Чоловіче 3D худі «Форма Мессі» ПСЖ ⚽ Ефектне чоловіче 3D худі у стилі домашньої форми ПСЖ, натхнене легендарною грою Ліонеля Мессі. Фірмовий синій колір, емблема Paris Saint-Germain та автентичні деталі дизайну створюють образ справжнього фаната. Якісний 3D-принт зберігає чіткість і насиченість кольорів, а зручний крій з капюшоном гарантує комфорт у повсякденному носінні. Ідеальний вибір для матчів, прогулянок і стильного футбольного луку. 👉 Заходь на https://www.printsalon.ua/#41119 та замовляй речі, які говоритимуть за тебе. #PrintSalon #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар

Чоловіче 3D худі Liverpool у фірмових кольорах клубу 🔴 Стильне чоловіче 3D худі Liverpool, виконане у культових клубних кольорах з фірмовим логотипом. Яскравий дизайн передає дух легендарної команди та підкреслює відданість справжніх фанатів. Завдяки якісному 3D-друку принт виглядає насичено та не вигорає з часом, а комфортний крій і м’яка тканина забезпечують зручність у будь-яку погоду. Чудовий вибір для матчів, прогулянок і повсякденного образу в стилі Liverpool. 👉 Заходь на https://www.printsalon.ua/#41119 та замовляй речі, які говоритимуть за тебе. #PrintSalon #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар

Зибзанула зранку очами на градусник? -14. Та ще ж він на три градуси бреше? Тааааааа!?:) Якщо за бортом всього -11, не одягатиму куртку! Накину на себе тільки камізельку на хутрі?:) Поооооки годувала курей та синичок, вимеррррзла вся до стану вічної мерзлоти!:) Йду до тамбуру палити. Трохи привідчиняю вхідні двері й ще не бачу? Та вже чую, що до мене знов чикотні завітали!!! Втім, це чую не тільки я! Онука наша Снігуронька також чує!:) Й вже полює!:) Не вполювала!:) Чикотень перелетів з винограду на бузок!:)

Кастомізація чохлів для телефону. Чохол – це маленький маніфест. Твій Настрій. Жарт. Характер. Смішний, зухвалий, мінімалістичний або такий, що зрозумієш тільки ти. Ми за те, щоб він говорив за тебе. Тому в нас — тисячі принтів і можливість створити свій власний. • чохли для понад 50 моделей телефонів. • кастомізація без меж. • сміливість – за замовчуванням. Не чекай «ідеального моменту». Створи свій унікальний чохол вже зараз! 😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #акція #акция #чохлидлятелефонів #чохлизпринтами #чохлиукраїна #кастомнічохли #друкначохлах

#історія #речі Ох, ці окуляри для тих, хто вважав дужки на вухах моветоном! Пенсне – це не просто оптичний прилад, а справжній аксесуар епохи, що красномовно промовляв про статус, інтелект (чи його вдалу імітацію) та витончений смак свого власника. Забудьте про нудні окуляри – пенсне було декларацією стилю! 🧐✨ Назва походить від французького "pincer", що означає "щипати", адже трималися вони на носі завдяки пружинному механізму або просто силі тертя. Звучить не дуже комфортно, правда? Проте, саме ця "неприборканість" додавала їм шарму. Щоб надіти пенсне, потрібна була певна вправність і, зізнаймося, трохи театральності. 🎭🤏 Справжній розквіт пенсне припав на XIX – початок XX століття. Це була епоха, коли читання стало модним, а короткозорість — інтелектуальною хворобою. Лікарі того часу радили не носити окуляри постійно, а лише за потреби, тому пенсне, яке легко знімалося і ховалося у кишеню, було ідеальним рішенням. До того ж, це було неймовірно зручно для кокетливих поглядів через плече або швидкого «оцінювання» співрозмовника. 😉📚 Уявити без пенсне доктора Ватсона, Алісу Фрейндліх у ролі Людмили Прокоф'євої або незрівнянного Еркюля Пуаро просто неможливо! Воно додавало героям (і їхнім реальним прототипам) особливої гостроти погляду, мудрості та навіть трохи снобізму. Мотузочки та ланцюжки для пенсне, які кріпилися до одягу, були окремим витвором мистецтва: із золота, срібла, з гравіюванням та інкрустаціями. 🔗💫 З появою зручніших і функціональніших окулярів на дужках, пенсне поступово відійшло в історію, ставши символом минулої епохи. Проте, воно залишило помітний слід не лише в оптиці, а й у моді, літературі та кінематографі, нагадуючи нам, що навіть найпростіші предмети можуть мати свій власний, неповторний характер. Це був світ, де навіть спосіб бачити був частиною образу.

