• 🧜‍♀️💦 Дар’я Мошинська і Анастасія Шмоніна зупинилися за крок від п'єдесталу Кубка світу з синхронного плавання!
    У технічному дуеті українки продемонстрували яскравий виступ і посіли 4 місце, здобувши 264.4492 бали.
    Дякуємо дівчатам за боротьбу та бажаємо подальших успішних стартів!
    #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🧜‍♀️💦 Дар’я Мошинська і Анастасія Шмоніна зупинилися за крок від п'єдесталу Кубка світу з синхронного плавання! У технічному дуеті українки продемонстрували яскравий виступ і посіли 4 місце, здобувши 264.4492 бали. Дякуємо дівчатам за боротьбу та бажаємо подальших успішних стартів! #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    13переглядів
  • #навКоло_книг
    #новини
    Письменник Ілларіон Павлюк завершив роботу над новим романом, над яким працював ще з 2020 року. Через початок повномасштабної війни вихід цієї книги посунувся на три роки.

    Новий твір під назвою «Книга Еміля» автор описує як темне фентезі, хоча зазначає, що для нього жанр не є головним. Постійний бета-рідер Павлюка зауважив, що це «дуже складний і геть не дитячий роман», який не схожий на попередні твори письменника.

    Одним із перших, хто поринув в нову історію, став і молодший син Павлюка, який слухає уривки книги під час спілкування з татом по телефону.

    Ілларіон Павлюк — український письменник, журналіст, продюсер і документаліст. Автор бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл» і «Танець недоумка».

    У 2015 році Павлюк брав участь у російсько-української війни у складі добровольчого батальйону «Гарпун». Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він мобілізувався до одного з підрозділів Головного управління розвідки. З 2023 року Ілларіон Павлюк обіймає посаду начальника Управління преси та інформації МОУ та має звання лейтенанта ЗСУ.
    #навКоло_книг #новини Письменник Ілларіон Павлюк завершив роботу над новим романом, над яким працював ще з 2020 року. Через початок повномасштабної війни вихід цієї книги посунувся на три роки. Новий твір під назвою «Книга Еміля» автор описує як темне фентезі, хоча зазначає, що для нього жанр не є головним. Постійний бета-рідер Павлюка зауважив, що це «дуже складний і геть не дитячий роман», який не схожий на попередні твори письменника. Одним із перших, хто поринув в нову історію, став і молодший син Павлюка, який слухає уривки книги під час спілкування з татом по телефону. Ілларіон Павлюк — український письменник, журналіст, продюсер і документаліст. Автор бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл» і «Танець недоумка». У 2015 році Павлюк брав участь у російсько-української війни у складі добровольчого батальйону «Гарпун». Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він мобілізувався до одного з підрозділів Головного управління розвідки. З 2023 року Ілларіон Павлюк обіймає посаду начальника Управління преси та інформації МОУ та має звання лейтенанта ЗСУ.
    43переглядів 1 Поширень
  • Wrath of Man / «Гнів людський» (2021)
    Жанр: бойовик, трилер

    Цей фільм я переглянув — і ще довго не міг його “відпустити”. Джейсон Стейтем грає загадкового Патріка Хілла, що влаштувався охоронцем у компанію, яка перевозить мільйони доларів. Спочатку здається, що він — звичайний чоловік без особливих навичок, але все змінюється, коли він спокійно і холоднокровно розстрілює нападників, рятуючи колег. З цього моменту стає ясно: цей чоловік має власну мету, і за його мовчазним обличчям ховається темне минуле… Хто він насправді? І що ним керує?

    Фільм реально тримає в напрузі весь час. Кожна сцена — чітка, сильна, без води. Дуже атмосферний, стильний, як завжди у Гая Річі. А Стейтем тут просто вогонь! Рекомендую всім, хто любить жорсткі, але продумані бойовики.

