ТГ "Бердянское сопротивление".
Друзі, все нормально, ми нікуди не зникли) Насправді просто дуже багато роботи, але ми продовжуємо дуже уважно спостерігати за ситуацією в нашому улюбленому Бердянську) В принципі, від місяця до місяця ми фіксуємо тільки погіршення та тенденцію до перетворення міста на типовий Усть-Залупинськ, де люди радіють. Ну не здатні рукожопі вузькі до творення, вони вміють тільки руйнувати та псувати.
Щодо перемир'я у нас думка скептична. Ми без війни процвітатимемо і відбудовуватимемося, а підорги без війни втратять залишки своєї варварської цивілізації, путіни і йому подібні втратить владу, економіка остаточно зазнає фіаско і відкот від війни просто розчавить цю недокраїну. Тому малоймовірно, що русинка добровільно піде на закінчення війни. Інша річ, що наближається той момент, коли у них не буде вибору і їм доведеться стати раком і вийти з наших територій. Денюшка закінчується навіть для армії, про що свідчать численні джерела інформації. Наприклад, якщо раніше петушинним витязям давали кілька мільйонів фублів за поранення, то зараз дають 200 тисяч і те за серйозне. За звичайне дають у бубон, бинт, зеленку та відправляють назад на фронт. Виплата за підписання контрактів зменшується у 2(!) рази вже з травня і це не перше урізання фінансів. Самі зарплати вояк виплачуються частинами та із затримкою у кілька місяців, таким способом економлять денюшку, адже середня тривалість життя вузького штурмовика 20 днів, навіщо йому зарплата в повному обсязі?) Доплати за «перебування в особливих умовах» обіцяють уже 2 рік, але так і не платять. Загалом тепер охочих підписувати контракт за 2-3 тисячі доларів вже не так і багато.
Не губіть віри, земляки! Жодні трампи та путіни не зламають Український дух!

Щодо можливості одночасного отримання грошового забезпечення зниклого безвісти та пенсії по втраті годувальника

На гарячу лінію надходять звернення стосовно того, чи може член сім’ї зниклого безвісти одночасно отримувати грошове забезпечення та пенсію по втраті
годувальника на непрацездатних членів сім’ї (діти, батьки-пенсіонери тощо).
Питання виникає після відвідання родичами зниклих безвісти управління Пенсійного фонду або ТЦК та СП, де їм кажуть про необхідність вибору – отримувати ГЗ зниклого безвісти та його додаткову винагороду, або отримувати пенсію по втраті годувальника на непрацездатних членів сім’ї.

Заявляємо, що члени сім’ї зниклого безвісти військовослужбовця МОЖУТЬ ОДНОЧАСНО отримувати ці виплати, враховуючи наступне.

Право на отримання ГЗ та додаткової винагороди передбачено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців
та членів їх сімей".
Припинення нарахованої виплати можливе, якщо: - військовослужбовця звільнено з полону;
- особа не відноситься до переліку отримувачів або перестала бути отримувачем виплат;
- з’ясовано обставини щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення
військової частини або дезертирування;
- набрало законної сили рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення померлим;
- військовослужбовця виключено із списків особового складу військової частини за інших підстав.

Жоден Закон не містить підстави для припинення виплати ГЗ як оформлення пенсії по втраті
годувальника на непрацездатних членів сім'ї.

Крім того, право на отримання пенсії по втраті годувальника у зв'язку зі зникненням безвісти
військовослужбовця, передбачено Законами України "Про пенсійнезабезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування".
Припиненнявиплати пенсії можливе лише у випадках, прямо передбачених пенсійним законодавством і такої підстави як отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди зниклого військовослужбовця, законодавство не містить.

За таких обставин вказані виплати, у разі наявності підстав для їх отримання, можуть отримуватись одночасно та незалежно одна від одної. Якщо ж вам хтось стверджує зворотне - попросіть назвати Закон, який обмежує право на таке отримання.

Нагадуємо, що з питань, пов'язаних з виплатами грошового забезпечення та пенсії по втраті годувальника виможете звернутись
в робочий час
за телефонами гарячої лінії Адвокатського об'єднання "Ангелін таПартнери":
☎ 066 053 11 39
☎ 068 053 11 39
або до органів
безоплатної правничої допомоги за телефоном:
☎ 0 800 213 103

#психологія
Турбота без контролю: Як бути уважним, не порушуючи чужих меж?
Турбота — це прояв любові, але іноді вона перетворюється на тиск і контроль, навіть із добрих намірів. Ми хочемо допомогти, “як краще”, але інша людина може відчути це як втручання. Як залишатись уважним, не переходячи меж?

📎 Питайте, а не ставте перед фактом: Замість “Я маю тобі допомогти” — “Тобі зручно, якщо я допоможу?”. Турбота починається з поваги до вибору іншого.

