#історія #речі Діапроєктор: «Чарівний ліхтар», що подарував нам магію світла та тіні 📽️✨ Задовго до появи Netflix, YouTube та навіть перших кінотеатрів брати Люсьєр мали попередника, який змушував серця публіки битися частіше. Laterna Magica, або «Чарівний ліхтар» — пристрій, який став прабатьком усіх сучасних проєкторів. Це була справжня хай-тек магія XVII століття, що перетворювала звичайну темну кімнату на портал у паралельні світи. 🌌🔮 Конструкція перших ліхтарів була водночас простою та небезпечною. Всередині металевого корпусу горіла масляна лампа або свічка. Світло проходило крізь лінзу, підсвічуючи скляну пластину з малюнком, і проєктувало зображення на стіну. Найбільшою майстерністю вважалися рухомі слайди: дві скляні пластини накладали одна на одну, і за допомогою маленького важеля можна було змусити намальовану фігуру «кліпати» очима або «рухати» руками. Для людей того часу це виглядало не менш дивовижно, ніж для нас — доповнена реальність. 🕯️🖼️ Цікавий факт: у XVIII столітті «Чарівний ліхтар» використовували для фантасмагорій — перших у світі «хоррор-шоу». Майстри ілюзій ховали пристрій за напівпрозорим екраном, створюючи ефект привидів, що літають у повітрі. Глядачі часто непритомніли від жаху, вірячи, що перед ними справжні духи. Так діапроєктор став першим інструментом, який навчив людей добровільно лякатися заради розваги. 👻😱 З часом масляні лампи замінили електричні лампочки, а скляні пластини — зручною 35-міліметровою плівкою. У другій половині XX століття діапроєктор став головним «гаджетом» для сімейних вечорів. Хто з нас не пам’ятає цей особливий запах нагрітої пилу та металу, характерне клацання перемикача та біле простирадло на стіні? Це був час «повільного контенту», коли кожна казка на діапозитивах тривала рівно стільки, скільки тато чи мама читали текст під кадром. 🎞️🏡 Існує міф, що діапроєктори померли разом із появою цифрових технологій. Насправді їхня оптика та принципи фокусування лягли в основу сучасних мультимедійних проєкторів та систем планетаріїв. Навіть найсучасніший 4K-проєктор — це лише дуже вдосконалений «Чарівний ліхтар», який все ще потребує темряви, щоб розказати нам свою історію. 🛰️🌟 Сьогодні діапроєктор — це теплий символ аналогового дитинства. Він нагадує нам, що справжня магія не в кількості пікселів, а в атмосфері очікування дива, коли світло згасає, і на стіні оживає перша картинка. Це був перший крок людства до візуальної цивілізації, де світло стало головним художником. 🎨🔦

#історія #речі Таксофон: Кабінка для сповідей, розбитих сердець та очікування дива ☎️🗽 До того як світ збожеволів на бездротових мережах, а кожен перехожий почав розмовляти з власною долонею, існували вони — засклені портали в інший світ. Таксофон був не просто засобом зв'язку, а справжнім міським святилищем, де за кілька монет можна було вирішити долю бізнесу або призначити побачення, яке змінить життя. Це був єдиний ґаджет, який вимагав від вас не лише грошей, а й фізичної присутності в конкретній точці простору, часто під дощем і в черзі з незадоволених громадян. 🌧️🪙 Перший у світі платний телефон з'явився у 1889 році в Гартфорді, штат Коннектикут. Його винахідник, Вільям Грей, прийшов до цієї ідеї через приниження: коли його дружині стало зле, жоден сусід не дозволив йому скористатися приватним апаратом. Грей зрозумів: зв'язок — це занадто інтимно, щоб залежати від чужої ласки, але занадто дорого, щоб бути в кожного. Перші моделі працювали за принципом передоплати: ви кидали монету, вона била по дзвіночку, і оператор на іншому кінці дроту, почувши характерний звук, з'єднував вас із абонентом. Жодної автоматики — тільки акустика та чесність. 🎩🔔 Класична червона будка «K2», що стала символом Лондона, з'явилася у 1924 році завдяки серу Джайлзу Гілберту Скотту. Дивно, але архітектор, який спроектував собор у Ліверпулі та електростанцію Баттерсі, вклав у телефонну будку не менше монументальності. Він хотів, щоб це був «маленький палац» для кожного, хто має два пенси. І хоча існує міф, ніби ці будки фарбували в червоний, щоб їх було видно в тумані, насправді поштова служба просто обрала свій корпоративний колір. Естетика перемогла функціональність. 🇬🇧🏰 З появою таксофонів народилася й ціла культура «телефонних хуліганів» та детективних сюжетів. Хто з нас не пам’ятає кіношне кліше: герой забігає в будку, щоб сховатися від переслідувачів, або чекає на доленосний дзвінок саме в автоматі №5 на розі 42-ї вулиці? У таксофона була душа — він міг зберігати запахи чужих парфумів, холод металу та відлуння мільйонів чужих таємниць. 🕵️‍♂️🎬 Сьогодні таксофони — це майже зниклий вид, «цифрові динозаври» в залізобетонних джунглях. Десь їх перетворюють на міні-бібліотеки, десь на дефібрилятори, а десь вони просто стоять, як пам'ятники епохи, коли ми ще вміли чекати на зв’язок і цінувати кожну хвилину розмови, за яку було сплачено чесно заробленою монетою. 🌳📉

