• Захисна арка над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС втратила основні функції безпеки після удару рф взимку, – МАГАТЕ.
    Фахівці, що працювали на місці у грудні, підтвердили, що Новий безпечний конфайнмент утратив свої основні функції і потребує термінових відновлювальних робіт.
    Про це повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, оприлюднивши результати місії, що працювала на Чорнобильському майданчику та низці українських підстанцій з 1 до 12 грудня.
    У заяві він підкреслив: обстріл у лютому спричинив значну пожежу на зовнішніх елементах саркофага, а подальші обстеження показали втрату його основних захисних властивостей. Гроссі додав, що тимчасові ремонти вже зроблені, але їх очевидно недостатньо для довгострокової безпеки.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Захисна арка над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС втратила основні функції безпеки після удару рф взимку, – МАГАТЕ. Фахівці, що працювали на місці у грудні, підтвердили, що Новий безпечний конфайнмент утратив свої основні функції і потребує термінових відновлювальних робіт. Про це повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, оприлюднивши результати місії, що працювала на Чорнобильському майданчику та низці українських підстанцій з 1 до 12 грудня. У заяві він підкреслив: обстріл у лютому спричинив значну пожежу на зовнішніх елементах саркофага, а подальші обстеження показали втрату його основних захисних властивостей. Гроссі додав, що тимчасові ремонти вже зроблені, але їх очевидно недостатньо для довгострокової безпеки. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    66переглядів
  • Вдова першої жертви Чорнобильської катастрофи померла після нічної атаки: історія незламної жінки
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46076
    Вдова першої жертви Чорнобильської катастрофи померла після нічної атаки: історія незламної жінки #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46076
    BROVARYREGION.IN.UA
    Вдова першої жертви Чорнобильської катастрофи померла після нічної атаки: історія незламної жінки
    У ніч на 15 листопада померла у лікарні 73-річна Наталія Ходимчук — дружина першої жертви Чорнобильської катастрофи Валерія Ходемчука. Минулої ночі в її квартиру у Києві влучив російський ударний дрон. Після російського удару жінку госпіталізували із значними опіками. Про її смерть повідомили у Держ
    169переглядів
  • 🦉Найменшу сову у світі — крихітного сичика-горобця зафіксували у Чорнобильському заповіднику

    Довжина його тіла становить лише 15–17 см із пір’ям, а вага — від 50 до 77 грамів.

    Наразі у заповіднику відомо про 39 місць, де мешкає цей вид, і популяція може налічувати понад 50–60 пар.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    🦉Найменшу сову у світі — крихітного сичика-горобця зафіксували у Чорнобильському заповіднику Довжина його тіла становить лише 15–17 см із пір’ям, а вага — від 50 до 77 грамів. Наразі у заповіднику відомо про 39 місць, де мешкає цей вид, і популяція може налічувати понад 50–60 пар. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    242переглядів
  • У Чорнобильському заповіднику фотопастка зазнімкувала рідкісного чорного лелеку.

    У заповіднику нині гніздиться понад 20 пар чорних лелек, а успішність розмноження останніми роками зросла до 50%.

    Зараз птахи вже відлетіли на зимівлю до Центральної Африки
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    У Чорнобильському заповіднику фотопастка зазнімкувала рідкісного чорного лелеку. У заповіднику нині гніздиться понад 20 пар чорних лелек, а успішність розмноження останніми роками зросла до 50%. Зараз птахи вже відлетіли на зимівлю до Центральної Африки #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    298переглядів
  • У Чорнобильському заповіднику зростає популяція коней Пржевальського 🐴

    27 років тому цих унікальних тварин завезли до зони відчуження. Сьогодні ж вони не просто прижилися — у заповіднику вже виросло кілька поколінь справжніх диких коней.

    Це єдині у світі дикі коні, що збереглися донині. Їхнє життя в Чорнобильському заповіднику стало прикладом відновлення природи навіть у місцях, де людина колись відійшла.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    У Чорнобильському заповіднику зростає популяція коней Пржевальського 🐴 27 років тому цих унікальних тварин завезли до зони відчуження. Сьогодні ж вони не просто прижилися — у заповіднику вже виросло кілька поколінь справжніх диких коней. Це єдині у світі дикі коні, що збереглися донині. Їхнє життя в Чорнобильському заповіднику стало прикладом відновлення природи навіть у місцях, де людина колись відійшла. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    351переглядів
  • 💔🥹 Реакція матерів захисників Чорнобильської АЕС на їх звільнення з російського полону.

