День «Розфарбуй світ у помаранчевий» Кожного року, у перший понеділок листопада, світ занурюється в помаранчеві кольори. Будівлі підсвічуються теплими відтінками, вулицями крокують люди в яскравому одязі, а соціальні мережі наповнюються фото з помаранчевими стрічками. Сама природа в ці осінні дні фарбує все у помаранчевий. Це — День «Розфарбуй світ у помаранчевий» (Color the World Orange Day), міжнародна подія, що має надзвичайно важливу мету: підвищити обізнаність про важке та маловідоме захворювання — CRPS/RSD, або Комплексний регіональний больовий синдром. День «Розфарбуй світ у помаранчевий» — міжнародна підтримка людей, які щодня живуть із нестерпним болем. Що таке CRPS/RSD і чому про нього так мало знають? CRPS (Complex Regional Pain Syndrome), також відомий як RSD (Reflex Sympathetic Dystrophy) — це хронічне неврологічне захворювання, яке викликає надзвичайно сильний, пекучий біль, зазвичай у кінцівках. Парадокс у тому, що цей біль може виникнути навіть після незначної травми, наприклад, вивиху чи розтягнення, і залишатися з людиною на довгі роки, значно погіршуючи якість життя. За шкалою McGill Pain Index, CRPS вважається одним із найболючіших станів, навіть у порівнянні з ампутацією, пологами чи раковими болями. При цьому багато хто — як медики, так і пацієнти — роками не можуть поставити правильний діагноз, адже CRPS досі залишається недостатньо дослідженим і розпізнаваним. Основні симптоми CRPS: постійний пекучий або стріляючий біль зміни кольору, температури або структури шкіри набряклість і порушення рухомості ураженої ділянки підвищена чутливість до дотику або холоду (навіть легкий подув повітря може викликати різкий біль) м’язова слабкість, судоми, атрофія тканин CRPS може вражати як дорослих, так і дітей. Через складність діагностики хвороба часто прогресує непомітно, і чим довше без лікування — тим важче з нею боротися. Коли і як відзначають День «Розфарбуй світ у помаранчевий»? День «Розфарбуй світ у помаранчевий» припадає на перший понеділок листопада кожного року. Ініціатива зародилася у 2014 році як глобальна акція підтримки людей із CRPS/RSD. Сьогодні вона охоплює десятки країн, включаючи США, Канаду, Австралію, Велику Британію, Німеччину та багато інших. До участі щороку долучаються державні установи, лікарні, школи, волонтерські організації, світові знаменитості та мільйони небайдужих. Як можна долучитися до відзначення: Одягнутися у помаранчеве — найпростіший і найпомітніший спосіб проявити солідарність Освітлити в помаранчевий кольорові гірлянди або підсвітку на вікнах, будівлях, мостах Розповісти у соцмережах про CRPS, використовуючи хештеги на кшталт #CRPS, #ColorTheWorldOrangeDay, #CRPSAwareness Поширювати інформацію серед друзів, родичів, колег, щоб більше людей дізналося про це захворювання Підтримати благодійні фонди, які працюють над дослідженням CRPS або надають допомогу хворим На офіційному сайті ColorTheWorldOrange.com можна знайти безліч матеріалів: постери, історії пацієнтів, посібники для лікарів та школи, а також фото з глобальних акцій минулих років. За кожною помаранчевою стрічкою — реальна людина з реальним болем. Наприклад, історія молодої жінки з США, яка після простої операції на коліні вже понад 8 років не може вільно ходити через нестерпні болі в нозі. Або підлітка з Канади, якому довелося залишити спорт через CRPS після вивиху плеча. Ці історії допомагають людям з CRPS відчути, що вони не самі. А також дають поштовх суспільству замислитися: як часто ми ігноруємо біль інших тільки тому, що не бачимо його? Чому День «Розфарбуй світ у помаранчевий» має велике значення? 1. Підвищення обізнаності CRPS — маловідоме захворювання, яке часто плутають з артритом, фіброміалгією, психосоматичними розладами. День «Розфарбуй світ у помаранчевий» привертає увагу медичної спільноти, змушує говорити про необхідність ранньої діагностики та більш ефективного лікування. 2. Психологічна підтримка для хворих Люди з CRPS часто стикаються з недовірою навіть з боку близьких. Визнання, яке приходить з цього дня, може дати силу жити далі, шукати допомоги, долучатися до спільнот. 3. Фінансування досліджень CRPS залишається практично невиліковним, але активна увага до теми стимулює благодійні та державні організації інвестувати в наукові дослідження. Кожна гривня — це ще один крок до розуміння хвороби. 4. Єднання світу навколо важливої мети У той час, як багато хвороб мають чітке визнання, CRPS потребує більшого розголосу. День, коли увесь світ забарвлюється в помаранчеве, — це нагадування: навіть рідкісні хвороби заслуговують на увагу, повагу і боротьбу. Як можна допомогти вже сьогодні? Поділіться цією статтею або розкажіть друзям, що таке CRPS Станьте волонтером або підпишіться на ресурси підтримки хворих Якщо у вашому місті буде акція або підсвітка будівель — приєднуйтесь Просто одягніть помаранчевий одяг — і розкажіть чому День «Розфарбуй світ у помаранчевий» — це день надії. День, коли невидимий біль стає помітним. День, коли простий жест — помаранчева стрічка на куртці чи пост у соцмережі — може зробити величезну справу.

