✅Станції Харківського метрополітену працюватимуть цілодобово як пункти незламності, — Терехов «За потреби люди можуть цілодобово приходити до метрополітену та отримувати всю необхідну допомогу. Крім того, у місті функціонує 101 пункт незламності. За потреби можна розгорнути ще 50 наметів», – зазначив мер. За словами Ігоря Терехова, є домовленість з АТ «Укрзалізниця», яке облаштовує пункт незламності на базі потягу. «Поки що це шість вагонів, у кожному з яких можуть перебувати по 50 людей, тобто загалом близько 300 осіб. У разі потреби будуть задіяні й інші потяги», – додав мер.

❄️ Як вижити без світла й тепла у морозному місті: ТОП-5 лайфхаків, – УНІАН. ▪️Грій себе, а не квартиру Обігріти всю кімнату – майже нереально. Краще зроби маленьку теплу зону: спальник, ковдри, навіть намет у кімнаті. Малий об’єм = більше тепла. ▪️Одягайся шарами Термобілизна → фліс → теплий верх. На ніч – шкарпетки, флісові штани, шапка. Це реально працює навіть при +5…+8 у квартирі. ▪️Локальний обігрів – топ Хімічні грілки, електроковдри чи жилети від павербанка гріють ефективніше, ніж будь-який обігрівач у холодній кімнаті. ▪️Тепло зсередини Гарячий чай, какао, напої з імбирем допомагають тримати температуру тіла. Алкоголь – не вихід, а ілюзія тепла. ▪️Обережно з вогнем Газові пальники – тільки заводські й лише для приготування їжі. Саморобні «пічки» = ризик пожежі та чадного газу. https://t.me/Ukraineaboveallelse

На Троєщині рятувальники розгорнули наметові містечка для киян: є світло, гарячі напої та спальні місця. Наметове містечко на вул. Лаврухіна 11 складається з 6 палаток. Кожна палатка дещо відрізняється за наповненням. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події Непрохані гості на краю світу: Як починалася Австралія 🇦🇺 26 січня 1788 року одинадцять британських кораблів, відомих як «Перший флот», кинули якорі в бухті Сідней-Коув. На борту не було аристократів, що шукали пригод, чи купців із золотом. Натомість палуби були забиті сотнями в’язнів, яким британське правосуддя замінило шибеницю на заслання у невідомість. ⛓️ Каторжники, що стали батьками нації Капітан Артур Філіп, піднявши британський прапор, офіційно заснував поселення Сідней. Це була ризикована авантюра: люди, висаджені на берег, поняття не мали, як обробляти цю випалену сонцем землю, де навіть пори року працювали «навпаки». Перші роки були справжньою боротьбою за виживання, де раціон вимірювався грамами, а дисципліна — ударами батога. 🥖 Проте саме ці каторжники, злодії та бунтарі, згодом побудували одну з найбагатших демократій світу. Це іронічне перетворення злочинців на законослухняних громадян досі залишається частиною національного міфу Австралії. Свято для одних, трагедія для інших Хоча для багатьох австралійців цей день є приводом для гордості та барбекю, для корінних народів — аборигенів та мешканців островів Торресової протоки — 26 січня є «Днем вторгнення». Поява флоту Філіпа стала початком кінця їхнього традиційного способу життя, принісши із собою хвороби, втрату земель та десятиліття дискримінації. 🏹 Сучасний погляд Сьогодні Австралія намагається балансувати між святкуванням своїх досягнень та визнанням темних сторінок колонізації. 26 січня — це не просто дата в календарі, а день великої дискусії про те, як примирити минуле з майбутнім. І хоча капітан Філіп навряд чи міг уявити на місці свого наметового табору сучасний Сідней з його оперою, його висадка назавжди змінила мапу світу. 🌏

🇺🇦 Пункти ночівлі в столиці: у місцях обігріву і підзарядки для гаджетів почали з'являтися ліжка Перший пункт для ночівлі вже функціонує у Деснянському районі, де ситуація з енергетикою залишається дуже складною. Загалом на локації розгорнуті 6 наметів: 4 з них функціонують як «‎Пункти незламності», а 2 — облаштовані 40 ліжками. ➡️ Ще більше деталей — в матеріалі журналістів «УС‎»

