Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

🪖Найімовірніше війна буде продовжуватись, – WSJ описало 3 сценарії розвитку війни в Україні у 2026 році. 1️⃣ Війна продовжується: Видання припускає, що кремль, як і раніше, упевнений, що українська армія виснажиться раніше, ніж економіка росії, проте Україна ще далека від краху. 2️⃣ Україна здається першою: Якщо Україна вичерпає свої сили, можливо, їй доведеться піти на угоду, яка буде кращою за альтернативний варіант. Однак це може спричинити задоволення вимог москви щодо території, а США нададуть лише слабкі гарантії безпеки. 3️⃣ росія втомлюється: Бізнесмени рф давно незадоволені тим, як війна деформує економіку, роблячи її надмірно залежною від військового виробництва та від Китаю. Водночас путніу, як пише журнал, байдуже на думку бізнес-еліти рф. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

#історія #події Трудова повинність від більшовиків: Як «світле майбутнє» перетворилося на державне рабство. 28 січня 1920 року Рада Народних Комісарів радянської росії видала декрет «Про порядок загальної трудової повинності». Цей документ став офіційним початком епохи, коли держава привласнила собі право розпоряджатися не лише майном громадян, а й їхніми руками, часом та самим життям. Під гаслом «Хто не працює, той не їсть» більшовики фактично запровадили кріпацтво нового зразка. ⚒️⛓️ Економіка примусу: Чому не спрацювали гасла? Після революцій та років війни економіка перебувала в руїнах. Більшовики швидко збагнули: їхні ідеї про «добровільну працю на користь суспільства» не надихають голодних людей. Селяни не хотіли віддавати зерно задарма, а робітники тікали з міст, щоб просто вижити. Тоді москва вирішила діяти перевіреним методом терору. Декрет запроваджував обов’язкову роботу для всіх працездатних осіб незалежно від їхньої професії чи бажання. 🚫🥖 Від суботників до ГУЛАГу Саме в цей період виникли так звані «трудові армії». Лев Троцький, який був палким прихильником мілітаризації праці, вважав, що робітник має бути таким же дисциплінованим, як солдат. Якщо держава каже «треба рубати ліс» або «розчищати колії», людина не мала права відмовитися. Тих, хто намагався ухилитися від «щастя» працювати на партію, оголошували «дезертирами трудового фронту» і відправляли до концтаборів. 🚂🌲 Україна в лещатах «трудоармій» Для України цей декрет мав катастрофічні наслідки. Наші ресурси — вугілля Донбасу, ліс та залізниця — розглядалися москвою як власний бездонний склад. Українських селян масово зганяли на примусові роботи, відриваючи від власних господарств, що лише посилювало продовольчу кризу. Це був перший крок до повного контролю над особистістю, який пізніше вилився у сталінську колективізацію та систему ГУЛАГу. 💂‍♂️🚜 Пропаганда проти реальності Щоб підсолодити гірку пігулку примусу, радянська машина почала масово штампувати плакати про «радість колективної праці». Суботники, які спочатку подавалися як добровільна ініціатива, стали обов’язковим ритуалом лояльності. Проте за фасадом усміхнених робітників на плакатах ховалися мільйони людей, позбавлених права вибору, нормальної оплати та елементарної свободи пересування. 📉🎨 28 січня 1920 року — це нагадування про те, як легко держава-тиран може перетворити «соціальну справедливість» на механізм масового визиску, де людина — лише гвинтик у бездушній машині.

​📑 Програма організації "Щит Землі" (Earth Shield) ​1. Цифрова варта (Інформаційна безпека) ​Блокування пропаганди війни: Створення мережі волонтерів, які маркують та спростовують заклики до агресії та ядерного шантажу. ​Розвідка відкритих даних (OSINT): Використання супутників та нейромереж для фіксації підготовки до конфліктів. Ми виводимо "таємні плани" на світло денне до того, як пролунає перший постріл. ​2. Екологічний захист атмосфери ​Моніторинг "Ядерного сліду": Створення глобальної карти датчиків радіації та чистоти повітря, доступної кожному в реальному часі. ​Анти-воєнний еко-аудит: Публічне висвітлення того, скільки мільярдів тонн CO2 та токсинів викидає військова промисловість. Наша мета — визнати війну злочином проти клімату. ​3. Економіка Миру (Токен TERRA) ​Фінансування порятунку: Всі кошти від криптовалюти TERRA спрямовуються на відновлення екосистем, зруйнованих війною, та на розвиток чистих технологій енергії. ​Мирний кешбек: Нарахування токенів користувачам за участь у мирних протестах, екологічних акціях та поширення правдивої інформації. ​4. Глобальна освіта "Землянина" ​Школа дипломатії: Безкоштовні онлайн-курси з медіаграмотності та конфліктології. ​Проєкт "Без кордонів": Створення платформ для прямого спілкування між молоддю країн, що перебувають у конфлікті, щоб стерти образ "ворога". ​Наше гасло в дії: > "Ми не чекаємо на дозволи урядів. Ми об'єднуємося поверх кордонів, бо атмосфера — одна на всіх."

Ранкова руханка!:) З відром теплої води та відерцем їдла для курей - ти-дих-ти-диххх-ти-дих до сараїв!!! Лопату вхопила, ти-дих-ти-диххх-ти-дих по обійстю сніг почистила!:) За двором ти-дих-ти-диххх-ти-дих також повишкрррребла!:) Ти-дих-ти-диххх-ти-дих до їдальні для птахів! Соняшника насипала! Черговий кавелок сала мотузкою примотала! Дівки мої, донечка та біженська Ірина Олександрова хату до ладу приводили! Привів до ладу себе, приведи до ладу й свою планету! (с) Сніг допомагали чистити, їсточки готували! Ще трошки, й світло ввімкнеться? Якщо за графіком, то хвилин за пʼять? А може, як учора? Кожне знеструмлення було на пів години більше ніж за графіком? Вже ручечки тягнуться опалення ввімкнути? Та поки займалася звершеннями якимось, жодного разу не мерзла!:) А тепер вкублилася на канапі під зимовою ковдрою, наче також не мерзну?:) Окрім рук!:) Руки крижані, авжеж!:) Як казав колись один з українських президентів?:) Економіка повинна бути економною!:) То й економлю з усіх сил!:) Ви там як? Цілі?

#історія #події ​Фінансовий блокпост Незалежності: Як народжувався Державний банк УНР 🏦 ​У січні 1918 року в Києві було не просто гаряче — було доленосно. Поки на вулицях вирували політичні пристрасті, в кабінетах Центральної Ради розуміли одну просту істину: держава без власного банку — це як козак без коня. 15 січня (за новим стилем) було офіційно ухвалено закон про перетворення Київської контори Держбанку росії на Український Державний Банк. 🇺🇦 ​Це не була просто зміна вивіски. Це була справжня фінансова деокупація. Очолив цей «центр сили» Михайло Кривецький, людина, якій випало завдання збудувати банківську систему фактично з нуля, коли в країні гуляв вітер і чужі валюти. ​Ось кілька фактів про цей фінансовий десант, від яких хочеться випрямити спину: ​Гроші з характером: Саме цей банк почав випуск перших українських паперових грошей — карбованців. Дизайн розробляв легендарний Георгій Нарбут. Ці купюри були настільки стильними (із тризубами та вишуканими орнаментами), що їх і сьогодні вважають шедеврами світової графіки. 🎨💵 ​Золотий запас: Банк мав забезпечувати стабільність валюти, хоча реального золота в підвалах було небагато. Проте довіра до «своїх» грошей трималася на вірі в молоду республіку. ​Банк на колесах: Коли більшовики наступали на Київ, банк не здався. Його майно, печатки та документацію евакуювали в Кам'янець-Подільський, а згодом — далі. Це був банк, який воював разом із армією. 🚂 ​Створення банку в 1918-му — це історія про те, що справжня свобода починається не лише з лозунгів, а й із власної печатки на банкноті та права самому розпоряджатися своїм золотом. Це був перший крок до того, щоб українська економіка заговорила власною мовою, а не чекала вказівок із сусідніх столиць. 💼✨ ​Навіть після поразки визвольних змагань, досвід 1918 року став тим фундаментом, на якому ми знову збудували Нацбанк у 1991-му. Іронічно, але вороги змінюються, а бажання українців мати свій «сейф» і свій порядок залишається незмінним.

