#дати #свята Свята стійкість: День пам'яті десяти мучеників Критських ☦️📜 23 грудня (за новоюліанським календарем) церква вшановує пам'ять десяти святих мучеників, які постраждали за віру на острові Крит у III столітті. Їхній подвиг став символом незламності духу перед обличчям жорстоких випробувань епохи гонінь імператора Декія 🏛️. Хто ці герої віри? 👥 Це були чоловіки з різних міст Криту: Феодул, Сатурнін, Євпор, Геласій, Євтихіан, Зотик, Помпій, Агафопус, Базилід та Еварест. Попри різне походження, їх об’єднала спільна мета — зберегти вірність своїм переконанням у час, коли за це карали смертю 🛡️. 30 днів катувань ⏳ За наказом правителя острова, мучеників протягом тридцяти днів піддавали неймовірним випробуванням та публічним приниженням. Від них вимагали лише одного — принести жертву язичницьким богам та зректися своїх ідеалів. Однак, за свідченнями літописів, жоден з десяти не похитнувся, підтримуючи один одного молитвами та словом 🤝. Подвиг на Критському суді ⚖️ Під час остаточного суду, коли їм запропонували свободу в обмін на зраду, святі відповіли, що готові прийняти будь-які муки заради істини. Вони були страчені мечем, але їхня мужність справила таке глибоке враження на свідків, що багато хто з присутніх згодом сам переглянув власні погляди на життя та віру 🕊️. Значення свята 🕯️ День десяти мучеників Критських — це не лише про релігійну традицію, а й про: Єдність у боротьбі: Приклад того, як спільна підтримка допомагає вистояти у найскладніші часи. Силу переконань: Нагадування, що внутрішня свобода часто важить більше за фізичне життя. Тяглість історії: Культ цих святих був надзвичайно популярним і на українських землях, де їх вважали покровителями стійкості та мужності . У народному календарі цей день вважався часом для духовного очищення перед великим святом Різдва, коли важливо згадати про тих, хто прокладав шлях до світла через терни випробувань ✨.

#історія #постаті 23 грудня 1882 року народився Адам Коцко — ім'я, що стало символом боротьби українського студентства за право на власну освіту та університет у Львові. Його коротке, але яскраве життя обірвалося трагічно, але його пам'ять навічно вписана в історію українського національного руху. Епоха боротьби за українську освіту ⚔️ На зламі XIX–XX століть Львівський університет був переважно польськомовним. Українська інтелігенція та студентство Галичини відчайдушно домагалися створення окремого українського університету або хоча б розширення викладання українською мовою. Це було принципове питання національної гідності та майбутнього української науки й культури 📚. Політична активність Адама Коцка 📣 Адам Коцко був студентом юридичного факультету Львівського університету та активним членом українського студентського товариства «Академічна громада». Він був одним із лідерів студентських протестів, які прагнули привернути увагу до несправедливого ставлення до українців у системі вищої освіти Австро-Угорщини 🗣️. На початку грудня 1901 року українські студенти організували масштабні демонстрації, вимагаючи відкриття українських кафедр та рівних прав. На їхні мирні протести влада відповіла репресіями та поліцейським насильством. Трагічна загибель 💔 14 грудня 1901 року, під час однієї з таких студентських демонстрацій у Львові, дійшло до жорстоких сутичок між українськими та польськими студентами, до яких втрутилася поліція. Під час цих подій Адам Коцко отримав смертельне поранення багнетом у груди 🩸. Йому було лише 19 років. Його загибель викликала величезне обурення в українському суспільстві. Похорон Адама Коцка перетворився на масштабну національну маніфестацію, що зібрала тисячі людей і стала символом боротьби за українську справу. Спадщина та пам'ять 🕯️ Жертва Адама Коцка не була марною. Вона привернула увагу до «українського питання» у Галичині, посилила національний рух та стала каталізатором подальшої боротьби за український університет. Хоча окремий український університет у Львові так і не був створений за часів Австро-Угорщини, постать Коцка навічно залишилася в пантеоні героїв, які віддали життя за майбутнє української нації. Сьогодні у Львові є вулиця Адама Коцка, а його ім'я згадується як символ студентського опору та жертовності заради національних ідеалів.

#історія #події Доленосний грудень 1954 року: Як брати-близнюки відкрили еру трансплантології 🏥🩺 23 грудня 1954 року в госпіталі Пітера Бента Брігема в Бостоні відбулася операція, яка назавжди змінила медицину. Хірург Джозеф Маррі здійснив першу в світі успішну пересадку нирки. Це була не просто перемога техніки, а справжній прорив у розумінні імунології людини 🧬. Пацієнти: Питання життя та смерті 👥 Головними героями цієї історії стали 23-річні брати-близнюки — Річард та Рональд Геррік. Річард помирав від хронічного нефриту, і шансів на порятунок у нього не було. Його брат Рональд погодився стати донором. Оскільки вони були ідентичними (однояйцевими) близнюками, лікарі сподівалися обійти головну проблему тогочасної медицини — імунне відторгнення чужорідного органа 🛡️. Операція: 5 з половиною годин напруги ⏳ Хірургічна команда працювала у двох сусідніх операційних одночасно. Поки одна група лікарів вилучала здорову нирку у Рональда, Джозеф Маррі готував місце для її імплантації в тіло Річарда. На той момент ніхто не знав напевно, чи почне новий орган працювати. Проте, як тільки судини з'єднали, нирка миттєво почала виробляти сечу. Це був тріумф 🥂. Чому це було так важливо? 📈 Доказ можливості: До цього моменту всі спроби пересадки органів закінчувалися смертю пацієнтів через відторгнення. Цей випадок довів, що технічно пересадка цілком реальна. Нобелівська премія: За це досягнення Джозеф Маррі у 1990 році отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини 🏆. Шлях до імуносупресії: Успіх з близнюками змусив вчених шукати способи «обманути» імунну систему, щоб пересаджувати органи між людьми, які не є родичами. Це призвело до появи сучасних препаратів, що рятують тисячі життів щороку. Доля героїв 🕊️ Річард Геррік прожив після операції ще 8 років (що на той час було неймовірним результатом), одружився з медсестрою, яка за ним доглядала, і став батьком двох дітей. Його брат-донор Рональд прожив довге життя і помер у віці 79 років у 2010 році. Цей день став символом надії для мільйонів людей, які потребують заміни життєво важливих органів 🌟.

"Завжди намагався врятувати інших": у боях загинув захисник із Прикарпаття #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46694

Хотів, щоб рідні ним пишалися: захищаючи Україну загинув батько двох дітей з Вінниччини #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46688

Людина, чиї руки пахли хлібом і життям: на війні загинув 30-річний захисник з Київщини #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46685

💔Здійснив останній авіапрорив на Азовсталь. На борту Мі-24, екіпаж якого загинув 17 грудня, перебував Герой України Олександр Шемет Про це Суспільному Чернігів повідомив брат загиблого Юрій. — Ввечері 17 грудня надійшов наказ вилетіти на перехоплення шахедів. Борт піднявся, тримав зв’язок із пунктом управління. Згодом на пункті управління вертоліт на радарі не фіксувався. Це говорить про те, що він уже впав. Підтвердження загибелі є. На місці падіння знайдено чотири трупи. Всі члени екіпажу загинули, — розповів брат загиблого захисника. За попередньою версією слідства, Мі-24 зіштовхнувся з ворожим дроном. 13 грудня захиснику виповнилося 55 років. У чоловіка лишилася дружина, донька, син, брат та мама. Син Олександра також військовий. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Важка втрата для Броварської громади… 20 грудня 2025 року внаслідок хронічної хвороби серця пішов із життя Валерій Станіславович Тихонов — полковник у відставці, ветеран Збройних Сил України. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Валерія Станіславовича. Світла і вічна пам’ять людині честі та служіння… 📍 Прощання відбудеться 23 грудня о 10:30 біля будинку за адресою: м. Бровари, вул. Зазимський шлях, 13. 🙏 Відспівування — о 12:30 у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Героїв України, 22А). ⚰️ Поховання — старе кладовище (вул. Ярослава Мудрого), м. Бровари. 🕯 Вічна пам’ять. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

#Наші_традиції ВЕРТЕП – ВЕСЕЛЕ РІЗДВЯНЕ ДІЙСТВО То що ж це таке - вертеп? Це - макет стайні з новонародженим Ісусом Христом, а також пересувний старовинний ляльковий театр. Слово «вертеп» запозичене зі старослов'янської мови, де означало «печера», «ущелина» або «балка». Вертеп - це дійство з піснями-колядками, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори. Існування вертепного театру в Україні відоме з XVII століття. На початку вертеп був театром ляльок. Традиційною формою подачі був двоповерховий будиночок, у якому за кожним поверхом була закріплена своя функція. Верхній поверх пропонував різдвяну біблійну історію, сюжет якої був типовим, у той час як нижній належав побутовій драмі, сюжет якої постійно змінювався та залежав від фантазії та драматургічного таланту постановників. Згодом вертеп із лялькового театру перетворився на театр живих акторів. Саме наявність інтермедій та інтерлюдій (побутових драм) у вертепі дала великий поштовх для розвитку української драматургії зокрема та української культури загалом. Українці донині розігрують вертепні драми. Типові герої - Дяк, Баба, москаль, Шинкар, інші. Саме навколо цих характерів вибудовувались усі інтермедії, у той час як Діва Марія, Йосип, маленький Ісус показували традиційну історію народження Сина Божого. З відривного календаря "Український народний календар" за 22 грудня. ----------

#Наші_традиції ВЕРТЕП – ВЕСЕЛЕ РІЗДВЯНЕ ДІЙСТВО То що ж це таке - вертеп? Це - макет стайні з новонародженим Ісусом Христом, а також пересувний старовинний ляльковий театр. Слово «вертеп» запозичене зі старослов'янської мови, де означало «печера», «ущелина» або «балка». Вертеп - це дійство з піснями-колядками, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори. Існування вертепного театру в Україні відоме з XVII століття. На початку вертеп був театром ляльок. Традиційною формою подачі був двоповерховий будиночок, у якому за кожним поверхом була закріплена своя функція. Верхній поверх пропонував різдвяну біблійну історію, сюжет якої був типовим, у той час як нижній належав побутовій драмі, сюжет якої постійно змінювався та залежав від фантазії та драматургічного таланту постановників. Згодом вертеп із лялькового театру перетворився на театр живих акторів. Саме наявність інтермедій та інтерлюдій (побутових драм) у вертепі дала великий поштовх для розвитку української драматургії зокрема та української культури загалом. Українці донині розігрують вертепні драми. Типові герої - Дяк, Баба, москаль, Шинкар, інші. Саме навколо цих характерів вибудовувались усі інтермедії, у той час як Діва Марія, Йосип, маленький Ісус показували традиційну історію народження Сина Божого. З відривного календаря "Український народний календар" за 22 грудня. ----------