🇨🇿21 жовтня у Празі активісти чеської групи Kaputin влаштували акцію протесту проти політики Дональда Трампа щодо України.

🔹Вони привезли до посольства США бочку, яка нагадувала нафтову, і вилили з неї червону рідину, схожу на кров.

🔹Організатори пояснили, що символічна кров нагадує про цинізм, з яким США проміняли життя та страждання українців на власну комерційну вигоду.

🇺🇦 Активісти розгорнули український прапор і плакат із написом «Американська нафтова зрада = європейська кров». Вони вигукували «Слава Україні!» та «Трамп — зрадник!».

«Ми обурені зрадою з боку керівництва США. Попри те, що Україна отримала гарантії безпеки за Будапештським меморандумом і виконала економічні вимоги нинішньої адміністрації Трампа, Білий дім холоднокровно її зрадив», – заявили організатори.

🔹Приблизно через 20 хвилин поліція забрала активістів до відділку. Щодо них розпочнуть адміністративне провадження за забруднення громадського місця.

Джерело: Novinky 21.10.2026
Фото: Novinky

#Чехія #США #НовиниЧехії #українці #ПідтримкаУкраїни #CzechRepublic #Prague #Ukraine #USA #Trump #StandWithUkraine

ФРАЗА

Ракетами обстріляли
Рідний Київ знову.
Яку ж тепер підготує
Потужний промову?

Що відповідь за це буде –
Як в воду дивлю́ся.
Сказати це не забуде…
Думкою пройду́ся.

Про відповідь ми вже чули
І чуєм щоразу.
Та чи змінить наш потужний
Цю чергову фразу?

Чи вона ж бо так незмінно
Буде все звучати
Поки буде юродивий
Нас атакувати?

Україна – це не сцена
З фразами і шоу,
Де одну й ту саму фразу
Повторюють знову.

А слухати люди ласі
Й вірити промові,
Але ж відео і фрази
Не зупинять крові.

18.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1070763

ТРИПТИХ

1

МІЖ ВЧОРА І ЗАВТРА

Непомітно приходить майбутнє мовчанням,
Ми проходимо повз, не тримаючи дати
І здається, що "завтра" — це ті ж самі втрати,
А "сьогодні" спливає уже до світання.

Ми минуле плекаємо скарбом зітхання,
Де недолік присутній в чужих кандидатах
І тяжіє душа від нового мандата,
Бо вчорашнє вже тисне солодким коханням.

І раптово у серці ламається крига,
Та теперішній крок виділяється з тіні,
Де майбутнє не буде постійно як тригер.

Хто приймає цей час, той не пише на стінах,
Бо не "вчора" формує й не вчить нас на виграш,
А сьогоднішній вибір і завтрашній фініш.

2

ТЕМНИЙ СОЮЗ

Мило сяє шовк у ніч розкуту,
Серце б'ється, пахне кров коханням,
Тихий подих кличе на з'єднання,
Тінь ковтає знову вечір скутий.

Ти пливеш, мов знак з пітьми нечутно,
Жар в очах плекає щось погане,
В усміх скриті всі слова зізнання,
Шал чіпляє край пітьми без смутку.

Тут любов росте не на прохання,
Поряд ходить темна смерть пихата,
Та в мені ще світить промінь смутно.

Я приймаю цей союз попутний,
Бо де смерть — там вічна путь остання
І любов іде по ній старанно.

3

ОСТАННЄ ЗІЗНАННЯ

Пам'яті я випадковий невільник:
Тихі розмови, чужі обіцянки...
Світ не вимірює вірність коханки —
Час лише множить зітхання повільні.

Дотики згасли у формулі звільнень,
Погляд відводиться в темні ділянки,
Звичку міняє відвертий романтик,
В серці тримає уламки довільно.

Спроба остання — зібрати мовчання,
Словом короткім дійти до скандалу,
Втілити в правду таємне кохання.

Після рядка, ніби як по сигналу
Тиша накриє останнє зізнання,
Вірш обриває відлуння фіналу.

Мирослав Манюк
18.10.2026

ПОТУЖНИЙ І ЛЮДОЛОВИ

Розвело́ся людоловів,
Які знищують людей.
На жаль, вони безголові
Без Законів і статей.

На жаль, вони безголові,
Тож і мізків в них нема.
І на все вони готові:
По-звірячім з усіма.

І на все вони готові,
Без розбору хто є хто.
Наглість й звірство у розмові
Й не наказаний ніхто.

Наглість й звірство у розмові,
Ну а в діях це – кати,
На знущаннях все і кро́ві,
З світу здатні люд звести́.

На знущаннях все і крові…
Влада дивиться й мовчить.
Що закладено в основі,
Що так легко ко́гось вбить?

Що закладено в основі?
Де набрали цих потвор?
Міркування – нездорові,
Тому чинять лов-терор.

Міркування нездорові,
Та потужний: «Я не знав!»
Людолови й влада в змові…
Хтось наказ же віддавав!

17.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1070602

В Україні запускають медичну БпЛА-логістику

Першопроходцем буде Інститут серця, який вже має 3 безпілотники із дальністю польоту до 700 км.

Возитимуть донорські органи, медикаменти, зразки крові.

Польоти чітко погоджуватимуть із військовими, а під час тривог БпЛА зможуть сідати в резервних точках.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини

ХЛІБ

Хай хліб колоси́ться на наших полях
І ворог не сіє нам міни,
Війну щоб не бачили навіть у снах,
І знову звели́сь наші сті́ни.

Мов золото, хліб аби був на столі
Рум'яна щоб бу́ла скоринка.
Щоб піт в нас стікав, а не кров на чолі,
Щоб хліб цінувала й дитинка.
Щоб вітер колосся, мов хвилі, котив
І жайвір виспівував в полі,
Щоб дощик Господній нам ниву кропив
Й на рану не сипали солі.
Щоб ворог нам мотлох не сіяв в полях
І хліб не палав на колоссі,
Аби не стогна́ла родюча земля,
Бо стогону нам уже досить.
Щоб за́вжди було́ в нас зерно золоте,
Щоб повнились збіжжям комори,
Бо мова і хліб для вкраїнця – святе.
Щоб ворог не сіяв нам горе.
Хай ниви дарують нам щедрий врожай,
Хай хліб буде в кожній хатині,
Хай мир повертається в рідний наш край,
Хай щастя живе в Україні.
16.10.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1070588

ВОНИ СПІВАЛИ ПРО ЧУМУ

Чума співала про чуму,
У Юрмалі ганьбила неньку.
А ми питаємо чому́…
Чому́ так боляче серденьку?

Про неньку словом ані: «Мур»,
Не заікнулись, не сказали,
Бо в них з ворожою лямур…
Пісні́ ж ворожою співали.

Зате звання керманич дав.
За що з таке його присвоїв?
Цим нас усіх він зневажав,
Їх – возвеличив, удостоїв.

Вкраїна то́питься в крові́,
Її на шмаття рвуть потвори,
Та ненька в дна не в голові,
Їм ба́йдуже наш біль і горе.

Чека аби ціна квитка
В метро восьми гривень сягнула.
Очікує ця гниль, чека…
Ножа у неньку й цим впихнула.

То може вже звання «ХЕРОЙ»
Пора цим зрадникам давати?
– Какая разніца, он – свой ,
Якою мовою співати?

Зате не мають звань в нас ті,
Хто серцем лю́бить Україну,
Зате «ХЕРОЇ» золоті,
Бо топчуть неньку й солов'їну.

Усе в запроданців пучком,
Але в пучку нема Вкраїни,
Давно вони з розбитим дном,
І в мізках теж давно руїни.

04.08.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1066827

НЕ СПОВІЩАЮТЬ

Без тривоги гаратати
Почали потвори.
Блискавиці розсікали
Небо неозоре.

Блискавиці розсікали,
Ми хотіли жити –
Без упину узяли́ся
Господа молити.

Без упину узяли́ся
Господа благати,
Бо не знали чи ми зможем
Ранку дочекати.

Бо не знали чи ми зможем
До ранку дожити,
І все, що нам залишалось –
Господа молити.

Це все, що нам залишалось,
Те, що в наших силах,
Аби серце не спинилось
Й кров текла у жилах.

Аби серце не спинилось
В нас було́ бажання,
На Всевишнього надія
Лишалась остання.

На Всевишнього надія,
Що нас порятує,
Бо світ тільки споглядає
Й вдає, що не чує.

Бо світ тільки споглядає
І дурня вмикає,
Й про загрозу їх розві́дка
Вже не сповіщає.

Про загрозу їх розві́дка
Не каже ні слова,
Зате – дивні хвилювання
І пуста розмова.

Зате дивні хвилювання,
А в нас – гаратають.
Про загрозу й небезпеку
Нам не сповіщають.

14.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1070464

Вчора домовляємося з Ірина Олександрова зранку бігти до Тамара Коломіець в поліклініку!:)
Кров здавати?:)
Щоб зʼясувати, чи ми на щось ще придатні, окрім дослідів?:)

Й прокинулася ж я сьогодні, ще восьмої не було?:)
Й не могла зрозуміти, на якої хххххолєри мене так рано підняло?:)

Ото тільки зараз згадала про плани!:)

За цей час я встигла покавувати двічи!:)
Нагодувати всю придворну зграю!:)
Вицмулити якусь кількість цигарок!:)
Зібрати яйця, горіхи та собачі недопалки!:)
Знов підмести листя у дворі!:)
Зганяти на пошту та притягти звідти 20 кг яблук!:)
Ті яблука опробувати!!!:)

Ййййй нарешті згадати, чого ми так і не зробили?:)
Йййййййоооойййй, я - баран!:)))

Та й без якихось там аналізів діагноз традиційний!:)
Склероз, клімакс, маразм, хвостит, мозгіт й целюліт!:)

Ви там як?:)

ЛЕТИТЬ

Летять ракети-поторочі,
Несуть біду і, звісно, смерть.
Горять будинки серед ночі,
І чорний дим, неначе твердь.

Летять бляшанки понад нами,
Лунають вибухи страшні,
Летять з болючими слідами
І вісті чуємо сумні.

Летять, мов зграя чорних круків,
Несуть загрозу і біду.
Лишають смерть у вирі звуків,
І кров, і попіл на сліду.

Летять бляшанки із болота,
І небо крається від них.
За ними – смерть, журба, скорбота,
І чорний слід доріг страшних.

Летять смертельні вражі кварти,
З зарядом вбивчим на крилі,
На жаль, як бачим – це не жарти,
Стирають все з лиця землі.

Летить убивча вража сила,
Одна за одною летить,
Артіль убивчу в нас відкрила,
Й ніхто не взявсь її закрить.

12.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026