НА БОЛОТА́Х БАВОВНА КВІТНЕ На болота́х бавовна квітне, Радієм з цього ми усі, Бажання наше заповітне – Щоб квітло все в усій красі. На болота́х бавовна квітне, Нам тішить око її цвіт, Ми й слово скажемо привітне, За цим слідкує увесь світ. На болота́х бавовна квітне, Вона, неначе благодать, Це явище усім помітне. Болото треба привітать. На болота́х бавовна квітне, Яскраво так палахкотить, Ну, а болото ж те тендітне, Для них зворушлива ця мить. На болота́х бавовна квітне, Немов ліхтарики горить, Болото немічне, самітне, Але ж бавовна там зори́ть. На болота́х бавовна квітне, Вона – прекрасний дивоцвіт, Насіння в неї перелітне Й туди тягнув його магніт. На болота́х бавовна квітне, Радієм з цьо́го ми усі, За нею інша ще розквітне Для всіх в небаченій красі. 02.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1004522

Запрацювало!!! Все геть запрацювало!!! Як тільки світло ввімкнули, все заряджається, гуде та крутиться! Я! Телефон! Ліхтарики! Лампи! Батарейки! Пралка! Хлібопічка в режимі «тісто»! Допікатиму вже в духовці! Бо часу ввімкнення світла на режим випічки не вистачає!

#історія #речі 🕯️ Канделябр: Маніфест світла у темні часи. До того, як Едісон подарував світу лампочку, людина вела щоденну боротьбу з темрявою. Канделябр — це не просто підставка для свічок, це архітектурна спроба приборкати вогонь і змусити його світити яскравіше. Сама назва походить від латинського candela (свічка). Якщо звичайний свічник тримав одну свічку, то канделябр — це «багатозарядний» пристрій, справжня світлова установка минулих епох. 🏛️ Від античності до бароко Перші складні канделябри з’явилися в етрусків та давніх римлян. Це були високі металеві триноги, на які кріпилися лампади або свічки. Але справжній розквіт предмета настав у XVI–XVIII століттях. У палацах епохи бароко та рококо канделябри перетворилися на гігантські скульптури з бронзи, срібла та кришталю. Кількість свічок у канделябрі була прямим маркером багатства. Уявіть: одна якісна воскова свічка у XVIII столітті коштувала стільки, що звичайний робітник не міг дозволити собі палити її весь вечір. Запалити канделябр на 12 або 24 свічки означало буквально «спалювати гроші» заради престижу та краси. 🎭 Атмосфера та театральність Канделябр створював особливий тип освітлення — «живе світло». Воно постійно тремтіло, створюючи глибокі тіні та змушуючи коштовності на сукнях дам сяяти. Саме завдяки канделябрам з'явилася культура вечірніх балів та таємничих розмов. Важкий срібний канделябр також був улюбленим «інструментом» у готичних романах — ним можна було і дорогу підсвітити у темному коридорі, і захиститися від непроханого гостя. 💡 Критичний погляд: Чому він не зник? З появою електрики канделябр мав би стати непотрібним, як і логарифмічна лінійка. Але він вижив, змінивши статус із «джерела світла» на «джерело атмосфери». Ми досі ставимо канделябри на стіл під час романтичної вечері, бо електричне світло занадто раціональне, а вогонь канделябра — емоційний. Він повертає нас у часи, коли вечір був часом для спокою, а не для продовження робочого дня за монітором. Канделябр — це нагадування про те, що навіть у найтемнішу ніч можна створити простір тепла, якщо об'єднати кілька маленьких вогників в одну систему. 🔥 Порада від «Історії речей»: наступного разу, коли вимкнуть світло, не поспішайте вмикати ліхтарик на телефоні. Запаліть свічки у канделябрі — і ви побачите, як звичайна кімната перетворюється на декорацію до історичного фільму.

#історія #речі 🔥 Гасова лампа: Тінь, що навчила світ читати вночі. До середини XIX століття вечори людства виглядали, м'яко кажучи, сутінково. Вибір був небагатий: або смердючі сальні свічки, що плакали жиром на ваші родинні фоліанти, або дорогий китовий жир, заради якого моряки влаштовували кривавий «Мобі Дік» у масштабах океану. Світ чекав на героя, і він прийшов не з плащем, а з аптеки. У 1853 році у Львові (так-так, саме там, де запах кави нині конкурує з історією) двоє фармацевтів — Ігнатій Лукасевич та Ян Зег — вирішили, що нафту можна не лише прикладати до ран, а й перетворювати на щось світле. Вони винайшли метод дистиляції гасу. Проте справжня магія сталася, коли бляхар Адам Братковський сконструював пристрій з товстим ґнотом і скляним циліндром. Скло тут було не для краси — воно створювало тягу, без якої лампа диміла б, як старий паротяг. 💡 Світло як соціальний ліфт Гасова лампа зробила те, що не під силу було жодній революції: вона подарувала бідним людям ніч. Гас був дешевим, і раптом виявилося, що після заходу сонця можна не тільки спати або грішити, а й читати, вчитися чи шити. Це був інтернет того часу — доступ до знань у будь-яку пору доби. Навіть перша термінова хірургічна операція при штучному освітленні була проведена саме під променями гасової лампи. 🦢 Критичний погляд на «теплий ламповий» затишок Сьогодні ми романтизуємо цей предмет: плед, крісло-гойдалка і м’яке жовте світло. Але давайте будемо чесними: гасова лампа — це ще той атракціон. Вона пахне специфічно, вимагає постійної чистки скла від кіптяви («ритуал», який ненавиділи всі діти XIX століття) і має неприємну звичку вибухати, якщо ви вирішите зекономити і наллєте туди сумнівну суміш. Міф про її «безпечність» порівняно зі свічками розсипався рівно в той момент, коли перша лампа перекинулася на солом'яну підлогу. Зараз гасова лампа переїхала на дачі або в антикварні лавки, ставши символом витонченого вінтажу. Але щоразу, коли у вас вимикають світло і ви вмикаєте ліхтарик на смартфоні, згадайте про львівських аптекарів. Вони навчили нас, що навіть найтемніша ніч пасує перед маленькою скляною колбою та дрібкою винахідливості. ✨ Порада від «Історії речей»: іноді, щоб розгледіти істину, не потрібні прожектори — достатньо чистого скла і вчасно підрізаного ґнота.

#дати #свята Міжнародний день захисту персональних даних: Коли Ваше «приватне» справді має залишатися приватним. 28 січня світ відзначає Data Privacy Day. Це не просто чергова дата в календарі для айтішників, а нагадування про те, що в епоху цифрового капіталізму Ваші дані — це «нова нафта», за якою полюють усі: від транснаціональних корпорацій до шахраїв із підворіть даркнету. 🔐💻 Чому саме 28 січня? Дата обрана не випадково. Саме цього дня у 1981 році Рада Європи відкрила для підписання Конвенцію № 108 — перший юридично обов'язковий міжнародний документ, що стосується захисту прав людини при автоматизованій обробці персональних даних. Тоді це здавалося футуристичним кроком, а сьогодні це база нашого виживання в мережі. 📜⚖️ Ви — це не лише ім'я та прізвище Персональні дані сьогодні — це набагато більше, ніж рядок у паспорті. Це: Ваша геолокація (де Ви п'єте каву щоранку). 📍 Ваша історія пошуку (про що Ви тривожитесь о другій ночі). 🔍 Ваші вподобання в покупках та навіть ритм серця на смарт-годиннику. ❤️ Кожен Ваш «лайк» чи безкоштовний тест «Який ти котик за знаком зодіаку» — це цеглинка у Вашому цифровому портреті, який потім використовують для таргетованої реклами або, що гірше, для маніпуляції Вашою думкою. 📱🎯 Цифрова гігієна: Поради, які ми всі ігноруємо (а дарма) Хоча свято закликає бізнес бути прозорим, нам із Вами варто згадати про елементарні правила безпеки: Двофакторна автентифікація (2FA) — це маст-хев. Якщо вона у Вас не підключена, Ви буквально залишаєте двері квартири відчиненими. 🔑🔑 Менеджери паролів. Перестаньте використовувати один пароль для банку, пошти та сайту з рецептами. Перевірка дозволів додатків. Навіщо ліхтарику доступ до Ваших контактів та мікрофона? (Спойлер: щоб продати ці дані рекламодавцям). 🔦🚫 Україна в тренді Для України питання захисту даних стало критичним із початком повномасштабного вторгнення. Кібергігієна перетворилася на частину національної безпеки. Ми вчимося не лише користуватися «Дією», а й розуміти, як працює шифрування та чому не варто переходити за сумнівними посиланнями в месенджерах. 🇺🇦🛡️ Сьогодні — чудовий привід зайти в налаштування приватності своїх соцмереж і нарешті почистити те, що Ви роками дозволяли про себе знати стороннім особам.

⚠️ Пріоритет №1 – телефони, павербанки та ліхтарики: в ДСНС розʼяснили правила заряджання пристроїв у "Пунктах незламності". 🔋Зарядка потужних станцій (типу EcoFlow) може спричинити перевантаження електрогенеруючого обладнання і тоді не зарядиться ніхто. 🔌 Там наголосили, що все залежить від потужності обладнання в конкретному пункті, тож рішення чергові оцінюють окремо по кожній локації. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

#історія #речі Коли Прометей крав вогонь у богів, він явно не розраховував, що за кілька тисячоліть людство запакує цю стихію у пластикову коробочку за двадцять гривень. Запальничка — це тріумф ліні над первісним хаосом: нам більше не треба терти палички чи висікати іскри з кременю, ризикуючи розбити пальці в кров. Достатньо легкого руху великим пальцем, і вуаля — ви володар мікровулкана. 🔥 Перші спроби приборкати вогонь у кишені були, м’яко кажучи, вибухонебезпечними. У 1823 році німецький хімік Йоганн Доберайнер винайшов пристрій, який сьогодні назвали б «кошмаром інженера з техніки безпеки». Його «кресало» працювало на водні, що проходив крізь платинову губку. Штука була розміром з настільну лампу, жахливо смерділа і мала звичку детонувати в найбільш невідповідний момент. Використовувати її для прикурювання сигари було так само пафосно, як і небезпечно. 🧨 Еволюція запальнички зробила крутий поворот на початку XX століття, коли барон Карл Ауер фон Вельсбах запатентував фероцерій — той самий сплав, що дає купу іскор при терті. Це дозволило зробити пристрої компактними. А далі на сцену вийшов Джордж Блейсделл, який у 1932 році створив легендарну Zippo. Він просто хотів зробити запальничку, яка б працювала на вітрі й не виглядала як шматок брухту. Результат? Довічна гарантія і характерне «клік», від якого у колекціонерів і досі виділяється ендорфін. 🌬️ Втім, справжня демократизація вогню сталася у 1973 році, коли компанія BIC випустила першу одноразову запальничку. Це був кінець епохи пафосних металевих аксесуарів і початок ери «Друже, дай вогнику, я потім поверну» (ніхто ніколи не повертає). Сьогодні запальничка — це і робочий інструмент виживальника, і витончений гаджет з USB-зарядкою, і вічний супутник на рок-концертах, де її вогник замінив ліхтарик смартфона (хоча олдскул наполягає на справжньому полум’ї). Тож наступного разу, запалюючи конфорку чи свічку, згадайте Доберайнера: принаймні у вас у руках не воднева бомба. 🕯️🛋️

