Search

Мирослав Манюк added a photo

2026-04-06 10:37:37 ·

ЛІЛУ

У долі вписані небесні знаки,
Де тиша рветься вибухом без звуку,
І пальці вчаться стримувати муку,
Щоб влучно креслить помсту крізь атаку.

Не зникне страх, та він не зрушить жести,
Бо серце вже признало цю науку,
Де біль гартує точність і розлуку
І пам'ять відганяє всі протести.

Вона несе у небо інші змісти,
Де кожен виліт — це суворий вирок,
І тінь війни веде її у вирій,
Де в кожнім русі є мета навмисна.

Вона героїв знає поіменно
І в небі пише вічне їх імення.

Мирослав Манюк
06.04.2026
#шекспірівський_сонет

«Лілу» — операторка важких дронів-бомбардувальників 46 бригади ДШВ.

ЛІЛУ У долі вписані небесні знаки, Де тиша рветься вибухом без звуку, І пальці вчаться стримувати муку, Щоб влучно креслить помсту крізь атаку. Не зникне страх, та він не зрушить жести, Бо серце вже признало цю науку, Де біль гартує точність і розлуку І пам'ять відганяє всі протести. Вона несе у небо інші змісти, Де кожен виліт — це суворий вирок, І тінь війни веде її у вирій, Де в кожнім русі є мета навмисна. Вона героїв знає поіменно І в небі пише вічне їх імення. Мирослав Манюк 06.04.2026 #шекспірівський_сонет «Лілу» — операторка важких дронів-бомбардувальників 46 бригади ДШВ.

1

42views

Please log in to like, share and comment!
Мирослав Манюк added a photo

2026-04-05 16:48:26 ·

ЄДНІСТЬ МИТЦІВ

У глибинах створилось іскристе єднання,
У мистецтво здіймалась окрилена мрія,
У словах проростало живе спілкування,
У серцях формувалась міцніша надія.

У часах не зламалась тендітна спільнота,
У вітрах не згубилась віддача та чесність,
У думках розквітала смілива турбота,
У рядках виростала жива піднебесність.

У житті відчувались і злети, і втрати,
У душі виникали гіркі плутанини,
У єднанні навчились себе підіймати,
У віршах гартувалася думка людини.

У митців, що окрилені кращим мистецтвом,
У спільноті знайдуться поради братерські.

Мирослав Манюк
05.04.2026
#шекспірівський_сонет

ЄДНІСТЬ МИТЦІВ У глибинах створилось іскристе єднання, У мистецтво здіймалась окрилена мрія, У словах проростало живе спілкування, У серцях формувалась міцніша надія. У часах не зламалась тендітна спільнота, У вітрах не згубилась віддача та чесність, У думках розквітала смілива турбота, У рядках виростала жива піднебесність. У житті відчувались і злети, і втрати, У душі виникали гіркі плутанини, У єднанні навчились себе підіймати, У віршах гартувалася думка людини. У митців, що окрилені кращим мистецтвом, У спільноті знайдуться поради братерські. Мирослав Манюк 05.04.2026 #шекспірівський_сонет

2

59views

Please log in to like, share and comment!
Мирослав Манюк added a photo

2026-03-20 17:43:01 ·

ОБЛУДНІ

У безмежній пітьмі я шукаю прозріння
Від облудних сердець, що вдають недосяжність.
Я в небеснім суді ліквідую сумління,
Щоби мої слова дратували присяжних.

У бездонних очах їх холодні припадки
Вигинають думки, наче тіні обману.
Я відчув той тягар, що веде до розгадки
І зриває з плечей мою віру мов манту.

У розпечених снах я зриваю окови,
Розпізнавши в пітьмі цей облесливий корінь.
Я приймаю в життя лиш правдиві основи
І звільняю свій дух від сторонніх докорів.

Для гріховних людей я не стану знаряддям,
Залишуся не зламаним їхнім прокляттям.

