• Битва Філатова та Лачена продовжується: мер Дніпра розповів, ким заброньований блогер.
    Філатов, як і обіцяв, дізнався, де заброньований Лачен, та сам розповів про це на камеру. Навіть українську вивчив для такого випадку.
    За його словами, Лачен фіктивно прописаний в відомчому гуртожитку під Києвом. Це зроблено для того, щоб він міг стати на спецоблік в Бучанському РТЦК, який йому оформив бронювання як працівника компанії-підрядника з виробництва дронів.
    За останні 1,5 роки (з тих пір, як Лачену виповнилося 25) він встиг попрацювати у трьох таких компаніях. Спочатку в «Українських машинах», що виробляють дрони Sting. Потім у «Мехатроніці», які роблять станції ППО. А тепер - в «Мілвусі», що виготовляє БПЛА SHULIKA.
    І як вишенька – колишній журналіст Ліга.Нет Владислав Дуда опублікував скріншоти листування з автором телеграм-каналу Джокер, де сказано, що «кришує» Лачена співзасновник Монобанку Олег Гороховський.
    Чим далі, тим цікавіше!

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    💪 Битва Філатова та Лачена продовжується: мер Дніпра розповів, ким заброньований блогер. Філатов, як і обіцяв, дізнався, де заброньований Лачен, та сам розповів про це на камеру. Навіть українську вивчив для такого випадку. За його словами, Лачен фіктивно прописаний в відомчому гуртожитку під Києвом. Це зроблено для того, щоб він міг стати на спецоблік в Бучанському РТЦК, який йому оформив бронювання як працівника компанії-підрядника з виробництва дронів. За останні 1,5 роки (з тих пір, як Лачену виповнилося 25) він встиг попрацювати у трьох таких компаніях. Спочатку в «Українських машинах», що виробляють дрони Sting. Потім у «Мехатроніці», які роблять станції ППО. А тепер - в «Мілвусі», що виготовляє БПЛА SHULIKA. 🍒 І як вишенька – колишній журналіст Ліга.Нет Владислав Дуда опублікував скріншоти листування з автором телеграм-каналу Джокер, де сказано, що «кришує» Лачена співзасновник Монобанку Олег Гороховський. Чим далі, тим цікавіше! 🍿🍿🍿 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    87views
  • Актор Шон Пенн приїхав до України!

    У соцмережах публікують відео його прибуття до Києва

    Шон Пенн не з’явився на цьогорічній церемонії Оскар, яка відбулася у США 15 березня. Західні медіа припускали, що причиною його відсутності могла стати ймовірна поїздка актора саме до України.

    При цьому голлівудський актор переміг у номінації "Найкраща чоловіча роль другого плану" у військовій драмі "Битва за битвою". Золоту статуетку отримав як Пенн, так і сам фільм, а також режисер стрічки Пол Томас Андерсон.

    Варто зазначити, що Шон Пен активно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення. 2022 року актор передав одну зі своїх золотих статуеток президентові України як знак віри у перемогу.
    Актор Шон Пенн приїхав до України! У соцмережах публікують відео його прибуття до Києва Шон Пенн не з’явився на цьогорічній церемонії Оскар, яка відбулася у США 15 березня. Західні медіа припускали, що причиною його відсутності могла стати ймовірна поїздка актора саме до України. При цьому голлівудський актор переміг у номінації "Найкраща чоловіча роль другого плану" у військовій драмі "Битва за битвою". Золоту статуетку отримав як Пенн, так і сам фільм, а також режисер стрічки Пол Томас Андерсон. Варто зазначити, що Шон Пен активно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення. 2022 року актор передав одну зі своїх золотих статуеток президентові України як знак віри у перемогу.
    154views 15Plays
  • Вночі пройшла церемонія вручення «Оскара»: Головний переможець – стрічка «Одна битва за іншою» (6 нагород).