📎 Давайте простір для відповіді “ні”: Якщо ваша пропозиція звучить як обов’язок, це вже контроль. Пропонуйте допомогу, не змушуйте її приймати.

📎 Не вирішуйте за людину, навіть якщо “знаєте краще”: Навіть добра порада — це втручання, якщо її не просили. Замість “тобі треба ось так” — “хочеш, поділюсь, як я з цим справлявся?”

📎 Слухайте більше, ніж реагуєте: Іноді турбота — це не дія, а уважна присутність. Запитання “як я можу бути корисним?” вже є проявом уваги без тиску.

📎 Повага є важливішою за контроль: Справжня турбота — це не про контроль над процесом, а про підтримку в ньому.

Турбота — це не “зробити за”, а бути поруч і бачити людину в її автономності. Тепло без тиску, саме це відчувається як любов.

Україна створила диво
Україна вкотре творить диво, переписує старі правила і стає ще міцнішою як держава на світовій арені
Те, що підписала Україна зі США, — не просто угода. Це унікальна угода. Наголошую: унікальна
Жодна країна, яка перебуває у стані війни та залежить від зовнішньої допомоги, не вела переговори з Вашингтоном на рівних — і тим більше не диктувала своїх умов, які врешті-решт прийняли. Україна це зробила. І зробила грамотно
Трамп розраховував на просту угоду. Він хотів швидку перемогу для себе особисто — з великими цифрами, які існували лише в голові. Він був упевнений, що країна, залежно, просто підпише все, що їй покладуть на стіл. Що вона не матиме ні голосу, ні права вибору. Що Україна продасть себе на будь-яких умовах
Він бачив Україну не як партнера, а як загнаного в кут кролика, який готовий віддати все, аби вижити.
Завдання було гранично цинічним: вписати країну в схему вічних зобов'язань, перетворити на боржника, отримати ресурси та вплив під виглядом допомоги
Коли Україна відмовилася, Трамп розлютився. Він почав тиснути — заморожував допомогу, принижував публічно, шантажував, маніпулював.
Але Україна не злякалася та не піддалася. Зеленський та його команда одразу обрали позицію: жодного економічного рабства. Лише партнерство. Тільки чесно. Тільки на справедливих умовах
І тут починається головне. Тому що саме з цього моменту все пішло не за американським планом, а українською.
Тижнями Україна зазнавала нападів Трампа. Терпіла внутрішню турбулентність, зовнішні загрози та постійний медійний, політичний тиск. І весь цей час переговорна команда – тихо, методично, не збиваючись із курсу – покращувала угоду. Абзац за абзацом. Рядок за рядком
У результаті все змінилося
Україна одержала справедливу угоду, в якій не бере на себе боргових зобов'язань. Ні за минуле, ні за майбутнє. Угода, в якій вона не залежить, а рівноправна. Чи не здає ресурси, а керує ними сама. Не просить - а запрошує до партнерства
Цей фонд називають партнерським. Але спочатку він не був таким. Його таким зробили. Люди з великими яйцями. І не меншим розумом
Україна виходить із ролі жертви. Вона виходить із позиції «нам повинні». Тепер вона стає державою, з якою рахуються. Тому що змогла вистояти там, де здалися майже всі. Тому що не боїться найсильніших
Спочатку вона це довела на полі бою, вистоявши проти супротивника, який був у рази сильніший — путінської Росії. А тепер — за столом переговорів, де перед нею була не просто наймогутніша держава, а й, можливо, найжорсткіший і найцинічніший переговорник — Дональд Трамп
Браво. Просто, браво! 👏

The Longest Ride / «Найдовша подорож» (2015)
Жанр: драма, мелодрама

Іноді доля зводить двох людей із зовсім різних світів. Він — ковбой і чемпіон родео, вона — мистецтвознавець, яка мріє про кар’єру в Нью-Йорку. Здавалося б, що спільного між Люком і Софією? Але життя, випадковість і одна особлива історія кохання все змінюють...
Порятунок літнього чоловіка Айри стає для них початком шляху, на якому вони відкриють справжню цінність кохання та важливість вибору між мріями і серцем.

Я дивився цей фільм і, блін... фінал — просто словами не описати!
Це той випадок, коли наприкінці тебе переповнюють емоції настільки, що ні одне слово не передасть того, що відчуваєш.
Фільм вартий уваги кожного. Я щиро хочу, щоб кожен його переглянув.
Чудовий фільм, і як я вже писав... кінцівка — просто без слів.

Моя оцінка: 9/10

#фільми #драма #мелодрама #кохання #filmseriesua #щоподивитись

Минуло вже п’ять років відтоді, як світ побачила ранобе «Три дні щастя»!

