ЗАЧАТТЯ СЛАВНОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

Святий пророк Малахія передбачив, що перед приходом Месії з'явиться Його Предтеча, який вкаже на Його пришестя. У Нагірній країні Палестини жили праведні священик Захарія та його дружина Єлисавета. Вони сумлінно виконували Божі заповіді, але не мали дітей і невпинно молилися про це.

Одного разу Захарія, під час служіння в Єрусалимському храмі, увійшов до Святилища, щоб кадити фіміамом. Там він побачив Ангела Божого, який звістив йому, що молитва почута, і Єлисавета народить сина. Хлопчик матиме ім'я Іоан і стане Предтечею Господнім. Захарія засумнівався в словах Ангела через свій похилий вік, і за це був вражений німотою до дня народження сина.

Коли Захарія затримався в Святилищі, народ, який чекав його благословення, здивувався. Вийшовши, він не зміг промовити й пояснив знаками, що бачив видіння.

Пророцтво сповнилось: Єлисавета народила сина, який став Іоаном Хрестителем великим пророком, що приготував народ до пришестя Христа.

Народження святого Іоана стало початком здійснення Божого задуму про спасіння людства. Захарія ж, відновивши дар мови, прославив Бога за Його милість.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 вересня

💒 ✨🙏15 СЕРПНЯ - УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Успі́ння або інша назва — Успення Пресвятої Богородиці, день закінчення земного життя святої Діви Марії, матері Ісуса Христа. За християнською традицією називається успінням, а не смертю.

За переказами цього дня апостоли зібралися в Єрусалимі для прощання і поховання Богородиці. Відзначається як велика урочистість в східних християнських церквах — православних і католицьких церквах, а також вірменській церкві.

☦️#УспінняПресвятоїБогородиці

ПСАЛМИ 26, 50, 90

Псалми 26, 50 та 90 читають як сильний духовний захист у небезпеці, часи тривоги та важкі життєві періоди. За традицією, їх промовляють разом або окремо вранці, перед дорогою або перед сном. Важливо звертатися до Бога щиро, розуміючи суть кожного тексту:

Пс 26:1-14:
"Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся? Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають. Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його. Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене. Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа. Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене. Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи. Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх. Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене. Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих. Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа."

Пс 50:1-21:
"Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців."

Пс 90:1-16:
"Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе». Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє»."

ПСАЛМИ 26, 50, 90

Псалми 26, 50 та 90 читають як сильний духовний захист у небезпеці, часи тривоги та важкі життєві періоди. За традицією, їх промовляють разом або окремо вранці, перед дорогою або перед сном. Важливо звертатися до Бога щиро, розуміючи суть кожного тексту:

Пс 26:1-14:
"Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся? Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають. Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його. Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене. Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа. Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене. Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи. Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх. Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене. Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих. Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа."

Пс 50:1-21:
"Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців."

Пс 90:1-16:
"Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе». Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє»."

ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ, П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ

На п'ятидесятий день після Воскресіння Христового Православна Церква урочисто відзначає Зішестя Святого Духа на апостолів. Ця подія, описана в Діяннях апостолів (2:1-11), стала початком історії Церкви Христової на землі.

Того дня апостоли перебували в одній світлиці у Єрусалимі. Раптово з неба почувся сильний шум, наче буря, і з'явилися вогненні язики, які спочили на кожному з учнів. Усі вони сповнилися Святого Духа і почали говорити різними мовами, яких раніше не знали, проповідуючи Христа воскреслого. Це стало свідченням того, що Дух Божий діє через них, даючи силу досягати сердець людей.

Зішестя Святого Духа символізує початок особливої дії Третьої Особи Пресвятої Трійці. Святий Дух освячує, очищає та оновлює душі вірян, наповнюючи їх благодаттю. Цього дня Церква прославляє Пресвяту Трійцю - Єдиного Бога в Трьох Проявах: Отця, Сина і Святого Духа.

Храми та оселі прикрашають зеленими гілками, квітами й травами. Цей звичай символізує життя, яке дає Святий Дух, і походить із традицій старозавітної Церкви. Зелені свята нагадують, що під дією Божої благодаті людські душі, немов квітучі гілки, приносять плоди добрих чеснот.

Свято Трійці закликає нас глибше усвідомити дію Святого Духа в нашому житті, покладаючись на Його силу й мудрість у нашій духовній подорожі до спасіння.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 травня.
------------

ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ, П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ

На п'ятидесятий день після Воскресіння Христового Православна Церква урочисто відзначає Зішестя Святого Духа на апостолів. Ця подія, описана в Діяннях апостолів (2:1-11), стала початком історії Церкви Христової на землі.

Того дня апостоли перебували в одній світлиці у Єрусалимі. Раптово з неба почувся сильний шум, наче буря, і з'явилися вогненні язики, які спочили на кожному з учнів. Усі вони сповнилися Святого Духа і почали говорити різними мовами, яких раніше не знали, проповідуючи Христа воскреслого. Це стало свідченням того, що Дух Божий діє через них, даючи силу досягати сердець людей.

Зішестя Святого Духа символізує початок особливої дії Третьої Особи Пресвятої Трійці. Святий Дух освячує, очищає та оновлює душі вірян, наповнюючи їх благодаттю. Цього дня Церква прославляє Пресвяту Трійцю - Єдиного Бога в Трьох Проявах: Отця, Сина і Святого Духа.

Храми та оселі прикрашають зеленими гілками, квітами й травами. Цей звичай символізує життя, яке дає Святий Дух, і походить із традицій старозавітної Церкви. Зелені свята нагадують, що під дією Божої благодаті людські душі, немов квітучі гілки, приносять плоди добрих чеснот.

Свято Трійці закликає нас глибше усвідомити дію Святого Духа в нашому житті, покладаючись на Його силу й мудрість у нашій духовній подорожі до спасіння.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 травня.
------------

В Україні є місце, яке називається Українським Єрусалимом. Багато українців навіть не здогадуються, що так перлина знаходиться на Тернопільщині.

ПРЕПОДОБНА ЄФРОСИНІЯ ПОЛОЦЬКА

Дочка князя Георгія Всеславича. Від дитинства вона мала велику любов до молитви та книжної науки. Відмовившись від одруження, вона прийняла постриг у монастирі під іменем Єфросинія. З благословення Полоцького єпископа Іллі, вона оселилася при Софійському соборі, де займалася переписуванням книг, що сприяло розвитку місіонерства та культури.

У 1128 році єпископ Ілля доручив Єфросинії заснувати жіночий монастир. Вона обрала місце для обителі в Сільці і взяла з собою святі книги. У Спасо-Преображенському монастирі, який вона заснувала, свята навчала дівчат молитві, переписуванню книг, шиттю та іншим ремеслам. У 1161 році було збудовано монастирський собор.

Єфросинія також заснувала Богородицький чоловічий монастир і отримала чудотворну Ефеську ікону Божої Матері від Константинопольського Патріарха. Перед смертю вона вирушила в паломництво і померла 24 травня 1173 року в Єрусалимі.

Її мощі були перенесені до Києво-Печерського монастиря, а в 1910 році - в Полоцьк. Преподобна Єфросинія є символом духовної відданості та культурної місії, яка звеличила православну церкву та освіту.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 травня.
------------

ПРЕПОДОБНА ЄФРОСИНІЯ ПОЛОЦЬКА

Дочка князя Георгія Всеславича. Від дитинства вона мала велику любов до молитви та книжної науки. Відмовившись від одруження, вона прийняла постриг у монастирі під іменем Єфросинія. З благословення Полоцького єпископа Іллі, вона оселилася при Софійському соборі, де займалася переписуванням книг, що сприяло розвитку місіонерства та культури.

У 1128 році єпископ Ілля доручив Єфросинії заснувати жіночий монастир. Вона обрала місце для обителі в Сільці і взяла з собою святі книги. У Спасо-Преображенському монастирі, який вона заснувала, свята навчала дівчат молитві, переписуванню книг, шиттю та іншим ремеслам. У 1161 році було збудовано монастирський собор.

Єфросинія також заснувала Богородицький чоловічий монастир і отримала чудотворну Ефеську ікону Божої Матері від Константинопольського Патріарха. Перед смертю вона вирушила в паломництво і померла 24 травня 1173 року в Єрусалимі.

Її мощі були перенесені до Києво-Печерського монастиря, а в 1910 році - в Полоцьк. Преподобна Єфросинія є символом духовної відданості та культурної місії, яка звеличила православну церкву та освіту.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 травня.
------------

НЕДІЛЯ 6-ТА ПІСЛЯ ПАСХИ,
ПРО СЛІПОГО

Ісус Христос зцілив сліпонародженого, що сидів на вулиці Єрусалиму, і викликав значну суперечку серед фарисеїв. Ученики запитали, хто винен у сліпоті - він чи його батьки, оскільки за тогочасними уявленнями хвороби були наслідком гріха. Ісус відповів, що сліпота не є покаранням, а є можливістю для виявлення Божих справ. Він помазав очі сліпому сумішшю і велів вмитися у купальні Силоам, після чого той прозрів.

Ця історія показує різні погляди на ситуацію. Ученики бачили тільки богословське питання, фарисеї ж - порушення суботи, а Icyc побачив можливість зробити Божу справу. За часів Христа хвороби часто трактували як покарання за гріхи, що ставило питання про відповідальність людини чи її родини.

Ісус же наголошував, що добрі справи можна робити будь-коли, навіть у суботу, підкреслюючи, що субота дана для людини, а не людина для суботи.

Цей випадок також асоціюється з хрещенням, де, як і сліпий, людина, занурюючись у води хрещення, стає духовно зрячою. Історія також вчить, що справжній християнин має сміливо свідчити про свою віру і стояти за правду, навіть коли це викликає суперечності з іншими.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 травня.
------------