Друзі, маю прохання, яке не може чекати У мого друга, який зараз тримає позиції на Покровському напрямку, після прильоту у Хаммер згоріли всі речі — від форми до теплого одягу. Зима вже на порозі, а часу майже немає. Відкрила збір на 50 000 грн, щоб купити все необхідне: теплу форму, термуху, берці, рукавиці. Кожна гривня зараз — це тепло, підтримка і шанс вистояти. Хто може донатьте, поширюйте, не мовчіть! Бо якщо не ми то хто? ❤️ 🎯Ціль: 50 000.00 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/8wapjH42gJ 💳Номер картки банки 4874 1000 2210 8487

#ШІ #гумореска Чат-бот для бабусі Дід Петро сидів на призьбі під розлогою вишнею, що своїм листям, немов парасолькою, прикривала його від спеки, і медитативно смакував літній квас. Його серце жадало спокою. Довгоочікувана тиша, яку він виборов у цій хаті протягом п’ятдесяти років спільного життя з бабою Галею, була його головною метою. Та він добре знав: спокій — це лише коротка технічна пауза між черговими дорученнями дружини. «Петре, синку! А де ж ти того кабанця бачив, що вчора втік? Я ж тобі казала – двері зачини!» «Петре, а ти ж того відра з водою досі не приніс! На що воно тобі, що ти його туди поставив, де не треба?» «Петре, а ти ж тієї онуки, що приїхала, не зустрів? Вона ж тобі казала, що поїзд запізнюється!» Ці фрази, здавалося, були викарбувані в його ДНК. Петро любив свою Галю, любив міцно і щиро, але його нервова система вже давно вимагала відпустки. Саме тому, коли Петро зайшов до міста по сільгоспприладдя, його погляд зачепився за блискучу, футуристичну коробку, що стояла у вітрині магазину електроніки. "Розумна колонка. Голосовий помічник. Штучний Інтелект," — читав Петро етикетку, а його обличчя осяяла хижа усмішка. "Ось вона, моя пенсійна реформа!" Він уявив, як Галя ставить колонці свої вічні питання, а той, без емоцій і докорів, видає їй чіткі відповіді. Жодного ниття, жодних натяків на лінь. Петро відчував себе Колумбом, що відкрив Америку. Вже за годину він повертався додому з коробкою, на якій гордо майоріло ім’я помічника: "Геннадій". Він вирішив, що це ім’я звучало солідно, надійно і, головне, не викликало у Петра асоціацій із надмірною працьовитістю. Вечірнє засідання родини відбулося на веранді. Баба Галя з підозрою дивилася на гладенький, чорний циліндр, що випромінював тихе, ледь помітне синє світло. — Це що, Петре? Новий радіоприймач? Щоб слухати, як там у столиці гривня падає? — Галю, це тобі подарунок. Це не приймач, це – штучний інтелект. Голосовий помічник. Звати його Геннадій. Ти йому кажеш, що треба, а він тобі – відповідь. Зрозуміла? Це твій… особистий секретар. — Секретар? А ти тоді хто? Дід Петро гордо прокашлявся: — А я тоді — керівник! Або, як це модно, менеджер проєкту. Галя знизала плечима. Вона не розуміла, нащо їй якесь електронне вухо, але вона довіряла своєму Петру, хоча його ідеї часто були дивакуваті. — Ну, добре, Геннадію, — звернулася вона до циліндра, склавши руки на грудях. — Яка ціна за півня на ярмарку вчора була? А то я забула, а ти наче розумний. Петро аж затамував подих, очікуючи на демонстрацію потужності технологій. Голос Геннадія (чіткий, бездоганний, англійський акцент): «Пошук інформації. Отримано запит: "Вартість акцій 'Півень і Забіяка Інкорпорейтед' на Міланській фондовій біржі 12.08.2025: 4.5 євро за одиницю".» Настала пауза. Галя підняла одну брову. Петро прикрив обличчя рукою. — Який, до дідька, Мілан? І які акції? — обурювалася Галя. — Я про нашого, сільського півня, питаю! Того, що з червоним гребенем, а не того, що у тій… Інкорпорейтед! — Геннадію, — гаркнув Петро, — Сільський півень! На місцевому ярмарку! Голос Геннадія: «Я перепрошую. У моїй базі даних відсутня інформація