    «Грішники» виграли 4 номінації, а «Франкенштейн» — 3.
    найкращий фільм — «Одна битва за іншою»;
    найкращий актор — Майкл Б. Джордан («Грішники»);
    найкращий актор другого плану — Шон Пенн («Одна битва за іншою»);
    найкраща акторка — Джессі Баклі («Гамнет»)
    найкраща акторка другого плану — Емі Медіґан («Зброя»);
    найкраща режисерська робота — Пол Томас Андерсон за «Одна битва за іншою»;
    найкращий оригінальний сценарій — «Грішники»;
    найкращий адаптований сценарій — «Одна битва за іншою»;
    найкраща операторська робота — Отем Дюраль Аркапау за «Грішники». Це перша в історії жінка, яка отримала нагороду в цій номінації;
    найкращі візуальні ефекти — «Аватар: Вогонь і попіл»;
    найкраща оригінальна пісня — «Golden» (Кейпоп-мисливиці на демонів);
    найкращий міжнародний повнометражний фільм — «Сентиментальна цінність»;
    найкращий короткометражний документальний фільм — «Усі порожні кімнати»;
    анімаційний короткометражний фільм — «Дівчина, яка плакала перлами»;
    найкращий ігровий фільм — «Співаки» та «Двоє людей, що обмінюються слиною».
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🎬 Вночі пройшла церемонія вручення «Оскара»: Головний переможець – стрічка «Одна битва за іншою» (6 нагород). «Грішники» виграли 4 номінації, а «Франкенштейн» — 3. ▪️найкращий фільм — «Одна битва за іншою»; ▪️найкращий актор — Майкл Б. Джордан («Грішники»); ▪️найкращий актор другого плану — Шон Пенн («Одна битва за іншою»); ▪️найкраща акторка — Джессі Баклі («Гамнет») ▪️найкраща акторка другого плану — Емі Медіґан («Зброя»); ▪️найкраща режисерська робота — Пол Томас Андерсон за «Одна битва за іншою»; ▪️найкращий оригінальний сценарій — «Грішники»; ▪️найкращий адаптований сценарій — «Одна битва за іншою»; ▪️найкраща операторська робота — Отем Дюраль Аркапау за «Грішники». Це перша в історії жінка, яка отримала нагороду в цій номінації; ▪️найкращі візуальні ефекти — «Аватар: Вогонь і попіл»; ▪️найкраща оригінальна пісня — «Golden» (Кейпоп-мисливиці на демонів); ▪️найкращий міжнародний повнометражний фільм — «Сентиментальна цінність»; ▪️найкращий короткометражний документальний фільм — «Усі порожні кімнати»; ▪️анімаційний короткометражний фільм — «Дівчина, яка плакала перлами»; ▪️найкращий ігровий фільм — «Співаки» та «Двоє людей, що обмінюються слиною». #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    161views
  • #історія #речі
    Шолом: Історія сталевого захисту.
    Історія шолома — це історія захисту найціннішого. Протягом тисячоліть він еволюціонував від примітивної шапки до високотехнологічного композитного виробу. Його форма та матеріали змінювалися разом із розвитком зброї, відображаючи постійне протистояння між засобами нападу та захисту.

    Від шкіри до бронзи

    Перші шоломи з’явилися ще в глибоку давнину. Наприклад, у Стародавньому Шумері воїни носили шоломи зі шкіри, посилені мідними пластинами. У Стародавньому Єгипті використовували стьобані шапки з лляної тканини, які також посилювали шкіряними смугами. Справжня революція відбулася з появою бронзи. Давньогрецькі гопліти носили знамениті коринфські шоломи, викувані з цільного шматка бронзи, які закривали все обличчя, залишаючи лише прорізи для очей. Хоча вони забезпечували чудовий захист, вони були важкими та обмежували огляд.

    Римський прагматизм та середньовічний хаос

    Римські легіонери перейшли до більш практичних залізних шоломів — "ґалеа" (galea). Вони мали нащічники, шийний щиток та козирок, що забезпечувало кращий огляд та рухливість. У Середньовіччі форма шоломів стала надзвичайно різноманітною. Від простих норманських шоломів з наносником до складних закритих топфхельмів ("каструль") та бацинетів з рухомими забралами. Кожен тип шоломів розроблявся під специфічну зброю та тактику бою, чи то лицарський турнір, чи то масова битва.

    Вогнепальна зброя та занепад шолома

    Поява вогнепальної зброї в Європі кардинально змінила ситуацію. Перші мушкети та аркебузи пробивали навіть найтовстішу броню. Шоломи почали заважати стрільцям, обмежуючи огляд та заважаючи прицілюванню. До XVII століття більшість європейських армій відмовилися від масового використання важких шоломів. Вони залишилися лише як елемент парадної форми або захист для деяких спеціалізованих підрозділів, наприклад, саперів.

    Тріумф каски Адріана

    Справжнє повернення шолома (тепер уже каски) відбулося під час Першої світової війни. Окопна війна з масованими артилерійськими обстрілами та снайперським вогнем призвела до величезної кількості поранень голови. У 1915 році французький інтендант Луї Адріан розробив першу масову сталеву каску, відому як "каска Адріана". Вона була легкою, дешевою у виробництві та мала характерний гребінь. Ця каска врятувала сотні тисяч життів, і за її прикладом інші армії швидко розробили свої варіанти (німецький штальхельм, британський "тарілка" Броді).

