КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ
Київ, який приховує збережену красу: особняк Терещенка.
На розі вулиць Антоновича й Скоропадського (Льва Толстого) стоїть будинок, який легко прийняти за декорацію до фільму про життя еліти позаминулого століття. Це маєток Олександра Терещенка — місце, де неймовірна розкіш колись зустрілася з інноваціями, а щедрість власників зрештою допомогла зберегти цю красу.
Особняк звели наприкінці XIX століття за проєктом архітектора Петра Бойцова, і на той час він був справжнім технологічним дивом. Поки більшість міста ще користувалася свічками, у 33 кімнатах цього маєтку вже сяяла електрика, працювало парове опалення, а між поверхами курсували два ліфти — одні з найперших у Києві. Внутрішнє оздоблення не поступалося техніці: мармурові сходи, венеційські дзеркала та рідкісні китайські вази XVIII століття створювали атмосферу справжнього палацу.
Після 1920 року будівлю націоналізували, і її доля могла скластися трагічно, як це часто бувало з київськими пам'ятками. Проте маєтку пощастило. Коли сюди переїхала Національна наукова медична бібліотека, її колектив у 1960–1970-х роках фактично став на захист споруди. Саме бібліотекарі змогли домогтися масштабної реконструкції та офіційного охоронного статусу, врятувавши особняк від поступового руйнування та занепаду.
Сьогодні це один із небагатьох київських інтер'єрів, де досі можна побачити автентичну позолочену ліпнину, старовинні меблі та ті самі неймовірні стелі, що бачили ще родину Терещенків.
Фото: Rasal Hague
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ
Київ, який приховує збережену красу: особняк Терещенка.
На розі вулиць Антоновича й Скоропадського (Льва Толстого) стоїть будинок, який легко прийняти за декорацію до фільму про життя еліти позаминулого століття. Це маєток Олександра Терещенка — місце, де неймовірна розкіш колись зустрілася з інноваціями, а щедрість власників зрештою допомогла зберегти цю красу.
Особняк звели наприкінці XIX століття за проєктом архітектора Петра Бойцова, і на той час він був справжнім технологічним дивом. Поки більшість міста ще користувалася свічками, у 33 кімнатах цього маєтку вже сяяла електрика, працювало парове опалення, а між поверхами курсували два ліфти — одні з найперших у Києві. Внутрішнє оздоблення не поступалося техніці: мармурові сходи, венеційські дзеркала та рідкісні китайські вази XVIII століття створювали атмосферу справжнього палацу.
Після 1920 року будівлю націоналізували, і її доля могла скластися трагічно, як це часто бувало з київськими пам'ятками. Проте маєтку пощастило. Коли сюди переїхала Національна наукова медична бібліотека, її колектив у 1960–1970-х роках фактично став на захист споруди. Саме бібліотекарі змогли домогтися масштабної реконструкції та офіційного охоронного статусу, врятувавши особняк від поступового руйнування та занепаду.
Сьогодні це один із небагатьох київських інтер'єрів, де досі можна побачити автентичну позолочену ліпнину, старовинні меблі та ті самі неймовірні стелі, що бачили ще родину Терещенків.
Фото: Rasal Hague
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
Українська
English