ЯК ВИЖИТИ У ВИСОТЦІ? Посібник з автономності, коли зникло все. Стаття підготовлена на основі досвіду мешканців прифронтових міст. Цегляний будинок без світла, води, газу та опалення це серйозний виклик. За досвідом мешканців прифронтових міст, головними ворогами є не тільки холод, а й волога та погана логістика. Приготування до життя у висотному будинку («бетонній пастці») без комунікацій вимагає не просто запасів, а зміни способу мислення. Коли відключаються ліфти, насоси для води та опалення, квартира перетворюється на автономну одиницю. 1. Збереження тепла: Правило «Кімнати в кімнаті» Стіни швидко вистигають. Обігріти всю квартиру без опалення неможливо, тому потрібно мінімізувати простір. • Намет у квартирі: Це найефективніший спосіб. Встановіть намет прямо на ліжко або килим. Температура всередині від дихання людей буде на 5–7 градусів вищою, ніж у кімнаті. Намет можна зробити самостійно з плівки, ковдр або килимів. • Сендвіч інерції (ліжко): Холод йде знизу, тому створюємо шари: Картон (багато шарів) ➔ Каремат або піна ➔ Фольгований ізолон (сріблом догори) ➔ Шерстяна ковдра. Лише потім лягаємо самі. • Утеплення вікон: Використовуйте щільні штори, ковдри або спеціальну термоплівку. Важливо закрити щілини, але залишити мікровентиляцію, якщо ви використовуєте газові пальники. • Багатошаровість одягу: Термобілизна це база. Наступний шар фліс або вовна. Верхній шар те, що не продувається. Грійте не повітря, а тіло. • «Сонні шкарпетки»: Майте окрему пару товстих шерстяних шкарпеток ТІЛЬКИ для сну. Ніколи не лягайте в тому, в чому ходили вдень. 2. Вода: Розрахунок та логістика Висотні будинки залежать від електричних насосів. Немає світла немає води вище 2–3 поверху. • Золотий запас: Мінімум 3 літри питної води на людину на добу + 5 літрів технічної. • Збір води: Використовуйте кожну нагоду принести сніг. • Бойлер: Технічну воду з нього можна використовувати, але спершу перекрийте кран подачі води в квартиру, щоб вона не пішла назад у систему. • Логістика: Тримайте на поверсі або в коридорі порожні баклаги. Піднімати воду на високі поверхи важко використовуйте рюкзаки, це рівномірно розподіляє вагу на спину. 3. Санітарія: Критичний аспект У висотках неможливо користуватися каналізацією без централізованого постачання води система швидко забивається на нижніх поверхах. • «Сухий унітаз»: Не змивайте воду марно. Одягніть на унітаз міцний сміттєвий пакет, зафіксуйте його скотчем. Після використання додайте абсорбент: тирсу, наповнювач для котячого туалету або просто розірваний папір. Відро з пакетами, в яких є наповнювач, теж стане в пригоді. • Гігієна: Запасіться вологими серветками (дитячими та антибактеріальними). Одноразовий «сухий душ» це маст-хев, який використовують військові, в таких ситуаціях це порятунок. 4. Кухня та безпека. Приготування їжі у квартирі без газу потребує великої обережності. • Туристичні пальники: Газові балони це зручно, але небезпечно. Ніколи не залишайте пальник без нагляду. Використовуйте його лише в провітрюваному приміщенні (через ризик отруєння чадним газом). • Термос ваш головний гаджет: Якщо вдалося нагріти воду, одразу заливайте її в термос. Це економить паливо. У термосі можна готувати каші (наприклад, гречка «вариться» там за 2 години). • Вулична кухня: Краще пристосуватися готувати на дворі на вогні, якщо є така можливість. 5. Світло та зв'язок • Налобні ліхтарики: Набагато зручніші за свічки. Вони звільняють руки і мінімізують ризик пожежі. • Powerbank-гігієна: Тримайте пристрої зарядженими на 100%. Вимкніть усі фонові оновлення та зменште яскравість на телефоні. • Радіо на батарейках: В умовах повного блекауту це може бути єдиним джерелом офіційної інформації про евакуацію чи стан справ. 6. Вологість головний ворог Коли в квартирі стає холодно, точка роси зміщується всередину приміщення. Конденсат на стінах, мокрі ковдри призводять до швидкого переохолодження (вологе повітря проводить тепло в 25 разів швидше за сухе). Найбільша помилка заклеїти всі щілини наглухо. • «Ударне» провітрювання: Навіть у лютий мороз відкривайте вікна повністю на 2–3 хвилини раз на кілька годин. Це випустить вологе повітря і запустить сухе з вулиці. Сухе повітря нагрівається швидше. • Абсорбенти власноруч: Розставте по кутах ємності з сіллю, содою або силікагелем (наповнювачем для котів). Вони вбиратимуть вологу. Якщо є можливість придбайте промислові таблетки-поглиначі вологи. • Гігієна ліжка: Ніколи не лягайте в спальник або під ковдру у вуличному одязі, на якому є конденсат. Одяг для сонної зони має бути абсолютно сухим і зберігатися вдень у герметичному пакеті. • Сушіння речей: Не сушіть мокрий одяг у кімнаті, де спите. Використовуйте балкон або сходову клітку. 7. Громада Вижити поодинці у висотці значно важче. Об’єднуйтеся з сусідами, яким довіряєте. Спільне приготування їжі на одному пальнику економить до 40% палива. Перевіряйте самотніх людей похилого віку у холоді ризики для здоров'я зростають в рази. #виживання #блекаут #поради #київ #висотка #автономність #порадивиживання #україна Чим ви можете доповнити цей список? Який досвід допоміг вам у минулі блекаути? Автор - сайт @Тиха вежа https://t.me/Ukraineaboveallelse