#історія #речі Мишоловка: Велика історія маленького ґаджета, або Як людство намагалося перехитрити хвіст 🧀🐀 Здавалося б, що може бути прозаїчнішим за звичайну мишоловку? Цей невеликий пристрій — справжній пам'ятник людській винахідливості, народжений у вічній боротьбі за недоторканність комори. Якщо вірити Ральфу Волдо Емерсону, світ сам протопче стежку до дверей того, хто винайде кращу пастку для мишей. І, судячи з патентних бюро, людство сприйняло цю пораду занадто буквально. 🛠️ Перші прототипи «девайсів для дератизації» з’явилися ще в Давньому Єгипті: це були керамічні горщики з хитромудрими засувками. Але справжній тріумф інженерної думки стався наприкінці XIX століття. У 1894 році Вільям Хукер запатентував ту саму класичну пружинну конструкцію «Animal Trap», яку ми знаємо сьогодні. Через три роки британець Гірам Максим (так, той самий творець кулемета!) теж приклав руку до вдосконалення механізму, щоправда, його версія була куди менш кровожерливою за зброю. ⚙️📜 Цікавий факт: за всю історію в США було видано понад 4400 патентів на різні види мишоловок, але лише близько 20 з них принесли своїм творцям реальні гроші. Більшість винаходів виявилися занадто складними для такого простого завдання. Існували навіть моделі, що мали «вистрілювати» в гризуна з пістолета, але, на щастя для домашніх улюбленців і меблів, вони не прижилися. 🔫🐁 Міф про те, що миші обожнюють сир — не більше ніж вдалий маркетинговий хід або помилка спостереження. Насправді гризуни віддають перевагу зерну, фруктам або солодощам, а сир має для них занадто різкий аромат. Тож канонічний образ мишоловки з шматочком «Емменталю» — це скоріше художня метафора, ніж гастрономічна правда. 🧀🚫 Сьогодні мишоловка — це не просто побутовий інструмент, а символ марності спроб винайти велосипед. Класична пружина на дерев'яній дощечці залишається неперевершеним еталоном ефективності, нагадуючи нам: іноді старі методи працюють краще за будь-які нанотехнології. 🪵🪤

#дати #свята Всесвітній день радіо: Голос, який неможливо вимкнути 📻🎙️ 13 лютого світ відзначає Всесвітній день радіо. Дата обрана не випадково: саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН». Хоча скептики щодесятиліття пророкують смерть цьому формату, радіо залишається найбільш живучим та інклюзивним медіа на планеті. Чому радіо — це все ще круто: Стійкість у кризу: Коли зникає інтернет та «падає» мобільний зв'язок (що ми, українці, добре знаємо з власного досвіду), звичайний приймач на батарейках стає єдиним джерелом правди та критично важливої інформації. 🔋📡 Магія уяви: На відміну від телебачення, радіо змушує нас «малювати» картинку самим. Це інтимний вид зв'язку, де голос ведучого стає голосом доброго знайомого. Доступність: Радіо не потребує дорогих гаджетів чи надшвидкісного трафіку. Воно охоплює найвіддаленіші куточки світу, де люди досі дізнаються новини за допомогою коротких хвиль. 🌍✨ Для України радіо сьогодні — це не лише музика в авто, а й стратегічний інструмент спротиву, через який голос Києва лунає на окупованих територіях та на фронті. Радіо — це свобода, яку можна почути.

