#подорожі #поезія Сирингарій Національного ботанічного раює в розмаїтті бузку... Цвіте бузок молочно і лілово. Чаруючий навколо аромат. Цвіте бузок рожево, фіалково Та звеселяє все навколо й сад. Бузковий кущ немов букет великий. Яка краса у гронах на гілках! Цвіте бузок звичайний і привитий, А я шукаю щастя в пелюстках. Цвіте бузок, мов про дитинство спогад, Вбираю запах і хмеліє кров. Яка краса! Не відведу свій погляд Від цих квітучих весняних обнов. Марія Яновська

#поезія Життя -- це кава вранці, Це сонце, небо, нагідки, Тепло, весна, що на фіранці Малює настрій від руки. Життя -- це мрії, поцілунки, Розмови теплі за столом Це несподівані дарунки І чай з пахучим пирогом. Життя -- це діти, вітер, море Дерева, хмари, тишина… Поля квітучі без заторів І не заплакана весна. Життя -- це подих, крок, падіння, Здоров’я, сміх, твої думки. В руках малесеньке насіння, Щоразу нові сторінки. Життя -- це слово, дотик, щастя, Сім’я, обійми, солов’ї… Це дощ холодний на зап’ястях, Калини кущ в твоїм дворі. Життя -- це ти, це світ навколо, Гарячий подих на душі, Це твоя перша справжня школа Твій аркуш з картою в руці. Життя -- це книга, фільм, навчання Це мелодрама, серіал… Фінал, що тягнеться в чеканні Життя -- це власний ідеал. Не перепишеш, не зіграєш І іншу роль не підбереш Життя тоді ти відчуваєш, Коли по-справжньому живеш! Аліна Войтенко

#поезія Так хочеться зібратись і піти, Кудись далеко, де немає горя. І там шматочок щастя віднайти, Як ту маленьку крапельку, що в морі. Де вже не буде сліз і хвилювань, Й ніхто не зможе заподіять лихо. Забути біль усіх розчарувань, Й сидіти на галявині десь тихо. Та де ж той рай я зможу віднайти? Чи хтось мені ворота там відчинить? О, як же хочеться зібратись і піти, Щоб вся біда лишилась за плечима. Віта Ігнатко

Заглядає травень у розчинене вікно, Зайчики пускає сонце через скло. Тепло обіймає вітер пелюстки, Скільки же навколо магії, краси. Завіта господар у садки й поля, Дощиком проллється, оживе земля. Травень неповторний, магія в нім є, Хай же наша мрія врешті оживе. Стигне гул сирени, більш не буде втрат, Мир, щастя і спокій вернеться до хат. 🖊️ Тетяна Прокоф’єва

FARMASI підготувала чудові варіанти подарунків для мами до Дня матері за дуже привабливими цінами. На зображенні представлені такі набори: 🫠Набір "Подарунок для мами" за 1999 грн (стара ціна 2556 грн): ♻️ Розгладжуючий крем для області навколо очей Resurface Dr. C. Tuna, 15 мл ♻️Зволожувальний нічний крем для обличчя Resurface Dr. C. Tuna, 50 мл ♻️ Зволожувальний денний крем для обличчя Resurface Dr. C. Tuna, 50 мл ♻️Паперовий пакет 🫠Набір "Комплімент для мами" за 799 грн (стара ціна 1157 грн): ♻️ Палетка тіней Oasis Mirage ♻️Туш для вій Double Lash Extend ♻️Паперовий пакет 🫠Набір "Щастя для мами" за 999 грн (стара ціна 1287 грн): ♻️ Жіноча парфумована вода Ballerina, 50 мл ♻️ Рідка матова помада Merlot 21, 4 мл ♻️ Паперовий пакет 🫠Набір "Піклування для мами" за 1499 грн (стара ціна 1907 грн): ♻️Зволожувальний нічний крем для обличчя Resurface Dr. C. Tuna, 50 мл ♻️Зволожувальний денний крем для обличчя Resurface Dr. C. Tuna, 50 мл ♻️Паперовий пакет Кожен набір виглядає як чудовий спосіб висловити свою любов та турботу про найдорожчу людину! Сподіваюся, ця інформація допоможе вам у виборі подарунка. #деньматері

#треш Американський репер підпалив себе заради тіктоку — не знав, що такі сцени знімають з CGI. На щастя, обійшлося легкими опіками та шоком. А от відео зібрало понад 12 мільйонів переглядів за добу.

