#поезія ІНЖЕНЕР (рондель) Вогонь і сталь тримають рубежі, Де інженер мов розум і опора, Його робота — сила після збору, І шлях новий у спокою душі. Новинки бою стануть на межі, Коли під серцем б'ється віра вгору. Вогонь і сталь тримають рубежі, Де інженер мов розум і опора. Хай світ побачить силу у плечі, Що риє шлях до миру дуже скоро, Він захисник сьогодні та учора, Увага гостра в нього, як ножі, Вогонь і сталь тримають рубежі. Мирослав Манюк 03.11.2025

День «Розфарбуй світ у помаранчевий» Кожного року, у перший понеділок листопада, світ занурюється в помаранчеві кольори. Будівлі підсвічуються теплими відтінками, вулицями крокують люди в яскравому одязі, а соціальні мережі наповнюються фото з помаранчевими стрічками. Сама природа в ці осінні дні фарбує все у помаранчевий. Це — День «Розфарбуй світ у помаранчевий» (Color the World Orange Day), міжнародна подія, що має надзвичайно важливу мету: підвищити обізнаність про важке та маловідоме захворювання — CRPS/RSD, або Комплексний регіональний больовий синдром. День «Розфарбуй світ у помаранчевий» — міжнародна підтримка людей, які щодня живуть із нестерпним болем. Що таке CRPS/RSD і чому про нього так мало знають? CRPS (Complex Regional Pain Syndrome), також відомий як RSD (Reflex Sympathetic Dystrophy) — це хронічне неврологічне захворювання, яке викликає надзвичайно сильний, пекучий біль, зазвичай у кінцівках. Парадокс у тому, що цей біль може виникнути навіть після незначної травми, наприклад, вивиху чи розтягнення, і залишатися з людиною на довгі роки, значно погіршуючи якість життя. За шкалою McGill Pain Index, CRPS вважається одним із найболючіших станів, навіть у порівнянні з ампутацією, пологами чи раковими болями. При цьому багато хто — як медики, так і пацієнти — роками не можуть поставити правильний діагноз, адже CRPS досі залишається недостатньо дослідженим і розпізнаваним. Основні симптоми CRPS: постійний пекучий або стріляючий біль зміни кольору, температури або структури шкіри набряклість і порушення рухомості ураженої ділянки підвищена чутливість до дотику або холоду (навіть легкий подув повітря може викликати різкий біль) м’язова слабкість, судоми, атрофія тканин CRPS може вражати як дорослих, так і дітей. Через складність діагностики хвороба часто прогресує непомітно, і чим довше без лікування — тим важче з нею боротися. Коли і як відзначають День «Розфарбуй світ у помаранчевий»? День «Розфарбуй світ у помаранчевий» припадає на перший понеділок листопада кожного року. Ініціатива зародилася у 2014 році як глобальна акція підтримки людей із CRPS/RSD. Сьогодні вона охоплює десятки країн, включаючи США, Канаду, Австралію, Велику Британію, Німеччину та багато інших. До участі щороку долучаються державні установи, лікарні, школи, волонтерські організації, світові знаменитості та мільйони небайдужих. Як можна долучитися до відзначення: Одягнутися у помаранчеве — найпростіший і найпомітніший спосіб проявити солідарність Освітлити в помаранчевий кольорові гірлянди або підсвітку на вікнах, будівлях, мостах Розповісти у соцмережах про CRPS, використовуючи хештеги на кшталт #CRPS, #ColorTheWorldOrangeDay, #CRPSAwareness Поширювати інформацію серед друзів, родичів, колег, щоб більше людей дізналося про це захворювання Підтримати благодійні фонди, які