• БОЖЕ, ПРИЗЕМЛИ


    Приземли, благаю, Боже,

    МіГ той на болоті,

    Там зроби наза́вжди ложе

    Цій мерзкій сволоті. 


    Хай спочинуть ці потвори

    І нас не вбивають,

    І кровавії узори

    Нам не вишивають. 


    Ми узір на вишиванках

    Прагнем споглядати,

    А не кров'ю нашу землю

    Щораз вишивати. 


    Додай, Боже, блиск і сяйво

    Ворожим бляшанкам,

    Це не буде для них зайво,

    Їхнім забаганкам. 


    Дай їм, Боже, спалах в небі

    Саме над болотом,

    Саме це у них в потребі

    Із їхнім польотом. 


    Приземли молю, Всевишній,

    Це вороже зілля,

    Новина́ ця буде втішна,

    Скінчи божевілля! 


    15.11.2023 р. 

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

    ID:  998629

    БОЖЕ, ПРИЗЕМЛИПриземли, благаю, Боже,МіГ той на болоті,Там зроби наза́вжди ложеЦій мерзкій сволоті. Хай спочинуть ці потвориІ нас не вбивають,І кровавії узориНам не вишивають. Ми узір на вишиванкахПрагнем споглядати,А не кров'ю нашу землюЩораз вишивати. Додай, Боже, блиск і сяйвоВорожим бляшанкам,Це не буде для них зайво,Їхнім забаганкам. Дай їм, Боже, спалах в небіСаме над болотом,Саме це у них в потребіІз їхнім польотом. Приземли молю, Всевишній,Це вороже зілля,Новина́ ця буде втішна,Скінчи божевілля! 15.11.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023ID:  998629
    70переглядів
  • В МОЇЙ УКРАЇНІ ВІЙНА


    В мої́й Україні війна,

    В мої́й Україні вбивають,

    Воює рашист-сатана,

    Та зрадники їх прославляють.


    В мої́й Україні терор,

    Вбивають людей у домівках,

    Взяв зброю поет і актор –

    І в засвітах в вічних мандрівках.


    В мої́й Україні біда,

    Та зрадник на ворога боці,

    Скрізь мова ворожа… Ганьба!...

    Звучить в нас на кожному кроці.


    В мої́й Україні ллє кров,

    Війна не вщухає ні миті,

    Та в зрадників зрадна любов,

    Рашизмом вони оповиті.


    В мої́й Україні є біль,

    І рана все більше ятриться,

    Та сипле туди зрадник сіль,

    Й за мову убивців гордиться.


    В мої́й Україні війна

    І мови держави цурають,

    За неї висока ціна…

    На мові орди розмовляють.


    В мої́й Україні війна,

    Ми чуєм ворожую мову,

    Щоразу в нас звістка сумна,

    Та всюди русні мова знову.


    В мо́й Україні війна,

    Та зрадник різниці не бачить,

    Гордиться із мови-лайна,

    Ціни йому мова не значить.


    10.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

    В МОЇЙ УКРАЇНІ ВІЙНАВ мої́й Україні війна,В мої́й Україні вбивають,Воює рашист-сатана,Та зрадники їх прославляють.В мої́й Україні терор,Вбивають людей у домівках,Взяв зброю поет і актор –І в засвітах в вічних мандрівках.В мої́й Україні біда,Та зрадник на ворога боці,Скрізь мова ворожа… Ганьба!...Звучить в нас на кожному кроці.В мої́й Україні ллє кров,Війна не вщухає ні миті,Та в зрадників зрадна любов,Рашизмом вони оповиті.В мої́й Україні є біль,І рана все більше ятриться,Та сипле туди зрадник сіль,Й за мову убивців гордиться.В мої́й Україні війнаІ мови держави цурають,За неї висока ціна…На мові орди розмовляють.В мої́й Україні війна,Ми чуєм ворожую мову,Щоразу в нас звістка сумна,Та всюди русні мова знову.В мо́й Україні війна,Та зрадник різниці не бачить,Гордиться із мови-лайна,Ціни йому мова не значить.10.03.2023 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    37переглядів
  •  В НАС БУДЕ МИР І БУДЕ ПЕРЕМОГА


    Мені чому́сь на думку не спадало,

    Та й навіть гадки, звісно, не було́

    Про те, щоб горе нас усіх спіткало,

    І кров стікала людям на чоло.


