#Велесова_ніч_ВПР

Йшли духи з Ірію, незримі,
Всідались тихо за столи.
Руками-крилами своїми
Тепло в родині берегли.
Ця ніч для них була остання
У цьому році, як завжди,
Живого й мертвого єднання —
Як охорона від біди.
Живі у пращурів просили
Надійний захист на весь рік,
Щоб не ступала хижа сила
На світлий родовий поріг.
На стінах тіні танцювали.
Горіли цілу ніч вогні.
Всі бога Велеса вітали —
Лунали співи голосні.
Вимогливо дивився Велес,
Владар заможного життя,
Чи ще шанують його велич
Старі, дорослі і дитя.
Чи ще митці мистецтво творять,
Чи добре торг купці ведуть.
Палахкотіли ясно зорі,
Волосожару слали путь.
Чумацький Шлях білів у небі,
Єднав мереживо сторіч.
Зібравши віншування й треби,
Спливала Велесова ніч.

Слов'янка.

#поезія
Заплуталася осінь в павутинні,
Мереживом прикрасила сади.
Прекрасна і в сухому огудинні -
Від літа залишилися сліди.

То інеєм прикриє, то росою
Зі сходом сонця рясно нарядИть.
Відрослою зеленою травою
Про літо нагадає в ранню мить.

Зжене в ріллю зимуючих всіх птахів -
Хай підготують землю до весни.
Нехай морози не нагонять страху.
А скільки в нас, скажіть, тої зими?

Своя земля наситить і нагріє,
Простори рідні серце звеселять,
Тож стужу пережити всі зумієм
І в мирі будем весну зустрічать.

Олеся Жданюк

✨Українська зіроква дзюдоїстка Дарія Білодід змінила татамі на студійні софіти й вразила новим образом.

🏆 Чемпіонка Європи та світу поділилася в Instagram серією знімків у чорному корсеті та довгій спідниці з мереживом, підкресливши жіночність і грацію.

💃 Фотосесія показала інший бік спортсменки – впевнену, елегантну та звабливу.

❤️ Фанати відзначили, що Дарії вдалося поєднати силу й ніжність, довівши: вона підкорює не лише спорт, а й світ моди.
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Міжнародний день мережива
Міжнародний день мережива (International Lace Day) відзначають в останню суботу вересня.
Мереживо
Техніка виконання мережива виникла багато століть тому. Ще у біблійних текстах є згадки про пишні тканини, якими було декоровано вбрання священиків. Навіть на муміях часів Давнього Єгипту зустрічаються сітчасті вишивки.

Але найбільшу популярність мереживо завоювало у XVI столітті, за часів Катерини Медичі. Його використовували всюди, де тільки було можливо. Жінки прикрашали одяг – сукні та спідню білизну. Мереживні серветки клали на стіл та спинку дивана. Подушки та настільні лампи також мали мереживне оздоблення.

Кожен, хто носив мереживні прикраси, намагався дбати про них, оскільки вони підкреслювали статус господаря. Цей вид ремесла не втратив свою актуальність і в сьогоденні. Найбільш популярні та коштовні види мережива зараз – це фламандські та венеційські.

#поезія
Ти до мене не прив’язаний
Ланцюгами почуття.
Скільки слів не буде сказано
І не кане в забуття.

Скільки відчаю збережено
Для осінніх вечорів.
Нащо ніжність та мереживом
Проника до моїх снів.

Я мовчала – не від слабкості,
Просто ти мене не чув.
Все, що мали, вже розламане.
Нагадаю, бо забув.

Не тримай мене на відстані,
Не вертайся крізь дощі.
Я із тих, хто прагне вірності,
Не обітниць, що пусті.

Може, гучно буде сказано:
Твоє серце – то мій дім.
Чому ж долею наказано
Бути зайвою у нім.

Що було – нехай залишиться
У мовчанні, без провин.
Я не мушу більш коритися
Болю, що росте з глибин.

Не шукай мене в минулому,
Не вертай – я не твоя.
Я не компас для загублених,
Я – дорога, не гілля.

І я більше не чекатиму,
Щоб писати між рядків.
Ти до мене не прив'язаний.
Дуже шкода. Зрозумій.

Nadiia Artiukh


Ілюстрація - АІ generated project #byN_Art

#поезія
Загубитися б мені у цьому літі
крихітним жучком в густій траві.
Чи осою, в нетрях липового цвіту,
красти мед, забувши всі жалі.
Розчинитися б у пахощах півоній,
з цвіркуном загравши полонез...
І наслухавшись дзбаночкових симфоній,--
ластівкою знятись до небес.
Загорнутися б мені в шовкòві шати
тих полів, що родять хліб святий.
Слухати їх шепіт. І мовчати.
І плести мереживо із мрій...

Загубитися б мені...

Людмила Галінська

#поезія
Плету мереживо... Тонкé. Iз того літа,
де сни дитячі коником стрибали.
Де в клумбах мамині буяли квіти
і білі хмари незабудки в неба крали.
Плету мереживо... Iз запахів та звуків,
де цвіркуни у фраках -- перші скрипки.
Де у ромашках спідницІ' зелених луків
і надвечір'я ділить сонця скибку.
Де краля-липа роздає причастя
п'янким нектаром. Подуріли бджоли.
І сік вишéнь, що кров'ю по зап'ястях
тече униз. І яблука в подолі.
Плету мереживо... Тендітне та ажурне.
Старим гачком. З бабусиної скрині.
Життя так філігранно і фігурно
його кладе з дитинства і до нині.
Пливуть літà. Від літа і до літа.
Квітують липи. Хмари ще снують.
Оте мереживо із споминів і квітів
рятує всіх в тяжкі часи, мабýть...


Людмила Галінська

«Полювання на Аделіну»
Знаєте, що я хочу сказати ? Це було вау 🔥🫠🔞😭❤️‍🔥 - якось так. Це ДО БІСА потужна книга, і відповідно викликає скажені емоційний гойдалки : співпереживаєш, віриш, ловиш відчай, потім надію, а накінець - бажання помсти, за все, що пережили герої. Кожною клітинкою 💔

Коли ми обговорювали книгу, в нас склалось враження, що перша і друга частина написані різними людьми. Перша: фокус на відносини, побічно на соціальні проблеми і звісно ж, збочений с🔞кс. У другій секс лишився, не хвилюйтесь, але перша половина сюжету це явно не те, чого хотіла героїня. Бо Аделіна опиняється в полоні торговців людьми. Тут виходить на перший план насильство, утримання проти волі, а як наслідок - боротьба і незламність. І в цю жагу до життя віриш, не як у гудзики та мереживо... І так, я ще не читала такого влучного опису птср та боротьби з ним, собою, власними демонами.

Сподіваюсь з відгука помітно, що книга збила мене з ніг. Я не буду переповідати сюжет, хочу зазначити, що це добротний, моторошний трилер, з соціальними акцентами. І якщо ви не хотіли читати другу частину, або взагалі не планували, бо п🔞рнушне, то я вас переконую - читайте.