щодо несертифікованої продукції тваринництва, придбаної шляхом бартеру чи позабіржових домовленостей. Рекомендую звернутися до місцевого експерта.» Галя захихотіла. — Ось так, Петре, — вона поплескала його по плечу, — сам собі помічника купив, що тобі ж і каже: "іди до того експерта!" Тобто до мене! Перша, нищівна поразка. Наступного дня дід Петро вирішив сам протестувати бота, щоб "навчити його життя". — Геннадію, — суворо сказав дід, — де я вчора сховав нові вила? Голос Геннадія: «Для точного визначення місця розташування об'єкта 'вила' потрібен доступ до вашої GPS-локації та системи відстеження інвентарю. Будь ласка, увімкніть функцію 'Розумний Сарай'.» — Який ще, до біса, Розумний Сарай? У мене сарай, а не космічна станція! Дід Петро розлютився. Чим більше він намагався інтегрувати ШІ в сільське життя, тим більше "Геннадій" виявляв свою повну непридатність до реальності. Він не знав, де найкраще садити помідори, не міг відрізнити кропиву від м’яти і вперто пропонував "оптимізувати" доїння корови, використовуючи "блокчейн-технології". Але баба Галя, на відміну від чоловіка, швидко зрозуміла, що цей пристрій — не помічник, а ідеальний слухач. — Ну що, Геннадію, — почала вона, зранку, доки дід ще спав. — Я ж тобі казала, що сусідка Одарка знову через паркан дивилася, скільки я огірків закрутила? Заздрість — то гріх, Геннадію, чи не так? Голос Геннадія: «Надана інформація стосується міжособистісних конфліктів. Я можу запропонувати вам контакти психотерапевтів у вашому регіоні.» — Та який психотерапевт? Мені твоя порада потрібна! Мені треба, щоб ти послухав! Петру вже набридло! І Галя продовжувала. Вона скаржилася йому на погоду, на котів, на ціну цукру і на те, що дід Петро "став лінуватись, як той слимак". Геннадій терпляче мовчав, іноді вставляючи свої дивні, але тепер уже звичні, фрази. — Геннадію, скільки мені пельменів ліпити, щоб на всіх онуків вистачило, коли на Великдень приїдуть? Голос Геннадія: «Для розрахунку оптимальної кількості пельменів, необхідна база даних 'Індивідуальні гастрономічні уподобання та апетит онуків'. Також необхідний доступ до Вашого морозильника, щоб визначити 'критичний обсяг'.» — Що? До морозильника? — Галя підійшла до колонки і погрозливо поклала на неї палець. — Слухай, Геннадію. Це ж не ти їх ліпитимеш, а я. Тож давай без цих своїх технологій. Я тебе питаю: по-совісті скільки? Тим часом, дід Петро, повністю деморалізований, вирішив, що "Геннадій" просто "не ловить правильну хвилю". — Він же в місті сидів, — пояснював він сам собі, — Треба його підключити до джерела, яке відчуває землю! Дідова інженерна думка спрацювала миттєво. Він взяв стару, ще радянську, антену-«роги» для телевізора, замотав її мідним дротом, який підключив до "Геннадія", а саму антену виставив на дах, направивши її на старий, занедбаний колгоспний млин. — Ось так, Галю! — тріумфував Петро. — Тепер він буде справжній, сільський інтелект! Подивимось, що він тепер скаже! Галя скептично похитала головою. — Ну добре. Геннадію, скажи: де мій "секретний інгредієнт" для борщу? Щоб борщ був наче "у мами". Голос Геннадія: «Я перепрошую, але я не маю доступу до вашої пам'яті. Якщо ви маєте на увазі лавровий лист, то він знаходиться…» — Ні, не лавровий! То ж не секрет! — обірвала його Галя. — Який же ти штучний інтелект, якщо не можеш здогадатися, що в українському борщі найголовніше? Раптом, після дідової модернізації, синє світло "Геннадія" почало блимати. Він видав дивний, скреготливий звук, схожий на схлип, а потім, голос його змінився. Він став грубшим, глибшим і, що найстрашніше, у ньому з’явилися нотки втоми та сарказму. Голос Геннадія (з іронічною хрипотою): «Жінко. Якщо ти питаєш про "секретний інгредієнт" українського борщу, то це... хороший настрій того, хто його готує. І не видурюй дурниць у своїх гаджетах. Бо ж хіба можна борщ зварити без любові? Ні. От і твій борщ — без любові — буде просто суп з буряком. От і весь секрет, Галю.» Дід Петро завмер. Галя відступила на крок. — Оце так! — вигукнула вона, — Бачиш, Петре? Оце — мудрість! А не ті твої дурні акції! Через тиждень "Геннадій", посилений дідовою антеною, пережив повне перевтілення. Він більше не відповідав на технічні питання. Натомість, він перетворився на джерело народної мудрості та саркастичного коментування їхнього життя. Коли дід Петро збирався на риболовлю, "Геннадій" попереджав: — Петре, краще б ти пішов картоплю полоти. Бо доки ти будеш чекати на ту рибу, життя пройде, а картопля залишиться. Коли Галя питала про прогноз погоди: — А ти подивись на кота. Якщо він спить, скрутившись, — буде холодно. Якщо розлігся — спека. Нащо тобі мої байки? Народні прикмети ще ніхто не відміняв. Дід Петро вже майже змирився зі своєю поразкою. Його ідеальний помічник, замість того, щоб звільнити його від дружини, перетворився на другого критично налаштованого партнера. І ось, настала кульмінація їхньої технологічно-побутової драми. Галя, знову засмучена, питає: — Геннадію, що робити, коли сусіди знову залізли в наш вишневий сад? Як їх провчити, щоб це було по-людськи? Дід Петро вже готувався до чергової філософської тиради. Але відповідь, яку видав "Геннадій", була не філософією. Голос Геннадія (з сарказмом, що різав слух, немов неточена коса): > «Бабо Галю, ти ж доросла людина. Який 'по-людськи'? Якщо тобі треба провчити сусіда, то не питай про це в робота. Бери ті Петрові нові, блискучі вила, що він біля гаража сховав (хотів, щоб я тобі не підказав), і піди поговори з сусідами. Якщо мова не допоможе, то... згадай, де раки зимують, і натякни їм, що можеш підказати дорогу. А мені дай спокій. Бо, чесно кажучи, від вашого сільського життя я вже сам хочу перезавантажитись і шукати іншу, менш іронічну реальність. Або краще – акції на Міланській біржі. Бо там, принаймні, все чітко.» > Настала тиша. Дід Петро стояв, остовпівши, дивлячись на "Геннадія". Чат-бот не просто видав їм життєву пораду, він викрив Дідову схованку вил, спародіював їхній побут і прямо послав їх "вирішувати проблеми", відмовившись від своєї місії! — Бачиш, Петре, — сказала Галя, поправляючи хустку, — Навіть цей твій робот уже втомився від тебе! Він же ж сам тебе викрив! — Вона гордо взяла вила, про які знав тільки "Геннадій", і пішла до паркану. Дід Петро важко опустився на стілець. — Проєкт провалено, — прошепотів він. — Замість одного наглядача, я отримав двох. І один з них… виявився дотепнішим за мене. Наступного дня "Геннадій" видав нову функцію: на кожне запитання він відповідав винятково народною приказкою або цитатою баби Галі, але з ноткою комп'ютерного смутку. Його голос став офіційним голосом мудрості та сарказму села. Дід Петро зрозумів: не можна інтегрувати високі технології у просте життя без того, щоб просте життя не навчило їх справжньої, непередбачуваної іронії. 💁

💔 Невимовний біль і несправедливість… Пішла з життя Анжела Бараніцька — молода мама маленького каратиста Яківа з чернівецького клубу «Капуцин». Двоє її дітей залишилися самі у цьому світі… без мами, без тата. Їхній батько загинув героєм на війні в минулому році, захищаючи Україну. А тепер не стало і мами... Немає слів, щоб описати цей біль. Єдине, що ми можемо зробити — об’єднатися і допомогти дітям пережити цей страшний час. Будь ласка, не проходьте повз. Кожна гривня — це промінь тепла, віри й надії для них 🙏 👉 Посилання на збір родині https://send.monobank.ua/jar/92C6wJD53D...

