Andrij Hudyk
Куди все котиться Тривога, пройшла лише хвилина В будинок прилетів шахед заплакала дитина
Прийшов іще один момент, в дворі згоріла машина
А ви ще тут тепер надіятись на перемир'я
Куди все котиться? Ти зараз за столом із побратимом
А завтра вже його нема в посадці, давишся димом
А тільки послухавши вас, складається картина
Що в цьому винні не загарбники, а влада винна
Звісно, не кожен мусить, і не кожен може
Тримати автомат в руках, стояти насторожі
Але якщо ми всі зневіримося, ніхто не поможе
Донести до фіналу цю важку криваву ношу
Та з кожним нам несемо втрати, всі кругом винуваті Кажуть, в усьому винен зелі влада депутати
Більшість чекає миру, сидячи у теплій хаті А ти сьогодні поховала свого сина мати
Кожен будує свою долю сам Подумай, що розкажеш своїм дітям Коли він прийде і спитає, Тат Що ти робив, коли в нас були війни?
Та що робити, ти вирішуй сам Всім треба помагати своїм сім'ям Та ти не забувай, що робиться там Там, де щодня проходять крізь жахіття
Часом згадаю перші дні війни Коли толпою рвались військомати
Навіть не було толку місця, щоби вільно пройти
Всі хотіли автомати, щоби сім'ї захищати Вже дуже мало залишилося із тих рядів Які прийшли з ентузіазмом зразу на початку
Нам дали право вибору, кожен попав дехтів Багато хто залишився в донецьких посадках
Так після запитання від цивільних
Коли це все закінчиться, коли буде спокійно
Коли вже можна буде спати без тривог постійних
Коли вже наберуть у владу ті півнадійних
Та зрозумів, жити ми такі самі, як і ви
Ми просто вибрали по інчому шляху піти
Як не крутити, хтось нас має усіх захистити
Час як ніколи об'єднатися, все завершити
Кожен будує свою долю сам Подумай, що розкажеш своїм дітям Коли він прийде і спитає, Тат Що ти робив, коли в нас були війни? Та що робити, ти вирішуй сам Всім треба помагати своїм сім'ям Та ти не забувай, що робиться там Там, де щодня проходять крізь жахіття........