Потяги у Німеччині по 8€⁉️ Переходь за посиланням в профілі та дізнайся більше #україна #славаукраїні #славазсу #європа #приколи

🇺🇦🇬🇷 Україна та Греція підписали документ щодо постачання газу.
Документ підписали голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький і гендиректор грецької державної компанії DEPA Commercial Костянтінос Ксіферас.
У межах майбутньої угоди транспортування газу до України буде здійснюватися маршрутом, який спільно забезпечують оператори газотранспортних систем п’яти європейських країн.
Постачання американського LNG буде забезпечено через ATLANTIC–SEE, у якому DEPA володіє 40%, що підкреслює відданість компанії практичним і безпечним енергетичним рішенням для всього Південно-Східного регіону Європи.
Також відбулась зустріч між президентом України та премʼєр-міністром Греції, де було обговорено довгострокові домовленості між країнами.
«Таким чином Україна отримує доступ до надійних джерел енергії. А Греція стає вузлом постачання американського скрапленого газу до Центральної та Східної Європи. Це має вирішальний внесок в енергетичну стабільність, стійкість і безпеку не тільки нашого, але й вашого регіону. Безсумнівно, це шлях до того, щоб бути незалежними від російського газу, і Європа припинить купувати російський газ», — заявив Кіріакос Міцотакіс.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Виступ мого земляка, побратима з Бердянська Андрія Маджарова в Європарламенті. Андрія, який пішки подолав до Європарламентару 1500 км., щоб донести до політиків Європи до чого призводить дружба та домовленості з педерацією.
Потужно, сильно, ЧЕСТЬ братику! 🫡

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🤔🇺🇸 Україна ризикує опинитися у "вічній війні" та поступово втрачати території, якщо Європа не посилить тиск на росію, – ексгенсек НАТО Расмуссен.

Він закликав розгорнути європейські війська в Україні ще до мирної угоди та створити ракетно-дроновий щит на території НАТО для захисту української інфраструктури. 🛡

👀 Расмуссен також розкритикував так звану "коаліцію охочих", яка, за його словами, перетворилась на "коаліцію очікування" завершення бойових дій.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Це рішення треба розглядати не як окремий крок, а як сигнал: США більше не будуть автоматично утримувати східноєвропейський оборонний пояс, створений після 2022 року.

Рішення щодо скорочення контингенту – це не про "мінус тисячу солдатів", а про зміну моделі безпеки. Європа вперше за кілька десятиліть стоїть перед реальністю, де американська військова "парасолька" перестає бути автоматичною. Можна впевнено сказати, що більшість європейців не помітять, коли США виведуть армійську бригаду з Румунії, але можна бути впевненим, що диктатор Володимир Путін це помітить.Своїми думками щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

– Офіційно оголошено: з Румунії буде виведено до тисячі американських військових. Маємо перший реальний крок щодо скорочення американської військової присутності на континенті. Зазначається, що надалі планується виведення усіх підрозділів, які залишилися. Уже в грудні на черзі Болгарія, Угорщина і Словаччина. Яка стратегічна логіка Вашингтона щодо цих кроків?

– Про наміри відомо вже давно, але всі сподівалися, що цей процес розпочнеться якомога пізніше. Зараз для чинної американської адміністрації є щонайменше дві основні географічні сфери, котрі визначені як пріоритети. По-перше, це Азійсько-Тихоокеанський регіон. Саме там будуть зосереджені ключові стратегічні та безпекові інтереси США. Це ще президент США Обама формулював, а потім ми це чули за Байдена, і зараз це було підтверджено. Зокрема, чинний військовий міністр США Гегсет про це говорив на кількох форумах абсолютно відверто: фокус уваги із Європи переноситься на Азійсько-Тихоокеанський регіон. Там, де Китай – основний супротивник, основний конкурент Сполучених Штатів.По-друге – Латинська Америка. Ще до інаугурації Трампа аналітики говорили, що він приділятиме значно більше уваги регіону. І ми це бачимо. Зараз – Венесуела, можливо, і Колумбія. Тобто такий собі новий варіант доктрини Монро від Трампа. Доктрина "Трамп-Монро". Тобто концентрація на від Мексики до кінця Південної Америки. Отже, це все очікувано. Якщо для Трампа Україна не належить до стратегічно важливих країн, то логічно, що регіон Центральної і Східної Європи теж втрачає для нього значення. Як буде з іншими країнами Європи – побачимо, але що стосується Центральної та Східної Європи, це майже доконаний факт: процес уже почався.– У новій Стратегії національної оборони чітко сформульовано: пріоритет – внутрішні та регіональні завдання. Внутрішні – це міграція, боротьба з нелегалами, а регіональні – це, наприклад, Венесуела й частково Колумбія. Трамп демонструє, що боротьба з картелями для нього зараз важливіша.