У Києві почали розкладати цілі намети для ночівлі людей на Троєщині: там найгірша ситуація зі світлом та теплом, — місцеві ЗМІ. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#історія #речі Джинси: Як штани для золотошукачів завоювали планету 👖 ​Історія джинсів — це шлях від грубого робочого спецодягу до найпопулярнішої речі у світі. Це історія про те, як тканина з французького міста Нім та металеві заклепки створили культурний код цілих поколінь. ​🏜️ Золота лихоманка та Леві Штраусс У середині XIX століття молодий єврейський емігрант Леві Штраусс приїхав до Сан-Франциско з рулонами цупкої парусини, сподіваючись продати її для наметів і чохлів на вози. Але золотошукачі мали іншу проблему: їхні штани не витримували каторжної роботи в шахтах і розповзалися по швах. Леві вирішив шити штани з цієї тканини. Вони були міцними, але мали одне слабке місце — кишені, які відривалися під вагою самородків та інструментів. ​🔩 Геній заклепки Вирішення прийшло від кравця Джейкоба Девіса. Він придумав зміцнювати кути кишень мідними заклепками для кінської збруї. У Девіса не було грошей на патент, тому він звернувся до Штраусса. 20 травня 1873 року вони отримали патент №139,121 — цей день вважається офіційним днем народження блакитних джинсів. ​🎨 Чому "Denim" і чому синій? Слово "denim" походить від французького serge de Nîmes (тканина з Німа). А назва "jeans" — від італійського міста Генуя (Gênes), де моряки носили схожі штани. Синій колір став класикою завдяки барвнику індиго. Особливість індиго в тому, що він не проникає глибоко в волокна, а залишається на поверхні. Саме тому джинси так красиво "витираються", набуваючи унікального вигляду залежно від того, як їх носить власник. ​🎬 Від ковбоїв до рок-зірок Довгий час джинси залишалися виключно робочим одягом. Все змінилося після Другої світової війни завдяки Голлівуду. Джеймс Дін у фільмі «Бунтар без причини» зробив джинси символом молодіжного протесту проти консервативного суспільства. У 1950-х роках у деяких школах США джинси навіть забороняли як символ "поганого впливу". ​🔨 Джинси за залізною завісою Для жителів СРСР та країн соцтабору джинси були не просто одягом, а валютою, об'єктом культу та ковтком свободи. За пару оригінальних "Levi's" можна було віддати дві місячні зарплати. Джинси "варили", відбілювали хлоркою, щоб наблизити їх до фірмового вигляду, і вони залишалися головним дефіцитом десятиліть.

💡 Тотальний блекаут: як не замерзнути без світла, води та опалення, коли на вулиці мороз, — ТСН ⚪️ Поставте намет прямо на ліжко або зробіть «халабуду» з ковдр: завдяки вашому диханню температура всередині буде на 5-7 градусів вища, ніж в кімнаті. ⚪️ Придбайте ізолон, покладіть його під матрас фольгою до тіла — це поверне вам до 95% власного тепла, яке зазвичай іде в підлогу. ⚪️ Одягайтеся тепліше: використовуйте 3 шари одягу (термобілизна, фліс, верхній одяг), щоб повітря між ними працювало як термос. ⚪️ Завжди майте недоторканний запас води — 3 л питної та 5 л технічної води на кожного члена родини щодня. ⚪️ Майте запас вологих серветок, антисептиків та «сухий душ» — це ваш захист від інфекцій в умовах холоду. ⚪️ Провітрюйте кімнату по 2–3 хвилини щогодини (навіть в сильний мороз): сухе повітря з вулиці нагрівається швидше за вологе в кімнаті. ⚪️ Ніколи не лягайте спати в денному одязі, бо він накопичив зайву вологу. Також майже окрему пару теплих шкарпеток виключено для сну. Детальніше на інфографіці #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

😢 Намети у квартирах — так кияни гріються, коли в оселі нелюдські умови життя через постійні атаки на місто

#історія #події «Вогнехреща» на Грушевського: Коли коктейлі замінили святу воду. ​Тогочасна політична еліта, ймовірно, вважала себе неабиякими стратегами, ухваливши 16 січня пакет «диктаторських законів». Розрахунок був простий: залякати, закрутити гайки й відправити всіх пити чай. Але 19 січня 2014 року, на свято Водохреща, українське суспільство вирішило, що замість традиційного занурення в ополонку краще влаштувати гарячий душ для системи. 🕯️ ​Традиційне недільне Віче на Майдані Незалежності швидко переросло у стихійний рух до Верховної Ради. На заваді протестувальникам біля входу на стадіон «Динамо» став «Беркут» та внутрішні війська. Саме тут розпочалася подія, яку пізніше влучно охрестять «Вогнехрещею». Замість мирних гасел у повітря злетіли перші «коктейлі Молотова», а замість діалогу з владою — бруківка. 🧱 ​Це не була підліткова розвага. Це був акт відчаю та водночас усвідомленого вибору. Коли держава перетворюється на поліцейський відділок за лекалами, які так люблять у москві, народ бере на себе роль судді й виконавця. Палаючі автобуси спецпризначенців стали декораціями до нової реальності: епоха «мирних танців» на Майдані закінчилася, почалася історія прямої дії. 🔥 ​Ситуація на Грушевського продемонструвала повну імпотенцію тодішньої системної опозиції. Віталій Кличко, намагаючись зупинити натовп, отримав порцію порошку з вогнегасника — вельми символічний жест, що ілюстрував прірву між «лідерами» та вулицею. Поки політики шукали «компроміс» у кабінетах, на барикадах гартувалася нація, яка більше не збиралася чекати чергових виборів, щоб бути почутою. 🛡️ ​москва, звісно, звично вила у своїх медіа про «радикалів», але правда була прозаїчнішою: люди захищали своє право не стати частиною росії в її найгіршому, деспотичному прояві. Світло-шумові гранати, сльозогінний газ та гумові кулі проти вогню та гідності — цей баланс сил утримувався днями, перетворюючи центр Києва на зону бойових дій. 🧊 ​«Вогнехреща» стала точкою неповернення. Саме тоді стало зрозуміло, що режим Януковича не «вмиється» і не піде добровільно, а ціна свободи вимірюватиметься не кількістю наметів, а готовністю йти до кінця під світлом палаючих шин. Це був день, коли вода стала вогнем, а протест — Революцією. ✊