🌍 Звернення до лідерів країн світу та духовних лідерів планети Земля Світ досяг межі, де подальше продовження військових конфліктів, ескалація та взаємне руйнування інфраструктури ведуть лише до глобального гуманітарного та економічного глухого кута. Удари по продовольчій безпеці, системах життєзабезпечення та базових умовах існування створюють серйозні ризики для цивільного населення, зокрема загрозу голоду, гуманітарних криз і нових масштабних страждань. Життя звичайної людини, її безпека, гідність і право на мир мають стояти вище за політичні амбіції та суперечки. Ресурси, які сьогодні витрачаються на знищення, могли б бути спрямовані на збереження людських життів, відновлення зруйнованого, розвиток суспільств та спільне вирішення реальних викликів, перед якими постає все людство. 🕊️ Погляд світових релігій та духовних традицій на цінність життя ✝️ Християнство: Вчення Ісуса Христа наголошує на любові до ближнього, милосерді, прощенні, співчутті та прагненні до миру. Християнська етика закликає берегти людське життя та пам'ятати про моральну відповідальність за заподіяні іншим людям страждання.☪️ Іслам: Ісламська традиція високо цінує життя, справедливість, милосердя та відповідальність людини перед Богом. Ісламські джерела засуджують безпідставне вбивство та закликають до справедливого ставлення до людей. Відповідальність правителів перед Всевишнім пов'язується також із захистом людей і встановленням справедливості.✡️ Юдаїзм: Одним із фундаментальних принципів є особлива цінність людського життя — «пікуах нефеш», тобто обов'язок рятувати життя. Збереження людського життя має надзвичайно високий моральний пріоритет, а прагнення до миру є важливою складовою юдейської традиції.☸️ Буддизм: Буддійське вчення наголошує на ненасильстві, співчутті та утриманні від позбавлення життя. Насильство породжує страждання, а шлях до його подолання пов'язаний з усвідомленістю, співчуттям, відповідальністю та прагненням до миру.🕉️ Індуїзм та інші східні традиції: У багатьох східних філософських і духовних традиціях важливими є принципи ненасильства, співчуття, гармонії та відповідальності перед живим світом. Справжня сила людини й лідера може проявлятися не лише у здатності перемагати, а й у здатності захищати життя та відновлювати мир.🌿 Традиційні та корінні духовні вірування: Багато традицій підкреслюють глибокий зв'язок людини із Землею, природою, предками та майбутніми поколіннями. Земля сприймається як спільний дім, який необхідно берегти, а не перетворювати на поле безкінечного протистояння.🕊️ Попри значні відмінності між релігіями та духовними традиціями, багато з них наголошують на цінності людського життя, милосерді, відповідальності, співчутті та прагненні до миру. 🌍 Заклик до дій Це звернення — заклик до здорового глузду, людяності та відповідальності. Лідерам усіх держав варто переосмислити стратегії ескалації, докладати максимальних зусиль для припинення кровопролиття та повертатися до цивілізованого діалогу там, де це можливо. Політичні рішення не повинні перетворювати життя мільйонів звичайних людей на розмінну монету. 🌍 Планета Земля — наш спільний дім. На ній мають жити люди, народжувати дітей, будувати майбутнє, розвивати науки, культури та суспільства. Не знищувати одне одного. Не множити ненависть. Не залишати після себе лише руїни. 🕊️ Настав час зупинити цей хаос. ❤️ Настав час обрати життя. 🤝 Настав час говорити, домовлятися та шукати шлях до миру. 🌍 Земля належить не війні. Земля — для життя.

Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди. Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу. Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові. Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду. У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть. Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова! Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації. Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ». Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос. Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію. Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати. Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив. Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі. Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну. Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною. Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими. Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні. Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю. Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети. Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда. Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням. І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.

Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди. Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу. Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові. Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду. У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть. Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова! Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації. Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ». Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос. Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію. Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати. Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив. Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі. Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну. Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною. Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими. Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні. Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю. Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети. Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда. Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням. І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.