    Сьогодні шоломи виготовляють із сучасних композитних матеріалів, таких як кевлар, що робить їх набагато легшими та міцнішими за сталеві аналоги. Вони захищають не лише військових, а й поліцейських, будівельників, спортсменів та мотоциклістів. Історія шолома продовжується, і його головна функція залишається незмінною: берегти голову від небезпеки.
    #історія #речі ⚔️ Шолом: Історія сталевого захисту. Історія шолома — це історія захисту найціннішого. Протягом тисячоліть він еволюціонував від примітивної шапки до високотехнологічного композитного виробу. Його форма та матеріали змінювалися разом із розвитком зброї, відображаючи постійне протистояння між засобами нападу та захисту. 🛡️🧱 🏗️ Від шкіри до бронзи Перші шоломи з’явилися ще в глибоку давнину. Наприклад, у Стародавньому Шумері воїни носили шоломи зі шкіри, посилені мідними пластинами. У Стародавньому Єгипті використовували стьобані шапки з лляної тканини, які також посилювали шкіряними смугами. Справжня революція відбулася з появою бронзи. Давньогрецькі гопліти носили знамениті коринфські шоломи, викувані з цільного шматка бронзи, які закривали все обличчя, залишаючи лише прорізи для очей. Хоча вони забезпечували чудовий захист, вони були важкими та обмежували огляд. 🏗️🛡️ 🏛️ Римський прагматизм та середньовічний хаос Римські легіонери перейшли до більш практичних залізних шоломів — "ґалеа" (galea). Вони мали нащічники, шийний щиток та козирок, що забезпечувало кращий огляд та рухливість. У Середньовіччі форма шоломів стала надзвичайно різноманітною. Від простих норманських шоломів з наносником до складних закритих топфхельмів ("каструль") та бацинетів з рухомими забралами. Кожен тип шоломів розроблявся під специфічну зброю та тактику бою, чи то лицарський турнір, чи то масова битва. 🏛️⚔️ 🔥 Вогнепальна зброя та занепад шолома Поява вогнепальної зброї в Європі кардинально змінила ситуацію. Перші мушкети та аркебузи пробивали навіть найтовстішу броню. Шоломи почали заважати стрільцям, обмежуючи огляд та заважаючи прицілюванню. До XVII століття більшість європейських армій відмовилися від масового використання важких шоломів. Вони залишилися лише як елемент парадної форми або захист для деяких спеціалізованих підрозділів, наприклад, саперів. 🔥🚫 🚀 Тріумф каски Адріана Справжнє повернення шолома (тепер уже каски) відбулося під час Першої світової війни. Окопна війна з масованими артилерійськими обстрілами та снайперським вогнем призвела до величезної кількості поранень голови. У 1915 році французький інтендант Луї Адріан розробив першу масову сталеву каску, відому як "каска Адріана". Вона була легкою, дешевою у виробництві та мала характерний гребінь. Ця каска врятувала сотні тисяч життів, і за її прикладом інші армії швидко розробили свої варіанти (німецький штальхельм, британський "тарілка" Броді). 🚀🛡️ Сьогодні шоломи виготовляють із сучасних композитних матеріалів, таких як кевлар, що робить їх набагато легшими та міцнішими за сталеві аналоги. Вони захищають не лише військових, а й поліцейських, будівельників, спортсменів та мотоциклістів. Історія шолома продовжується, і його головна функція залишається незмінною: берегти голову від небезпеки. 🛡️🏍️
    2
    265views
  • Як знайшли масові поховання бійців Карпатської України

    Частину добровольців-галичан угорці передали полякам, і ті розстріляли їх на Верецькому перевалі. Точні місця братських могил не були встановлені, але тепер археологи виявили захоронення. Серед знайдених між кістками речей - офіцерський ремінь, монети 1930-их років і швейцарський годинник.

    72 роки тому на землях Закарпаття з ініціативи Августина Волошина було проголошено українську незалежну державу, яка стала символом національних прагнень української громадськості краю.

    Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ", початки якої сягають листопада 1938 року.

    Саме тоді за активної участі Організації Українських Націоналістів на Закарпатті було створене напіввійськове формування під назвою "Організація народної самооборони Карпатська Січ".

    Його основним завданням був захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Велику роль в утворенні Карпатської Січі відіграли вихідці з Галичини, які за завданням ОУН були направленні в Карпатську Україну для підтримки національного руху.

    Трагічні дні для Карпатської України настали в середині березня 1939 р., коли Угорщина продовжила окупацію Закарпаття.
    Після відступу Чехословацького війська основним супротивником регулярній і добре озброєній гортистській армії стали малочисленні загони Карпатської Січі.

    На жаль, бойовий вишкіл січовиків був дуже низьким. Як згадує у своїх спогадах учасник подій В. Бірчак, коли він запитав знайомого старшину "Яка наша сила?", той відповів "Діти! Я роздав їм кріси, вони похапали і біжать, але амуніції не беруть. Перший раз у житті мають кріси у руках. Коли я їм роздав гранати, на цілу сотню тільки один умів обходитися з ними й їх кидати..."

    Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі - рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців.

    На центральному напрямі бої відбулися в Чинадієві, на околиці міст Сваляви та Іршави. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими; в полон було взято біля 300 чоловік.
    В боях по лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан.
    18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір.