#поезія Якби людина кожна знала, Що доля нам приготувала. Та наперед ніхто не знає, Яка дорога нас чекає. Чи будуть здійснені бажання, Життя щасливе чи страждання. А, може, краще те не знати. Який шлях будем торувати. Чужий нам рідним може стати, А з рідним прірва розділяти. Хтось душу вміє лікувати, А хтось у неї наплювати. Як доля б'є -- одні черствіють, А інші в труднощах радіють. Когось чужа біда втішає, А хтось в біді допомагає. Хтось бачить небо у зірницях, Знаходить щастя у дрібницях. Когось і сонце не зігріє, Бо заздрість точить, в серці тліє. А в когось у душі політ, Зігріти може цілий світ. Усі ми зовсім різні люди, Хай доля доброю нам буде. Алла Черней

🥳 Поліція розшукала 15-річну Софію та 14-річну Сніжану з села Підлісся Великодимерської громади 2 травня, близько 23:51 години до поліції Київщини надійшло повідомлення від батьків про зникнення їхніх дітей, які зранку пішли до школи та не повернулися. На розшук дівчат були залучені та орієнтовані всі підрозділи поліції Київщини. На щастя, дівчата не стали жертвами злочину. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

Львівʼянину, який посадив дітей за кермо, загрожує 5100 грн штрафу. На щастя, діти не втрапили у ДТП. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

#новий_розділ Капітан мовчки розвернувся й рушив на місток. Там деякий час сперечався з боцманом, який не приховував свого обурення. Але, хоч і буркочучи крізь зуби, накази все ж почав віддавати. Команда діяла злагоджено, наче точний механізм. За кілька хвилин більшість вітрил уже було зібрано, і корабель майже зупинився. Легкий хід змінився млявим погойдуванням — ми ніби зависли посеред моря. — Ну все, тепер чекай, поки якийсь фрегат на горизонті з’явиться… — бурмотів боцман собі під ніс, зухвало косячи на капітана. — Весело буде. Дуже весело... Дехто з матросів бурчав уголос, не соромлячись власних думок. Усі знали, хто вплинув на рішення капітана, і в очах багатьох винними в цій зупинці були ми з Родріго. Ті, хто лишився без діла, розслаблено повлягалися по палубі, намагаючись хоч трохи перепочити. Години тяглися повільно. Невдоволення росло. Фернандо ходив уздовж борту, щось бурмочучи собі під ніс, а на нас із Родріго кидав погляди, якими, здавалося, можна було пробити дірку в вітрилі. Я теж не знаходив собі місця. «Навіщо я тільки встряв у цю історію?» — думав я. — «Навіщо піддався на балачки старого?..» Але Родріго лишався спокійним — ніби знав щось, чого ми ще не бачили. На мить мене навіть осяяла зухвала думка: а раптом він — зрадник? Може, навмисне нас зупинив, щоб дати переслідувачам фору? Та вже за секунду я її відкинув — Родріго не така людина. Ми не одразу помітили, як небо змінилося. Сірі важкі хмари згущувалися і рухалися значно швидше. І раптом — здійнявся справжній вітер. Ще не штормовий, але вже досить потужний, щоб змусити замислитися. Хвилі, що ще мить тому ледь плескалися об борт, виросли — одна з них вдарила з такою силою, що кілька моряків не втримались на ногах. Мене охопив знайомий жах. Усе нагадувало ту ніч, коли я опинився за бортом бригантини, що доставила мене до цих берегів. Щогли й снасті страшно скрипіли, а верхівка однієї щогли з гуркотом зламалася і гепнулася на палубу. Здавалося, що це кінець. Але то був лише початок. Вітер набирав сили. Хвилі вже накривали палубу, обдаючи моряків з голови до ніг. Троє з них опинилися у воді — на щастя, товариші встигли кинути їм канати й витягти назад завдяки надлюдським зусиллям. Фернандо, як справжній капітан, не залишав містка. Його чіткі накази рятували нас від хаосу. Час від часу вітер ненадовго стишався, дозволяючи нам перевести дух, та вже за мить повертався з новою люттю. Те, що ми досі трималися, було заслугою чіткої організації — кожен знав, що робити, й діяв на межі сил. Мене самого кілька разів ледь не змило за борт. Цей шторм перевершував навіть той, що потопив «Аделаїду». Але «Блискавка» вперто боролася. Хоч іноді здавалося, що це останні хвилини. Пам’ятаю, як над головами пролетіли обірвані клапті вітрила. Потім уламки щогли поранили двох хлопців. Та навіть знесилені, ми не припиняли працювати. Родріго, мій буркотливий наставник, дав не одну пораду, яка врятувала нас від катастрофи. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/20 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #стихія #шторм #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри