• YouTube запустив експериментальну функцію Ask YouTube — ШІ-пошук із підтримкою уточнювальних запитань. Результати поєднують відео, мітки часу та текстові огляди; частина запитів повертає класичний список відео. Під час тестування зафіксовано щонайменше один випадок фактично недостовірної відповіді. https://channeltech.space/services/youtube-ask-ai-search-premium/
    YouTube запустив експериментальну функцію Ask YouTube — ШІ-пошук із підтримкою уточнювальних запитань. Результати поєднують відео, мітки часу та текстові огляди; частина запитів повертає класичний список відео. Під час тестування зафіксовано щонайменше один випадок фактично недостовірної відповіді. https://channeltech.space/services/youtube-ask-ai-search-premium/
    CHANNELTECH.SPACE
    YouTube тестує ШІ-пошук Ask YouTube для преміум-підписників – Channel Tech
    YouTube тестує Ask YouTube — ШІ-пошук із відповідями у форматі відео та тексту. Доступний до 8 червня для Premium-користувачів.
    1
    64переглядів 1 Поширень
  • ❗️ Арсенал переграв Ліон у першому півфінальному матчі Ліги чемпіонів

    🏆 Увечері 26 квітня відбувся перший півфінальний матч жіночої Ліги чемпіонів 2025/26.

    🥅 Лондонський Арсенал на домашньому стадіоні здобув вольову перемогу над французьким Ліоном з рахунком 2:1.

    ⚽️ Гості відкрили рахунок на 18-й хвилині, відзначилася Юле Бранд. Після перерви Арсенал переламав хід зустрічі та забив двічі. На 58-й хвилині рахунок зрівнявся після автоголу Інгрід Сірстад, а на 83-й хвилині Олівія Сміт принесла канонірам перемогу.

    📊 Доля путівки до фіналу вирішиться у матчі-відповіді, який відбудеться 2 травня у Франції. В іншому півфіналі грають Барселона та Баварія (1:1 у першій грі, другий матч – 3 травня).

    🔹 Ліга чемпіонів 2025/26 (жінки)
    Півфінал, перший матч, 26 квітня 2026
    🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Арсенал (Англія) – 🇫🇷 Ліон (Франція) – 2:1
    Голи: Сірстад, 58 (автогол), Сміт, 83 – Бранд, 18
    #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ❗️ Арсенал переграв Ліон у першому півфінальному матчі Ліги чемпіонів 🏆 Увечері 26 квітня відбувся перший півфінальний матч жіночої Ліги чемпіонів 2025/26. 🥅 Лондонський Арсенал на домашньому стадіоні здобув вольову перемогу над французьким Ліоном з рахунком 2:1. ⚽️ Гості відкрили рахунок на 18-й хвилині, відзначилася Юле Бранд. Після перерви Арсенал переламав хід зустрічі та забив двічі. На 58-й хвилині рахунок зрівнявся після автоголу Інгрід Сірстад, а на 83-й хвилині Олівія Сміт принесла канонірам перемогу. 📊 Доля путівки до фіналу вирішиться у матчі-відповіді, який відбудеться 2 травня у Франції. В іншому півфіналі грають Барселона та Баварія (1:1 у першій грі, другий матч – 3 травня). 🔹 Ліга чемпіонів 2025/26 (жінки) Півфінал, перший матч, 26 квітня 2026 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Арсенал (Англія) – 🇫🇷 Ліон (Франція) – 2:1 Голи: Сірстад, 58 (автогол), Сміт, 83 – Бранд, 18 #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    129переглядів
  • ❗️ Баварія і Барселона розійшлися миром у першій грі 1/2 фіналу Ліги чемпіонів

    🏆 Ввечері 25 квітня відбувся перший півфінальний матч жіночої Ліги чемпіонів 2025/26, Німецька Баварія на домашній арені зіграла внічию з Барселоною (1:1).

    ⚽️ Гості відкрили рахунок уже на 8-й хвилині зустрічі. Ева Пайор скористалася передачею Есме Бругтс і вивела каталонську команду уперед.

    🥅 Після перерви Баварія додала і зуміла відігратися. На 69-й хвилині Франціска Кетт зрівняла рахунок після асисту Пернілли Хардер.

    📊 Доля путівки до фіналу вирішиться у матчі-відповіді, який пройде 3 травня у Барселоні. В іншому півфінальному протистоянні 25 квітня та 2 травня два поєдинки проведуть Арсенал (Англія) та Ліон (Франція).

    🥇 Фінальний матч заплановано на 23 травня в норвезькому Осло на стадіоні Уллевол.

    🔹 Ліга чемпіонів 2025/26 (жінки)
    Півфінал, перший матч, 25 квітня 2026
    🇩🇪 Баварія (Німеччина) – 🇪🇸 Барселона (Іспанія) – 1:1
    Голи: Кетт, 69 – Пайор, 8
    #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ❗️ Баварія і Барселона розійшлися миром у першій грі 1/2 фіналу Ліги чемпіонів 🏆 Ввечері 25 квітня відбувся перший півфінальний матч жіночої Ліги чемпіонів 2025/26, Німецька Баварія на домашній арені зіграла внічию з Барселоною (1:1). ⚽️ Гості відкрили рахунок уже на 8-й хвилині зустрічі. Ева Пайор скористалася передачею Есме Бругтс і вивела каталонську команду уперед. 🥅 Після перерви Баварія додала і зуміла відігратися. На 69-й хвилині Франціска Кетт зрівняла рахунок після асисту Пернілли Хардер. 📊 Доля путівки до фіналу вирішиться у матчі-відповіді, який пройде 3 травня у Барселоні. В іншому півфінальному протистоянні 25 квітня та 2 травня два поєдинки проведуть Арсенал (Англія) та Ліон (Франція). 🥇 Фінальний матч заплановано на 23 травня в норвезькому Осло на стадіоні Уллевол. 🔹 Ліга чемпіонів 2025/26 (жінки) Півфінал, перший матч, 25 квітня 2026 🇩🇪 Баварія (Німеччина) – 🇪🇸 Барселона (Іспанія) – 1:1 Голи: Кетт, 69 – Пайор, 8 #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    1
    155переглядів
  • Всім привітик)

    Сьогодні хочу порекомендувати вам серіал "Слідопит", є два сезони, і зараз виходить третій.

    Сюжет: Колтер Шоу – вовк-одинак, який мандрує безкрайніми просторами Америки у своєму пошарпаному фургоні. Він не просто подорожній, а справжній слідопит, наділений унікальним даром – здатністю знаходити те, що загублено. Завдяки своєму незвичайному таланту він допомагає поліції та приватним особам розплутувати складні злочини, знаходити зниклих безвісти та відновлювати справедливість. Його життя – це нескінченна низка доріг, маленьких містечок і мегаполісів, де за кожними дверима ховається нова історія, сповнена таємниць та загадок. Колтер – небагатослівна людина з проникливим поглядом та важким тягарем минулого, який він несе у своїй душі. Він не шукає слави чи багатства, його єдина мета – допомогти тим, хто зневірився знайти відповіді. Одного разу чергова справа перевертає його життя з ніг на голову.

    ____________

    Я ще не зустрічала подібної ідеї... Гг шукає зниклих людей, й при цьому не є детективом (він себе так не називає, і не має відповідноі освіти). Як я зрозуміла це екранізації книг. Мені зайшло, гарна акторська гра, цікаві сюжети, взаємодія персонажів і їх розкриття. Крім того сімейна таємниця, теж цікава, попри те що видно деякі нюанси. Загалом мені зайшло на ура, рекомендую до перегляду.

    #рекомендація #фільмиукраїнською #новинки2025 #українськоюмовою #серіали #серіалукраїнською #щоподивитись #детектив #трилер #кримінал #екранізація
    Всім привітик) Сьогодні хочу порекомендувати вам серіал "Слідопит", є два сезони, і зараз виходить третій. Сюжет: Колтер Шоу – вовк-одинак, який мандрує безкрайніми просторами Америки у своєму пошарпаному фургоні. Він не просто подорожній, а справжній слідопит, наділений унікальним даром – здатністю знаходити те, що загублено. Завдяки своєму незвичайному таланту він допомагає поліції та приватним особам розплутувати складні злочини, знаходити зниклих безвісти та відновлювати справедливість. Його життя – це нескінченна низка доріг, маленьких містечок і мегаполісів, де за кожними дверима ховається нова історія, сповнена таємниць та загадок. Колтер – небагатослівна людина з проникливим поглядом та важким тягарем минулого, який він несе у своїй душі. Він не шукає слави чи багатства, його єдина мета – допомогти тим, хто зневірився знайти відповіді. Одного разу чергова справа перевертає його життя з ніг на голову. ____________ Я ще не зустрічала подібної ідеї... Гг шукає зниклих людей, й при цьому не є детективом (він себе так не називає, і не має відповідноі освіти). Як я зрозуміла це екранізації книг. Мені зайшло, гарна акторська гра, цікаві сюжети, взаємодія персонажів і їх розкриття. Крім того сімейна таємниця, теж цікава, попри те що видно деякі нюанси. Загалом мені зайшло на ура, рекомендую до перегляду. #рекомендація #фільмиукраїнською #новинки2025 #українськоюмовою #серіали #серіалукраїнською #щоподивитись #детектив #трилер #кримінал #екранізація
    1
    408переглядів
  • На цьому фото — не українське місто. Це Грозний після штурму російськими військами наприкінці 1999-го. Кадр, у якому майже немає життя — тільки бетон, попіл і тиша, що залишилася після обстрілів.

    Тоді місто фактично стерли. За оцінками ООН, Грозний називали найбільш зруйнованим містом на планеті. До 80–90% будівель були знищені. Із довоєнних сотень тисяч мешканців у місті залишилися одиниці — ті, хто не встиг або не зміг виїхати.

    Але це не була раптова катастрофа. За кілька років до цього завершилася перша війна — формально миром після Хасав’юртівські угоди. Фактично — паузою. Перервою, за якою послідувало нове вторгнення.

    Далі — те, що повторюється у різних місцях і в різний час.

    У двох чеченських війнах загинули десятки тисяч цивільних. Загальні втрати вимірюються сотнями тисяч. Сотні тисяч людей втратили дім. Для невеликого народу це означало не просто втрати — це означало зміну всього життя.

    Міста руйнувалися системно — авіацією, артилерією, зачистками. Human Rights Watch і Amnesty International фіксували те, що зазвичай залишається за кадром: катування, зникнення людей, позасудові страти, так звані фільтраційні табори. Це була не лише війна за контроль над територією — це був тиск, який ламав суспільство зсередини.

    Є ще одна деталь, яка багато пояснює. У квітні 1996 року було знищено Джохар Дудаєв. Його знайшли під час телефонної розмови — сигнал став мішенню. І цим було сказано більше, ніж будь-якими переговорами.

    Дудаєв попереджав: якщо агресію не зупинити, вона не закінчиться в одній точці. Вона рухатиметься далі.

    Цей ланцюг легко простежити: Чечня, потім Грузія, потім Україна.

    І саме тому питання безпеки — це не теорія і не політична риторика. Це питання виживання. Коли країна бере в руки зброю, це не про агресію. Це про спробу зберегти людей і право на існування.

    Історія вже давала відповіді. Питання лише в тому, чи готові їх почути.
    На цьому фото — не українське місто. Це Грозний після штурму російськими військами наприкінці 1999-го. Кадр, у якому майже немає життя — тільки бетон, попіл і тиша, що залишилася після обстрілів. Тоді місто фактично стерли. За оцінками ООН, Грозний називали найбільш зруйнованим містом на планеті. До 80–90% будівель були знищені. Із довоєнних сотень тисяч мешканців у місті залишилися одиниці — ті, хто не встиг або не зміг виїхати. Але це не була раптова катастрофа. За кілька років до цього завершилася перша війна — формально миром після Хасав’юртівські угоди. Фактично — паузою. Перервою, за якою послідувало нове вторгнення. Далі — те, що повторюється у різних місцях і в різний час. У двох чеченських війнах загинули десятки тисяч цивільних. Загальні втрати вимірюються сотнями тисяч. Сотні тисяч людей втратили дім. Для невеликого народу це означало не просто втрати — це означало зміну всього життя. Міста руйнувалися системно — авіацією, артилерією, зачистками. Human Rights Watch і Amnesty International фіксували те, що зазвичай залишається за кадром: катування, зникнення людей, позасудові страти, так звані фільтраційні табори. Це була не лише війна за контроль над територією — це був тиск, який ламав суспільство зсередини. Є ще одна деталь, яка багато пояснює. У квітні 1996 року було знищено Джохар Дудаєв. Його знайшли під час телефонної розмови — сигнал став мішенню. І цим було сказано більше, ніж будь-якими переговорами. Дудаєв попереджав: якщо агресію не зупинити, вона не закінчиться в одній точці. Вона рухатиметься далі. Цей ланцюг легко простежити: Чечня, потім Грузія, потім Україна. І саме тому питання безпеки — це не теорія і не політична риторика. Це питання виживання. Коли країна бере в руки зброю, це не про агресію. Це про спробу зберегти людей і право на існування. Історія вже давала відповіді. Питання лише в тому, чи готові їх почути.
    214переглядів
  • Гасло «Слава Україні!» має довшу історію, ніж може здаватися.

    Його перші зафіксовані вживання належать до кінця XIX — початку XX століття, зокрема в середовищі українських студентських громад. Тоді воно не мало сталої відповіді: використовували варіанти на кшталт «По всій землі слава» або «Слава навіки».

    У 1917 році гасло набуває ширшого поширення. Воно з’являється в пресі, зокрема у вірші Григорія Чупринки, опублікованому в газеті «Нова Рада», а також входить у пісенну традицію завдяки музиці Кирила Стеценка. У цей період його активно використовують під час мітингів і в середовищі українських військових формувань.

    📌 19 квітня 1920 року гасло отримало офіційне закріплення в армії УНР. Наказом генерала Михайла Омеляновича-Павленка було визначено відповідь «Слава Україні» як форму реагування на вітання і подяку.

    У 1930–40-х роках формується варіант «Слава Україні — Героям слава», який поширюється в середовищі ОУН та УПА.

    У радянський період гасло було заборонене і витіснене з публічного простору, однак зберігалося в діаспорі та приватному вжитку.

    Наприкінці 1980-х років воно повертається в Україну разом із національним відродженням і знову стає публічним.

    У 2018 році «Слава Україні — Героям слава» офіційно затверджене як військове вітання Збройних сил України та Національної поліції.

    Таким чином, це гасло пройшло шлях від неформального студентського привітання до офіційного державного символу.
    Гасло «Слава Україні!» має довшу історію, ніж може здаватися. Його перші зафіксовані вживання належать до кінця XIX — початку XX століття, зокрема в середовищі українських студентських громад. Тоді воно не мало сталої відповіді: використовували варіанти на кшталт «По всій землі слава» або «Слава навіки». У 1917 році гасло набуває ширшого поширення. Воно з’являється в пресі, зокрема у вірші Григорія Чупринки, опублікованому в газеті «Нова Рада», а також входить у пісенну традицію завдяки музиці Кирила Стеценка. У цей період його активно використовують під час мітингів і в середовищі українських військових формувань. 📌 19 квітня 1920 року гасло отримало офіційне закріплення в армії УНР. Наказом генерала Михайла Омеляновича-Павленка було визначено відповідь «Слава Україні» як форму реагування на вітання і подяку. У 1930–40-х роках формується варіант «Слава Україні — Героям слава», який поширюється в середовищі ОУН та УПА. У радянський період гасло було заборонене і витіснене з публічного простору, однак зберігалося в діаспорі та приватному вжитку. Наприкінці 1980-х років воно повертається в Україну разом із національним відродженням і знову стає публічним. У 2018 році «Слава Україні — Героям слава» офіційно затверджене як військове вітання Збройних сил України та Національної поліції. Таким чином, це гасло пройшло шлях від неформального студентського привітання до офіційного державного символу.
    244переглядів
  • Те, що починалося як добровільна жертва, поступово перетворюється на внутрішній конфлікт

    Я теж колись вірив у просту формулу: держава — це щось велике і важливе, а я — маленький, але можу віддати себе, щоб вона стояла міцно. Це звучало правильно. Майже як обов’язок, який не потребує пояснень.
    Коли я підписувався під цим вибором, я не думав про державу як про щось холодне. Для мене це були вулиці, де я виріс, голоси людей, яких знаю, запах дому після дощу. Я думав: якщо я не піду — це все може зникнути.
    І перший час це тримало. Думка, що ти — частина чогось більшого, дає сили. Вона навіть заглушає страх.

    Але з часом “держава” почала змінювати форму.

    В окопі вона вже не виглядала як прапор чи гімн. Вона ставала наказами, які не завжди мали сенс. Вона була паперами, через які хтось отримував усе, а хтось — нічого. Вона була обличчями людей далеко звідси, які говорили правильні слова, але не відчували того, що відбувається тут.
    І тоді вперше з’явилася думка: “Я віддав себе… але кому саме?”

    Це небезпечне питання.

    Бо якщо не знайти на нього чесної відповіді, починаєш злитися. Не одразу — повільно, тихо. Коли бачиш несправедливість. Коли розумієш, що твою жертву можуть використати не так, як ти уявляв. Коли відчуваєш, що для когось це просто цифри.
    І тоді виникає спокуса сказати: “Я зробив це для них — і вони цього не варті”.
    Оце і є той момент, коли самопожертва перетворюється на ненависть.

    Згадується один момент.

    Обстріл почався раптово. Я ще тоді молився. Автоматично, майже не думаючи: “Отче наш…”
    Я повторював швидше, — ніби від цього щось зміниться.

    Не змінилося.

    В якийсь момент я зрозумів, що не чую себе. Що молитва не тримає, не заспокоює. Вона просто є — як звук серед інших звуків. І тоді стало ще страшніше. Бо якщо це не допомагає — то що тоді взагалі може?
    І раптом, сам не знаю звідки, в голові з’явилася проста фраза: “Україна всередині мене”.
    Я не вимовив її вголос одразу. Ніби перевіряв. Потім ще раз подумав: “Україна всередині мене”.
    І раптом стало тихіше. Не зовні — там усе так само гриміло. А всередині. Наче я перестав чекати, що щось прийде ззовні й врятує. Наче опора перемістилась кудись глибше.
    Я почав повторювати це, як до того молитву. Повільніше. Впертіше. “Україна всередині мене”. “Україна всередині мене”.
    І кожного разу це звучало не як прохання, а як твердження. Як щось, що вже є і не залежить від того, що зараз відбувається навколо.
    Тоді це спрацювало.
    Я витримав той обстріл, тримаючись за цю фразу, як за щось єдине стабільне в усьому хаосі.
    Але це було давно.
    Зараз я іноді згадую той момент — і дивуюсь, наскільки щиро я тоді в це вірив. Наскільки просто все було: є страх — є слова, які його перемагають.
    Тепер усе складніше.
    Ті слова залишились десь там, у тому окопі, разом із тим мною, який ще шукав опору в простих відповідях. Я більше не повторюю їх. Не тому що вони були неправдиві — а тому що я вже не той, хто може так само в них вірити.
    Зараз я мовчу.
    І, можливо, це чесніше.

    Я зробив помилку ще на початку. Я змішав державу з людьми, яких люблю, і з тими, хто приймає рішення. Зліпив усе в одне — і вирішив, що жертвую “за всіх”.

    Але “всі” — це ніхто конкретно.

    Держава — це не одна людина і не одна правда. У ній є різне. І хороше, і погане. І якщо ти віддаєш себе їй як чомусь єдиному й ідеальному — рано чи пізно реальність розіб’є це уявлення.

    І тоді болить.

    Тому я змінив для себе формулу.

    Це не така красива історія. В ній менше пафосу.
    Але в ній немає ненависті.
    Бо коли ти чітко знаєш, за що саме стоїш — ти не віддаєш себе в абстракцію, яка потім може зрадити твої очікування.

    Ти просто робиш свій вибір.

    І несеш його — без рахунків, які потім хочеться виставити.
    Те, що починалося як добровільна жертва, поступово перетворюється на внутрішній конфлікт Я теж колись вірив у просту формулу: держава — це щось велике і важливе, а я — маленький, але можу віддати себе, щоб вона стояла міцно. Це звучало правильно. Майже як обов’язок, який не потребує пояснень. Коли я підписувався під цим вибором, я не думав про державу як про щось холодне. Для мене це були вулиці, де я виріс, голоси людей, яких знаю, запах дому після дощу. Я думав: якщо я не піду — це все може зникнути. І перший час це тримало. Думка, що ти — частина чогось більшого, дає сили. Вона навіть заглушає страх. Але з часом “держава” почала змінювати форму. В окопі вона вже не виглядала як прапор чи гімн. Вона ставала наказами, які не завжди мали сенс. Вона була паперами, через які хтось отримував усе, а хтось — нічого. Вона була обличчями людей далеко звідси, які говорили правильні слова, але не відчували того, що відбувається тут. І тоді вперше з’явилася думка: “Я віддав себе… але кому саме?” Це небезпечне питання. Бо якщо не знайти на нього чесної відповіді, починаєш злитися. Не одразу — повільно, тихо. Коли бачиш несправедливість. Коли розумієш, що твою жертву можуть використати не так, як ти уявляв. Коли відчуваєш, що для когось це просто цифри. І тоді виникає спокуса сказати: “Я зробив це для них — і вони цього не варті”. Оце і є той момент, коли самопожертва перетворюється на ненависть. Згадується один момент. Обстріл почався раптово. Я ще тоді молився. Автоматично, майже не думаючи: “Отче наш…” Я повторював швидше, — ніби від цього щось зміниться. Не змінилося. В якийсь момент я зрозумів, що не чую себе. Що молитва не тримає, не заспокоює. Вона просто є — як звук серед інших звуків. І тоді стало ще страшніше. Бо якщо це не допомагає — то що тоді взагалі може? І раптом, сам не знаю звідки, в голові з’явилася проста фраза: “Україна всередині мене”. Я не вимовив її вголос одразу. Ніби перевіряв. Потім ще раз подумав: “Україна всередині мене”. І раптом стало тихіше. Не зовні — там усе так само гриміло. А всередині. Наче я перестав чекати, що щось прийде ззовні й врятує. Наче опора перемістилась кудись глибше. Я почав повторювати це, як до того молитву. Повільніше. Впертіше. “Україна всередині мене”. “Україна всередині мене”. І кожного разу це звучало не як прохання, а як твердження. Як щось, що вже є і не залежить від того, що зараз відбувається навколо. Тоді це спрацювало. Я витримав той обстріл, тримаючись за цю фразу, як за щось єдине стабільне в усьому хаосі. Але це було давно. Зараз я іноді згадую той момент — і дивуюсь, наскільки щиро я тоді в це вірив. Наскільки просто все було: є страх — є слова, які його перемагають. Тепер усе складніше. Ті слова залишились десь там, у тому окопі, разом із тим мною, який ще шукав опору в простих відповідях. Я більше не повторюю їх. Не тому що вони були неправдиві — а тому що я вже не той, хто може так само в них вірити. Зараз я мовчу. І, можливо, це чесніше. Я зробив помилку ще на початку. Я змішав державу з людьми, яких люблю, і з тими, хто приймає рішення. Зліпив усе в одне — і вирішив, що жертвую “за всіх”. Але “всі” — це ніхто конкретно. Держава — це не одна людина і не одна правда. У ній є різне. І хороше, і погане. І якщо ти віддаєш себе їй як чомусь єдиному й ідеальному — рано чи пізно реальність розіб’є це уявлення. І тоді болить. Тому я змінив для себе формулу. Це не така красива історія. В ній менше пафосу. Але в ній немає ненависті. Бо коли ти чітко знаєш, за що саме стоїш — ти не віддаєш себе в абстракцію, яка потім може зрадити твої очікування. Ти просто робиш свій вибір. І несеш його — без рахунків, які потім хочеться виставити.
    523переглядів
  • Визначені пари 1/2 фіналу Ліги Європи
    🏆 Увечері 16 квітня відбулися матчі-відповіді 1/4 фіналу Ліги Європи УЄФА 2025/26. Визначено півфінальні пари другого за силою єврокубкового турніру.

    ⚽️ Фрайбург завдав другої поразки Сельті (3:0, 3:1). Астон Вілла двічі переграла Болонью (3:1, 4:0). Напруженими були протистояння: Бетіс – Брага (1:1, 2:4), Ноттінгем Форест – Порту (1:1, 1:0).

    🥅 Півфінали заплановані на 30 квітня та 7 травня, а фінал Ліги Європи відбудеться 20 травня у турецькому Стамбулі на стадіоні Бешикташа.

    🏆 Ліга Європи УЄФА 2025/26
    1/2 фіналу, 30 квітня та 7 травня

    🔹 У півфіналах Ліги Європи зіграють:
    🇵🇹 Брага (Португалія) – 🇩🇪 Фрайбург (Німеччина)
    🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Ноттінгем Форест (Англія) – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Астон Вілла (Англія)
    #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Визначені пари 1/2 фіналу Ліги Європи 🏆 Увечері 16 квітня відбулися матчі-відповіді 1/4 фіналу Ліги Європи УЄФА 2025/26. Визначено півфінальні пари другого за силою єврокубкового турніру. ⚽️ Фрайбург завдав другої поразки Сельті (3:0, 3:1). Астон Вілла двічі переграла Болонью (3:1, 4:0). Напруженими були протистояння: Бетіс – Брага (1:1, 2:4), Ноттінгем Форест – Порту (1:1, 1:0). 🥅 Півфінали заплановані на 30 квітня та 7 травня, а фінал Ліги Європи відбудеться 20 травня у турецькому Стамбулі на стадіоні Бешикташа. 🏆 Ліга Європи УЄФА 2025/26 1/2 фіналу, 30 квітня та 7 травня 🔹 У півфіналах Ліги Європи зіграють: 🇵🇹 Брага (Португалія) – 🇩🇪 Фрайбург (Німеччина) 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Ноттінгем Форест (Англія) – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Астон Вілла (Англія) #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    185переглядів
  • ❗️ Визначено суперника Шахтаря у півфіналі ЛК

    🏆 Увечері 16 квітня відбулися матчі-відповіді 1/4 фіналу Ліги конференцій УЄФА 2025/26. Визначено півфінальні пари третього за силою єврокубкового турніру.

    ⚽️ У 1/4 фіналу Шахтар на виїзді зіграв унічию з нідерландським АЗ Алкмар (2:2), маючи в активі гандикап у 3 м'ячі після першої гри (3:0).

    🔛 Суперником Шахтаря у 1/2 фіналу став англійський Крістал Пелес, який за сумою двох матчів пройшов італійську Фіорентину (3:0, 1:2).

    📊 У півфіналах Ліги конференцій зіграють:
    🇺🇦 Шахтар – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Крістал Пелес
    🇫🇷 Страсбург – 🇪🇸 Райо Вальєкано

    🔹 Ліга конференцій УЄФА 2025/26
    1/4 фіналу. Матчі у відповідь. 16 квітня 2026