    Як свідчать дослідження, частину захоплених в полон січовиків - вихідців з Галичини, угорці передали полякам.
    17 березня 1939 року полонених 7-8 колонами по 70-80 осіб жандарми і гонведи привели на Верецький перевал. На новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали карпатських січовиків польській прикордонній службі.

    Польські прикордонники спочатку розмістили полонених у казармах. Наступного ранку, знову поділивши їх на колони, галичан відконвоювали вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри і розстріляли над закарпатськими селами Нова Розтока і Верб'яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами. Зокрема, свідком цих подій був тодішній директор Верб'язької школи Іван Гетроці.

    Чутка про розстріл полонених січовиків-галичан змусила сільського священика Дмитра Ревицького звернутися до органів влади у Нижніх Воротах за дозволом поховати тіла розстріляних. Як доказ - священик приніс гільзи польських патронів.

    Було створено відповідну комісію, до складу якої, крім угорських і польських офіцерів, увійшли священик Д. Ревицький, а також старости сіл Верб'яж і Нова Розтока. Убитих січовиків поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. На братській могилі поставили дерев'яний хрест.

    Інші групи січовиків було розстріляно праворуч від перевалу з боку Глухівського верху та поблизу глибокої долини. Староста села Нова Розтока Юрій Голянич організував людей для поховання стрільців.

    Згідно зі свідченнями Івана Джугля, який проживав неподалік місця розстрілу, січовики були одягнуті у військовий та цивільний одяг. За його словамиє, тут було убито 230 вояків Карпатської Січі.

    Таким чином загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб...

    Більше можна прочитати ТУТ:
    https://www.istpravda.com.ua/research/4d8fed09bf79b/
    Як знайшли масові поховання бійців Карпатської України Частину добровольців-галичан угорці передали полякам, і ті розстріляли їх на Верецькому перевалі. Точні місця братських могил не були встановлені, але тепер археологи виявили захоронення. Серед знайдених між кістками речей - офіцерський ремінь, монети 1930-их років і швейцарський годинник. 72 роки тому на землях Закарпаття з ініціативи Августина Волошина було проголошено українську незалежну державу, яка стала символом національних прагнень української громадськості краю. Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ", початки якої сягають листопада 1938 року. Саме тоді за активної участі Організації Українських Націоналістів на Закарпатті було створене напіввійськове формування під назвою "Організація народної самооборони Карпатська Січ". Його основним завданням був захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Велику роль в утворенні Карпатської Січі відіграли вихідці з Галичини, які за завданням ОУН були направленні в Карпатську Україну для підтримки національного руху. Трагічні дні для Карпатської України настали в середині березня 1939 р., коли Угорщина продовжила окупацію Закарпаття. Після відступу Чехословацького війська основним супротивником регулярній і добре озброєній гортистській армії стали малочисленні загони Карпатської Січі. На жаль, бойовий вишкіл січовиків був дуже низьким. Як згадує у своїх спогадах учасник подій В. Бірчак, коли він запитав знайомого старшину "Яка наша сила?", той відповів "Діти! Я роздав їм кріси, вони похапали і біжать, але амуніції не беруть. Перший раз у житті мають кріси у руках. Коли я їм роздав гранати, на цілу сотню тільки один умів обходитися з ними й їх кидати..." Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі - рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців. На центральному напрямі бої відбулися в Чинадієві, на околиці міст Сваляви та Іршави. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими; в полон було взято біля 300 чоловік. В боях по лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан. 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір. Як свідчать дослідження, частину захоплених в полон січовиків - вихідців з Галичини, угорці передали полякам. 17 березня 1939 року полонених 7-8 колонами по 70-80 осіб жандарми і гонведи привели на Верецький перевал. На новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали карпатських січовиків польській прикордонній службі. Польські прикордонники спочатку розмістили полонених у казармах. Наступного ранку, знову поділивши їх на колони, галичан відконвоювали вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри і розстріляли над закарпатськими селами Нова Розтока і Верб'яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами. Зокрема, свідком цих подій був тодішній директор Верб'язької школи Іван Гетроці. Чутка про розстріл полонених січовиків-галичан змусила сільського священика Дмитра Ревицького звернутися до органів влади у Нижніх Воротах за дозволом поховати тіла розстріляних. Як доказ - священик приніс гільзи польських патронів. Було створено відповідну комісію, до складу якої, крім угорських і польських офіцерів, увійшли священик Д. Ревицький, а також старости сіл Верб'яж і Нова Розтока. Убитих січовиків поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. На братській могилі поставили дерев'яний хрест. Інші групи січовиків було розстріляно праворуч від перевалу з боку Глухівського верху та поблизу глибокої долини. Староста села Нова Розтока Юрій Голянич організував людей для поховання стрільців. Згідно зі свідченнями Івана Джугля, який проживав неподалік місця розстрілу, січовики були одягнуті у військовий та цивільний одяг. За його словамиє, тут було убито 230 вояків Карпатської Січі. Таким чином загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб... Більше можна прочитати ТУТ: https://www.istpravda.com.ua/research/4d8fed09bf79b/
    240views
  • #історія #музика
    Битва за децибели: Як електрика вбила тишу та народила сучасний звук.
    До середини 1930-х років гітаристи перебували у принизливому становищі. У великих джазових оркестрах (біг-бендах) гітара була лише частиною ритм-секції — тихим інструментом, який «чесав» акорди десь позаду трубачів та саксофоністів. Як би сильно музикант не бив по струнах, мідні духові перекривали його звук без жодних зусиль. Це була технологічна стеля, яку можна було пробити лише за допомогою фізики та магнітів.

