ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ ПІСЛЯ ПАСХИ - (ПРОВОДИ)

Другий тиждень після Світлого Христового Воскресіння особливий для православних християн, адже він присвячений молитві за покійних. У цей час віряни збираються на кладовищах, щоб згадати своїх рідних і близьких, які відійшли у вічність, та засвідчити надію на їхнє воскресіння у Христі.

Свято Проводи, яке має різні назви в регіонах України (Гробки, Могилки, Провідна неділя), є важливим проявом духовної традиції. У храмах звершуються Божественні літургії та панахиди, а на кладовищах - короткі заупокійні літії. Освячення могил супроводжується молитвами, що є найбільшою допомогою душам покійних. Церква наголошує на духовному характері цього свята. Важливо уникати залишення їжі чи алкоголю на могилах, адже це не відповідає християнським традиціям. Натомість вірянам радять ділитися святковими стравами з нужденними, несучи добро заради спокою душ померлих.

Особливе значення мають живі квіти, які символізують життя та не шкодять природі. Проводи - це час молитви, згадки та єднання з рідними, які вже відійшли. Дотримуючись традицій, ми підтримуємо духовний зв'язок поколінь і засвідчуємо віру у Христове Воскресіння та життя вічне.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 20 квітня.
-----------

ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ ПІСЛЯ ПАСХИ - (ПРОВОДИ)

Другий тиждень після Світлого Христового Воскресіння особливий для православних християн, адже він присвячений молитві за покійних. У цей час віряни збираються на кладовищах, щоб згадати своїх рідних і близьких, які відійшли у вічність, та засвідчити надію на їхнє воскресіння у Христі.

Свято Проводи, яке має різні назви в регіонах України (Гробки, Могилки, Провідна неділя), є важливим проявом духовної традиції. У храмах звершуються Божественні літургії та панахиди, а на кладовищах - короткі заупокійні літії. Освячення могил супроводжується молитвами, що є найбільшою допомогою душам покійних. Церква наголошує на духовному характері цього свята. Важливо уникати залишення їжі чи алкоголю на могилах, адже це не відповідає християнським традиціям. Натомість вірянам радять ділитися святковими стравами з нужденними, несучи добро заради спокою душ померлих.

Особливе значення мають живі квіти, які символізують життя та не шкодять природі. Проводи - це час молитви, згадки та єднання з рідними, які вже відійшли. Дотримуючись традицій, ми підтримуємо духовний зв'язок поколінь і засвідчуємо віру у Христове Воскресіння та життя вічне.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 20 квітня.
-----------

ВІЗЬМУ Я ТВОЮ ДУШУ НА ДОЛОНІ

Візьму́ я тво́ю душу на долоні,
Ти Ангелом злітаєш в Небеса,
Ворожа куля доторкнулась скроні…
Душа у тебе чиста, мов роса.

Візьму́ я тво́ю душу на долоні,
У ній – любов до рідної землі,
Не стрінуть тебе рідні на пероні,
Бо вбили тебе кляті москалі.

Візьму́ я тво́ю душу на долоні,
Й посе́лю її в рай на Небесах,
Пройшов ти пекло в вражому полоні,
Та й в інший світ злетів, неначе птах.

Візьму́ я тво́ю душу на долоні,
Давно гріхи простились всі тобі,
Тебе носила мати в сво́їм лоні,
Й була́ за тебе все життя в мольбі.

Візьму́ я тво́ю душу на долоні,
Колись вдихнув у неї я життя,
І поселю́ в Небеснім легіоні –
На землю вже не буде вороття.

Візьму́ я тво́ю душу на долоні,
Бо місце їй на Небі між святих,
За тебе сльо́зи ллються при іконі,
А голос твій уже наза́вжди стих.

27.05.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1040646

СТІКАЮТЬ СЛЬО́ЗИ

Стікають сльо́зи і душа болить
За тих, кого́ вже серед нас немає.
А кожен з них ще довго міг прожить,
Та ворог в нас найкращих убиває.

Стікають сльо́зи, бо в нас гине цвіт,
Щодня цвинта́рі більше в нас рясніють,
У них з чола вже не стікає піт,
І вмить вони наза́вжди всі німіють.

Стікають сльо́зи, мову відбира,
І слів, бува, ніяк не підібрати,
Бо окупант життя в нас забира
Й продовжує усе він спопеляти.

Стікають сльо́зи, наче ручаї,
Течуть вони і їм нема упину.
Ввірвався вбивця у мої́ краї́,
І люд щодня по всіх усюдах гине.

Стікають сльо́зи і пече вогнем,
Від болю серце і пече й палає,
Бо палить ворог багатьох живцем…
Ні кра́ю пеклу, ні кінця немає.

Стікають сльо́зи, їх не зупини́ть,
Вони уже роки не висихають,
Усі понад усе ми хочем жить,
Та кляті вороги нас убивають.