#історія #речі Метроном — це не просто коробочка з маятником, а втілення нашої спроби приручити невловимий час і загнати його в жорсткі рамки математичної точності. 🕰️🎹 Історія цього пристрою нагадує справжній детектив. Хоча ідею вимірювання темпу підкинув ще Галілей, а втілив у кресленнях Етьєн Лульє у XVII столітті (його пристрій був двометровим монстром, який навряд чи помістився б на фортепіано), справжній «зірковий час» настав лише на початку XIX століття. 🎩✨ Головна драма розгорнулася між винахідником Дітріхом Вінкелем та спритним підприємцем Йоганном Мельцелем. Вінкель придумав ідеальну конструкцію, а Мельцель... скажімо так, «запозичив» її, додав шкалу та запатентував під своїм ім'ям у 1816 році. Бідний Вінкель виграв суд, але історія — дама примхлива: ми й досі знаємо цей прилад як «метроном Мельцеля». Першим амбасадором новинки став Людвіг ван Бетховен. Йому настільки набридло, що диригенти трактують його симфонії то як похоронну процесію, то як забіг хортів, що він почав проставляти точні цифрові значення темпу. Щоправда, деякі його позначки настільки стрімкі, що дослідники досі сперечаються: чи Бетховен був таким радикалом, чи його метроном просто був зламаний. 🤔🎼 Сьогодні цей гаджет перекочував у смартфони, втративши свій елегантний дерев’яний корпус, але не свою суть. Метроном залишається єдиним чесним критиком: він не зважає на твоє «натхнення» чи «особливе бачення паузи». Якщо ти не встигаєш — винен не він, а твої пальці. Це ідеальний приклад того, як наука про вимірювання (метрологія) перетворилася на невід’ємну частину високого мистецтва. ⚖️ Ритм — це дисципліна, одягнена в звуки. І метроном тут — головний наглядач із бездоганними манерами.

Від Верховної ради вимагають створити ТСК щодо смертельної стрілянини на Черкащині Вимогу озвучив військовослужбовець Ігор Луценко: «Як мінімум, інструмент парламентської слідчої комісії — це спосіб оголосити важливі факти, котрі будуть люто намагатися замовчувати. За інших обставин втопити цю справу у часі і паперовій тяганині буде набагато легше». Три питання, на які суспільству зобовʼязані дати відповіді: яку процесуальну чи оперативну дію здійснювали поліцейські перед загибеллю? Чи була підготовлена підозра загиблому ветерану за нібито підпал автівки місцевого проросійського депутата? Хто і за яких обставин вбив ветерана? Луценка також обурила символіка «Беркуту» на похороні поліцейських — один з присутніх одягнув на голову беркутівський берет. «До яких пір проросійська наволоч буде володіти величезним майном і посвідченнями депутатів різних рівнів? До яких пір беркути будуть хазяйнувати в поліції? До яких пір регіональний рівень України буде темним колодязем феодалізму, де бандити, наймані поліцейські і наймані судді будуть вічно і безроздільно панувати?». Блогер Сергій Наумович закликав Міністерство внутрішніх справ відреагувати. Зокрема, на символіку «Беркуту». #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

#історія #факт За лаштунками німої комедії: Чому Чарлі Чаплін боявся бідності до кінця життя 🎩👣 Світова слава, величезні гонорари та статус найвпізнаванішої людини планети — здавалося б, Чарлі Чаплін мав усе. Проте за маскою кумедного Бродяги ховалася приватна людина, яку до останніх днів переслідували привиди минулого. Маловідомим фактом є те, що навіть ставши мільйонером, Чаплін продовжував вести спосіб життя, який межував зі скнарістю. Це не було рисою характеру в класичному розумінні, а наслідком глибокої психологічної травми, отриманої в дитинстві. 🏚️ Тінь лондонських нічліжок Дитинство Чарлі в Лондоні було справжнім випробуванням: батько помер від алкоголізму, а мати через психічні розлади часто опинялася в лікарнях. Маленький Чарлі двічі потрапляв до робочих будинків — місць, де бідняки працювали за їжу та дах над головою в жахливих умовах. Цей досвід назавжди закарбував у його свідомості зв'язок між «відсутністю грошей» та «повною катастрофою». Приватні дивацтва мільйонера Друзі та колеги Чапліна згадували дивні речі: Він міг годинами сперечатися в ресторані через незначну суму в рахунку. 🧾 У нього вдома завжди був величезний запас продуктів, які він іноді перевіряв особисто, наче боявся, що їжа раптово зникне. Навіть на піку слави він часто носив старий одяг, поки той не ставав зовсім непридатним. Гроші як броня Для Чапліна гроші не були засобом для розкоші (він жив досить скромно порівняно з іншими зірками Голлівуду), вони були його бронею. Він ретельно контролював кожен цент у своїх кіностудіях і був одним із небагатьох акторів того часу, хто зумів стати повноправним власником своїх фільмів. Він знав: поки в нього є капітал, ніхто не зможе відправити його назад до робочого будинку. 🛡️ Ця історія показує, що екранний Бродяга був не просто образом — це була частина душі Чапліна. Його успіх був не лише гонитвою за славою, а відчайдушною втечею від злиднів, які він відчував на смак у дитинстві. Геній комедії все життя грав, щоб не плакати від страху перед минулим. ✨

#історія #факт Таємний сад королеви Вікторії: Приватна відданість Джону Брауну 👑🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿 Після смерті принца Альберта у 1861 році королева Вікторія занурилася в таку глибоку жалобу, що на роки зникла з публічного життя. Британці почали називати її «Віндзорською вдовою». Проте в цьому мовчазному морі скорботи з’явився острів розради — простий шотландський слуга Джон Браун. Маловідомим фактом є те, що стосунки королеви та Брауна були настільки близькими, що за лаштунками Букінгемського палацу Вікторію потайки називали «місіс Браун», а її діти відчували справжню лють через вплив, який цей чоловік мав на їхню матір. 🤫 Приватний охоронець серця Джон Браун не був схожий на придворних підлесливих аристократів. Він розмовляв із королевою з грубим шотландським акцентом, міг дозволити собі критикувати її одяг або наказувати їй випити чаю. І саме ця прямота була потрібна Вікторії. У своєму приватному щоденнику вона описувала його як «незамінного» та «найкращу, найвідданішу душу». Скандал у королівській родині Коли Браун помер у 1883 році, Вікторія була знову розбита. Вона звела йому пам’ятник, що було нечувано для слуги, і написала книгу спогадів, яку її оточення ледь вмовило не публікувати, щоб не зруйнувати репутацію монархії. Приватна відданість королеви була настільки сильною, що вона зберігала його кімнату в незмінному вигляді, а на її столі щодня з’являлася свіжа квітка поруч із його фотографією. 🕯️ Остання таємниця труни Найбільш вражаючий доказ їхнього зв’язку відкрився лише після смерті самої Вікторії у 1901 році. Згідно з її суворо секретною інструкцією, яку виконав лише її особистий лікар, у її труну поклали не лише речі принца Альберта. У ліву руку королеви вклали фотографію Джона Брауна та пасмо його волосся, прикривши їх білими квітами, щоб рідня нічого не помітила. Ця історія — про жінку, яка за суворим етикетом наймогутнішої імперії світу приховувала просту потребу в щирості та підтримці. Джон Браун став для неї тим таємним садом, де вона могла бути не величною монархинею, а просто Вікторією. ✨

#історія #факт Листи з-під обстрілів: Приватний щоденник Антуана де Сент-Екзюпері ✈️🌊 ​Для всього світу Антуан де Сент-Екзюпері — це автор безсмертного «Маленького принца» та відважний пілот. Проте за фасадом героїчного авіатора ховалася людина, яка переживала глибоку приватну кризу. Його останні листи та щоденникові записи 1944 року відкривають нам іншого «Екзю» — втомленого від війни та розчарованого в тому, куди котиться людство. ​Маловідомим фактом є те, що Сент-Екзюпері взагалі не мав літати під час Другої світової. Через численні травми від попередніх аварій він ледь міг самостійно одягнути комбінезон, а лікарі категорично забороняли йому підніматися в небо. Проте він наполіг на своєму, бо відчував: його приватна честь не дозволяє йому залишатися в безпеці, коли інші гинуть. 🕯️ ​«Я ненавиджу свій час» У своєму останньому приватному листі, написаному за день до зникнення, Антуан висловив думки, які різко контрастували з офіційною пропагандою перемоги: «Я ненавиджу свій час. Сьогодні людина помирає від спраги в оточенні пральних машин... Якщо я повернуся живим з цієї неминучої, але невдячної війни, мені буде лише одне питання: що можна сказати людям?». Він відчував, що світ стає занадто механічним, і в ньому все менше місця для «маленького принца», що живе в кожному. ​Приватна втеча в небо Для Антуана кожен політ був не просто військовим завданням, а можливістю побути наодинці зі своїми думками. На висоті 10 000 метрів він відчував спокій, якого не міг знайти на землі серед політичних інтриг та шуму війни. Колеги-пілоти згадували, що він часто забував про курс, заглибившись у роздуми або читання книги прямо за штурвалом. 🌌 ​Останній обрій 31 липня 1944 року він вилетів з Корсики у свій останній розвідувальний політ і не повернувся. Лише через десятиліття було знайдено уламки його літака на дні Середземного моря. Його смерть стала такою ж загадковою, як і зникнення його маленького героя на планеті Земля. ​Ця історія — про приватну ціну гуманізму. Сент-Екзюпері загинув не за територію, а за право людини залишатися людиною навіть у найтемніші часи. Його листи — це не просто хроніка війни, це крик душі, яка шукала сенс там, де панував хаос. ✨