    Від вибухів прокинулися вранці,

    Не вірили, що всюди вже війна,

    Що нас прийшли вбивати голодранці,

    Бо їм віддав вказівку сатана.


    В диму́ й вогні́ був той лютневий ранок,

    І вибухи лунали всюди в нас,

    Це лиш частина вражих забаганок,

    Настала чорна днина, чорний час.


    Та вірити в таке ми не хотіли,

    Та й світ проснувся, бо до того спав,

    І ми в ту мить всього́ не зрозуміли,

    А ворог всіх нещадно убивав.


    Замислилась, задумалась Європа

    І руку допомоги подала́,

    Збагнула, що з ворожого притопу,

    Нікчема на святиню посягла.


    Ми віримо, що бу́де ПЕРЕМОГА,

    Ми ворога здолаєм у бою́,

    До неї нам торується доро́га,

    І буде МИР у нашому краю́.


    05.12.2022 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

    ID: 968352

     В НАС БУДЕ МИР І БУДЕ ПЕРЕМОГАМені чому́сь на думку не спадало,Та й навіть гадки, звісно, не було́Про те, щоб горе нас усіх спіткало,І кров стікала людям на чоло.Від вибухів прокинулися вранці,Не вірили, що всюди вже війна,Що нас прийшли вбивати голодранці,Бо їм віддав вказівку сатана.В диму́ й вогні́ був той лютневий ранок,І вибухи лунали всюди в нас,Це лиш частина вражих забаганок,Настала чорна днина, чорний час.Та вірити в таке ми не хотіли,Та й світ проснувся, бо до того спав,І ми в ту мить всього́ не зрозуміли,А ворог всіх нещадно убивав.Замислилась, задумалась ЄвропаІ руку допомоги подала́,Збагнула, що з ворожого притопу,Нікчема на святиню посягла.Ми віримо, що бу́де ПЕРЕМОГА,Ми ворога здолаєм у бою́,До неї нам торується доро́га,І буде МИР у нашому краю́.05.12.2022 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022ID: 968352
    58переглядів
  • ВИЙШОВ З ПЕКЛА


    Ти вийшов з пекла, із вогню,

    Із рикошету вбивців зброї,

    Нам додало́сь усім жалю́,

    Спіймав, герою, ти набої.


    Ти вийшов з пекла, ти живий…

    Та покалічений на мінах.

    Тебе, герою дорогий,

    Давно чекають в рідних стінах.


    Ти вийшов з пекла весь в крові́,

    Закрив собою побратима,

    В ту мить – молитва в голові.

    З вогню завіса всюди й ди́му.


    Низький уклін тобі від нас,

    Ти вийшов з пекла наш герою,

    Ти вмився кров’ю… і не раз,

    Був у нерівному там бо́ю,


    Ти вийшов з пекла… не вцілів,

    Ти чудом вижив, наш герою…

    Вкраїну зрадить не хотів.

    Думками за́вжди ми з тобою.


    30.10.2019 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

    ВИЙШОВ З ПЕКЛАТи вийшов з пекла, із вогню,Із рикошету вбивців зброї,Нам додало́сь усім жалю́,Спіймав, герою, ти набої.Ти вийшов з пекла, ти живий…Та покалічений на мінах.Тебе, герою дорогий,Давно чекають в рідних стінах.Ти вийшов з пекла весь в крові́,Закрив собою побратима,В ту мить – молитва в голові.З вогню завіса всюди й ди́му.Низький уклін тобі від нас,Ти вийшов з пекла наш герою,Ти вмився кров’ю… і не раз,Був у нерівному там бо́ю,Ти вийшов з пекла… не вцілів,Ти чудом вижив, наш герою…Вкраїну зрадить не хотів.Думками за́вжди ми з тобою.30.10.2019 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
    39переглядів
  • БЕРУ З СОБОЮ

    Беру з собою мамину молитву,

    Беру з собою мамин образок.

    Я встояв не одну нерівну битву

    Й не відступив назад ані на крок.


    Я вдячний дуже мамі за молитву,

    І вдячний , що м'я Ангел стереже.