    Моя оцінка: 9/10

    #бойовик #трилер #гайрічі #стейтем #фільми #filmseriesua #щоподивитись
    Wrath of Man / «Гнів людський» (2021) Жанр: бойовик, трилер Цей фільм я переглянув — і ще довго не міг його “відпустити”. Джейсон Стейтем грає загадкового Патріка Хілла, що влаштувався охоронцем у компанію, яка перевозить мільйони доларів. Спочатку здається, що він — звичайний чоловік без особливих навичок, але все змінюється, коли він спокійно і холоднокровно розстрілює нападників, рятуючи колег. З цього моменту стає ясно: цей чоловік має власну мету, і за його мовчазним обличчям ховається темне минуле… Хто він насправді? І що ним керує? Фільм реально тримає в напрузі весь час. Кожна сцена — чітка, сильна, без води. Дуже атмосферний, стильний, як завжди у Гая Річі. А Стейтем тут просто вогонь! Рекомендую всім, хто любить жорсткі, але продумані бойовики. Моя оцінка: 9/10 #бойовик #трилер #гайрічі #стейтем #фільми #filmseriesua #щоподивитись
    Like
    Love
    4
    86переглядів
  • 📣 ГУР МО України шукає інформаторів серед працівників російського ВПК та військовослужбовців армії рф
    👥 Головне управління розвідки закликає військовослужбовців армії рф та співробітників російських оборонних підприємств виходити на прямий і безпечний зв’язок з ГУР через Головний бот розвідки у Telegram.
    ❗️ Ви можете допомогти ГУР МО України у зборі розвідувальної інформації та реалізації заходів, спрямованих на ослаблення військової машини кремля. У разі ефективної співпраці ГУР гарантує безпечний зв'язок та надає можливості розпочати нове життя.
    ☝️ Офіцери збройних сил рф можуть розраховувати на особливу тісну та взаємовигідну співпрацю.
    ⚡️ Головне управління розвідки має значний досвід успішних операцій з виведення російських військовослужбовців на підконтрольну Україні територію.
    ✔️ Зокрема, в липні 2024 на бік України перейшов російський матрос “Ґоґа”, у серпні 2024 – пілот FPV з позивним “Сільвер”, а ще раніше – колишній прапорщик зс рф з позивним “Ерік”.
    👉 Не бажаючи бути частиною кремлівської агресії, російські бійці вийшли на зв’язок із ГУР та цим врятували власне життя.
    ➡️ Зв’язатись з ГУР МО України безпечно і напряму можна через Головний бот розвідки в Telegram або за іншими офіційними контактами:
    • E-mail: [email protected]
    • Signal: +38 096 945 53 41
    • WhatsApp: +38 096 945 53 41
    📩 Пишіть нам, якщо готові діяти активно для руйнування злочинних планів кремля!
    ГУР в інших соціальних мережах:
    🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
    🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
    🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
    🔹 TikTok
    📣 ГУР МО України шукає інформаторів серед працівників російського ВПК та військовослужбовців армії рф 👥 Головне управління розвідки закликає військовослужбовців армії рф та співробітників російських оборонних підприємств виходити на прямий і безпечний зв’язок з ГУР через Головний бот розвідки у Telegram. ❗️ Ви можете допомогти ГУР МО України у зборі розвідувальної інформації та реалізації заходів, спрямованих на ослаблення військової машини кремля. У разі ефективної співпраці ГУР гарантує безпечний зв'язок та надає можливості розпочати нове життя. ☝️ Офіцери збройних сил рф можуть розраховувати на особливу тісну та взаємовигідну співпрацю. ⚡️ Головне управління розвідки має значний досвід успішних операцій з виведення російських військовослужбовців на підконтрольну Україні територію. ✔️ Зокрема, в липні 2024 на бік України перейшов російський матрос “Ґоґа”, у серпні 2024 – пілот FPV з позивним “Сільвер”, а ще раніше – колишній прапорщик зс рф з позивним “Ерік”. 👉 Не бажаючи бути частиною кремлівської агресії, російські бійці вийшли на зв’язок із ГУР та цим врятували власне життя. ➡️ Зв’язатись з ГУР МО України безпечно і напряму можна через Головний бот розвідки в Telegram або за іншими офіційними контактами: • E-mail: [email protected] • Signal: +38 096 945 53 41 • WhatsApp: +38 096 945 53 41 📩 Пишіть нам, якщо готові діяти активно для руйнування злочинних планів кремля! ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot 🔹 TikTok
    112переглядів 3Відтворень
  • Україна створила диво
    Україна вкотре творить диво, переписує старі правила і стає ще міцнішою як держава на світовій арені
    Те, що підписала Україна зі США, — не просто угода. Це унікальна угода. Наголошую: унікальна
    Жодна країна, яка перебуває у стані війни та залежить від зовнішньої допомоги, не вела переговори з Вашингтоном на рівних — і тим більше не диктувала своїх умов, які врешті-решт прийняли. Україна це зробила. І зробила грамотно
    Трамп розраховував на просту угоду. Він хотів швидку перемогу для себе особисто — з великими цифрами, які існували лише в голові. Він був упевнений, що країна, залежно, просто підпише все, що їй покладуть на стіл. Що вона не матиме ні голосу, ні права вибору. Що Україна продасть себе на будь-яких умовах
    Він бачив Україну не як партнера, а як загнаного в кут кролика, який готовий віддати все, аби вижити.