Мирослав Манюк
20.03.2026
#шекспірівський_сонет

ОБЛУДНІ У безмежній пітьмі я шукаю прозріння Від облудних сердець, що вдають недосяжність. Я в небеснім суді ліквідую сумління, Щоби мої слова дратували присяжних. У бездонних очах їх холодні припадки Вигинають думки, наче тіні обману. Я відчув той тягар, що веде до розгадки І зриває з плечей мою віру мов манту. У розпечених снах я зриваю окови, Розпізнавши в пітьмі цей облесливий корінь. Я приймаю в життя лиш правдиві основи І звільняю свій дух від сторонніх докорів. Для гріховних людей я не стану знаряддям, Залишуся не зламаним їхнім прокляттям. Мирослав Манюк 20.03.2026 #шекспірівський_сонет

1

122views

Please log in to like, share and comment!
Мирослав Манюк added a photo

2026-03-10 16:42:01 ·

ПУЛЬС

Пульсує світ, немов у ритмі джазу,
Строкато грає на акордах долі.
Таїть минуле у собі недолік,
Тримаючи думки у путах часу.

Майбутнім жити, це також не вихід,
Воно засліплює туманом очі.
Лиш мить дарує курс на світлу точку.
Іди до неї крізь життєві вихри.

Немає тягаря майбутніх суджень,
Лише тепер, лише ось тут і зараз.
Болючі спогади — розмита хмара.
Немає гостроти старих припущень.

Цінуй тепер життя, яке ти маєш,
Про щастя дбай, що серце обіймає.

Автори: Мирослав Манюк
Роман Фещак

21.02.2026 – 10.03.2026
#шекспірівський_сонет

ПУЛЬС Пульсує світ, немов у ритмі джазу, Строкато грає на акордах долі. Таїть минуле у собі недолік, Тримаючи думки у путах часу. Майбутнім жити, це також не вихід, Воно засліплює туманом очі. Лиш мить дарує курс на світлу точку. Іди до неї крізь життєві вихри. Немає тягаря майбутніх суджень, Лише тепер, лише ось тут і зараз. Болючі спогади — розмита хмара. Немає гостроти старих припущень. Цінуй тепер життя, яке ти маєш, Про щастя дбай, що серце обіймає. Автори: Мирослав Манюк Роман Фещак 21.02.2026 – 10.03.2026 #шекспірівський_сонет

1

281views

Please log in to like, share and comment!
Мирослав Манюк added a photo

2026-03-06 17:08:13 ·

БЛАГІСТЬ

Несподівано серце відчує причастя,
Порівняє турботу батьків для малечі,
Бо й суворі душею повірять в предтечу,
Якщо раптом в житті у них з'явиться щастя.

Незбагненно душа у мовчанні попросить
Відновити життєві, добротні посіви,
Бо в молитві людській проростає насіння,
А небесна рука прибере кущ зарослий.

Невблаганно життя відкриває дороги
Через терни та сум, через спалене пекло,
Та в долонях небес тихне вся небезпека
І зростає душа, наче простір здоровий.

Непохитно з небес сходить благість дорослим
І дарує Господь більше, ніж ми попросим.

Мирослав Манюк
06.03.2026
#шекспірівський_сонет

БЛАГІСТЬ Несподівано серце відчує причастя, Порівняє турботу батьків для малечі, Бо й суворі душею повірять в предтечу, Якщо раптом в житті у них з'явиться щастя. Незбагненно душа у мовчанні попросить Відновити життєві, добротні посіви, Бо в молитві людській проростає насіння, А небесна рука прибере кущ зарослий. Невблаганно життя відкриває дороги Через терни та сум, через спалене пекло, Та в долонях небес тихне вся небезпека І зростає душа, наче простір здоровий. Непохитно з небес сходить благість дорослим І дарує Господь більше, ніж ми попросим. Мирослав Манюк 06.03.2026 #шекспірівський_сонет

1

325views

Please log in to like, share and comment!
Мирослав Манюк added a photo

2026-03-05 18:49:51 ·

ЧЕКАННЯ

Надія у вікнах горить над війною,
Жінки бережуть обіцянку молитись.
Хоч вітер гойдає тривогу імлою,
Та вірять: судилось живими зустрітись.

В тилу і на фронті зростає відвага,
Дитя притискає матуся до себе
І тихо в молитві росте рівновага,
Бо віра над страхом підноситься в небо.

