Створити листівку Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/advertising-card

Створення листівки – це створення одного із найпопулярніших видів рекламних матеріалів, які можуть бути використані для того, щоб проінформувати про продукт, послугу, подію, запропонувати знижку, або будь яку іншу інформацію.

Компанія друку OLDORCS надає послугу створюємо листівку та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.
🌍 Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок.
📌 Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs
⏰ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00.
🚗 Доставка по Україні Новою поштою.

❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

#тернопіль #oldorcs #україна #листівка #друклистівок #надрукуватилистівки #замовитилистівки #виготовленнялистівок #зробитилистівку #рекламналистівка #друк #поліграфія #поліграфічніпослуги #друкарня #типографія
#файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua

Розробка листівок Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/advertising-card

Розроблення листівок – це створення одного із найпопулярніших видів рекламних матеріалів, які можуть бути використані для того, щоб проінформувати про продукт, послугу, подію, запропонувати знижку, або будь яку іншу інформацію.

Розробити листівки можна односторонніми, або двосторонніми, а також різних розмірів та форм.

OLDORCS надає послуги розробляємо листівки та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.
🌍 Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок.
📌 Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs
⏰ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00.
🚗 Доставка по Україні Новою поштою.

❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

#тернопіль #oldorcs #україна #листівка #друклистівок #надрукуватилистівки #замовитилистівки #виготовленнялистівок #зробитилистівку #рекламналистівка #друк #поліграфія #поліграфічніпослуги #друкарня #типографія
#файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua

День дурнуватих іграшок

День дурнуватих іграшок або День безглуздих іграшок (Stupid Toy Day), що відзначається 16 грудня — ностальгічне свято безглуздих скарбів дитинства та дитячих спогадів, це дивне свято, яке запрошує нас згадати химерні та, здавалося б, безглузді іграшки нашого дитинства. В кожного з нас є згадка про дивну або безглузду іграшку з дитинства. Від культового містера Картопляна голова до цифрового улюбленця Тамагочі — цей день є одою примхам нашої юності та іграшкам, які, озираючись назад, можуть здатися безглуздими, але колись займали особливе місце в дитячих серцях.

Суть Дня дурнуватих іграшок
Історія та походження
Вперше відзначений у 2017 році, День безглуздих іграшок є дотиком до ностальгії та гумору дорослих, особливо напередодні Різдва, коли купівля іграшок для дітей у розпалі. Це день, коли можна згадати іграшки, які визначали наше дитинство, незалежно від того, наскільки смішними вони можуть здаватися зараз.


Святкуємо дитячі спогади
Цей день — не лише про іграшки, а й про спогади та переживання, пов’язані з ними. Це час подумати про невинність і простоту дитинства, коли навіть найбезглуздіша іграшка могла приносити величезну радість і розваги, а часто на вигляд безглузда — була навчальною або терапевтичною.

Як святкувати День дурнуватих іграшок
Згадуємо іграшки дитинства

Відкопайте старі іграшки. Покопайтеся у своїй старій колекції іграшок і переживіть магію дитинства. Зламана фігурка чи настільна гра, в якій не вистачає частин, — ці іграшки є порталом у минуле.
Грайте з класичними іграшками — ці іграшки, які зараз здаються безглуздими, колись були центром нашого всесвіту.
Ділитися та дарувати

Пожертвуйте іграшки. Нехай це будуть не “дурні” іграшки, але подумайте про те, щоб пожертвувати нові іграшки в місцеві центри опіки або сиротинці. Кожна дитина заслуговує на радість від гри з іграшкою, якою б дивною чи безглуздою вона не була.
Даруйте безглузді іграшки. Підхопіть дух дня, подарувавши безглузді або ностальгічні іграшки родині та друзям, або навіть передайте свої найцінніші іграшки з дитинства.
Роздуми про минуле