– Так, безумовно. І тут є дуже важливий момент – персоналізація зовнішньої політики. Зовнішня політика зараз у США фактично підганяється під особисті політичні інтереси Трампа. Ви зачепили важливе питання – використання збройних сил для вирішення внутрішніх проблем або для імітації їх вирішення. І це, на жаль, ми будемо бачити протягом усього його перебування при владі. Ще недавно в американському істеблішменті це було абсолютне табу. А тепер – норма. І ця тенденція посилюється. Це треба розглядати у контексті зміцнення авторитарних тенденцій у способі управління Трампа.

Трамп сам ще й підігрує Путіну...

– Саме так. І це вже не парадокс, а реальність. Для НАТО це екзистенційний момент: або європейська частина альянсу виробляє власний спосіб протидії, враховуючи зниження американської заангажованості, або залишається залежною, а дехто з членів вже має власні, відмінні від НАТО безпекові інтереси та стосунки з Росією – що ще недавно було майже неможливо уявити. А зараз це реальність.
Щодо європейської військової автономії, "європейської армії" – ці концепції вже давно звучать. Чи прискорять кроки Трампа ці процеси? Європейська армія – наскільки це реально?

– В принципі, це все ще дуже змінна парадигма. Раніше обговорювали збільшення внеску європейців як комплементарного до НАТО, тобто щоб додавати до спільних зусиль. Ця логіка лишається актуальною, але зрозуміло, що суттєвих змін не буде без посилення європейської компоненти. Раніше було важливо робити це разом зі США. Зараз очевидно, що координація потрібна, але Європа має бути готова посилювати власну безпекову автономію – незалежно від дій США. Це екзистенційний момент для Європи, як зазначав президент Франції Макрон.Схвалені рішення на рівні НАТО та ЄС треба впроваджувати. Західні аналітики та військові сходяться на думці, що поточна потужність європейської оборонної промисловості не дозволяє ефективно протистояти Росії. Це ситуація, яка вимагає негайних заходів.

Проблема не тільки у політичній волі лідерів, а й у суспільствах. З огляду на економічну ситуацію, потрібне розуміння того, що безпека вимагає певних жертв. Дискурс про можливий напад Росії має сприйматися як реальність, а не утопія. Якщо війна в Україні завершиться на умовах, вигідних Путіну, це буде лише передишкою перед новою ескалацією. Європа наразі демонструє велику кількість розмов, але дуже мало конкретних кроків, що відповідають рівню загрози. Можна сказати, що нинішня ситуація нагадує міжвоєнний період ХХ століття – від Першої до Другої світової війни.Ви говорите, що ми крокуємо до великої континентальної війни?

– Французи зараз відкрито кажуть, що війна в Європі вже йде. Не треба уявляти, що це тільки Україна, адже це частина Європи. Питання лише в тому, чи пошириться конфлікт на територію союзників і наскільки спрацює стаття 5. Путін посилив невпевненість у цьому. Можливо, новий світовий порядок і європейська система безпеки сформуються лише через серйозне силове протистояння з Росією та її союзниками. Це неприємна, але цілком можлива перспектива.

– Як на вашу думку, країни Балтії можуть стати наступними у черзі щодо реального зменшення американської присутності? Адже вже схвалене рішення про скорочення програм на сотні мільйонів доларів допомоги для розбудови їхніх армій та проєктів зі взаємодії з американськими військовими.