Та раптом руйнується ціла система,
Коли щось трапляється, ойкає серце...
Та щось відганяє погане і темне
І віра приходить, що він повернеться.

І буде надія у вікнах палати,
Допоки заступники прийдуть до хати.

Мирослав Манюк
05.03.2026
#шекспірівський_сонет

ЧЕКАННЯ Надія у вікнах горить над війною, Жінки бережуть обіцянку молитись. Хоч вітер гойдає тривогу імлою, Та вірять: судилось живими зустрітись. В тилу і на фронті зростає відвага, Дитя притискає матуся до себе І тихо в молитві росте рівновага, Бо віра над страхом підноситься в небо. Та раптом руйнується ціла система, Коли щось трапляється, ойкає серце... Та щось відганяє погане і темне І віра приходить, що він повернеться. І буде надія у вікнах палати, Допоки заступники прийдуть до хати. Мирослав Манюк 05.03.2026 #шекспірівський_сонет

1

165views

Please log in to like, share and comment!
Мирослав Манюк added a photo

2026-02-21 17:36:04 ·

ПУЛЬС МОВИ

Сьогодні мова сходить на жертовник,
І слово з роду в рід стає законом.
У пам'яті звучить глибоким тоном
Той перший звук, який звучав гуртово.

Входив він з молоком у наші мари,
З казок старих сідав на підвіконня,
І в пісні ріс, і з нами був в безсонні...
Бо рідний звук не має бути марним.

Та час жбурляє виклики у скроні
І мову тисне вже чужий прислівник,
Немов стирає слід кудись уліво.
І раптом розумієш на осонні:

Без мови ми мов порваний часопис:
І букви є, але без сенсу опис...

Мирослав Манюк
21.02.2026
#шекспірівський_сонет

ПУЛЬС МОВИ Сьогодні мова сходить на жертовник, І слово з роду в рід стає законом. У пам'яті звучить глибоким тоном Той перший звук, який звучав гуртово. Входив він з молоком у наші мари, З казок старих сідав на підвіконня, І в пісні ріс, і з нами був в безсонні... Бо рідний звук не має бути марним. Та час жбурляє виклики у скроні І мову тисне вже чужий прислівник, Немов стирає слід кудись уліво. І раптом розумієш на осонні: Без мови ми мов порваний часопис: І букви є, але без сенсу опис... Мирослав Манюк 21.02.2026 #шекспірівський_сонет

1

254views

Please log in to like, share and comment!
Мирослав Манюк added a photo

2026-02-20 13:06:28 ·

РИТМ

У навушниках знову вмикаю я ритми,
Відтинаю від себе усе негативне.
Хай затягує місто в свої лабіринти,
Та у скронях моїх вже гарцюють мотиви.

За вікном розпливається натовп безликий,
Завмирають слова на холодних обличчях.
Слава Богу, не чую я шуму та криків,
Бо рятує мене мій усесвіт ритмічний.

І зненацька мелодія б'є по живому,
Підіймає у грудях натхнення чимало.
Не втекти вже мені від магніту гучного,
Бо без звуку мій день перетвориться в хаос.

Так тримає мене ця пульсація в русі,
Я живу, поки хвиля звучить по блютусу.

Мирослав Манюк
20.02.2026
#шекспірівський_сонет

РИТМ У навушниках знову вмикаю я ритми, Відтинаю від себе усе негативне. Хай затягує місто в свої лабіринти, Та у скронях моїх вже гарцюють мотиви. За вікном розпливається натовп безликий, Завмирають слова на холодних обличчях. Слава Богу, не чую я шуму та криків, Бо рятує мене мій усесвіт ритмічний. І зненацька мелодія б'є по живому, Підіймає у грудях натхнення чимало. Не втекти вже мені від магніту гучного, Бо без звуку мій день перетвориться в хаос. Так тримає мене ця пульсація в русі, Я живу, поки хвиля звучить по блютусу. Мирослав Манюк 20.02.2026 #шекспірівський_сонет

1

355views

Please log in to like, share and comment!

Join

Language