Згадуйте та діліться історіями. Поділіться історіями про свої улюблені безглузді іграшки з друзями та родиною. Це чудовий спосіб налагодити зв’язок і посміятися над спільними теплими спогадами з дитинства.
День дурних іграшок як нагадування — цей день нагадує про те, що те, чим ми колись дорожили, в ретроспективі може здаватися безглуздим. Це навчає нас відпускати минуле і цінувати теперішнє.
Чому ми любимо День безглуздих іграшок
Подорож стежками пам’яті
День безглуздих іграшок дозволяє нам повернутися в дитинство і згадати прості радощі, які з ним пов’язані. Це день, сповнений ностальгії, сміху і трохи саморефлексії.
Святкування безглуздого боку життя
Цей день визнає, що це нормально — бути дурним і цінувати ці безглузді моменти. Це свято світлого боку життя і радості, яку можна знайти в найнесподіваніших місцях.
Профілактика категоричності
Наші дурнуваті іграшки нагадують нам, що не завжди прагматизм, раціональність і практичність єдині критерії “правильності”. Не все у світі логічне і має відповідати стандартам. Так ми навчилися гнучкості та адаптивності, вмінню чути свої почуття та приймати різномаїття у всьому.
Вчимося з минулого
Озираючись на свої “дурні” іграшки, ми вчимося цінувати зростання і зміни в нашому житті. Це день, коли ми можемо пробачити собі наші минулі “дурниці” і з нетерпінням чекати на світле майбутнє.
День дурнуватих іграшок — це унікальне свято, яке викликає посмішку на наших обличчях, коли ми згадуємо іграшки, які колись означали для нас цілий світ. Це день, щоб відсвяткувати радість, невинність і простоту дитинства і визнати, як цей досвід сформував нас. Тож 16 грудня знайдімо хвилинку, щоб оцінити наші безглузді іграшки та неоціненні спогади, які вони уособлюють.

#історія #особистості
🎹 Людвіг ван Бетховен: Титан Віденської класики.
Людвіг ван Бетховен (Ludwig van Beethoven) (16 грудня 1770 — 26 березня 1827) — німецький композитор і піаніст, одна з найбільш шанованих і впливових постатей в історії західної класичної музики. Його творчість ознаменувала перехід від класицизму до епохи романтизму.
Хоча точна дата його народження невідома, він був охрещений 17 грудня 1770 року в Бонні, і традиційно вважається, що він народився днем раніше, 16 грудня.

🎼 Життя і творчість

Ранні роки та музична освіта
Бетховен народився в музичній родині в Бонні (на той час — столиця Курфюршества Кельнського, частина Священної Римської імперії). Його батько, Йоганн ван Бетховен, був співаком у придворній капелі й намагався зробити з сина "нового Моцарта", змушуючи хлопчика займатися музикою з раннього віку.
У віці 21 року Бетховен переїхав до Відня, тодішньої європейської музичної столиці, щоб навчатися у Йозефа Гайдна. Він швидко зарекомендував себе як віртуозний піаніст та імпровізатор.

Віденський період і класицизм
Перший період творчості Бетховена (приблизно до 1802 року) був позначений впливом його вчителів та Віденської класичної школи, особливо Моцарта та Гайдна. У цей час він створює:
Перші дві симфонії.
Ранні фортепіанні сонати, включаючи знамениту Сонату №14, відому як «Місячна соната» (1801).
Період героїчного романтизму
Приблизно з 1803 по 1812 рік Бетховен переживає свій найбільш плідний та новаторський «героїчний» період. Композитор почав активно впроваджувати елементи романтизму, розширюючи форму та емоційну глибину музичних творів. До цього періоду належать:
Симфонія №3 «Героїчна» (Eroica) (спочатку присвячена Наполеону, але потім присвята була знята).
Симфонія №5 (з її знаменитим "мотивом долі").
Симфонія №6 «Пасторальна».
Опера «Фіделіо».

👂 Боротьба з глухотою

Приблизно у віці 26 років Бетховен почав втрачати слух. Це сталося у розквіті його кар'єри піаніста. У 1802 році він написав свій знаменитий «Гейлігенштадтський заповіт», висловлюючи відчай через свою недугу, але підтверджуючи рішучість продовжувати творити. Повна глухота, що настала до 1818 року, змусила його повністю відмовитися від виконавської діяльності, але не зупинила його композиторської роботи.
Пізній період: Інновації та духовність
Третій період (після 1812 року) характеризується глибокою інтроспекцією, духовністю та подальшим руйнуванням класичних норм. Він створив деякі зі своїх найбільш складних і новаторських творів, багато з яких не були повністю зрозумілі сучасникам:
Урочиста меса (Missa Solemnis).
Останні фортепіанні сонати (№30–32).
Симфонія №9 ре мінор (з фіналом «Ода до радості») (1824), яка є першим випадком використання хору в симфонії. «Ода до радості» згодом стала офіційним гімном Європейського Союзу.