    Стаю щораз під кулі,мов на бритву,

    Й надіюсь ,що Господь м'я вбереже.


    Беру з собою в Господа я віру,

    Без неї ні на мить не зостаюсь.

    Лиш на життя і мир роблю офіру,

    Щомиті я до Господа молюсь.


    О, мамо і Небесная Царице,

    Схиляю голову пред Вами я свою.

    Молюсь я сам і Вас прошу молиться.

    В молитві на колінах я стою.


    Беру з собою віру і надію,

    І всю Господню й мамину любов.

    Про мирне небо на війні я мрію,

    Й щоб не лилась на землю більше

    кров.


    15.10.2019 р.


    © Copyright: Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2019

    Свідоцтво про публікацію №119102507623 

    БЕРУ З СОБОЮБеру з собою мамину молитву,Беру з собою мамин образок.Я встояв не одну нерівну битвуЙ не відступив назад ані на крок.Я вдячний дуже мамі за молитву,І вдячний , що м'я Ангел стереже.Стаю щораз під кулі,мов на бритву,Й надіюсь ,що Господь м'я вбереже.Беру з собою в Господа я віру,Без неї ні на мить не зостаюсь.Лиш на життя і мир роблю офіру,Щомиті я до Господа молюсь.О, мамо і Небесная Царице,Схиляю голову пред Вами я свою.Молюсь я сам і Вас прошу молиться.В молитві на колінах я стою.Беру з собою віру і надію,І всю Господню й мамину любов.Про мирне небо на війні я мрію,Й щоб не лилась на землю більшекров.15.10.2019 р.© Copyright: Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2019Свідоцтво про публікацію №119102507623 
    46переглядів
  • Чи знаєте ви, що перші трактування Таро у Європі були... віршованими?

    У XVI–XVIII століттях у Франції та Італії існувала дивовижна світська гра — Tarocchi Appropriati (Привласнені Таро).


    Аристократи та поети збиралися в залах, витягували карти Старших Арканів і прямо на ходу складали віршовані алегорії. Через поезію вони описували характер людини, її таємниці, долю та давали магічні поради.


    Поетичне слово налаштовує наше Его набагато глибше, ніж сухі лекції. Воно розмовляє напряму з підсвідомістю.


    Я повертаю цю давню традицію.

    Кожен мій допис у цьому блозі буде не просто розбором карти, а віршем-кодом, який я дістаю з потоку Марсельської системи.


    Ці рядки не про майбутнє «колись-потім». Вони працюють як маніфест і захист «тут і зараз».


    Починаю з Аркана XIX — Сонце (Le Soleil).


    У Марсельській традиції це карта абсолютного миру, чистої радості та безпеки, де двоє дітей граються під захистом міцного муру.


    Ловіть цей ритм. Впустіть його в себе:


    Аркан XIX. Сонце (Le Soleil)


    Світло торкається м’яко очей і плечей,

    День розгортає свій золотий сувій.

    Час залишає у минулому тіні ночей,

    Ми повертаємось до ковчегу мрій.


    Дивись на карту двох малих дітей,

    Радість тримай у серці ідей,

    Сонце є початком втілення мрій,

    Мир пульсує у крові надій.


    Будуємо мур — цеглинка до цеглинки,

    Простір Світла від падаючого зла,

    Марсельський малюнок спрямовує вись,

    Світло панує у наших краях.


    Нехай цей перший вірш-код стане вашим особистим щитом від будь-якого зла та увімкне внутрішнє світло.


    До зустрічі біля ковчегу мрій.

    Підписуйтесь, попереду ще 21 таємничий Аркан.


    Напишіть у коментарях, як вам такий формат? І яка карта Марсельського Таро ваша улюблена?