    Завдання було гранично цинічним: вписати країну в схему вічних зобов'язань, перетворити на боржника, отримати ресурси та вплив під виглядом допомоги
    Коли Україна відмовилася, Трамп розлютився. Він почав тиснути — заморожував допомогу, принижував публічно, шантажував, маніпулював.
    Але Україна не злякалася та не піддалася. Зеленський та його команда одразу обрали позицію: жодного економічного рабства. Лише партнерство. Тільки чесно. Тільки на справедливих умовах
    І тут починається головне. Тому що саме з цього моменту все пішло не за американським планом, а українською.
    Тижнями Україна зазнавала нападів Трампа. Терпіла внутрішню турбулентність, зовнішні загрози та постійний медійний, політичний тиск. І весь цей час переговорна команда – тихо, методично, не збиваючись із курсу – покращувала угоду. Абзац за абзацом. Рядок за рядком
    У результаті все змінилося
    Україна одержала справедливу угоду, в якій не бере на себе боргових зобов'язань. Ні за минуле, ні за майбутнє. Угода, в якій вона не залежить, а рівноправна. Чи не здає ресурси, а керує ними сама. Не просить - а запрошує до партнерства
    Цей фонд називають партнерським. Але спочатку він не був таким. Його таким зробили. Люди з великими яйцями. І не меншим розумом
    Україна виходить із ролі жертви. Вона виходить із позиції «нам повинні». Тепер вона стає державою, з якою рахуються. Тому що змогла вистояти там, де здалися майже всі. Тому що не боїться найсильніших
    Спочатку вона це довела на полі бою, вистоявши проти супротивника, який був у рази сильніший — путінської Росії. А тепер — за столом переговорів, де перед нею була не просто наймогутніша держава, а й, можливо, найжорсткіший і найцинічніший переговорник — Дональд Трамп
    Браво. Просто, браво! 👏
    Україна створила диво Україна вкотре творить диво, переписує старі правила і стає ще міцнішою як держава на світовій арені Те, що підписала Україна зі США, — не просто угода. Це унікальна угода. Наголошую: унікальна Жодна країна, яка перебуває у стані війни та залежить від зовнішньої допомоги, не вела переговори з Вашингтоном на рівних — і тим більше не диктувала своїх умов, які врешті-решт прийняли. Україна це зробила. І зробила грамотно Трамп розраховував на просту угоду. Він хотів швидку перемогу для себе особисто — з великими цифрами, які існували лише в голові. Він був упевнений, що країна, залежно, просто підпише все, що їй покладуть на стіл. Що вона не матиме ні голосу, ні права вибору. Що Україна продасть себе на будь-яких умовах Він бачив Україну не як партнера, а як загнаного в кут кролика, який готовий віддати все, аби вижити. Завдання було гранично цинічним: вписати країну в схему вічних зобов'язань, перетворити на боржника, отримати ресурси та вплив під виглядом допомоги Коли Україна відмовилася, Трамп розлютився. Він почав тиснути — заморожував допомогу, принижував публічно, шантажував, маніпулював. Але Україна не злякалася та не піддалася. Зеленський та його команда одразу обрали позицію: жодного економічного рабства. Лише партнерство. Тільки чесно. Тільки на справедливих умовах І тут починається головне. Тому що саме з цього моменту все пішло не за американським планом, а українською. Тижнями Україна зазнавала нападів Трампа. Терпіла внутрішню турбулентність, зовнішні загрози та постійний медійний, політичний тиск. І весь цей час переговорна команда – тихо, методично, не збиваючись із курсу – покращувала угоду. Абзац за абзацом. Рядок за рядком У результаті все змінилося Україна одержала справедливу угоду, в якій не бере на себе боргових зобов'язань. Ні за минуле, ні за майбутнє. Угода, в якій вона не залежить, а рівноправна. Чи не здає ресурси, а керує ними сама. Не просить - а запрошує до партнерства Цей фонд називають партнерським. Але спочатку він не був таким. Його таким зробили. Люди з великими яйцями. І не меншим розумом Україна виходить із ролі жертви. Вона виходить із позиції «нам повинні». Тепер вона стає державою, з якою рахуються. Тому що змогла вистояти там, де здалися майже всі. Тому що не боїться найсильніших Спочатку вона це довела на полі бою, вистоявши проти супротивника, який був у рази сильніший — путінської Росії. А тепер — за столом переговорів, де перед нею була не просто наймогутніша держава, а й, можливо, найжорсткіший і найцинічніший переговорник — Дональд Трамп Браво. Просто, браво! 👏
    89переглядів
  • #природа
    Вишневі дерева на річці Каннондзі-гава: Символ весни та гармонії.
    Річка Каннондзі-гава, що протікає в Японії, є одним із тих мальовничих місць, де природа та культура переплітаються в гармонійному танці. Особливо вражаючою вона стає навесні, коли береги річки вкриваються ніжно-рожевими квітами сакури — японської вишні. Ці вишневі дерева, що ростуть уздовж Каннондзі-гава, створюють незабутню атмосферу, приваблюючи тисячі туристів і місцевих жителів, які прагнуть насолодитися традиційним японським ритуалом ханамі — спогляданням цвітіння сакури.