15.01.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1030874

ГОЛОДНІ РОКИ

Голодний тридцять другий рік,
А далі – тридцять третій напослідок.
І досі ми не знаєм жартвам лік…
Госпо́дь зоставсь один-єдиний свідок.

Страшні роки́… Чому́ ж вони були́?
Чому́ це сталось са́ме в Україні?
І ві́дсіч то́му лиху не дали́,
З людей лиша́лись лиш ходячі ті́ні.

Знесилена вмирала тая тінь
У полі, в хаті, в лісі, на дорозі…
Мільйони відбуло́сь таких падінь,
Та вижити вони були́ не в змозі.

Від голоду всі пухли вочевидь,
Зарадити собі не мали змоги,
Розпука, біль… Душа за це болить…
Підкошувались в кожного з них но́ги.

Чому́ нам довело́ся це зазнать?
За що таке з вкраїнцями чинили?
Всіх не могли убить чи розпинать,
Тому́ нещасних голодом мори́ли.

За що таке знущання над людьми?
За що вмирали навіть немолята?
Голодна смерть обня́ла всіх крильми́…
Убивця помагав їй той проклятий.

Не маєм права ми про це забуть!
Обов’язок – це за́вжди пам’ятати.
Місця смерте́й і стогнуть, і ревуть –
Про це всі покоління мають знати.

27.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

БЕЗЦІННИЙ СПАДОК

Сама я взя́ла в спадок рідну мову,
І цим горджу́сь усе своє́ життя,
І за́вжди ж бо веду́ про це розмову,
Не викину його я на сміття́!

А спадок цей для мене дуже цінний,
Цінніший за коштовності усі,
Для мене він усе життя незмінний
І рідний він в усій своїй красі.

Щаслива я і саме ним багата,
Ділю́ся ним і свя́то бережу,
Без нього у житті не мала б свята
Й на все життя його я збережу.

Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна,
Зрікання не було ані на мить,
А з ним живе у серці й Україна,
Й за них обох душа мене болить.

Тому́ лелію їх, як немовляток,
Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
Як їх нема – не милий і достаток,
Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать.

18.04.2021 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 974514

БЕЗЦІННИЙ СПАДОК

Сама я взя́ла в спадок рідну мову,
І цим горджу́сь усе своє́ життя,
І за́вжди ж бо веду́ про це розмову,
Не викину його я на сміття́!

А спадок цей для мене дуже цінний,
Цінніший за коштовності усі,
Для мене він усе життя незмінний
І рідний він в усій своїй красі.

Щаслива я і саме ним багата,
Ділю́ся ним і свя́то бережу,
Без нього у житті не мала б свята
Й на все життя його я збережу.

Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна,
Зрікання не було ані на мить,
А з ним живе у серці й Україна,
Й за них обох душа мене болить.

Тому́ лелію їх, як немовляток,
Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
Як їх нема – не милий і достаток,
Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать.

18.04.2021 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 974514

МАТИ МОВИ ВЧИЛА

Тебе з колиски мати мови вчила,
Любов всю виливала у піснях,
За тебе за́вжди Господа молила,
Молила навіть, будучи у снах.

Співала тобі пісню колискову,
Леліяла, голубила тебе,
Любити вчила рідну нашу мову,
І відкривала за́вжди щось нове́.

Вкладала ще з дитинства в тво́ю душу
Любов до мови й рідної землі́.
Болить за це душа й писати мушу,
Й краплини поту знову на чолі.

Вкраїнська мова – мова солов’їна,
Ніжна, милозвучна і багата.
Ти « какаєш» і «чтокаєш» у рідних стінах
І кажеш слово ПАПЫ замість ТАТА.

Чи соромно вкраїнську мову знати
І розмовляти з гордістю на ній?
З жалю й розпуки посивіла мати,
І, наче ніж встромляєш в серце їй.

10.06.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитріва,2019

ЛАНЦЮГ

Візьмемося за руки знову всі,
Живий ланцюг утворимо із вами.
Він в кожного вкраїнця у душі,
Хоч всі йдемо ми різними шляхами.

З’єднаємо два береги Дніпра,
З’єднаємо в душі, не лиш руками,
Погляне Володимира гора,
На лівий берег дивиться віками.

Живий ланцюг…яка ж бо це краса!
Він дуже цінний, дуже він коштовний.
До нас благословенні Небеса…
Живемо в Україні ми Соборній.

Думками ще б зробить такий ланцюг,
З’єднати б українців воєдино,
Щоб в душах не було страшних яруг,
Й гнилою не була щоб серцевина.

22.01.2020 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020

Будемо жити, Маестро!
11 квітня– день пам’яті Бикова Леоніда Федоровича (12.12.1928-11.04.1979), українського актора, режисера і сценариста.
На росії заборонили до показу фільм «В бій ідуть тільки «старики». Окрім того, що пісні співають українською мовою, ще й Татаренко (Леонід Биков) співає гімн Українських січових стрільців «Ой у лузі червона калина».
***
#світла_память #життя #мудрість #душа #соціум #культура