працюють над дослідженням CRPS або надають допомогу хворим На офіційному сайті ColorTheWorldOrange.com можна знайти безліч матеріалів: постери, історії пацієнтів, посібники для лікарів та школи, а також фото з глобальних акцій минулих років. За кожною помаранчевою стрічкою — реальна людина з реальним болем. Наприклад, історія молодої жінки з США, яка після простої операції на коліні вже понад 8 років не може вільно ходити через нестерпні болі в нозі. Або підлітка з Канади, якому довелося залишити спорт через CRPS після вивиху плеча. Ці історії допомагають людям з CRPS відчути, що вони не самі. А також дають поштовх суспільству замислитися: як часто ми ігноруємо біль інших тільки тому, що не бачимо його? Чому День «Розфарбуй світ у помаранчевий» має велике значення? 1. Підвищення обізнаності CRPS — маловідоме захворювання, яке часто плутають з артритом, фіброміалгією, психосоматичними розладами. День «Розфарбуй світ у помаранчевий» привертає увагу медичної спільноти, змушує говорити про необхідність ранньої діагностики та більш ефективного лікування. 2. Психологічна підтримка для хворих Люди з CRPS часто стикаються з недовірою навіть з боку близьких. Визнання, яке приходить з цього дня, може дати силу жити далі, шукати допомоги, долучатися до спільнот. 3. Фінансування досліджень CRPS залишається практично невиліковним, але активна увага до теми стимулює благодійні та державні організації інвестувати в наукові дослідження. Кожна гривня — це ще один крок до розуміння хвороби. 4. Єднання світу навколо важливої мети У той час, як багато хвороб мають чітке визнання, CRPS потребує більшого розголосу. День, коли увесь світ забарвлюється в помаранчеве, — це нагадування: навіть рідкісні хвороби заслуговують на увагу, повагу і боротьбу. Як можна допомогти вже сьогодні? Поділіться цією статтею або розкажіть друзям, що таке CRPS Станьте волонтером або підпишіться на ресурси підтримки хворих Якщо у вашому місті буде акція або підсвітка будівель — приєднуйтесь Просто одягніть помаранчевий одяг — і розкажіть чому День «Розфарбуй світ у помаранчевий» — це день надії. День, коли невидимий біль стає помітним. День, коли простий жест — помаранчева стрічка на куртці чи пост у соцмережі — може зробити величезну справу.

День працівників підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків в Україні 30 жовтня в Україні відзначається День працівників підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Саме цього дня у 1993 році вийшов Указ Президента, згідно з яким в країні було створено спеціальний підрозділ. Важливість роботи підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків в Україні Цей відділ займається не тільки виявленням та ліквідацією злочинних угруповань та окремих осіб, що займаються виробництвом, переховуванням та розповсюдженням наркотиків, але також проводить масштабну роботу з профілактики наркозалежності. Особлива увага надається розповсюдженню інформації про небезпеку психотропних препаратів серед молоді та підлітків, які є найбільшою цільовою аудиторією наркодилерів. Мета заснування події Метою свята є висловлення подяки працівникам правоохоронних органів. Вони щодня ризикують своїм життям, щоб не допустити появи в населених пунктах наркотичних засобів, що забирають здоров’я й життя багатьох людей.