    Каннондзі-гава, розташована в префектурі Сайтама, не є найвідомішою річкою Японії, але її тиха краса та природна чарівність роблять її ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Уздовж берегів річки висаджено сотні вишневих дерев, переважно сорту *Somei Yoshino* — найпоширенішого виду сакури в Японії. Ці дерева, що розквітають у кінці березня або на початку квітня, створюють справжній тунель із ніжних пелюсток, які віддзеркалюються у спокійних водах річки. У цей період Каннондзі-гава перетворюється на місце паломництва для любителів природи та фотографів.

    Ханамі на Каннондзі-гава має особливий шарм завдяки відносній віддаленості від галасливих туристичних центрів. Місцеві жителі та гості розстеляють килимки під деревами, влаштовують пікніки, насолоджуються традиційними стравами, такими як бенто, і діляться саке, милуючись пелюстками, що падають, мов легкий сніг. Цей образ пелюсток, що гойдаються на вітрі, часто порівнюють із швидкоплинністю життя — центральною темою японської естетики.

    Вишневі дерева на Каннондзі-гава не лише прикрашають ландшафт, а й мають глибоке культурне значення. Сакура є символом Японії, уособленням краси, оновлення та крихкості буття. Щороку цвітіння сакури нагадує людям про цінність миті та необхідність цінувати прості радості життя. Крім того, дерева вздовж річки доглядаються місцевою громадою, що відображає японську традицію поваги до природи та спільної відповідальності за її збереження.

    Відвідування Каннондзі-гава під час цвітіння сакури — це не лише можливість насолодитися красою природи, а й шанс доторкнутися до японської культури. Увечері, коли дерева підсвічуються ліхтарями, береги річки набувають магічного вигляду, створюючи ідеальні умови для романтичних прогулянок чи медитативного споглядання. Це місце, де можна відчути єдність із природою та знайти спокій у швидкоплинному світі.