    Перший серйозний крок до «гучної революції» зробила компанія Rickenbacker у 1931 році, випустивши модель A-22, відому як «Frying Pan» (Сковорода). Це була перша життєздатна електрогітара з магнітним звукознімачем, що перетворював вібрацію струн на електричний сигнал. Проте вона була призначена для гри на колінах (гавайська гітара), і справжня битва за сольні партії почалася лише у 1936 році, коли компанія Gibson представила модель ES-150.

    Саме цей інструмент потрапив до рук Чарлі Крістіана — молодого генія, який першим довів, що гітара може звучати так само голосно і тягучо, як саксофон. Він вивів гітару на передній план, змінивши архітектуру джазу назавжди. Технологія підсилення не просто додала гучності, вона змінила саму природу звуку: з’явився сустейн (тривалість звучання ноти), який раніше був недоступний акустичним інструментам.

    У той час як у москві 1930-х років офіційно пропагували балалайки та гармоніки, намагаючись законсервувати народний примітивізм, Захід занурювався в епоху високої напруги. Винахід електрогітари став смертним вироком для цілих жанрів камерної музики та поштовхом до появи рок-н-ролу. Музиканти раптом зрозуміли: тепер вони можуть домінувати над залом, маючи лише один кабель і підсилювач.
    Проте була одна проблема — зворотний зв’язок (фідбек). Акустичний корпус на великій гучності починав вібрувати разом із динаміком, створюючи нестерпний гул. Це змусило інженерів, таких як Лес Пол та Лео Фендер, у 1940-х роках прийти до радикального рішення: викинути порожній корпус і зробити гітару з цільного шматка дерева. Так народилася легендарна Fender Broadcaster (пізніше Telecaster), яка остаточно закріпила перемогу електрики над деревиною.

    Ера акустичного цнотливості закінчилася. Музика стала агресивною, електричною і, головне, дуже гучною. Ми перейшли від інструментів, що резонують із повітрям, до інструментів, що керують потоками електронів. Це був момент, коли звук перестав бути природним явищем і став керованою технологією.
    https://youtu.be/d44TbTWSzMY?si=J-cyHLYS6pHJw15Q
    #історія #музика Битва за децибели: Як електрика вбила тишу та народила сучасний звук. До середини 1930-х років гітаристи перебували у принизливому становищі. У великих джазових оркестрах (біг-бендах) гітара була лише частиною ритм-секції — тихим інструментом, який «чесав» акорди десь позаду трубачів та саксофоністів. Як би сильно музикант не бив по струнах, мідні духові перекривали його звук без жодних зусиль. Це була технологічна стеля, яку можна було пробити лише за допомогою фізики та магнітів. 🎻 Перший серйозний крок до «гучної революції» зробила компанія Rickenbacker у 1931 році, випустивши модель A-22, відому як «Frying Pan» (Сковорода). Це була перша життєздатна електрогітара з магнітним звукознімачем, що перетворював вібрацію струн на електричний сигнал. Проте вона була призначена для гри на колінах (гавайська гітара), і справжня битва за сольні партії почалася лише у 1936 році, коли компанія Gibson представила модель ES-150. Саме цей інструмент потрапив до рук Чарлі Крістіана — молодого генія, який першим довів, що гітара може звучати так само голосно і тягучо, як саксофон. Він вивів гітару на передній план, змінивши архітектуру джазу назавжди. Технологія підсилення не просто додала гучності, вона змінила саму природу звуку: з’явився сустейн (тривалість звучання ноти), який раніше був недоступний акустичним інструментам. 🎻 У той час як у москві 1930-х років офіційно пропагували балалайки та гармоніки, намагаючись законсервувати народний примітивізм, Захід занурювався в епоху високої напруги. Винахід електрогітари став смертним вироком для цілих жанрів камерної музики та поштовхом до появи рок-н-ролу. Музиканти раптом зрозуміли: тепер вони можуть домінувати над залом, маючи лише один кабель і підсилювач. Проте була одна проблема — зворотний зв’язок (фідбек). Акустичний корпус на великій гучності починав вібрувати разом із динаміком, створюючи нестерпний гул. Це змусило інженерів, таких як Лес Пол та Лео Фендер, у 1940-х роках прийти до радикального рішення: викинути порожній корпус і зробити гітару з цільного шматка дерева. Так народилася легендарна Fender Broadcaster (пізніше Telecaster), яка остаточно закріпила перемогу електрики над деревиною. 🎻 Ера акустичного цнотливості закінчилася. Музика стала агресивною, електричною і, головне, дуже гучною. Ми перейшли від інструментів, що резонують із повітрям, до інструментів, що керують потоками електронів. Це був момент, коли звук перестав бути природним явищем і став керованою технологією. 🎻 https://youtu.be/d44TbTWSzMY?si=J-cyHLYS6pHJw15Q
    1
    288views
  • #історія #події
    Кіпрська розв'язка: Як Венеція поступилася Османам
    7 березня 1573 року у Константинополі було підписано мирний договір, який поставив крапку в Четвертій османсько-венеційській війні (також відомій як Кіпрська війна). Це був момент тверезого розрахунку, коли торговельна республіка зрозуміла: іноді краще втратити острів, щоб зберегти прибутки.