вам не по хуй? Хочу и бью по мирным Дрожащей старческой обколотой рукой Он в той пелотке Что символом в трубе с водой убитых Иль газом углекислым в той подлодке Вы там слыхали крики? Что задохнулись и не защитив тех проституток Сыновей что стучали и просили подышать! И задыхались несколько суток А вам не похуй? Что жертву каждый должен был отдать Той самой Вишне где горели дети Родители всех тех детей Которые не вышли из дверей Кому писали мне не чем тут дышать В Кемерово где то Как тяжело смириться с мыслью Что всем похуй И старое ебАнное хуйло Которое приказывает всем Идите и ебаште то Что назовет он жизнью И вам не похуй,? В раскопках где то Не в постели, рядом, верх спиной И трёх там прожитых нету Лежит присыпанная мелом и землей Убита градом С кроватью рядом Прикрыта простыней сырой И нету света Малышке той

Планка та присідання біля стіни: чому ці вправи є найефективнішими для зниження артеріального тиску Недавні клінічні дослідження доводять, що статичні ізометричні навантаження, такі як планка чи «стільчик» біля стіни, перевершують звичне кардіо у питанні контролю гіпертензії. 🔹 Під час виконання ізометричної вправи м'язи тривалий час перебувають у напруженому стані, що тимчасово обмежує кровотік у цій зоні. Коли ви розслаблюєте м'язи, відбувається різкий приплив крові — ефект реактивної гіперемії, який тренує судини швидше адаптуватися до змін тиску. 🔹 Регулярна практика таких вправ покращує вироблення оксиду азоту в ендотелії (внутрішньому шарі судин). Оксид азоту діє як природний вазодилататор — він розслаблює стінки артерій, знижуючи загальний периферичний опір кровотоку, що безпосередньо веде до стабілізації показників тонометра. 🔹 Оптимальний протокол тренувань — 4 підходи по 2 хвилини з відпочинком у 2 хвилини між ними. Виконувати таку серію слід 3 рази на тиждень. Статика менш травматична для суглобів, ніж біг чи стрибки, тому підходить навіть людям із початковими стадіями остеоартрозу. 🔹 Важливо зберігати рівномірне дихання під час виконання вправ. Затримка дихання (маневр Вальсальви) створює надлишковий внутрішньочеревний тиск, що може дати протилежний ефект і спричинити короткочасний стрибок артеріального тиску, тому не «затискайте» повітря в легенях. ❤️ Моє здоров’я

🤬 Марін Ле Пен хоче припинити військову та фінансову підтримку України, якщо прийде до влади у Франції. «Від моменту російської агресії проти України я закликаю Францію скликати велику конференцію за мир, щоб сприяти не продовженню кровопролиття, а дипломатичному врегулюванню цієї жахливої війни», — заявила вона. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

☕️ Доброго ранку, підписники! Сьогодні, 5 вересня, у світі відзначають Міжнародний день благодійності. Цей день започаткувала Генасамблея ООН у 2012 році, щоб привернути увагу до волонтерства. Дату обрали на честь роковин смерті Матері Терези. ➡️ Україна посідає 7 місце у світовому рейтингу благодійності. ➡️ Кількість благодійних організацій в Україні зросла на 74% від початку повномасштабного вторгнення. ➡️ Благодійність — це не лише гроші. Українці допомагають речами, кров'ю, продуктами, транспортом, житлом і власним часом. ➡️ 70% українців постійно або час від часу донатять на Збройні Сили України. ➡️ У 2025 році три найбільші фонди України зібрали 105,87 млрд грн пожертв. ➡️ ЄС та його країни надали Україні понад €220 млрд підтримки: фінансової, військової, гуманітарної, а також допомогли українцям, які виїхали до Європи. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

😳У Києві знову СТРІЛЯНИНА, цього разу біля лікарні на Житомирській: територію оточила поліція, на місці багато крові, є поранені #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