– Це цілком можливо. Якщо поглянути на "лінії небезпеки", вона починається від Норвегії, далі Фінляндія, потім Балтія, потім Центральна Європа, включно з Польщею – всі ці країни можуть стати об’єктами для атаки з боку Росії. Якби Трамп хотів якимось чином поставити Путіна на місце, він мав би діяти зовсім протилежно. Але от парадокс: навіть якщо він – "король оборудок", master of the deal, – яка може бути угода, якщо твій "партнер", тобто Путін, поводиться так, що тебе розчаровує, і ти хочеш змінити його поведінку? Тобто ти робиш якісь силові кроки, щоб змусити його уважніше ставитись до своїх слів і дій. А коли ти робиш все навпаки, під його бажання, як можна сподіватися, що він змінить свої експансіоністські плани? З погляду логіки – це абсурд.

Якщо виходити з реальності, то інтереси інших країн для Трампа є абсолютно другорядними. Він їх враховує лише в тій мірі, у якій вони допомагають реалізувати його власні політичні пріоритети. Оці розмови про Європу, безпеку, зобов’язання – це все вже для нього "вчорашній день". Головне, що важливо для Трампа. А виходить, що Європа вже неважлива.

Щодо потенційної угоди з Росією. Я вважаю, що попри санкції і критичну риторику, Трамп намагатиметься вийти на якісь партнерські або квазіпартнерські відносини з Росією. Використати її не лише для реалізації своїх фантомних суперпроєктів, але й для переформатування світової політики під своє бачення. Через силові елементи, через диктат. Тому уявити, що це може бути елементом, можливо негласної, але фактичної домовленості між Трампом і Путіним – я цього не відкидаю. Це демонстрація короткозорості Трампа. І ще раз підтвердження того, що інтереси інших держав його не хвилюють. Він розглядає їх лише через призму інтересів США, але бачення цих інтересів абсолютно не включає навіть підтримання попереднього рівня американської присутності і допомоги безпеці Європи. Навіть на попередньому рівні. Тому загальна картинка виглядає дуже неприємно і для європейців, і для нас. І, як на мене, це абсолютно хибна політика.

Європа купує енергоносії у Росії, щоб фінансувати допомогу Україні, - нардеп Чернєв

За його словами, за майже чотири роки повномасштабної війни європейські партнери допомогли Україні менше, ніж витратили на закупівлю російських енергоносіїв.

«Але такі реалії», - зазначив Чернєв.

Ось як виявляється 🤔

Перехід на зимовий час
Перехід на зимовий час в Україні та деяких інших країнах відбувається в останню неділю жовтня. В цей день о 4:00 годині ранку треба перевести стрілку годинника на 1 годину назад.

Це саме той день, коли доба має 25 годин. Сьогодні все можна встигнути! 😉

Перехід на зимовий час в історії
Ця традиція має багаторічну історію, безліч версій виникнення, а переведення стрілок годинників викликає у людей дискусії з доцільності таких дій. Потреба у переході на зимовий час на годину назад виникає через те, що весною здійснюється штучне переведення стрілок на годину вперед задля економії електроенергії.


Перший штучний перехід
Вперше штучний перехід здійснено Німеччиною та Австро-Угорщиною в 1916 році. Потім практика була оновлена в 80-х роках минулого століття. Україна живе з переведенням стрілок годинника взимку і влітку, починаючи з 1981 року. Багаторазові спроби відмовитися від переходу наразі не реалізовані.

Перехід на зимовий час та його вплив на природний ритм життя?
У 1996 році Євросоюз прийняв єдині правила переходу для всіх країн-учасниць. Але вчені вже не вперше звернули увагу, що такі маніпуляції з часом мають негативний вплив на стан здоров’я людей, адже збиваються біологічні «годинники». Порушення природних ритмів життєдіяльності призводить до виникнення серцевих та імунних хвороб, спричиняє дискомфорт в організмі та викликає хронічні захворювання. Оскільки дискусії не припинялися, Європарламент в 2019 році дозволив країнам-учасницям самостійно вирішувати питання про необхідність переведення стрілок годинників.