З кожним роком все більше людей дізнається, що «#Крути» – це історично важливий подвиг, а не просто «бідних дітей відправили воювати ні за що».

Я впевнена, що серед моїх підписників свідомих людей питома більшість, а тому пропоную цьогоріч не тільки констатувати цей момент, а ще глибше зануритись у історичний контекст подій того часу 1918 року.

До вашої уваги 5️⃣ фактів про Бій під крутами 29 січня 1918 року:

1️⃣ ЧИСЕЛЬНІСТЬ І СКЛАД ВІЙСЬКА
Близько 600 сотень вояків армії УНР з різних військових підрозділів разом з підкріпленням з Києва у обличчі студентів кількох вищих навчальних закладів, дали бій значно чисельнішій (у 7-8 разів) армії більшовиків, що рухалася на нашу столицю. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів, які підтримував саморобний бронепоїзд – 76-міліметрова гармата, встановлена на залізничній платформі. Тому фраза про «300 слабко підготовлених студентів без зброї» є міфом.

2️⃣ ВТРАТИ

Під Крутами загинули, за різними оцінками, 70–100 оборонців на противагу втратам більшовиків у 300 осіб.

3️⃣ ЖИВІ, АЛЕ ЗАБУТІ

Тому були і ті, хто вижили! Після виконання завдання з підриву колії бійці й загальним складом злагоджено відступили. Історики провели розвідку і змогли встановити інформацію про життєвих шлях щонайменше 40 Героїв, які вижили після «Крут». Дехто навіть зробив військову й не тільки кар’єру. Долі декого врешті склалися суперечливо. Багато хто дожив до поважного віку.

Це знову ж таки доводить важливість шанувати пам'ять загиблих Героїв, але і не забувати про тих живих, які боролись і продовжують спротив.

4️⃣ ТРАГІЗМ

На превеликий жаль, одна з чот після бою не зорієнтувалася на місцевості й вийшла на станцію, вже зайняту більшовиками. Червоні розстріляли їх після катувань... І саме ця частина історія закарбувалась у пам'яті народу, як єдина.

5️⃣ ЗНАЧЕННЯ

І тут ми підійшли до найважливішого: Українське військо під Крутами успішно виконало завдання – вони затримали більшовиків на 4 дні, підірвавши колію. Таким чином, делегація УНР підписала договір із країнами Четвертного союзу у Брест-Литовську. Це означало визнання самостійної Української Народної Республіки субʼєктом міжнародних відносин.

Ми часто нарікаємо на те, що московщина фальшує нашу історію, але у випадку цієї історичної події, починаючи з 2014 року, державна історична політика показала приклад, як перетворити жаль і плач на звитягу. Тому поширюймо правдиву інформацію про ті події, шануймо подвиг усіх, хто в ті буремні і страшні дні січня 1918 року, вийшов на захист Незалежної України.

#історія #бій_під_Крутами #shorts
https://youtube.com/shorts/XNqInhacRQs

До цього часу існує багато міфів про бій під Крутами.

300 дітей, яких закинули в зуби Муравйову? Нікому було захищати Київ і т.д.

Почнемо з дітей.Чи старший курс Старшинської школи (250 чоловік), загін Вільного Козацтва (80 чоловік, народ різний та ветерани Першої світової) діти? +сотня добровольців студентів ,саме ці ті студенти про яких весь час мова.
Прийняли бій, співвідношення один до десяти. Втрималися. По команді відступили. За собою розібрали залізничну колію. Цим наступ на Київ затримали на день-другий.
Хлопці, які заблукали (одна чота до 30 чол.)-жертви, безумовно. Їх розстріляли та знущалися.

Так само як міф про те,що нікому було захищати Центральну Раду окрім юнаків студентів і війська геть не було.В цей час на півдні в Одесі вели бої з червоними одеські гайдамаки Сахна-Устимовича,в Києві вели вуличні бої гайдамаки Слобідського Коша,стрільці Коновальця,богданівці,гайдамаки Петріва,вільні козаки Ковенка з червоними що підняли повстання в місті зокрема в районі Арсеналу,на Правобережжі ще залишки 1-го Укр.корпусу українізованого Скоропадським свого часу,вели бої та стримували збільшовичені частини старої армії.

Варто зазначити це був героїчний бій, без скиглення. Бій з невеликим числом загиблих, між іншим, враховуючи співвідношення сил до армії Муравйова. Та бій з тактичною перемогою. Тоді кожен день був на вагу,і це дозволило Україні виграти в Брест-Литовську на міжнародній арені.

П.С.
На першій світлині, Оверко Гончаренко,старшина Армії УНР.Той самий командир крутянців,що очолював військову юнацьку школу ім.Хмельницького. В Другу світову він пішов до лав дивізії "Галичина", пройшов успішно весь бойовий шлях дивізії,в тому числі прорвався з котла під Бродами,та помер у США в 1980 р.
©️ автор Андрій Чорний


На другій світлині, Матвій Данилюк — ветеран Армії УНР, учасник бою під Крутами в складі Київської Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького, у якій навчався юнкером. Як пригадує Галина Чижук, Данилюк завжди був за Україну: «Пам'ятаю, мала років п’ять чи шість, і дід мене покликав застібнути йому ґудзик на сорочці. На руці в нього була жовто-блакитна стрічка, я ще тоді запитала, що то таке, а він сказав: “Так треба”. А бабуся почала плакати: “Ти, петлюрівський недобитку, через тебе нас усіх в Сибір вишлють”».

Саме йому пощастило побачити незалежність України, хоч і не ту, за яку він боровся. Матвій Данилюк прожив 103 роки та помер у 1994 році.

#мистецтво
«Бій під Крутами», 2005
триптих
Олесь Соловей