    Парадокс Лепанто

    Цікаво, що за два роки до цього, у 1571 році, відбулася легендарна битва при Лепанто. Об'єднаний флот християн вщент розгромив османську армаду. Це була величезна моральна перемога, яка довела, що "непереможних" турків можна бити. Проте... стратегічно ця перемога не змінила ситуації. Османи з неймовірною швидкістю відбудували свій флот, а Венеція виснажилася фінансово. Як сказав великий візир імперії венеційському послу: «Ви лише збрили нам бороду (флот), а ми відрубали вам руку (Кіпр). Борода відросте, а рука — ні».

    Умови миру: Гірка пілюля для Венеції

    Мирний договір 1573 року був фактичним визнанням поразки Венеції:
    Втрата Кіпру: Один із найбагатших та стратегічно важливих островів Середземномор'я офіційно перейшов під контроль султана Селіма II.
    Контрибуція: Венеція зобов'язалася виплатити величезну суму — 300 000 дукатів протягом трьох років, щоб компенсувати Османам витрати на війну.
    Торговельні пільги: Попри все, Венеція змогла зберегти частину своїх привілеїв у торгівлі, що було для неї життєво необхідним.

    Геополітичний урок

    Ця подія продемонструвала реальну політику того часу. Венеція зрозуміла, що союзники по "Священній лізі" (Іспанія та Папа Римський) мають свої інтереси, які часто не збігалися з її власними. Договір 7 березня зафіксував нову реальність: Османська імперія стала домінуючою силою в Східному Середземномор'ї на наступні століття.

    Для нас ця історія — нагадування, що навіть блискуча військова перемога (як при Лепанто) може бути нівельована, якщо держава не має ресурсів для тривалого протистояння або надійних, єдиних у своїх цілях союзників.
    #історія #події Кіпрська розв'язка: Як Венеція поступилася Османам 🏰⚔️ 7 березня 1573 року у Константинополі було підписано мирний договір, який поставив крапку в Четвертій османсько-венеційській війні (також відомій як Кіпрська війна). Це був момент тверезого розрахунку, коли торговельна республіка зрозуміла: іноді краще втратити острів, щоб зберегти прибутки. 📉⚖️ Парадокс Лепанто 🥁🌊 Цікаво, що за два роки до цього, у 1571 році, відбулася легендарна битва при Лепанто. Об'єднаний флот християн вщент розгромив османську армаду. Це була величезна моральна перемога, яка довела, що "непереможних" турків можна бити. Проте... стратегічно ця перемога не змінила ситуації. Османи з неймовірною швидкістю відбудували свій флот, а Венеція виснажилася фінансово. Як сказав великий візир імперії венеційському послу: «Ви лише збрили нам бороду (флот), а ми відрубали вам руку (Кіпр). Борода відросте, а рука — ні». 🧔✂️🗡️ Умови миру: Гірка пілюля для Венеції ✍️📜 Мирний договір 1573 року був фактичним визнанням поразки Венеції: Втрата Кіпру: Один із найбагатших та стратегічно важливих островів Середземномор'я офіційно перейшов під контроль султана Селіма II. 🏝️🌙 Контрибуція: Венеція зобов'язалася виплатити величезну суму — 300 000 дукатів протягом трьох років, щоб компенсувати Османам витрати на війну. 💰📉 Торговельні пільги: Попри все, Венеція змогла зберегти частину своїх привілеїв у торгівлі, що було для неї життєво необхідним. Геополітичний урок 🧐 Ця подія продемонструвала реальну політику того часу. Венеція зрозуміла, що союзники по "Священній лізі" (Іспанія та Папа Римський) мають свої інтереси, які часто не збігалися з її власними. Договір 7 березня зафіксував нову реальність: Османська імперія стала домінуючою силою в Східному Середземномор'ї на наступні століття. 🌍📉 Для нас ця історія — нагадування, що навіть блискуча військова перемога (як при Лепанто) може бути нівельована, якщо держава не має ресурсів для тривалого протистояння або надійних, єдиних у своїх цілях союзників. 🏛️🛡️
    1
    237views
  • #дати #свята
    Битва за голос: Як 7 березня народився телефонний зв'язок
    150 років тому світ був значно тихішим і повільнішим. Щоб передати звістку на інший край країни, потрібно було чекати днями, а то й тижнями. Але 7 березня 1876 року стався тектонічний зсув в історії технологій: Олександр Грем Белл отримав патент №174,465 на «удосконалення телеграфії». Насправді ж він запатентував майбутнє.