Що змінили на краще в Бердянську окупанти? Запитує якесь чергове прошмандування-блогер з денере. І показує аж оглядовий майданчик 10 на 10 метрів, який будують уже 2 роки і ніяк не добудують, і – увага!!! - ЛЕЖАЧИХ ПОЛІЦІЙСЬКИХ на Мелітопольському шосе! А в кінці додає "ну там ще багато десь копаються, колупаються". Ось це НІХЕРА СЕБЕ досягнення раси за 1339 днів правління в місті! І адже перебувають напівдурки, які зветься окропом від таких "здобутків"! Абсолютна бездарність, замаскована пропагандою - найпростіша характеристика русни у місті. І навіть не порівнюйте з Україною, руско! В Україні під обстрілами навіть у маленьких селах роблять набагато більше, ніж ви, які приперлися на все готове! Жалюгідні, немічні, жебраки, некомпетентні варвари. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#ШІ #ліричний_нарис Акцент рудої осені Я дихаю охрою. Не легенями, ні, я дихаю нею самою душею, кожною фіброю вразливого, іноді надто чутливого нутра, яке чомусь вирішило бути судиною для мистецтва. Осінь – це не просто зміна календаря, це оголення. Це час, коли світ скидає літні, крикливі, надто насичені маски, і залишається зі мною наодинці, тихий, вологий, вкритий мідною патиною і присмаком ледь помітної, але неминучої втрати. Літо – це галас, це сонячний удар, що притупляє гостроту сприйняття, це буйство, яке не потребує мого втручання. Воно існує самодостатньо. А от осінь... Осінь – це завжди запрошення до діалогу, шепіт, який вимагає не просто уваги, а співучасті. Вона провокує мене на глибину, змушує рукав мого сірого светра бруднитися фарбою, а пальці – тремтіти від надміру відтінків, які раніше здавалися мені неіснуючими. Цей період, від першого жовтого листа, що прилипає до мокрого асфальту, до першого морозу, що стискає землю в крижаних обіймах, є моєю справжньою майстернею. Мене цікавить не краса, а смак. Смак сирої землі, присмак старого, але затишного, присмак тіні, що стала довшою і драматичнішою. Моя вразливість у цей час – це не слабкість, це інструмент, що загострюється, як лезо ножа. Я починаю бачити не просто колір, а його історію, не просто світло, а його меланхолійну філософію. Я стаю не художником, а перекладачем цієї сезонної туги і краси. Я вийшов із майстерні з відчуттям незавершеності. Полотно на мольберті – біле, наче саван, що чекає на душу. Я прагнув цього року чогось іншого, ніж типового осіннього пейзажу. Мені не потрібен був черговий «золотий парк». Мені потрібен був акцент, точка, що конденсує всю цю велику й повільну скорботу та ніжність осені в один погляд, в один силует. Я пройшовся міськими вулицями, подихав холодною вихлопною сумішшю і вологою. Величні, але порожні парки, де листя падає з очікуваною драматичністю, не дали мені потрібного імпульсу. Вони були занадто правильні, занадто багато говорили про себе. Я повернувся до свого двору, до сірої, типової багатоповерхівки, де навіть старі радянські гойдалки виглядали знесилено. І тут, серед цього бетону, потворних графіті та припаркованих авто, я спіткнувся. Я спіткнувся об тишу. Тиша, яка була не порожнечею, а очікуванням. На ланцюгах скрипучої дитячої гойдалки, якій давно час на ремонт, сиділа Вона. Незнайомка, років, мабуть, двадцяти п'яти. Вона не просто сиділа, вона була частиною цього двору, і водночас, його повним запереченням. Її руде волосся, не яскраво-вогняне, а приглушене, як окислена мідь, спадало на плечі, що потонули у безрозмірному, пухкому светрі кольору старої троянди. Цей светр на її тендітній фігурі був метафорою самої осені: велика, тепла, але така вразлива. Вона читала. Книга була товстою, її палітурка – невизначено-темною. Її обличчя, схилене над текстом, було чистим і замисленим, а ледь помітна посмішка чи тінь суму в кутиках губ робила її замріяним меланхолійним янголом осені. Вона не дивилася навколо, не помічала світу. Вона була у своєму тексті, на своїй гойдалці, в оточенні голого гілля та потьмянілих фарб. Вона була Акцентом. Тим єдиним, гострим і ніжним мазком, що міг урівноважити всю цю сірість і зневіру міського ландшафту. Мене вдарило усвідомлення: ось моя осінь. Вона не в лісах, а в погляді цієї дівчини, у поєднанні її рудого волосся з холодною сталевою гойдалкою. Це було не