    Тож, якщо ви шукаєте місце, де можна зануритися в атмосферу японської весни, Каннондзі-гава з її вишневими деревами стане ідеальним вибором. Це не просто річка чи дерева — це історія про красу, гармонію та плин часу, розказана мовою природи.
    #природа Вишневі дерева на річці Каннондзі-гава: Символ весни та гармонії. Річка Каннондзі-гава, що протікає в Японії, є одним із тих мальовничих місць, де природа та культура переплітаються в гармонійному танці. Особливо вражаючою вона стає навесні, коли береги річки вкриваються ніжно-рожевими квітами сакури — японської вишні. Ці вишневі дерева, що ростуть уздовж Каннондзі-гава, створюють незабутню атмосферу, приваблюючи тисячі туристів і місцевих жителів, які прагнуть насолодитися традиційним японським ритуалом ханамі — спогляданням цвітіння сакури. Каннондзі-гава, розташована в префектурі Сайтама, не є найвідомішою річкою Японії, але її тиха краса та природна чарівність роблять її ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Уздовж берегів річки висаджено сотні вишневих дерев, переважно сорту *Somei Yoshino* — найпоширенішого виду сакури в Японії. Ці дерева, що розквітають у кінці березня або на початку квітня, створюють справжній тунель із ніжних пелюсток, які віддзеркалюються у спокійних водах річки. У цей період Каннондзі-гава перетворюється на місце паломництва для любителів природи та фотографів. Ханамі на Каннондзі-гава має особливий шарм завдяки відносній віддаленості від галасливих туристичних центрів. Місцеві жителі та гості розстеляють килимки під деревами, влаштовують пікніки, насолоджуються традиційними стравами, такими як бенто, і діляться саке, милуючись пелюстками, що падають, мов легкий сніг. Цей образ пелюсток, що гойдаються на вітрі, часто порівнюють із швидкоплинністю життя — центральною темою японської естетики. Вишневі дерева на Каннондзі-гава не лише прикрашають ландшафт, а й мають глибоке культурне значення. Сакура є символом Японії, уособленням краси, оновлення та крихкості буття. Щороку цвітіння сакури нагадує людям про цінність миті та необхідність цінувати прості радості життя. Крім того, дерева вздовж річки доглядаються місцевою громадою, що відображає японську традицію поваги до природи та спільної відповідальності за її збереження. Відвідування Каннондзі-гава під час цвітіння сакури — це не лише можливість насолодитися красою природи, а й шанс доторкнутися до японської культури. Увечері, коли дерева підсвічуються ліхтарями, береги річки набувають магічного вигляду, створюючи ідеальні умови для романтичних прогулянок чи медитативного споглядання. Це місце, де можна відчути єдність із природою та знайти спокій у швидкоплинному світі. Тож, якщо ви шукаєте місце, де можна зануритися в атмосферу японської весни, Каннондзі-гава з її вишневими деревами стане ідеальним вибором. Це не просто річка чи дерева — це історія про красу, гармонію та плин часу, розказана мовою природи.
    Love
    2
    101переглядів 9Відтворень
  • #поезія
    Живу в такій красі – не передати!
    Земля, мов казка, дивна, чарівна!
    Садок і квіти скрізь навколо хати,
    Заходить в саме серденько весна.
    Тут яблуні, мов молоком облиті,
    І груші, й вишні в ніжному цвіту…
    А вранці квіти всі росою вмиті…
    Як не любити землю цю святу…
    І я люблю чарівну Україну,
    Цю землю надзвичайну, непросту.
    Люблю її я ніжно і дитинно,
    Свою Вітчизну, рідну, пресвяту.
    Мій тут почався хід, тут всі стежини,
    Які ведуть по цій землі в життя.
    Тут є усе під сонцем для людини
    І в кожного було тут майбуття.
    А зараз йде війна, земля палає,
    І ворог став на нашому путі.
    Ніхто свого майбутнього не знає…
    Чи буде сонце в нашому житті?
    А скільки весен будем ще стрічати,
    Світанків ніжних, стежечок в росі?
    Ніхто цього не може зараз знати…
    Та поки що живемо у красі,
    Радіємо, дивуємось природі,
    Любов’ю наливаємо серця.
    А на кордоні ворог, там на сході,
    Ракети посилає без кінця,
    Щоб нас убити, знищити, спалити,
    Бо забаганка визріла така…
    А ми в своїй країні хочем жити —
    Тут наша пісня гарна і дзвінка,
    Тут наше слово ніжне світанкове,
    Тут наші предки, прадіди-діди
    Й дитинство у дітей було чудове,
    Та орки принесли біду сюди…
    О, Боже, зглянься, так не має бути,
    Чого ці орки в край до нас зайшли!
    За що несемо ми страшну спокуту?
    Ми добрими і мирними були…
    Хіба за те, що волю ми любили,
    Що прагли самостійності віки?
    Та ми нікого в світі не гнобили,
    Сади садили мирно, залюбки…
    Тож зглянься, Боже! Дай нам вільно жити
    І Україну рідну збережи.
    Ми вміємо дружити і любити…
    Здолати ворогів допоможи!