Суґару Міакі, автор ранобе, зазначив, що ідея виникла з його власних роздумів про цінність життя й бажання продати власний час⏳

«Три дні щастя» — історія про переосмислення життя, наслідки вибору й коротке, але щире щастя 🩵

#поезія
секунди не мають виміру –
це тільки удари серця
у думки немає вибору –
це тільки проекція смерті
у слова немає запаху
а є тільки колір і смак
ти можеш мені сказати
чому це насправді так?
ти можеш мені повірити –
на дотик а не на слово?
ти знаєш якою мірою
й до чого ми вже готові?
зумієш прийти і вижити?
захочеш знайти і взяти?
я духів усіх своїх вижену
з прокуреної кімнати
я викрою викраду виборю
для тебе добу безкраю
секунди не мають вибору
секунди – вони минають

Юрій Іздрик

#тварини
Чудернацькі фламінго: рожеві дива на тонких ніжках 🙂
Фламінго – це, мабуть, найексцентричніші птахи у світі природи. Уявіть собі: довгі, як у жирафи, ноги, шия, що гнеться, наче гумовий шланг, і пір’я, пофарбоване в такий яскраво-рожевий колір, що навіть Барбі позаздрила б. Ці птахи виглядають так, ніби щойно втекли з вечірки 80-х, де хтось переборщив із коктейлями на основі креветок.

А знаєте, чому вони рожеві? Бо обожнюють креветки та водорості, багаті на каротиноїди – такі собі природні барвники. Без цієї дієти фламінго були б просто сірими курками на ходулях. Тож, можна сказати, що їхній стиль – це результат гастрономічного вибору. Хто б міг подумати, що птахи так серйозно ставляться до фуд-блогінгу?

Ще одна їхня фішка – стояти на одній нозі. Науковці досі сперечаються, чому вони це роблять: чи то для збереження тепла, чи то просто щоб похизуватися перед іншими. Мовляв, "дивись, я можу балансувати краще, ніж ти, навіть після трьох креветкових коктейлів!" А може, це просто їхній спосіб сказати: "Так, я фламінго, і мені байдуже, що ти думаєш про мої життєві рішення".

Живуть вони переважно в теплих краях – Африка, Південна Америка, Кариби – і люблять тусуватися великими зграями. Уявіть собі вечірку на болоті: сотні рожевих красенів, які галасливо базікають і хлюпаються у воді. Сусіди, мабуть, не в захваті, але фламінго це не хвилює – у них є стиль, харизма і, звісно ж, креветки.

Отож, наступного разу, коли побачите фламінго (хоча б на картинці), згадайте: це не просто птах. Це ікона моди, майстер балансу і, можливо, найвеселіший гість на будь-якій вечірці. 🙂

Якщо людина не на фронті і не допомагає у тилу - вона не має права називатися громадянином України, - Буданов
В інтерв'ю YouTube-каналу "Анна Максимчук" голова ГУР Кирило Буданов заявив, що кожен українець зобов'язаний робити свій внесок у перемогу - на фронті чи в тилу.
"Якщо людина каже "а я тут до чого?", - він не громадянин. Жорстко. Але по суті", - наголосив він.
Буданов також зазначив, що час для вибору у всіх був: "Якщо за 11 років хтось не прокинувся - це не його".
За його словами, держава і суспільство повинні чітко розмежовувати тих, хто готовий боротися за країну, і тих, хто відверто уникає цього.

😬 Коротке пояснення про наступ
Те, що ще кілька тижнів тому звучало як попередження, сьогодні стало реальністю. Росія розпочала наземну фазу операції на північному сході. Ситуація швидко розвивається — і вже зараз важливо зрозуміти: чого вони хочуть, і чи зможуть це взяти?
👧Що хоче ворог?
Мета — створити буферну зону шириною до 20 км вздовж кордону з Харківською, Сумською та Чернігівською областями. Це не окупація, а випалена земля без життя. Росія хоче вибити ЗСУ з прикордоння, «захистити» Бєлгородщину й дати спокій своїм містам. (Прикріплю приблизну розмітку буферної зони на прикладі міста Суми)
Але справжня ціль — розтягнути наш фронт, змусити кидати резерви, розхитати оборону й посіяти паніку. Це новий фронт у війні на виснаження.
👧Чи вийде в них це зробити?
Питання відкрите. Росіяни мають ресурс — і людський, і технічний. Вони не бояться кидати живу силу в м’ясорубку. Але буферна зона — це не просто "зайти на 20 км". Це — втриматися там. А це вже зовсім інша історія.
Україна знала про підготовку, але проблема в тому, що фронт довгий, а резервів — обмежено. Чи готові ми воювати, коли "другий фронт" може розпочатися будь-де? Відповідь проста: так, готові. Бо вибору немає, і наше командування це також розуміє.