#історія #події ​Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році Україна успадкувала значну частину радянського ядерного арсеналу, що включав близько 176 міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2000 тактичних ядерних боєголовок. Це робило Україну третьою ядерною державою світу після США та росії. Однак молода незалежна держава зіткнулася з дилемою: чи зберігати цей смертоносний спадок, чи відмовитися від нього заради безпеки та міжнародної інтеграції? ​Аргументи на користь збереження були значними: ядерний щит міг би стати потужним стримуючим фактором проти будь-яких зовнішніх загроз, особливо з боку осії. Проте були й вагомі причини для відмови: ​Економічний тягар: Утримання та модернізація ядерного арсеналу вимагали колосальних коштів, яких молода українська економіка не мала. ​Технічні складності: Контроль та обслуговування боєголовок були прерогативою москви, і Україна не мала повного технічного суверенітету над ними. ​Міжнародний тиск: Світова спільнота, на чолі зі США, активно закликала Україну, Казахстан та Білорусь до ядерного роззброєння, вбачаючи в поширенні ядерної зброї загрозу глобальній безпеці. ​Шлях до Тристоронньої заяви ​Переговори були тривалими та складними. Україна вимагала надійних гарантій безпеки, фінансової компенсації за ядерні матеріали та допомоги у демонтажі ракетних шахт. росія, у свою чергу, бажала якнайшвидшого вивезення ядерних боєголовок на свою територію, побоюючись неконтрольованого поширення. США виступали посередником та гарантом, прагнучи зменшити ядерні ризики. ​Тристороння заява стала компромісом, що враховував інтереси всіх сторін. Її ключові положення включали: ​Повне ядерне роззброєння України: Україна підтверджувала свій намір стати без'ядерною державою та приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерна держава. ​Передача ядерних боєголовок росії: Всі боєголовки мали бути вивезені до росії для демонтажу, а Україна отримувала паливо для своїх атомних електростанцій як компенсацію. ​Гарантії безпеки: США, росія та Велика Британія зобов'язувалися поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, утримуватися від будь-якої агресії або тиску, а також надавати допомогу Україні у випадку загрози її безпеці. Ці гарантії пізніше були закріплені в Будапештському меморандумі (грудень 1994 року). ​Наслідки та уроки ​Підписання Тристоронньої заяви та подальше ядерне роззброєння України мали значні наслідки: ​Зміцнення міжнародної безпеки: Україна зробила величезний внесок у нерозповсюдження ядерної зброї, що було позитивно оцінено світовою спільнотою. ​Покращення відносин із Заходом: Відмова від ядерної зброї відкрила Україні шлях до тіснішої співпраці зі США та європейськими країнами. ​Суперечливі гарантії: Подальші події, особливо російська агресія проти України у 2014 та 2022 роках, поставили під сумнів ефективність та юридичну обов'язковість гарантій, наданих Будапештським меморандумом. Це викликало гострі дискусії про довіру до міжнародних договорів та роль ядерної зброї як стримуючого фактора. ​Тристороння заява 1994 року залишається яскравим прикладом складних геополітичних рішень та їхніх довгострокових наслідків. Вона підкреслює важливість надійних міжнародних гарантій та необхідність дотримання зобов'язань для підтримки миру та безпеки у світі.

Геніальний план порятунку сьогодні прозвучав від Кличка: якщо в Києві все складно - виїдьте. Просто для порівняння згадуються Дніпро, Запоріжжя, Харків, Суми - прифронтові міста, які роками живуть під регулярними обстрілами. Ракети, КАБи, «шахеди», руйнування, загиблі. І знаєте що? Жоден мер жодного з цих міст жодного разу не виходив із порадою: «А давайте ви просто виїдете». Там чомусь шукають рішення, тримають місто, організовують укриття, тепло, воду, світло й комунікацію з людьми. А от у КМДА - інноваційний підхід: нема людей - нема проблем. Бо, схоже, в уяві Віталіка, якщо кияни роз’їдуться, то місто якось саме функціонуватиме, економіка не ляже, критична інфраструктура сама себе обслужить, а відповідальність просто зникне. Але знаєте, може Віталіку варто запропонувати виїхати кудись? Так, знаєте - в один кінець. Без тимчасово. Без повернення. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Фото 2 Позаштатний радник Кличка Ну тепер ми знаємо звідки Віталік отримує такі поради. https://t.me/Ukraineaboveallelse

😁 Забухарова вийшла із запою - Тіньового флоту більше немає - Економіка на дні, Х У Й Л О все просрав?…✨🤡✨ https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події Федеральний резерв: Народження фінансового гіганта, що змінив світ 🏦💸 23 грудня 1913 року президент США Вудро Вільсон поставив свій підпис під Законом про Федеральний резерв. Цей момент став точкою неповернення для світової економіки, адже саме тоді народилася ФРС — установа, чиї рішення сьогодні змушують тремтіти ринки від Нью-Йорка до Токіо 🌎. Чому ФРС з'явилася саме тоді? 📉 До початку XX століття фінансова система США нагадувала «дикий Захід». Країну регулярно струшували банківські паніки, найгіршою з яких став крах 1907 року. Економіка потребувала арбітра — центральної установи, яка могла б регулювати грошову масу, виступати кредитором останньої надії та забезпечувати стабільність долара 💵. Секретна зустріч на острові Джекілл 🏝️ Історія створення ФРС оповита таємницями, які досі обожнюють прихильники теорій змов. У 1910 році група найвпливовіших банкірів (включаючи представників династій Рокфеллерів та Морганів) провела секретну зустріч на острові Джекілл. Саме там було розроблено концепцію системи, яка поєднувала б приватний капітал із державним контролем. Унікальна структура: не зовсім державна, не зовсім приватна ⚖️ Федеральна резервна система — це не просто один банк. Це складна мережа, що складається з: Ради керуючих у Вашингтоні (державний орган) 🏛️. 12 регіональних федеральних резервних банків, розкиданих по всій країні 📍. Комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC), який вирішує, чи друкувати нові гроші 🖨️. Вплив на сучасність 🚀 Сьогодні ФРС виконує роль головного «економічного термометра». Коли вони змінюють відсоткову ставку, це впливає на вартість кредитів у всьому світі, ціни на золото та курс національних валют. Долар став основною резервною валютою планети саме завдяки стабільності, яку (принаймні в теорії) мала забезпечити ця система. Федеральна резервна система залишається одним із найпотужніших інструментів впливу США на глобальні процеси, поєднуючи в собі економіку, політику та велику дипломатію 🇺🇸.