    Драма за лаштунками патенту

    Історія появи телефону — це справжній трилер. Белл випередив свого конкурента Елішу Грея лише на кілька годин! Поки Грей подавав попередню заявку, адвокати Белла вже стояли на порозі патентного бюро з повноцінним документом. Ця «гонка озброєнь» згодом переросла у сотні судових позовів, але саме 7 березня залишилося датою тріумфу Белла.

    Від «гармонійного телеграфу» до перших слів

    Цікаво, що Белл спочатку взагалі не планував створювати телефон. Він працював над «гармонійним телеграфом», який міг би передавати кілька повідомлень одночасно. Але під час експериментів він зрозумів: якщо можна передавати електричні імпульси, то можна передати й коливання людського голосу.
    Лише за три дні після отримання патенту світ почув першу телефонну фразу: «Містер Вотсон, зайдіть, ви мені потрібні». Хоча насправді це був не тріумфальний поклик, а прохання про допомогу — Белл випадково розлив на себе кислоту під час дослідів.

    Чому це важливо?

    Отримання патенту 7 березня запустило глобальну мережу, яка врешті-решт перетворилася на інтернет, що зараз у вас у кишені. Белл не просто винайшов пристрій, він винайшов спосіб бути поруч, перебуваючи за тисячі кілометрів. Іронічно, але сам винахідник настільки цінував тишу та спокій для роботи, що відмовлявся тримати телефон у своєму робочому кабінеті.

    Сьогодні, коли ми обурюємося через слабкий сигнал 4G, варто згадати той березневий день у Вашингтоні, коли мідний дріт вперше «заговорив».
    #дати #свята Битва за голос: Як 7 березня народився телефонний зв'язок 📱🏛️ 150 років тому світ був значно тихішим і повільнішим. Щоб передати звістку на інший край країни, потрібно було чекати днями, а то й тижнями. Але 7 березня 1876 року стався тектонічний зсув в історії технологій: Олександр Грем Белл отримав патент №174,465 на «удосконалення телеграфії». Насправді ж він запатентував майбутнє. 🖋️📜 Драма за лаштунками патенту 🎭 Історія появи телефону — це справжній трилер. Белл випередив свого конкурента Елішу Грея лише на кілька годин! Поки Грей подавав попередню заявку, адвокати Белла вже стояли на порозі патентного бюро з повноцінним документом. Ця «гонка озброєнь» згодом переросла у сотні судових позовів, але саме 7 березня залишилося датою тріумфу Белла. 🏁⚖️ Від «гармонійного телеграфу» до перших слів 🗣️ Цікаво, що Белл спочатку взагалі не планував створювати телефон. Він працював над «гармонійним телеграфом», який міг би передавати кілька повідомлень одночасно. Але під час експериментів він зрозумів: якщо можна передавати електричні імпульси, то можна передати й коливання людського голосу. 🧬⚡ Лише за три дні після отримання патенту світ почув першу телефонну фразу: «Містер Вотсон, зайдіть, ви мені потрібні». Хоча насправді це був не тріумфальний поклик, а прохання про допомогу — Белл випадково розлив на себе кислоту під час дослідів. 🧪🧤 Чому це важливо? 🤔 Отримання патенту 7 березня запустило глобальну мережу, яка врешті-решт перетворилася на інтернет, що зараз у вас у кишені. Белл не просто винайшов пристрій, він винайшов спосіб бути поруч, перебуваючи за тисячі кілометрів. Іронічно, але сам винахідник настільки цінував тишу та спокій для роботи, що відмовлявся тримати телефон у своєму робочому кабінеті. 🤫🚫☎️ Сьогодні, коли ми обурюємося через слабкий сигнал 4G, варто згадати той березневий день у Вашингтоні, коли мідний дріт вперше «заговорив». 🌍📈
    1
    181views
  • "Головна відьма України" Марія Тиха заявила про політичні амбіції — серед можливих цілей вона називає крісло мера Києва.