Тихо лежу в тиші нічній, Де прохолода огортає плечі, І в серці розливається спокій святковий, Що виліковує буденні речі. Згасає день у павутині світла, І на поріг приходить м’який морок, Душа в цей час так дивно розквітла, Мов білий цвіт на гілках вишневих впоперек. У тому небі, високім і бездоннім, Де вічність дихає холодним сяйвом мрій, Одна зоря горить у моїм лоні, Як найдорожчий і найсвітліший твій. Я дивлюсь вгору довго-довго, Не відриваючи збагненних очей, І ллється світло тепла і довгого Крізь чорну завісу самотніх ночей. Це не просто зоря — це ніжна любов, Що у безмежжі космосу застигла, Вона у жилах будоражить кров, Щоб віра в серці знову осяяла крила. У цій гармонії розчинено мій світ, Де біль і сум зникли безслідно знову, І лине тихий, непорушний злет, Вклоняючись цій вічній зоряній любові. І час спинився. Тільки ми удвох — Я і зоря, що дивиться так щиро. У цьому світі нас оберігає Бог, Даруючи душі святе і тихе миру.

Сссссцкцбнблдгсня… В новини хуч не заглядай… Тривога за тривогою. Якась хххня дзилинчить, ппппписюни з ППО той непотріб ганяють. Щось десь гепає… Ааааа в інтернетах українці сруться!:) Як то кажуть?:) - Коли українці сруться, це значить, що обстановка більш-менш норм. Якщо щось страшне - українці обʼєднуються! Обожнюю наше село!!! Поки містяни чубляться, коли доводять безглуздість необхідності створення якихось продовольчих запасів, село живе своє життя! Й мовчки робить те, що робили селяни завжди. В будь які часи. Вввввййййобує. Скільки сил та можливостей є, вввввйобує. Готується до зими. Аж заздрю тим, хто може дозволити собі таку собі легковажність?… Вроджене почуття відповідальності, генетична памʼять, кількісно-якісний склад родини та, на жаль, багаторічний особистий досвід, не передбачає можливості розслабити булки… Ні в девʼяностих, ні в чотирнадцятому, ні навіть в двадцять другому ті запаси, які вся моя родина та я мали завжди, зайвими не були. Зрозуміло, що й зараз нічого хорошого від братерського сусідства очікувати не слід? Тому готуємося до зими. Я ж про моє чудове село? За половину дня прям під хвіртку привезли чергових сотню килограмів картоплі! Й ще сто привезуть в понеділок! Оооооттакезного бройлера! Шшшшмат кровʼянки кг на півтора! Домашньої курячої ковбаси! Пʼять відер їдла для курей! Борошно, цукор, сіль, гречка, рис, макарони, олія в нас є з запасом завжди! Так, картоплю я лінуюся ростити, тому купую. Буряки з морквою поки в городі. Але ж вродило добре! Цибулю свою вже вибрали й майже всю використали на консервацію. То придбали ще. Докупили ще перців. Бо свої також всі по банках!:) Баклажани терпляче очікують, поки я нарешті зверну на них увагу!:) Скільки вже закатано банок, гадки не маю!:) До льоху поки що не ходила!:) Синочок тільки встигає туди тягати чергові слоїки!:) На випадок відсутності електрики є генератор, павербанки, ліхтарики, батарейки. На випадок відсутності газу є дровʼяна плита. Й дрова для неї також є. В наявності турбопіч для двору. Газовий туристичний примус для кухні. По скрині сухого спирту й свічок. У дворі криниця. Й кількасот літрів води вже зберігається в різних ємностях. В сараї курки, які несуть яйця! Й яких, якщо що, також можливо зʼїсти?:) Туристичний душ та маленький прилад для прання, які заряджаються від USB, є. Мильно-рильне приладдя також ж в асортименті. Аби були цілі голови. Й дах над ними. Все інше подолаємо.