Нууууууу, так!:) Канапа в мене завширшки як не більша, ніж завдовжки?:) Бо це - дві повноцінних односпальних канапи!:) Ні, ніяких зайвих предметів на ній не лежить!:) Тільки життєво необхідний набір!:) Будь що, також важливе для мене, зберігається в зоні доступу, на столі, який впритул до канапи, як то окуляри на мотузці, ліхтарики та лампи, пляшка з водою та коробочка з льодяниками, на випадок кашлю?:) На підвіконні над головою заряджається телефон. Ааааааа на канапі… Тільки необхідне!:) Згідно штатного розкладу!:) На канапі лежу я!:) Й якась кількість подушок та подушончіків!:) Три великих, 50х70. Пласких, авжеж! Одна маленька, на якій котик Пилипко спить дзьоб у дзьоб зі мною й хррррропе, як вгодований такий собі чоловік!:) Ліворуч одна маленька, під мій лівий лікоть!:) Велика (з трьох), під ліве коліно. Такий же ж набір праворуч!:) Ще одна маленька, запасна!:) Під дупою, під ковдрою, ліворуч - собака Цуцилія. З протилежного боку, на ковдрі, собака Лєдя! В ногах - кішка Пані Вишенька! На дупі - Лічінка №1! На плечі - Онука наша Снігуронька! Десь в цицьках - Жужала! Періодично ці хутряні потвори стикаються дзьоб у дзьоб й тоді прям на мені трапляється сварка, бийка, зʼясування відносин на кшталт «вас тут не лежало»!:) Й я крізь сон вмикаю прапорщика та розганяю цих гопників!:) Щоб вже за декілька хвилин увесь цей підрозділ знов виконував свої зігріваючі обовʼязки!:) Опалення вимушено вмикаю вже не тільки ввечері… Бо коли за бортом -15 й нижче, а в кухні зранку +13, починають мерзнути щоки!:) Та на ніч таки поки вимикаю!:) Бо залишимося без штанів й підштанників після оплати комуналки!:) Щоки на ніч пхаю під теплу ковдру!:) Кішка Онука зазвичай акуратна дівчинка!:) Пішки по моєму обличчю не сновигає!:) А коли з під ковдри тільки маківка та одна ніздря моя стирчить, вона ж не в курсі, що то не моє плече, на якому вона любить спати?:) Сьогодні ночером вона вмощувалася спати мені на фізіомордію!:) Обурювалася, коли я її звідти ганяла!:) А ще сьогодні я посварилася з Жужалою!:) Не стільки я з нею, скільки вона зі мною?:) Під час чергового знеструмлення я укублилася під ковдру з книжкою та ліхтариком? Угрілася? Й якось випадково успалася?:) З вісімнадцятої до двадцятої плющила подушки!:) Як людина з чистою совістю!:) Відповідно, коли мені вже спати схотілося?!:) Сиииильно четверта ночеру! Чи вже ранку?:) Йду до тамбуру палити останню цигарку?:) В трохи прочинені двері?:) Планую відбій?:) Жужала намагається прорватися на вулицю!!! Та зараз же ж! Так я тебе й пустила??? За бортом вже -15! Залишити її у дворі я не можу, бо змерзне ж моя улюблениця! Чекати на її повернення півгодини, не менше, не збираюся!:) Бо нарешті очі заплющуватися почали!:) - Аааааааа попісссяєш ти в один з писсссюльних котячих горшиків, любенька моя!!!:) Дууууууже незадоволена Жужала була!:) Дуже! Ви там як!? Я й новин ніяких побачити не встигла? Бо між вимкненнями світла лише півтори години було? Найголовне усвідомити встигла! Невсеремось! Перезимуємо! Гггггсніпппппзда! Дочекаюся світла, з вами тим набором слів ділитимуся!:) Якщо встигну!:) Бо на корисну діяльність сьогодні залишається не так й багато часу?:) В хууууууткенькому темпі!:)

До четвертої ранку не спали з донечкою. Моніторили новини… Де летить, куди летить, скільки летить?… Нескінченно заглядали в різні мережі навіть не щоб виносити мозок друзям питаннями: - Як ви, цілі? Просто впевнитися, що людина є в мережі, відповідно, жива… Ййййййййбнсццццкплтьгсссня… Потім вже відбилися… Зранку спимо ж? Як люди з чистою совістю, кріпко… Ірина Олександрова вже збиралася нас патичкою тикати? - Постав його? Хай походить??? (с) Ото аж о дванадцятій я нарешті прокинулася… Й то? Тільки тому, що оператор одного з банків пропонував мені кредит на дуууууже вигідних умовах?:) Побажала гарного дня й оголосила, що будь-які кредити, то не про мене!:) Ще й досі не зовсім в адекваті? Щось сьогодні голова не працює? Не вся, звісно!:) Їсти можу!:) Й як не їсти?:) Коли на протиугінних гумках з шипами, які з Китайщини нещодавно отримала, шкутильгала до крамниці цілком впевнено! Коровою на кризі себе не відчувала!:) З крамниці приперачила добіса тттттулечок з матіасами!:) Й ціле відерце квашеної капусти!:) Бо всі ґаздині нашого гуртожитку геть ліниві, щоб наквасити особисто!:) А Леонідівна наша юшки курячої з сирними «крокодилками» наварила!!! Й я тої юшки!!! З тою капустою!!! З тими тулечками!!! Нажерлася!:) Як павук!:) (Баба Надя так формулювала!) Начебто й в мозоку трохи розвиднілося? А за півгодини знов планове знеструмлення трапиться. Та й хай? Книжку читатиму з ліхтариком! Невсеремось!