    Популярність їй приніс 21-й сезон шоу “Битва екстрасенсів”, після якого Тиха активно розвиває медійність

    Також вона веде YouTube-канал із прогнозами та роздумами про події в Україні, де, за її словами, передбачення щодо війни здійснюються з точністю 99%. Консультації теж недешеві: звичайна коштує 20 тисяч гривень, термінова — 50 тисяч. Також Тиху помітили на судовому засіданні Юлії Тимошенко, а сама вона натякає на особисте спілкування та взаємну повагу.
    "Головна відьма України" Марія Тиха заявила про політичні амбіції — серед можливих цілей вона називає крісло мера Києва. Популярність їй приніс 21-й сезон шоу “Битва екстрасенсів”, після якого Тиха активно розвиває медійність 🧙‍♀️💼 Також вона веде YouTube-канал із прогнозами та роздумами про події в Україні, де, за її словами, передбачення щодо війни здійснюються з точністю 99%. Консультації теж недешеві: звичайна коштує 20 тисяч гривень, термінова — 50 тисяч. Також Тиху помітили на судовому засіданні Юлії Тимошенко, а сама вона натякає на особисте спілкування та взаємну повагу.
    226views 1Plays
  • 2 березня 2022 року почалася подія, відома під назвою «Битва за Вознесенськ».
    Вознесенськ — місто, яке відбило одну з найбільш значущих російських атак.
    Ворог запланував швидкий наступ на районний центр, який має стратегічне географічне положення. Через нього пролягав зручний шлях до Південноукраїнської АЕС та маршрут для нападу на Одесу. Крім того, форсувавши тут Південний Буг, росіяни оточили б по суходолу обласний центр — місто Миколаїв.
    Утім жителі міста разом із воїнами 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригада ДШВ ЗСУ і 123 бригади ТрО зруйнували стратегічний задум загарбників вщент.
    Ворожі сили, що підійшли до Вознесенська вже були ослаблені. Напередодні вони зазнали втрат на території іншого районного центру — Баштанки. Там захисники, озброєні стрілецькою зброєю, коктейлями Молотова, за підтримки української авіації, дуже дошкулили окупантам. Зокрема росіяни втратили понтони, як мали навести через Південний Буг.
    Під час напружених боїв оборонці Вознесенська знищили більшу частину батальйонної тактичної групи противника. Відступаючи, російські військові залишили документи, тіла загиблих і близько 30 одиниць бойової техніки: танки, БТР, реактивні системи залпового вогню, вантажівки, збитий ударний гелікоптер МІ-24. Загалом ворожі сили відійшли на 65 кілометрів, де їх системно продовжували знищувати українська артилерія.
    За різними даними битва за Вознесенськ забрала життя від 20 до 80 українських громадян, зокрема цивільних.
    Честь і шана всім вірним синам і донькам нашої незламної Батьківщини, які з перших днів брали участь у спротиву ворогу!
    Світла пам’ять всім полеглим героям України...
    Текст на основі публікації: Вознесенський Ртцк Та Сп
    80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ
    123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
    2 березня 2022 року почалася подія, відома під назвою «Битва за Вознесенськ». Вознесенськ — місто, яке відбило одну з найбільш значущих російських атак. Ворог запланував швидкий наступ на районний центр, який має стратегічне географічне положення. Через нього пролягав зручний шлях до Південноукраїнської АЕС та маршрут для нападу на Одесу. Крім того, форсувавши тут Південний Буг, росіяни оточили б по суходолу обласний центр — місто Миколаїв. Утім жителі міста разом із воїнами 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригада ДШВ ЗСУ і 123 бригади ТрО зруйнували стратегічний задум загарбників вщент. Ворожі сили, що підійшли до Вознесенська вже були ослаблені. Напередодні вони зазнали втрат на території іншого районного центру — Баштанки. Там захисники, озброєні стрілецькою зброєю, коктейлями Молотова, за підтримки української авіації, дуже дошкулили окупантам. Зокрема росіяни втратили понтони, як мали навести через Південний Буг. Під час напружених боїв оборонці Вознесенська знищили більшу частину батальйонної тактичної групи противника. Відступаючи, російські військові залишили документи, тіла загиблих і близько 30 одиниць бойової техніки: танки, БТР, реактивні системи залпового вогню, вантажівки, збитий ударний гелікоптер МІ-24. Загалом ворожі сили відійшли на 65 кілометрів, де їх системно продовжували знищувати українська артилерія. За різними даними битва за Вознесенськ забрала життя від 20 до 80 українських громадян, зокрема цивільних. Честь і шана всім вірним синам і донькам нашої незламної Батьківщини, які з перших днів брали участь у спротиву ворогу! Світла пам’ять всім полеглим героям України... Текст на основі публікації: Вознесенський Ртцк Та Сп 80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
    195views
More Results