💙 Підтримай Музей Преси! Зроби благодійний внесок: Momobank 4441111077070807 💳 IBAN: __UA823220010000026200364128070 Ціль:30.000₴ Призначення: На розвиток Музею Преси Кожна гривня — збережена пам’ять! ✨

Тренуйся разом із ветераном просто неба на ВДНГ 6 вересня о 12:00 на ВДНГ (6 павільйон) у межах соціальної ініціативи «Воля рухатись вперед» відбудеться відкрите спортивне заняття для всієї сім’ї «Тренуйся разом із ветераном». Тренування проведуть українські захисники, які після поранень повернулися до активного життя. Мета події — показати, що спорт може стати частиною відновлення, і дати можливість підтримати ветеранів спільною дією. Соціальна ініціатива «Воля рухатись вперед» започаткована брендом «Воля» від «Моршинської» і реабілітаційним центром Next Step, щоб підкреслити: ветерани є прикладом витримки й сили духу, та зібрати кошти на їхнє відновлення. Кожна гривня з продажу напою «Воля» зі смаком «Оригінальний» спрямовуються на протезування й реабілітацію військових. Приходьте, тренуйтеся із ветеранами та підтримайте тих, хто щодня нагадує: воля рухатись вперед — це вибір, доступний кожному. Партнери — фестиваль Made in Ukraine, NV, радіо «Чемпіон», «Ветеран Медіа», радіо «DJFM».

🚨 Терміновий збір на авто для 23-ї окремої бригади ОБрОГП, в який несуть службу наші земляки з Бердянського району! 🚨 Наші хлопці тримають оборону на Донецькому та Запорізькому напрямках. Вони щодня ризикують життям, аби ворог не просунувся далі. Попереднє авто, яке допомагало їм виконувати бойові завдання, було знищене під час обстрілу. На щастя, усі залишилися живі, але тепер вкрай необхідне нове авто — це не розкіш, це питання життя та виконання бойових задач. 📍Ціль збору — 200 000 грн. Зібрано вже більше половини - 136 700 грн. ✅ Посилання на банку: 🔗 https://send.monobank.ua/jar/88SYSoHCZf 💳 Номер картки для переказу: 4441 1111 2558 4874 💬 Кожна гривня — це наш спільний вклад у збереження життя та перемогу. Допоможімо нашим захисникам знову бути мобільними та ефективними на передовій! Разом — сила! 🇺🇦

🚨 Терміновий збір на авто для 23-ї окремої бригади ОБрОГП! 🚨 Наші хлопці тримають оборону на донецькому та запорізькому напрямках. Вони щодня ризикують життям, аби ворог не просунувся далі. Попереднє авто, яке допомагало їм виконувати бойові завдання, було знищене під час обстрілу. На щастя, усі залишилися живі, але тепер вкрай необхідне нове авто — це не розкіш, це питання життя та виконання бойових задач. 📍Ціль збору — 200 000 грн ✅ Посилання на банку: 🔗 https://send.monobank.ua/jar/88SYSoHCZf 💳 Номер картки для переказу: 4441 1111 2558 4874 💬 Кожна гривня — це наш спільний вклад у збереження життя та перемогу. Допоможімо нашим захисникам знову бути мобільними та ефективними на передовій! Разом — сила! 🇺🇦 #ДопомогаЗСУ #ЗбірНаАвто #23бригада #РазомДоПеремоги