    Відео: Наталя Стареправо/Еспресо.
    💔🥹 Реакція матерів захисників Чорнобильської АЕС на їх звільнення з російського полону. Відео: Наталя Стареправо/Еспресо.
    299переглядів 2Відтворень
  • ❗️Момент атаки на енергетичну інфраструктуру Славутича: унаслідок атаки виник блекаут на Чорнобильській АЕС, — росЗМІ

    Щонайменше 8 БПЛА-камікадзе влучили по підстанції 330 кВ і ще один удар припав на підстанцію 110 кВ.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    ❗️Момент атаки на енергетичну інфраструктуру Славутича: унаслідок атаки виник блекаут на Чорнобильській АЕС, — росЗМІ Щонайменше 8 БПЛА-камікадзе влучили по підстанції 330 кВ і ще один удар припав на підстанцію 110 кВ. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    389переглядів 1Відтворень
  • 😳 Чоловік відновив покинутий дім у Чорнобильській зоні відчуження
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    😳 Чоловік відновив покинутий дім у Чорнобильській зоні відчуження #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    244переглядів 0Відтворень
  • Масковий режим повертається на Рівненщину.

    Відсьогодні його запроваджує Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги (колишня «чорнобильська лікарня»).

    У інших обласних медичних закладах також розглядатимуть запровадження такого кроку.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Масковий режим повертається на Рівненщину. Відсьогодні його запроваджує Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги (колишня «чорнобильська лікарня»). У інших обласних медичних закладах також розглядатимуть запровадження такого кроку. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    363переглядів
  • 🇺🇦❤️23 серпня – День Державного Прапора України

    На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в Україні відзначається державне свято – День Державного Прапора України.

    Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору.

    Відомо, що синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Русі та Галицько-Волинського князівства.

    Перша історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів датується 1256 р. − днем заснування Львова. На гербі міста поєдналися жовтий лев на голубому тлі. У запорожців також зустрічалися сині прапори із золотими орнаментами.

    Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. Перша спроба утворити прямокутний прапор з жовтого і синього кольорів була зроблена Головною Руською радою на Галичині 1848 р. Цього ж року за ініціативою Ради на міській ратуші Львова вперше був піднятий синьо-жовтий прапор.

    Уперше після Лютневої революції 1917 р. синьо-жовті прапори з’явилися у Києві, Одесі та Харкові. 17 березня того ж року було проголошено про організацію Центральної Ради. Відтоді у Києві публічно та на офіційному рівні з’являються символи української державності.

    Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 р. − Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого і синього кольорів як прапор Української Народної Республіки.

    У 1938−1939 рр. синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 р. – Української Держави.

    За радянських часів зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити на два роки або потрапити до концтабору чи психлікарні.

    Та все ж знаходилися відчайдухи, які не боялися ризикувати. Зокрема, 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Задум тих, хто це зробив, полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу «Більшовик». Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс. Через дев’ять місяців КДБ вдалося знайти хлопців, які вивісили прапор. Це були студент вечірнього відділення інституту Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

    26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор. 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою, а 3 квітня 1990 р. − над Львівською міськрадою.

    24 липня 1990 р. у Києві синьо-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено в Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

    24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.

    Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапору. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.

    Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

    🇺🇦❤️23 серпня – День Державного Прапора України На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в Україні відзначається державне свято – День Державного Прапора України. Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору. Відомо, що синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Русі та Галицько-Волинського князівства. Перша історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів датується 1256 р. − днем заснування Львова. На гербі міста поєдналися жовтий лев на голубому тлі. У запорожців також зустрічалися сині прапори із золотими орнаментами. Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. Перша спроба утворити прямокутний прапор з жовтого і синього кольорів була зроблена Головною Руською радою на Галичині 1848 р. Цього ж року за ініціативою Ради на міській ратуші Львова вперше був піднятий синьо-жовтий прапор. Уперше після Лютневої революції 1917 р. синьо-жовті прапори з’явилися у Києві, Одесі та Харкові. 17 березня того ж року було проголошено про організацію Центральної Ради. Відтоді у Києві публічно та на офіційному рівні з’являються символи української державності. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 р. − Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого і синього кольорів як прапор Української Народної Республіки. У 1938−1939 рр. синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 р. – Української Держави. За радянських часів зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити на два роки або потрапити до концтабору чи психлікарні. Та все ж знаходилися відчайдухи, які не боялися ризикувати. Зокрема, 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Задум тих, хто це зробив, полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу «Більшовик». Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс. Через дев’ять місяців КДБ вдалося знайти хлопців, які вивісили прапор. Це були студент вечірнього відділення інституту Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму. 26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор. 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою, а 3 квітня 1990 р. − над Львівською міськрадою. 24 липня 1990 р. у Києві синьо-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено в Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм. 24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапору. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
    Love
    Congratulation
    3
    505переглядів
Більше результатів