❗️У найближчий час у Маямі пройде раунд переговорів між робочими групами США та України за участі військових — у межах підготовки до мирної угоди сторони працюватимуть з картами, — Axios.
❗️США запропонували Україні гарантії безпеки і пообіцяли захист від будь-яких майбутніх російських атак, намагаючись "вийти з глухого кута" на мирних переговорах, - WSJ із посиланням на американських офіційних осіб.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Банки "відмовляться" від поточного курсу долара: українцям розповіли, до чого готуватися найближчими днями

В українських банках очікується помітна зміна курсу готівкового долара. За прогнозом, цього тижня (15-21 грудня) вартість валюти в них перебуватиме в межах 42,3-42,8 грн. Увечері ж 14 грудня в банках купували долар у середньому по 42 грн, а продавали по 42,47 грн. Таким чином, не виключається зростання курсу як у купівлі, так і в продажу.

В обмінниках же, розповів OBOZ.UA директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Глобус Банку Тарас Лєсовий, вартість валюти перебуватиме в тих самих межах, що і в банках – 42,3-42,8 грн.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #події
☢️ 15 грудня 2000 року в історії України та світової енергетики було поставлено символічну, але надзвичайно важливу крапку. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми ключем аварійного захисту було назавжди зупинено реактор енергоблоку №3 Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Ця дія ознаменувала остаточне припинення роботи станції як генератора електроенергії.

Чому зупинили ЧАЕС?

Рішення про остаточне закриття Чорнобильської АЕС було прийнято Україною під сильним міжнародним тиском та за підтримки фінансової допомоги від країн G7 (Великої сімки) та Європейського Союзу.
Трагедія 1986 року: Після аварії 1986 року, що зруйнувала четвертий енергоблок, інші блоки (особливо №3) продовжували працювати, попри їхній застарілий дизайн (реактори типу РБМК) та високий ризик.
Міжнародні зобов'язання: У 1995 році Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння з G7 та ЄС, зобов’язавшись закрити ЧАЕС до 2000 року в обмін на міжнародну фінансову допомогу для будівництва заміщуючих потужностей та підтримки соціальної сфери регіону.
Безпека: Хоча були проведені значні модернізації, реактори РБМК все одно вважалися невідповідними міжнародним стандартам безпеки.

Церемонія Закриття

15 грудня 2000 року на майданчику ЧАЕС відбулася урочиста (і водночас сумна) церемонія. У присутності міжнародних делегацій та журналістів Президент Леонід Кучма символічно віддав наказ про відключення останнього працюючого енергоблоку.
Головний оператор керував процесом, який завершився поворотом ключа системи аварійного захисту (АЗ-5), що заглушив ланцюгову реакцію в реакторі №3. Таким чином, Чорнобильська АЕС перейшла зі статусу діючої електростанції у статус об’єкта з виведення з експлуатації та перетворення.

Нова Місія

Зупинення генерації енергії не означало кінця роботи на майданчику. Навпаки, почалася нова, не менш складна, фаза:
Консервація: Виведення з експлуатації трьох енергоблоків.
Будівництво "Укриття": Посилення об'єкта "Укриття" ("Саркофаг") над зруйнованим четвертим блоком і подальше будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК, "Арка").

Дата 15 грудня 2000 року є знаковою: вона символізує не лише кінець ядерної ери в цьому місці, але й виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо підвищення світової ядерної безпеки. Це був складний, але необхідний крок до майбутнього. 🕯️🌍🔌

Архів:
https://youtu.be/yld1dV-lorg?si=cORlTsduNPeEcyus

Памʼятник українському співакові Кузьмі Скрябіну встановлено 14 жовтня 2019 року у селі Святопетрівське (Київська область), на території житлового комплексу "Петрівський квартал", де він раніше був обличчям рекламної кампанії; скульптор - Борис Данилюк, зображає музиканта сидячим, і це місце стало популярною зоною відпочинку.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#історія #події
🗺️ Абель Тасман і зустріч двох світів: Як голландський мореплавець «витягнув» Нову Зеландію з океану.
​13 грудня 1642 року голландський мореплавець, купець та дослідник Абель Янсзон Тасман (нід. Abel Janszoon Tasman) увійшов в історію як перший європеєць, який побачив береги сучасної Нової Зеландії. Ця подія стала не просто географічним проривом, але й драматичним зіткненням абсолютно різних культур і світів.

​На пошуки «Невідомої Південної Землі»

​Експедиція Тасмана, організована Голландською Ост-Індською компанією, мала амбітну мету: знайти та дослідити міфічну Terra Australis Incognita (Невідома Південна Земля) – величезний континент, існування якого європейці припускали для «збалансування» північної півкулі.
​14 серпня 1642 року два його кораблі, Heemskerck і Zeehaen, відпливли з Батавії (сучасна Джакарта). Після відкриття острова, який Тасман назвав Землею Ван Дімена (сьогодні відомий як Тасманія), експедиція рушила на схід.

​Відкриття і «Затока Вбивць»

​У полудень 13 грудня 1642 року впередсмотрящий на флагмані «Heemskerck» помітив на обрії високі, протяжні гори. Це був західний берег Південного острова Нової Зеландії, що здіймався на тлі неба. Тасман записав у своєму судновому журналі, що побачив «велику землю, що височить високо над морем».
​Протягом кількох днів голландці шукали місце для якірної стоянки, щоб поповнити запаси води. Вони зайшли у велику бухту (сьогодні Затока Голден-Бей), де вперше зустрілися з корінним населенням — войовничими племенами маорі 🇳🇿.
​На жаль, перша зустріч обернулася трагедією. Маорі сприйняли сигнали з голландських суден як заклик до бою. Другого дня кілька каное протаранили маленький човен, який передавав повідомлення між кораблями, внаслідок чого загинуло четверо європейців. Тасман, розлючений і не наважуючись висадитися на берег, назвав це місце «Затокою Вбивць» (Moordenaers Bay) і швидко відплив.

​Географічний внесок

​Хоча Тасман не ступив на землю і не здійснив детального картографування, його експедиція мала вирішальне значення:
​Нова Зеландія: Він довів, що це окремий великий архіпелаг, який назвав Nieuw Zeeland на честь голландської провінції Зеландія.
​Велика Карта: Дані Тасмана значно уточнили уявлення європейців про південну частину Тихого океану, хоча він так і не знайшов легендарну Terra Australis (якою, як виявилося пізніше, була сама Австралія, контури якої він теж допоміг уточнити).
​Повторно європейці повертаються до Нової Зеландії лише через 127 років, коли її берегів досягла експедиція Джеймса Кука. Абель Тасман, на честь якого названі острів, море та безліч географічних об'єктів, став піонером у відкритті цього дивовижного, далекого світу.

#поезія
Не кличу. Не тримаю. Не прошу.
Просто в тишу голову схилила.
Ти пішов — і я в своїм саду
Раптом ніби пташка заблудила.

Не дихну. Ледь чутно б’ється час,
Він між пальців холодом стікає.
Пам’ять повертає знову нас,
І у кожній згадці щось тремтить, палає.

Я мовчу. Лунає в тілі град,
Хвиля в серці б’ється невгамовно.
Наче вчора ти сказав: «Я рад,
Що знайшов тебе…» — а нині вже по-іншому.

Не кричу. Не картаю, не зову,
Хай іде усе, що мало відійти.
Вийду в ніч, торкнуся холодом траву,
Щоб навчитися без тебе просто йти.

Витер вітер сльози на щоці,
Й місяць тихо пальцем тінь знімає.
Я ще трохи побуду у самотній темноті —
Бо душа болить, та вже не завмирає.

І зійде світанок, наче цвіт,
Розіллється тишею знайома просинь.
Новий день торкнеться мого світла й літ,
І я знову оживу — тихенько, по-крихті… по-росинці.

Євгенія Бик