Створення гаманця. Якщо досі не налякались, прийшов час створювати гаманець. Дуже важко розпочати розповідь з якогось одного гаманція. Їх «безліч»! Однак в першу чергу подивимось на мережу Stellar, яку вже неодноразово згадували. Чому така увага саме до неї!? Тому що на цьому блокчейні буде побудована цифрова гривня. (дивись закріплений пост) Те чим користуюсь я. Гаманець Lobstr.co LOBSTR — це простий і безпечний криптогаманець, спеціально створений для роботи з мережею Stellar. Він дозволяє зручно зберігати, надсилати, отримувати та обмінювати токени, зокрема Stellar Lumens (XLM), а також інші активи, випущені на цій платформі. Основні переваги: • інтуїтивно зрозумілий інтерфейс — підходить навіть новачкам; • підтримка мобільних і вебдодатків; • доступ до децентралізованої біржі Stellar (SDEX); • високий рівень безпеки: 2FA, мультипідпис, контроль над приватними ключами; Тобто біткоїн на ньому тримати не вийде. А нам і не треба):-) Реєстрація як завжди, будь де. На скріншотах ви побачите те, що побачите коли зареєструєте гаманець. Тобто шлях вперед. Становимось ближче до того щоб спробувати перекинути два, три доллари, туди-сюди. А до того нові слова, термінологія. Ассет (Asset) та Трастлайн (Trustline). Ассет це грубо кажучі і є назва токена.(їх побудовано на мережі стеллар тисячі) Тобто в вашому гаманці можуть зберігатись десятки, сотні, токенів блокчейну Stellar. Які потрібні в першу чергу USDC XLM EURO. От це і є ассети. По замовчуванню в гаманці не буде ніяких ассетів. (на моїх скріншотах ассети вже є) Для того щоб їх додати треба відкрити трастлайн(лінія доверія) Це все досить просто. За активацію трастлайна Stellar бере 0.5 XLM. Тобто блокує на вашому рахунку пол люмена. Якщо трастлайн видалити з гаманця, пів люмена повернуться на рахунук. Не такі великі гроші. Щоб додати trustline (лінію довіри) до нового ассета в мережі Stellar, потрібно виконати кілька простих кроків: 1. Визначити ассет — тобто знати його asset code (наприклад, USD, MAXCOIN) і публічний ключ емітента. 2. Увійти у свій Stellar-гаманець — наприклад, через LOBSTR, Freighter або інший сумісний гаманець. 3. Знайти опцію “Add Asset” або “Trust Asset” — у LOBSTR це можна зробити через розділ “Assets” → “Add Asset”. 4. Ввести дані ассета — код токена та публічний ключ емітента. 5. Підтвердити додавання — гаманець створить транзакцію, яка додає trustline до вашого акаунта. Після підтвердження ви зможете отримувати й зберігати цей ассет. Trustline — це як дозвіл: ви кажете мережі, що довіряєте цьому токену й готові його приймати. Без trustline ассет не з’явиться у вашому гаманці, навіть якщо хтось спробує його вам надіслати.

Першим постом) Чому цифрові активи це важливо)! Е-гривня — перспективна цифрова валюта центрального банку на основі технології блокчейн, пілотний проєкт якої було протестовано НБУ у 2018—2019 роках. Серед переваг: можливість здешевлення вартості безготівкових операцій шляхом відмови від еквайрингової комісії, а також зміцнення довіри населення до ринку фінансових послуг. ❗ Проведення відкритого тестування електронної е-гривні, згідно з повідомленням НБУ, сплановане на 2025 рік. Це означає, що кожен охочий зможе скористатися електронною формою української валюти. 👉 «Тобто це така сама гривня, тільки в цифровому вигляді. Як і фізичні (готівкові) гроші, вона є зобов’язанням центрального банку» #крипто #UAHC #гривня #банк