    Надія Красоткіна
    #поезія Живу в такій красі – не передати! Земля, мов казка, дивна, чарівна! Садок і квіти скрізь навколо хати, Заходить в саме серденько весна. Тут яблуні, мов молоком облиті, І груші, й вишні в ніжному цвіту… А вранці квіти всі росою вмиті… Як не любити землю цю святу… І я люблю чарівну Україну, Цю землю надзвичайну, непросту. Люблю її я ніжно і дитинно, Свою Вітчизну, рідну, пресвяту. Мій тут почався хід, тут всі стежини, Які ведуть по цій землі в життя. Тут є усе під сонцем для людини І в кожного було тут майбуття. А зараз йде війна, земля палає, І ворог став на нашому путі. Ніхто свого майбутнього не знає… Чи буде сонце в нашому житті? А скільки весен будем ще стрічати, Світанків ніжних, стежечок в росі? Ніхто цього не може зараз знати… Та поки що живемо у красі, Радіємо, дивуємось природі, Любов’ю наливаємо серця. А на кордоні ворог, там на сході, Ракети посилає без кінця, Щоб нас убити, знищити, спалити, Бо забаганка визріла така… А ми в своїй країні хочем жити — Тут наша пісня гарна і дзвінка, Тут наше слово ніжне світанкове, Тут наші предки, прадіди-діди Й дитинство у дітей було чудове, Та орки принесли біду сюди… О, Боже, зглянься, так не має бути, Чого ці орки в край до нас зайшли! За що несемо ми страшну спокуту? Ми добрими і мирними були… Хіба за те, що волю ми любили, Що прагли самостійності віки? Та ми нікого в світі не гнобили, Сади садили мирно, залюбки… Тож зглянься, Боже! Дай нам вільно жити І Україну рідну збережи. Ми вміємо дружити і любити… Здолати ворогів допоможи! Надія Красоткіна
    46переглядів
  • Суддя Верховного суду Кібенко блокує повернення державі 45 млрд грн, виведених Жеваго із банку Фінанси та Кредит, - ЗМІ

    З моменту подачі у 2023 році Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позову до Костянтина Жеваго про компенсацію збитків на 45,9 млрд грн минуло понад 2 роки, проте розгляд справи по суті досі не розпочато. Юристи Жеваго у змові з корумпованими суддями штучно затягують вочевидь програшну для олігарха справу. Ключову роль у цьому процесі відіграє тандем з Анни Огренчук, партнерки юридичної фірми LCF та дружини фігуранта справи НАБУ, екс-смотрящєго за Мінюстом Андрія Довбенка, та судді Верховного суду Олени Кібенко. Про це пише політолог Віталій Кулик.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал #корупція
    Суддя Верховного суду Кібенко блокує повернення державі 45 млрд грн, виведених Жеваго із банку Фінанси та Кредит, - ЗМІ З моменту подачі у 2023 році Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позову до Костянтина Жеваго про компенсацію збитків на 45,9 млрд грн минуло понад 2 роки, проте розгляд справи по суті досі не розпочато. Юристи Жеваго у змові з корумпованими суддями штучно затягують вочевидь програшну для олігарха справу. Ключову роль у цьому процесі відіграє тандем з Анни Огренчук, партнерки юридичної фірми LCF та дружини фігуранта справи НАБУ, екс-смотрящєго за Мінюстом Андрія Довбенка, та судді Верховного суду Олени Кібенко. Про це пише політолог Віталій Кулик. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    34переглядів
  • Дякую щиро за роботу! Особливо зацікавила новинка про створення групових чатів!
    Дякую щиро за роботу! Особливо зацікавила новинка про створення групових чатів!
    Квітневе оновлення
    Квітневі оновлення на Fankolo: більше зручності для спілкування. Квітень приніс важливі покращення, особливо в роботі чатів. Ось головне, що зʼявилося цього місяця: 1. Відправка дописів у приватні повідомлення Тепер поділитися цікавим дописом з другом стало ще простіше. Натисніть "Поширити" під публікацією, оберіть "Чат", виберіть одержувача або одержувачів — і готово. Жодних копіювань...
    15переглядів
  • #психологія
    Чому ми боїмося близькості, навіть коли прагнемо любові?
    Ми можемо мріяти про глибокий зв’язок, ніжність, “того самого”/“ту саму”. Але коли хтось наближається надто близько, хочеться втекти. Це не парадокс, а захисна реакція психіки. Близькість — це не лише тепло, це ще й вразливість. А вона лякає. Ось 5 можливих причин, чому ми водночас хочемо любові і тікаємо від неї:

    1️⃣ Дитячий досвід “любові з умовами”: Якщо в дитинстві любов треба було “заробляти” — ми звикаємо, що близькість = ризик бути знеціненим або покинутим, якщо не відповідатимеш очікуванням.

    2️⃣ Страх втратити себе у стосунках: Іноді близькість сприймається як розчинення — “мене не стане”, “мене поглинуть”, особливо якщо межі не сформовані.

    3️⃣ Попередні травми / зради / токсичні стосунки: Коли раніше близькість призводила до болю — мозок запам’ятовує це як загрозу. І вмикає захист, навіть коли нині все по-іншому.

    4️⃣ Страх бути побаченим “справжнім”: Маска впевненості/успішності/самостійності — це щит. Але близькість роздягає, і виникає страх: “А раптом мене не приймуть, коли побачать справжнього/справжню?”

    5️⃣ Несвідоме переконання “я не гідний/гідна любові”: Це може жити глибоко всередині й саботувати стосунки. Бо любов здається недосяжною або “не про мене”.

    Страх близькості — не вада, а сигнал про те, що ваша психіка колись навчилася захищатись. І його можна перепрожити у безпечних стосунках, у щирості з собою, у маленьких кроках назустріч теплу, на яке ви заслуговуєте.

    #психологія Чому ми боїмося близькості, навіть коли прагнемо любові? Ми можемо мріяти про глибокий зв’язок, ніжність, “того самого”/“ту саму”. Але коли хтось наближається надто близько, хочеться втекти. Це не парадокс, а захисна реакція психіки. Близькість — це не лише тепло, це ще й вразливість. А вона лякає. Ось 5 можливих причин, чому ми водночас хочемо любові і тікаємо від неї: 1️⃣ Дитячий досвід “любові з умовами”: Якщо в дитинстві любов треба було “заробляти” — ми звикаємо, що близькість = ризик бути знеціненим або покинутим, якщо не відповідатимеш очікуванням. 2️⃣ Страх втратити себе у стосунках: Іноді близькість сприймається як розчинення — “мене не стане”, “мене поглинуть”, особливо якщо межі не сформовані. 3️⃣ Попередні травми / зради / токсичні стосунки: Коли раніше близькість призводила до болю — мозок запам’ятовує це як загрозу. І вмикає захист, навіть коли нині все по-іншому. 4️⃣ Страх бути побаченим “справжнім”: Маска впевненості/успішності/самостійності — це щит. Але близькість роздягає, і виникає страх: “А раптом мене не приймуть, коли побачать справжнього/справжню?” 5️⃣ Несвідоме переконання “я не гідний/гідна любові”: Це може жити глибоко всередині й саботувати стосунки. Бо любов здається недосяжною або “не про мене”. Страх близькості — не вада, а сигнал про те, що ваша психіка колись навчилася захищатись. І його можна перепрожити у безпечних стосунках, у щирості з собою, у маленьких кроках назустріч теплу, на яке ви заслуговуєте.
    Like
    1
    44переглядів
Більше результатів