    Чи знаєте ви, що перші трактування Таро у Європі були... віршованими?У XVI–XVIII століттях у Франції та Італії існувала дивовижна світська гра — Tarocchi Appropriati (Привласнені Таро). Аристократи та поети збиралися в залах, витягували карти Старших Арканів і прямо на ходу складали віршовані алегорії. Через поезію вони описували характер людини, її таємниці, долю та давали магічні поради.Поетичне слово налаштовує наше Его набагато глибше, ніж сухі лекції. Воно розмовляє напряму з підсвідомістю.Я повертаю цю давню традицію. Кожен мій допис у цьому блозі буде не просто розбором карти, а віршем-кодом, який я дістаю з потоку Марсельської системи. Ці рядки не про майбутнє «колись-потім». Вони працюють як маніфест і захист «тут і зараз».Починаю з Аркана XIX — Сонце (Le Soleil). У Марсельській традиції це карта абсолютного миру, чистої радості та безпеки, де двоє дітей граються під захистом міцного муру.Ловіть цей ритм. Впустіть його в себе:Аркан XIX. Сонце (Le Soleil)Світло торкається м’яко очей і плечей,День розгортає свій золотий сувій.Час залишає у минулому тіні ночей,Ми повертаємось до ковчегу мрій.Дивись на карту двох малих дітей,Радість тримай у серці ідей,Сонце є початком втілення мрій,Мир пульсує у крові надій.Будуємо мур — цеглинка до цеглинки,Простір Світла від падаючого зла,Марсельський малюнок спрямовує вись,Світло панує у наших краях.Нехай цей перший вірш-код стане вашим особистим щитом від будь-якого зла та увімкне внутрішнє світло.До зустрічі біля ковчегу мрій. Підписуйтесь, попереду ще 21 таємничий Аркан.Напишіть у коментарях, як вам такий формат? І яка карта Марсельського Таро ваша улюблена?
    131переглядів
  • 21 рік у медицині. І два з них — у війську.У 2024 році Юлія з позивним «Фурія» змінила стерильні кабінети, аптечні полиці й амбулаторну роботу на зовсім іншу реальність — польові умови, військові навчання і відповідальність, де ціна помилки може бути надто високою.У цивільному житті вона керувала мережею аптек і працювала в амбулаторії. Знала медицину зсередини: препарати, пацієнтів, протоколи, щоденну рутину допомоги людям.А тепер її знання працюють там, де кожна секунда може вирішити долю людини.Сьогодні «Фурія» навчає бійців 14-ї окремої механізованої бригади тактичної медицини — тому, що може врятувати життя на полі бою.Вона зізнається: навчати непросто.Бо це не просто теорія.Не просто лекція.Не просто набір красивих слів.Це алгоритми, які мають бути відпрацьовані до автоматизму.Це рухи, які треба виконати навіть під стресом.Це знання, які мають спрацювати в критичний момент, коли навколо шум, небезпека, страх і немає часу на довгі роздуми.Найбільша нагорода для Юлії — бачити, як захисники опановують ці навички й стають готовими використати їх тоді, коли це справді потрібно.Бо на війні медицина — це не “додаткова опція”.Це шанс.Шанс дожити до евакуації.Шанс зупинити кровотечу.Шанс допомогти побратиму.Шанс повернути людину додому.Бригада постійно оновлює підходи до навчання, залучає інструкторів із реальним бойовим досвідом і робить усе, щоб підготовка була максимально наближеною до умов війни.Але «Фурія» наголошує: техніка, знання й інструктори — це лише частина справи.Дуже важлива особиста мотивація.Бо війна змінилася.Тут недостатньо просто чекати команди.Недостатньо “якось зорієнтуватися”.Недостатньо знати лише мінімум.Потрібно вміти діяти самостійно — і водночас бути частиною команди. Потрібно вчитися, тренуватися, повторювати, не здаватися й розуміти: у вирішальний момент усе може залежати саме від тебе.«Усе у твоїх руках» — для Юлії це не просто фраза.Це принцип, за яким вона служить.Колись її робота була пов’язана з аптекою, амбулаторією, цивільними пацієнтами й мирним життям.Тепер її місія — навчити військових рятувати життя там, де мир закінчився.І в цьому є величезна сила.Бо армія тримається не лише на тих, хто стріляє.Вона тримається і на тих, хто вчить вижити.На тих, хто передає знання.На тих, хто готує до найгіршого, щоб у найважчий момент з’явився шанс на краще.Юліє, «Фуріє», дякуємо за службу, витримку й важливу місію.Нехай вистачає сил, здоров’я і людей поруч, які так само розуміють ціну кожної врятованої секунди.
    21 рік у медицині. І два з них — у війську.У 2024 році Юлія з позивним «Фурія» змінила стерильні кабінети, аптечні полиці й амбулаторну роботу на зовсім іншу реальність — польові умови, військові навчання і відповідальність, де ціна помилки може бути надто високою.У цивільному житті вона керувала мережею аптек і працювала в амбулаторії. Знала медицину зсередини: препарати, пацієнтів, протоколи, щоденну рутину допомоги людям.А тепер її знання працюють там, де кожна секунда може вирішити долю людини.Сьогодні «Фурія» навчає бійців 14-ї окремої механізованої бригади тактичної медицини — тому, що може врятувати життя на полі бою.Вона зізнається: навчати непросто.Бо це не просто теорія.Не просто лекція.Не просто набір красивих слів.Це алгоритми, які мають бути відпрацьовані до автоматизму.Це рухи, які треба виконати навіть під стресом.Це знання, які мають спрацювати в критичний момент, коли навколо шум, небезпека, страх і немає часу на довгі роздуми.Найбільша нагорода для Юлії — бачити, як захисники опановують ці навички й стають готовими використати їх тоді, коли це справді потрібно.Бо на війні медицина — це не “додаткова опція”.Це шанс.Шанс дожити до евакуації.Шанс зупинити кровотечу.Шанс допомогти побратиму.Шанс повернути людину додому.Бригада постійно оновлює підходи до навчання, залучає інструкторів із реальним бойовим досвідом і робить усе, щоб підготовка була максимально наближеною до умов війни.Але «Фурія» наголошує: техніка, знання й інструктори — це лише частина справи.Дуже важлива особиста мотивація.Бо війна змінилася.Тут недостатньо просто чекати команди.Недостатньо “якось зорієнтуватися”.Недостатньо знати лише мінімум.Потрібно вміти діяти самостійно — і водночас бути частиною команди. Потрібно вчитися, тренуватися, повторювати, не здаватися й розуміти: у вирішальний момент усе може залежати саме від тебе.«Усе у твоїх руках» — для Юлії це не просто фраза.Це принцип, за яким вона служить.Колись її робота була пов’язана з аптекою, амбулаторією, цивільними пацієнтами й мирним життям.Тепер її місія — навчити військових рятувати життя там, де мир закінчився.І в цьому є величезна сила.Бо армія тримається не лише на тих, хто стріляє.Вона тримається і на тих, хто вчить вижити.На тих, хто передає знання.На тих, хто готує до найгіршого, щоб у найважчий момент з’явився шанс на краще.Юліє, «Фуріє», дякуємо за службу, витримку й важливу місію.Нехай вистачає сил, здоров’я і людей поруч, які так само розуміють ціну кожної врятованої секунди.
    3
    2коментарів 426переглядів
  • ❤️ 2 червня у Броварській багатопрофільній клінічній лікарні працюватиме виїзна бригада Київського обласного центру служби крові.