природне, а людське, емоційне багряне. Я кинувся назад. Не за фотоапаратом, а за мольбертом, за фарбами. Я знав, що це буде портрет, але це буде й пейзаж. Не просто обличчя, а обличчя, обрамлене осіннім двором, що стає емоційним тлом. Я обрав найшвидшу техніку, щоб вловити момент, поки вона не зникла, не встала, не підвела очей. Полотно, що чекало на мене, було швидко прикріплене до мольберта. У мене не було часу на етюди, на вивірене змішування фарб. Все робилося інтуїтивно, на смак. Гостре відчуття міді, що я відчував, стало для мене кольором її волосся. Я змішав умбру палену з карміном і краплиною жовтої охри. Це був колір, що жив, а не просто існував. Її светр – суміш сірого Пейна з ультрамарином та титановими білилами, щоб надати цій об'ємній тканині відчуття пухкої м'якості, тієї самої, яка здавалася мені прихистком від вітру. Я працював, як одержимий. Пензель вів мене. Я більше не думав про композицію, я її відчував. Руде волосся, що вловлювало останнє тепле світло дня, ставало моїм центром, моїм єдиним джерелом тепла на полотні. Я кидав тіні на обличчя, використовуючи найтонші відтінки фіолетового, щоб підкреслити меланхолію, що читалася в її спокої. Я малював не риси обличчя, а її замріяність, її відстороненість, її тендітну, але сильну присутність. Кожен мазок був шепотом, спробою зафіксувати цю випадковість, цю ідеально-недосконалу гармонію. Її рука, що тримає книгу, здавалася такою легкою і витонченою, немов пташине крило. Навколо неї я створював розмитий фон: сірі стіни будинку ставали простором, що поглинав звук, а гойдалка – віссю, навколо якої оберталася моя увага. Це не була картина, це було осіннє зізнання, переведене на мову олії. Я відчував, як внутрішня напруга, що стискала мене тижнями, повільно витікає через кінчик пензля, залишаючи мене порожнім, але неймовірно наповненим. Вона не підвела голови. Вона продовжувала читати. Вона дозволила мені, не знаючи того, висловити себе. Останній, ледь помітний мазок на обкладинці книги, що надавав їй матовості. Я відступив. Це було готово. Не ідеально, але правдиво. Я відчув, як серце починає битися сильніше, знову повертаючись до ритму реального світу. Вона сиділа все там же. Я обережно зняв полотно. Вирішив підійти. Це був акт, що вимагав від мене більшої сміливості, ніж тижнева робота. Підійшов повільно, з полотном у руці, і відчув себе не художником, а підлітком, що соромиться. – Вибачте, що перериваю... – голос мій прозвучав незграбно, майже сором’язливо. – Я... Я не міг не... Вона нарешті підняла очі. Її погляд був чистий, без тіні роздратування, лише легке збентеження. Вона поклала книгу. – Не могли що? – запитала вона тихо, але без подиву. Я мовчки простягнув їй полотно. Портрет. Її, на цій гойдалці, з цим світлом, що робить її волосся акцентом рудої осені. Вона мовчала довго, дивлячись на картину. На обличчі з’явилася неймовірна гамма емоцій: від здивування до ледь помітної, ніжної усмішки. Здавалося, вона вперше побачила себе через мої гострі, осінні відчуття. – Це... це справді я? – прошепотіла вона. – Вибачте, я навіть не помітила. Але чому... чому ви... – Ви – ідеальна осінь, – просто сказав я, відчуваючи, як обличчя спалахує рум’янцем. – Ви не в парку, а тут, у цій сірості, і це зробило вашу присутність... нестерпно важливою. Це ваш портрет на фоні осіннього міста. Хотів би подарувати. Вона кивнула, збентежено, але щиро. – Я згодна, звичайно. Це найкращий комплімент, який я коли-небудь отримувала. Ми поговорили недовго, про книги, про світло, про те, як швидко минає вересень. Її голос був низьким, як мелодія, що грає на скрипці в тумані. Я не питав імені, вона не питала мого. Це було неважливо. Важливо було те, що творчість завершилася актом дарування, актом людського зв'язку. Я розвернувся і пішов. Йшов додому з порожніми руками, але з наповненою до країв душею. Це був той самий творчий комфорт, якого я прагнув – відчуття, що ти щойно переклав шепіт Всесвіту на мову, яку зрозуміла інша людина. Осінь дала мені не тільки натхнення, а й історію. І цю історію я віддав її власниці. Тепер полотно житиме там, де воно й народилося – у чиїйсь тендітній реальності. А я залишився з гострим смаком цього моменту. І цього мені достатньо.