🗣 Представник ТЦК: вказівки забирати телефони у призовників немає. Але, каже, практика з'явилася через людей, які в соцмережах розкривали розташування збірних пунктів і центрів. «Централізовано не було вказівки забирати гаджети. А почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляти, де вони зараз перебувають в соцмережах, що ставило, м'яко кажучи, в незручну ситуацію з безпекової сторони. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали наноситися дронові удари, як це було в Полтаві, в Кременчуці», - сказав в ефірі Радіо Свобода (https://youtu.be/zfdq5FbJn8M) Роман Істомін, начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП. Рішення цієї проблеми посадовець поки не бачить. Раніше український омбудсмен Дмитро Лубінець казав, що ТЦК і СП не мають права вилучати в людей особисті речі. «Ну, нехай пан Лубінець пропонує рішення, якщо він критикує», - відреагував представник ТЦК.

Noble Audio Sceptre — це USB-C донгл для покращення якості бездротового звуку. Побудований на чипсеті Qualcomm QCC5181 та підтримує кодеки LDAC і aptX Adaptive. Головна фішка: наскрізна зарядка, що дозволяє заряджати гаджет під час прослуховування. https://channeltech.space/gadgets/noble-audio-sceptre-usb-c-bluetooth-dongle-launch/

🇺🇦 У холоді та темряві: саме так виглядає життя мешканців найбільшого спального району Харкова Місцеві жителі розповідають, що електроенергію подають із перебоями — інколи лише на кілька годин на добу. З опаленням ситуація трохи краща, але тепло є не всюди стабільно. Люди адаптуються: тримають павербанки, ліхтарики та свічки, економлять заряд і планують справи за графіками подачі світла. Під час відключень частина мешканців йде до пунктів обігріву або закладів, де можна зігрітися, підзарядити гаджети та дізнатися новини.

Мережа пунктів обігріву від Третього армійського корпусу продовжує функціонувати в Києві. На локаціях можна підзарядити гаджети та погрітись, є гаряча їжа та напої. Заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін повідомляє, що до підтримки функціонування цих пунктів залучені ті ветерани підрозділу, котрі після поранень не можуть більше виконувати бойові завдання на передовій.

🇺🇦 Пункти незламності у Києві розгорнув Райффайзен Банк. Пункти незламності від Райфу підтримують киян під час тривалих відключень електро-, водо- та теплопостачання, а також низьких температур. Наразі в Києві вже працюють три таких пункти від банку за адресами: 📍 вул. Олександра Архипенка, 2/12; 📍 просп. Володимира Івасюка, 24; 📍 просп. Дмитра Павличка, 3/4. Вони обладнані генераторами, працюють 24/7 та розраховані на перебування до 60 людей. Можна зігрітися, підзарядити гаджети та випити гарячого чаю. 🫂 Три роки поспіль Райф залишається найбільшим донором гуманітарної допомоги серед банків України. Від початку повномасштабної війни на підтримку населення було спрямовано 1,7 млрд грн. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

#історія #речі Метроном — це не просто коробочка з маятником, а втілення нашої спроби приручити невловимий час і загнати його в жорсткі рамки математичної точності. 🕰️🎹 Історія цього пристрою нагадує справжній детектив. Хоча ідею вимірювання темпу підкинув ще Галілей, а втілив у кресленнях Етьєн Лульє у XVII столітті (його пристрій був двометровим монстром, який навряд чи помістився б на фортепіано), справжній «зірковий час» настав лише на початку XIX століття. 🎩✨ Головна драма розгорнулася між винахідником Дітріхом Вінкелем та спритним підприємцем Йоганном Мельцелем. Вінкель придумав ідеальну конструкцію, а Мельцель... скажімо так, «запозичив» її, додав шкалу та запатентував під своїм ім'ям у 1816 році. Бідний Вінкель виграв суд, але історія — дама примхлива: ми й досі знаємо цей прилад як «метроном Мельцеля». Першим амбасадором новинки став Людвіг ван Бетховен. Йому настільки набридло, що диригенти трактують його симфонії то як похоронну процесію, то як забіг хортів, що він почав проставляти точні цифрові значення темпу. Щоправда, деякі його позначки настільки стрімкі, що дослідники досі сперечаються: чи Бетховен був таким радикалом, чи його метроном просто був зламаний. 🤔🎼 Сьогодні цей гаджет перекочував у смартфони, втративши свій елегантний дерев’яний корпус, але не свою суть. Метроном залишається єдиним чесним критиком: він не зважає на твоє «натхнення» чи «особливе бачення паузи». Якщо ти не встигаєш — винен не він, а твої пальці. Це ідеальний приклад того, як наука про вимірювання (метрологія) перетворилася на невід’ємну частину високого мистецтва. ⚖️ Ритм — це дисципліна, одягнена в звуки. І метроном тут — головний наглядач із бездоганними манерами.