    🩸 Забір крові триватиме з 8:30 до 12:30
    📍 вул. Шевченка, 14, другий поверх адміністративного корпусу.

    Долучайтеся до донорської акції — ваша кров може врятувати чиєсь життя!

    Із собою необхідно мати паспорт.
    @Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    ❤️ 2 червня у Броварській багатопрофільній клінічній лікарні працюватиме виїзна бригада Київського обласного центру служби крові. 🩸 Забір крові триватиме з 8:30 до 12:30 📍 вул. Шевченка, 14, другий поверх адміністративного корпусу. Долучайтеся до донорської акції — ваша кров може врятувати чиєсь життя! Із собою необхідно мати паспорт. @Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    89переглядів
  • ❤️‍🩹Чоловіка від самогубства врятували у Деснянському районі

    Патрульні надали містянину з тілесними ушкодженнями долікарську допомогу. В цей час на місце прибули й медики, які зупинили кровотечу.

    Далі чоловіка ушпиталили.
    ❤️‍🩹Чоловіка від самогубства врятували у Деснянському районі Патрульні надали містянину з тілесними ушкодженнями долікарську допомогу. В цей час на місце прибули й медики, які зупинили кровотечу. Далі чоловіка ушпиталили.
    104переглядів 2Відтворень
  • You must be 18+ to view this content
    переглядів Відтворень
Більше результатів