кацапи готуються здійснити масований ракетно-дроновий удар по території України протягом наступних 3-5 діб. З цією метаю вже споряджені ракетоносії повітряного та морського базування. Також в постійній готовності перебувають розрахунки ОТРК «Іскандер». 📌 Під час космічної розвідки обʼєктів ураження основна увага кацапів була зосереджена на обʼєктах на заході України та в місті Києві. Пріоритетними цілями є обʼєкти енергетики та обʼєкти, які кацапи відносять до оборонно-промислового комплексу. Часто трапляється так, що прилітає по повністю цивільних обʼєктах, оскільки кацапи внесли їх в свій рубрикатор військових цілей. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 🤓 На Сумщині, Чернігівщині, Харківщині та Донеччині кацапи тестують нову модифікацію Шахеда, який має назву «Гєрань Сікер». Цей Шахед оснащений відеокамерою та радіомодемом, є можливість здійснювати управління Шахедом в режимі онлайн. Максимальна дальність застосування 140 кілометрів від базової станції. Як базову станцію, використовують пікапи (пуск здійснюється теж з цього пікапа), які можуть пересуватися та змінювати позицію під час управління Шахедом. Станом на сьогодні підтверджено застосування близько 30-ти таких ударних БПЛА. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ росія впровадила нові модулі УМПК: дальність до 200 км. Зафіксовано УМПБ-5Р реактивного типу та “Гром-Е1”. https://t.me/Ukraineaboveallelse

⚡️Друзі, до фахівців юридичної служби ГО «ВПО Україна» часто звертаються із запитаннями щодо реєстрації актів цивільного стану у випадках, коли події, пов'язані з народженням, смертю чи одруженням сталися на тимчасово окупованих територіях або за кордоном. Юристи підготували рекомендації, які допоможуть вам здійснити державну реєстрацію без зайвого клопоту. 📌Якщо дитина народилася на окупованій території, факт народження встановлюється через суд за спрощеною процедурою. Звернутися можна до будь-якого місцевого суду України, незалежно від місця проживання. Подати заяву можуть: 👉батьки (або один з них); 👉родичі; 👉опікуни, піклувальники; 👉інші законні представники. Суд розгляне справу невідкладно, а копію рішення надішле до ДРАЦС для державної реєстрації народження. Увага! Заявники звільняються від сплати судового збору. 📌Порядок реєстрації смерті на ТОТ аналогічний до встановлення факту народження. Заяву можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи. 📌Реєстрацію шлюбу, який був укладений на ТОТ, також можна підтвердити через суд. Після отримання судового рішення шлюб реєструється в органі ДРАЦС. Увага! Документи, видані на підтвердження народження, шлюбу чи смерті за кордоном, визнаються в Україні після їх легалізації або апостилювання, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Повторно реєструвати такі акти в Україні не потрібно. Події, пов’язані з виникненням, зміною або припиненням прав та обов'язків особи, підлягають обов'язковій державній реєстрації. Не варто зволікати з оформленням документів. Зберігайте собі, діліться з друзями та знайомими! Інформація актуальна та перевірена ⚡️ Юридична служба працює в усіх наших осередках, а також онлайн — достатньо заповнити Google-форму. 📌Як отримати юридичну консультацію від ГО "ВПО України": https://t.me/vpoukraine24/8692

Момент вчорашнього удару дрона «Італмас» по цивільних у Сумах — атака була в день, коли найбільше людей на вулиці (увага - ненормативна лексика) #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Всесвітній день боротьби з раком молочної залози Що це за день? Всесвітній день боротьби з раком молочної залози (World Breast Cancer Day) відзначається 19 жовтня в Україні та в усьому світі. Важливість цієї дати важко переоцінити. В останні роки величезна кількість жінок стикається з цією недугою. Здебільшого жінки не знають, які симптоми вказують на можливий перебіг захворювання та зволікають зі зверненням до медиків. Цей день покликаний звернути увагу спільноти на існуючу проблему та підвищити обізнаність жінок про важливість ранньої діагностики. Як виникла ідея відзначати Всесвітній день боротьби з раком молочної залози? Ідея святкування Дня боротьби з раком грудей на всесвітньому рівні належить ВООЗ. Ініціатива затвердження відповідного дня виникла в 1993 році. З того часу він широко відзначається в 44 країнах світу, оскільки ця проблема вийшла далеко за межі якоїсь однієї країни. Цілий місяць просвітницької роботи Окрім цього, у жовтні починається Всесвітній місяць боротьби з раком грудей, який був оголошений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у тому ж році. Цілий місяць, щодня люди отримують великий обсяг цінної інформації щодо цієї небезпечної недуги. Таким чином привертається увага жінок до надзвичайної важливості виявлення цієї хвороби на ранніх стадіях, що збільшує шанси повного одужання. Символіка Спочатку символіку боротьби проти раку молочної залози у вигляді стрічки персикового кольору намагалася поширити в маси 68-річна Шарлотта Хайль, яка пережила це онкологічне захворювання. Символ дня боротьби з раком молочної залози У 1992 році редактор жіночого журналу Олександра Пенні та віце-президент корпорації Estee Lauder зацікавилися ідеєю Шарлотти. Вони запропонували їй колаборацію, проте не зумівши домовитися, випустили свою стрічку рожевого кольору, яку роздавали всім відвідувачкам бутиків Estee Lauder. Метою даної акції було привернення уваги великої кількості людей до цієї проблеми і збір коштів на дослідження. Як відзначати Всесвітній день боротьби з раком молочної залози? У день боротьби з раком молочної залози організовуються масові заходи з пропаганди здорового способу життя, тематичні конференції, що дозволяють підвищити обізнаність населення про лікування і виявлення ракових пухлин, профілактиці та попередження їх появи. Проводяться благодійні концерти, спортивні змагання, метою яких є збір коштів для допомоги онкохворим. В онкодиспансерах проходить день відкритих дверей з семінарами, консультаціями лікарів. Можна пройти скрінінгове та профілактичне обстеження. У громадських місцях проводяться масові акції з роздачею листівок, буклетів, пам’яток з важливою інформацією про профілактику і лікування раку грудей. Чому важлива ця подія? Рак займає друге місце в світі за смертністю. Це одне з найбільш небезпечних захворювань людства, від якого щорічно вмирає безліч людей. Хвороба підступна і мінлива, вона має здатність еволюціонувати і з роками все частіше зачіпає молодь і дітей. За роки досліджень вчені сильно просунулися в пошуку ефективного лікування, але робота ще триває. Ракова пухлина може довго не давати про себе знати, розвиватися в організмі безсимптомно. Тому дуже часто виявляють її надто пізно, коли боротися вже неможливо. Попри всю серйозність і страшні наслідки, рак не завжди є вироком. З даним захворюванням можливо прожити багато років, якщо отримувати своєчасне лікування, а в деяких випадках його лікують навіть на пізніх стадіях. Однак багато хто вважає, що виявлення в організмі новоутворень завжди призводить до летального результату і лікування в такій ситуації є безглуздим. Для викорінення подібних думок і поширення серед населення правильної і життєво важливої інформації важливо прислухатися до порад медиків, які з особливою силою лунають у Всесвітній день боротьби з раком молочної залози.

❗️УВАГА! Оновлена інформація про стан енергосистеми – Міненерго. Через складну ситуацію в енергосистемі – у Сумській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, а також частково у Кіровоградській, Київській і Черкаській областях – застосовані аварійні відключення ✔️У Запорізькій області аварійно знеструмлюються тільки промислові споживачі ✔️На Чернігівщині оператором системи розподілу (обленерго) наразі застосовується три черги погодинних відключень Триває ліквідація наслідків російських атак на енергооб’єкти в усіх постраждалих від обстрілів регіонах.