько був усім: опікуном, наставником і людиною, що колись очолював поліцейське управління. Тому повертаючись додому після чергового шкільного дня, вона не очікувала знайти його мертвим. У квартирі не було нічого підозрюваного, окрім одного – дивного пазла. Що з цього ви дивились? Як вам? #дорами #дорамиукраїнською #щоподивитись #дорамитоп

Ліквідація Центрального антикорупційного бюро у Польщі — це попередження для НАБУ   У Польщі з 1 травня 2026 року ліквідують Центральне антикорупційне бюро (СВА). Бюро займалося розслідуваннями проти опонентів, вибірково відкривало справи, «зливало» інформацію. Як наслідок, CBA втратило довіру суспільства, стало політизованим і неефективним. В Україні така сама історія: НАБУ неодноразово опинялося у центрі скандалів. Варто згадати хоча б «зливи» справ, торгівлю наркотиками, секс зі свідками, незаконне збагачення детективів та записування майна на родичів, знищення єдиного українського виробника тепловізорів Archer. Це тільки невелика частина скандалів, повʼязаних з Бюро. І кожен новий конфлікт зменшує довіру до органу, який мав бути еталоном чеснот.   У той же час, НАБУ витрачає мільярди бюджетних коштів – більше, ніж приносить державі за підсумками розслідувань. Натомість не дає результату, якого очікує суспільство.   «CBA створювали з тими ж гаслами, що й НАБУ: «незалежність», «професійність», «нові стандарти». Але на практиці воно стало заручником політики, підозр і внутрішніх конфліктів. І тепер його ліквідація — це визнання провалу системи, яка не витримала випробування владою. Для НАБУ це не просто урок, а попередження. Воно означає, що стандарт «символу антикорупції», яким безпідставно вважається НАБУ, більше не спрацьовує так, як раніше. У Варшаві не стали чекати моменту, коли система впаде – її вирішили перезавантажити заздалегідь. І в Україні не будуть чекати» #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

У Польщі ліквідують антикорбюро за вибіркові справи та "сливи". Це попередження для українського НАБУ З 1 травня 2026 року ліквідують Центральне антикорупційне бюро (СВА). Бюро займалося розслідуваннями проти опонентів, вибірково відкривало справи, "зливало" інформацію. Як наслідок, CBA втратила довіру суспільства, стала політизованою та неефективною. В Україні така сама історія: НАБУ неодноразово опинялося у центрі скандалів. Слід згадати хоча б «зливи» справ, торгівлю наркотиками, секс із свідками, незаконне збагачення детективів та записування майна на родичів, знищення єдиного українського виробника тепловізорів Archer. Це лише невелика частина скандалів, пов'язаних із Бюро. І кожен новий конфлікт зменшує довіру до органу, який має бути еталоном чеснот. Водночас, НАБУ витрачає мільярди бюджетних коштів – більше, ніж приносить державі за підсумками розслідувань. Не дає результату, на який очікує суспільство. "CBA створювали з тими ж гаслами, що й НАБУ: «незалежність», «професіоналізм», «нові стандарти». Але на практиці воно стало заручником політики, підозр та внутрішніх конфліктів. І тепер його ліквідація — це визнання провалу системи, яка не витримала випробування владою. Для НАБУ це не просто урок, а попередження. Воно означає, що стандарт «символу антикорупції», яким безпідставно вважається НАБУ, більше не спрацьовує, як раніше. У Варшаві не стали чекати моменту, коли система впаде – її вирішили перезавантажити заздалегідь. І в Україні не чекатимуть" , – йдеться у публікації "Апострофа".

Кит Bitcoin OG може бути пов'язаний з оточенням Трампа. 🧐 Ончейн-детектив Eye опублікував (https://x.com/eyeonchains/status/1977844274965430437) нові дані про розслідування загадкового трейдера #Hyperliquid, який заробив сотні мільйонів доларів на шортах перед падінням ринку. За версією слідчого, Гаррет Джин — фігура, пов'язана з збанкрутілою біржею BitForex, — міг бути технічним посередником, а не головним учасником схеми. Справжні інсайдери, імовірно, отримували інформацію від людей з оточення президента США. У розслідуванні згадуються Зак Віткофф, Чейз Херро і сини Дональда Трампа. За словами Eye, схема дозволяла відкривати надвигідні позиції перед великими ринковими подіями. Також розглядається версія, що частина капіталу могла контролюватися структурами, пов'язаними з китайськими фінансовими інтересами. Автор зазначив, що призупиняє публікації з міркувань безпеки. Джерело https://t.me/incrypted_UA/13633

Брат олімпійського чемпіона отримав трирічну дискваліфікацію через шпигунство 🤯 Джакомо Торту, брат італійського спринтера Філіппо Торту, отримав трирічну дискваліфікацію за шпигунство за італійським атлетом Марселем Джейкобсом, який разом із Філіппо ставав Олімпійським чемпіоном у дисципліні 4х100 🏃🏻‍♂️ За даними ЗМІ, Джакомо Торту, сам колишній спортсмен, а нині керівник академії спринту в Мілані, намагався скористатися послугами приватного детективного агентства, щоб отримати доступ до персональних даних Джейкобса, щоб викрити його у вживанні допінгу 🚫 #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport