Оглядаючи назад я бачу таку картину і це лише моя думка:
Україна в 1991 році здобула Незалежність. Кравчук і Кучма не готові були йти на радикальні зміни в країні, вони чудово знали, що таке росія, знали, що росії не сподобається, коли Україна буде жити своїм життям. І тут до влади приходить Ющенко, молодий, розумний і який дуже добре знає справжню історію України. Путіну це не сподобалося, з його вуст вперше прозвучали такі слова, що до влади прийшли націоналісти, бандеровці, фашисти і хунта. Він почав думати, що ж тим робити, як це зупинити. І ось що він подумав, зачекаю п'ять років, можливо тоді прийде до влади Янукович і тоді все стане на місці.

І він дочекався, президентом став Янукович. Але ні, людям не сподобалося, що Україна повернулася до росії, і путін уперше зрозумів, що таке Україна і український народ. Він зрозумів, що пора діяти, і почав з Євромайдану, потім анексія Криму, і тут така поразка і від кого, від українського народу?! Він вже все це не міг терпіти. І тут президентом знову стає проукраїнський Порошенко. Боже, це вже занадто! Ось тоді він вирішив, поки не пізно розпочати війну проти України. В путіна на той момент вс ще були гарні стосунки з світовими лідерами, він не хотів псувати з ними відношення, от і вирішив дочекатися нових виборів в Україні, надіючись, що новий український президента буде більш підступливий, буде маріонеткою в його руках.

Я вважаю, що повномасштабна війна у будь-якому випадку сталася, хто б не був при владі в Україні, бо коли в 2019 році були вибори, путін очікував від Зеленського що він піде назустріч росії. А коли він побачив, що Зеленський не погоджується на його умовах, він зрозумів що все , йому нема чого втрачати йому стало байдуже до того що подумають світові лідери, США, весь світ. Все, гра закінчилася, пора діяти. І от він і почав нас тероризувати. Але путін не очікував, що Україна почне захищатися, і навіть інші країни світу будуть допомагати Україні. Путін просто чекав, коли до влади прийде іншій президент, який буде виконувати його забаганки. А коли коли побачив, що Зеленський сказав йому "НІ", він і вирішив напасти на Україну. При Порошенко, це сталося б набагато раніше, ніж 24 лютого 2022 року... Єдина помилка Зеленського у тому, що він до кінця не вірив, що росія нападе на Україну. Чим це закінчилося, ми всі знаємо... Я думаю, що якби президентом вдруге став Порошенко замість Зеленського, то війна розпочалася б набагато раніше. Але в той ж час, я точно впевнена, що при Порошенко Маріуполь не був втрачений і зараз був б під Україною...

Я задрізгала ВСІ півники!
Й хвойні!
Ще й пирії в квітниках!!!

Загалом витаскала літрів двадцять води з актелліком та прилипачем.
Й ще десять з антипирієм!:)

Ммммертва!!!:)

Чи дуже мені цього хотілося?:)
Та авжеж!:)
А що було робити, якщо воно все лізе з землі, як перелякане?:)

Тих півників в мене кущів як не 150?:)
А якщо зараз не задрізгаю, ірисова муха попсує квіти?
Як потім спати спокійно?:)

Ще прохання для оточуючих!:)
Якщо я колись зберуся придбати звичайний обдріскувач, забороніть мені!!!:)

Яке ж свято душі - акумуляторний!:)
Втім, я й з акумуляторним заааааа…мумукалася!:)))

Так це ж я ще в городі не була?:)
Тільки цибульку зелену скубла!

Про город я подумаю…
Потім колись подумаю!:)
Після обіцяних морозів та снігу!:)

А якщо уважно вивчити прогнози, виникає закономірне питаннячко?:)
Чи взагалі є сенс тим городом займатися?:)
(Сказала Юлія Володимирівна, похмуро розкладаючи пасьянс з тищі пакетиків з насінням!):)

Й попрошу помітити, я тільки про погоду зараз!
Жодного ж слова про сссссцкйбнблдрсню зараз не кажу???
Яка не дає спокою ні вночі, ні вдень…

Зранку знайшла квітучі тюльпани!
Першінькі!!!
Десять разів до них поверталася!
Милувалася!:)

Й перший мускарик розквітнув!

Так всі ці дрібниці душу гріють!!!
А коли я сувввворррро бухчу, що геть усе закатаю асфальтом, то ви мені не вірте!!!:)
То я брешу?:)))

Все.
Еротично та повііііільно, під підходящий музончик, стягла з себе всі сексуальні причиндали, типу бандажів та корсетів!:)
Миттєво здулася!
Вляглася на канапу й не реагуватиму ні на які обстановкові подразники!:)

Мабуть!:)
Але я не впевнена!:)

Ви там як?

Видавництво Nasha Idea анонсувало 11 том манґи «Чi «Життя однієї киці»»

📝 Котяче життя геть непросте! Хоча Чі цілковито впевнена, вона — людина. Та ось мама та Йохеї кудись їдуть, а Чі із собою не беруть…

Тож киця йде гуляти з Коччі — прогулянка її звеселить! До того ж можна зустріти й інших друзів. У Коччі немає сумнівів — Чі більше ніколи не побачить Йохеї та маму, бо їх могли забрати в нові «домівки». Нашу кицю це дуже тривожить… І саме тієї миті до Чі несподівано звертається мама кошенят із парку.

Що вона хоче повідомити? Чому називає Чі Сарою?

Предзамовити тут: https://nashaidea.com/product/chi-zhyttya-odniyeyi-kyczi-tom-11/

#поезія
Ти - жінка. Твій день починається рано.
Коли всі ще сплять, ти давно уже встала.
І, навіть, коли, сон вже хилить до ліжка.
Ти ще на ногах і усе робиш швидко.
Ти - жінка. І завжди повинна все знати.
Як їсти, як пити і як лікувати.
Як словом розрадити, як підказати.
Уміти прощати, любити, чекати.
Ти - жінка. Розумна і мудрістю зшита.
Проникливо зіткана, вірністю вкрита.
Ти можеш злетіти і вірити в краще.
Ти впевнена, бути не може інакше.
Ти - жінка. Дружина, кохана і мама.
Безпечно-щаслива, безмежно прегарна.
Ти - дощ, що пролився щасливим серпанком.
І завтра відновишся раннім світанком.

Анна Савчук

З книги Олена Чернінька "Лемберґ: Мамцю, ну не плач" мені запам'яталося, що Михайло з самого дитинства був відповідальним, особливо тим що не був вередливим, плаксивим, в усьому полагався тільки на себе. Особливо були цікаві історії з кросівками, з першою бійкою у школі, і на змаганні з боротьби, коли підтримка мами допомогло йому перемогти суперника, тренер ще сказав йому "Запам'ятай синку, мама - це сила". А його пояснення, як він зрозумів, що закохався в свою дівчину посправжньому. Так воно і є, коли приходить справжня кохання, то приходить вміння чути співрозмовника, відчувати, бачити та слухати серцем, що потрібно коханим людям, вміти співпереживати, вислуховувати і розуміти потреби другої половинки. Оце і є справжне кохання. Такий молодий, а духовно вже зрілий чоловік. Такі люди дуже рідкісні. А потім вже почалася повномасштабне вторгнення, переживання матері за сина. Потім звістка про його поранення, смерть або полон, новини, які суперечать один одному. Мене дуже сильно вразило, як швидко і підло почали обстрілі росіяни, а потім за годину зайняли місце, де перебували наші позиції. А що ж сказати про почуття матері, яка до сьогодні не впевнена, чи він живий в полоні, чи дійсно загинув.

А ще хочу опублікувати останнє інтерв'ю Михаїла, слова які мені сподобалися і слова його мами, які дуже розчулили, до сліз... Далі я читатиму, але більше не буду далі писати відгук про книгу "Лемберґ: Мамцю, ну не плач", щоби ті хто читатиме її, наперед не знали про те, що буде далі в цій книзі...

P.S.: Боже мій, як я хочу миру та спокою в нашій країні. Ну ніколи я не прийму мир таким, яким хочуть бачити деякі іноземні політики. Луганська, Донецька, Харківська, Сумська, Херсонська, Одеська, Миколаївська область, інші області України разом з Кримом, для мене, як одне тіло, невід'ємні одне від одного, і крапка! Скільки ще триватиме ця війна, ми не знаємо, але Бог свідок, Він все бачить, знає, на чиєму боці правда, і рано чи пізно ми обов'язково Переможемо, повернемо всі наші території, а також повернемо усіх, хто зараз в полоні та сидять в російський в'язниці.

Вичитала сьогодні в фіцбуці:
- Що нового в нас траМпилось за ніч?

На щось добре хіба ж хтось сподівався?
То його й не трапилося…

Тому стабілізуємо свій стан самотужки.

Ось Ірина Олександрова мені яку красу навела!

В дальних загашниках свою світлину знайшла.
Зразку травня 2014 року.
Помідори саджу.
На Донбасі.
Більш 500 кущів тоді з дітлахами в землю запхали.
Й перців з капустами більш ніж по 200…

А в останній день того травню поїхали.
Тимчасово.
Ми так думали.
Зʼясувалося, що назавжди.

Й не пропали.
Й здюжили.

Й будь там що, весні бути.
Й я знов садитиму ті помідори з перцями!

Й впевнена, що нікуди їхати мені не доведеться!

🇺🇦🇬🇧Лондонський клуб вмикає турборежим, а укранський гравець команди Олександр Зінченко — в епіцентрі подій🤩

Українець провів повний матч за «Арсенал» і відзначився результативною передачею, допомігши «канонірам» рознести «Іпсвіч» у гостьовому поєдинку — впевнена перемога 4:0🔥
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#навКоло_книг

Що це?🤔 Що це за книга?🔥 Я давно так не напружувала свій мозок, щоб добратися до суті.(І не впевнена, що доберуся)🙄

Поки так я реагувала лише на одну книгу – "Я бачу, вас цікавить пітьма".

Книжка ще недочитана, "дивиться" на мене і просить дочитати. Давненько такого не було🤔

Не знаю, яким виявиться фінал. Маю деякі здогадки, але чомусь думаю, що вони виявляться неправильними. Подивимось😉

Оце "Терапія", оце Себастіан Фітцек...

Оглядаючи назад я бачу таку картину і це лише моя думка:
Україна в 1991 році здобула Незалежність. Кравчук і Кучма не готові були йти на радикальні зміни в країні, вони чудово знали, що таке росія, знали, що росії не сподобається, коли Україна буде жити своїм життям. І тут до влади приходить Ющенко, молодий, розумний і який дуже добре знає справжню історію України. Путіну це не сподобалося, з його вуст вперше прозвучали такі слова, що до влади прийшли націоналісти, бандеровці, фашисти і хунта. Він почав думати, що ж тим робити, як це зупинити. І ось що він подумав, зачекаю п'ять років, можливо тоді прийде до влади Янукович і тоді все стане на місці.

І він дочекався, президентом став Янукович. Але ні, людям не сподобалося, що Україна повернулася до росії, і путін уперше зрозумів, що таке Україна і український народ. Він зрозумів, що пора діяти, і почав з Євромайдану, потім анексія Криму, і тут така поразка і від кого, від українського народу?! Він вже все це не міг терпіти. І тут президентом знову стає проукраїнський Порошенко. Боже, це вже занадто! Ось тоді він вирішив, поки не пізно розпочати війну проти України. В путіна на той момент вс ще були гарні стосунки з світовими лідерами, він не хотів псувати з ними відношення, от і вирішив дочекатися нових виборів в Україні, надіючись, що новий український президента буде більш підступливий, буде маріонеткою в його руках.

Я вважаю, що повномасштабна війна у будь-якому випадку сталася, хто б не був при владі в Україні, бо коли в 2019 році були вибори, путін очікував від Зеленського що він піде назустріч росії. А коли він побачив, що Зеленський не погоджується на його умовах, він зрозумів що все , йому нема чого втрачати йому стало байдуже до того що подумають світові лідери, США, весь світ. Все, гра закінчилася, пора діяти. І от він і почав нас тероризувати. Але путін не очікував, що Україна почне захищатися, і навіть інші країни світу будуть допомагати Україні. Путін просто чекав, коли до влади прийде іншій президент, який буде виконувати його забаганки. А коли коли побачив, що Зеленський сказав йому "НІ", він і вирішив напасти на Україну. При Порошенко, це сталося б набагато раніше, ніж 24 лютого 2022 року... Єдина помилка Зеленського у тому, що він до кінця не вірив, що росія нападе на Україну. Чим це закінчилося, ми всі знаємо... Я думаю, що якби президентом вдруге став Порошенко замість Зеленського, то війна розпочалася б набагато раніше. Але в той ж час, я точно впевнена, що при Порошенко Маріуполь не був втрачений і зараз був б під Україною...

Впевнена перемога 😁