    🇳🇱 АЗ Алкмар (Нідерланди) – 🇺🇦 Шахтар (Україна) – 2:2 [0:3]
    🇫🇷 Страсбург (Франція) – 🇩🇪 Майнц (Німеччина) – 4:0 [0:2]
    🇮🇹 Фіорентіна (Італія) – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Крістал Пелес (Англія) – 2:1 [0:3]
    🇬🇷 АЕК Афіни (Греція) – 🇪🇸 Райо Вальєкано (Іспанія) – 3:1 [0:3]
    #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ❗️ Визначено суперника Шахтаря у півфіналі ЛК 🏆 Увечері 16 квітня відбулися матчі-відповіді 1/4 фіналу Ліги конференцій УЄФА 2025/26. Визначено півфінальні пари третього за силою єврокубкового турніру. ⚽️ У 1/4 фіналу Шахтар на виїзді зіграв унічию з нідерландським АЗ Алкмар (2:2), маючи в активі гандикап у 3 м'ячі після першої гри (3:0). 🔛 Суперником Шахтаря у 1/2 фіналу став англійський Крістал Пелес, який за сумою двох матчів пройшов італійську Фіорентину (3:0, 1:2). 📊 У півфіналах Ліги конференцій зіграють: 🇺🇦 Шахтар – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Крістал Пелес 🇫🇷 Страсбург – 🇪🇸 Райо Вальєкано 🔹 Ліга конференцій УЄФА 2025/26 1/4 фіналу. Матчі у відповідь. 16 квітня 2026 🇳🇱 АЗ Алкмар (Нідерланди) – 🇺🇦 Шахтар (Україна) – 2:2 [0:3] 🇫🇷 Страсбург (Франція) – 🇩🇪 Майнц (Німеччина) – 4:0 [0:2] 🇮🇹 Фіорентіна (Італія) – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Крістал Пелес (Англія) – 2:1 [0:3] 🇬🇷 АЕК Афіни (Греція) – 🇪🇸 Райо Вальєкано (Іспанія) – 3:1 [0:3] #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    238переглядів
  • ❗️ Сітка плей-оф Ліги чемпіонів. Визначено півфінальні пари

    🏆 15 квітня відбулися матчі-відповіді 1/4 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2025/26.

    ⚽️ Баварія в яскравому протистоянні обіграла мадридський Реал Мадрид (4:3), маючи в активі перемогу в першій грі (2:1). Арсенал зіграв унічию зі Спортінгом (0:0), утримавши перевагу, отриману в першій грі (1:0).

    🔛 У півфіналах 28/29 квітня та 5/6 травня зіграють:
    🇫🇷 ПСЖ – 🇩🇪 Баварія, 🇪🇸 Атлетіко – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Арсенал.

    🥇 Фінал Ліги чемпіонів відбудеться 30 травня 2026 року в Будапешті на стадіоні Пушкаш Арена.

    🏆 Ліга чемпіонів УЄФА 2025/26
    1/4 фіналу. Матчі-відповіді. 15 квітня 2026, 22:00

    🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Арсенал (Англія) – 🇵🇹 Спортінг (Португалія) – 0:0 [1:0]
    🇩🇪 Баварія (Німеччина) – 🇪🇸 Реал (Іспанія) – 4:3 [ 2:1]
    Голи: Павлович, 6, Кейн, 38, Діас, 89, Олісе, 90+4 – Гюлер, 1, 29, Мбаппе, 42
    #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ❗️ Сітка плей-оф Ліги чемпіонів. Визначено півфінальні пари 🏆 15 квітня відбулися матчі-відповіді 1/4 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2025/26. ⚽️ Баварія в яскравому протистоянні обіграла мадридський Реал Мадрид (4:3), маючи в активі перемогу в першій грі (2:1). Арсенал зіграв унічию зі Спортінгом (0:0), утримавши перевагу, отриману в першій грі (1:0). 🔛 У півфіналах 28/29 квітня та 5/6 травня зіграють: 🇫🇷 ПСЖ – 🇩🇪 Баварія, 🇪🇸 Атлетіко – 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Арсенал. 🥇 Фінал Ліги чемпіонів відбудеться 30 травня 2026 року в Будапешті на стадіоні Пушкаш Арена. 🏆 Ліга чемпіонів УЄФА 2025/26 1/4 фіналу. Матчі-відповіді. 15 квітня 2026, 22:00 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Арсенал (Англія) – 🇵🇹 Спортінг (Португалія) – 0:0 [1:0] 🇩🇪 Баварія (Німеччина) – 🇪🇸 Реал (Іспанія) – 4:3 [ 2:1] Голи: Павлович, 6, Кейн, 38, Діас, 89, Олісе, 90+4 – Гюлер, 1, 29, Мбаппе, 42 #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    186переглядів
Більше результатів