#особистості Сьогодні, 19 вересня, відзначає свій день народження українська письменниця, есеїстка й публіцистка Оксана Забужко. Її твори стали знаковими для новітньої літератури та сформували не одне покоління авторів та авторок. Нові та архівні матеріали з авторкою: 🔹 Оксана Забужко міркує: де місце України в Європі майбутнього та як виглядала Незалежність до повномасштабного вторгнення? https://www.youtube.com/watch?v=i7b7zL3jSHs 🔹 Письменниця про Україну, якою її бачила Леся Українка, демократію та незалежність; https://www.youtube.com/watch?v=sKK2hIQcwQ0 🔹 Про стереотипне сприйняття української літератури і, як наслідок, української ідентичності; https://www.youtube.com/watch?v=e6gSsxj2QGs&t=417s 🔹 «З цієї книжки має бути видно, наскільки ця українська точка зору є питома для Європи, необхідна Європі для виживання» — Оксана Забужко про свою книгу «Наша Європа». https://suspilne.media/culture/957717-zbirka-eseiv-peredmov-do-knizok-i-trohi-memuariv-oksana-zabuzko-rozpovila-pro-svou-novu-knizku-nasa-evropa/

Харків Незламний сьогодні 🖐️

Втрати ворога станом на сьогодні, 19 вересня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/

Важливі аспекти встановлення опіки над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Хто може бути опікуном майна: Опікуном майна зниклої особи може бути призначена фізична особа з повною цивільною дієздатністю (за її письмовою згодою). Найчастіше це близькі родичі або члени сім’ї. Якщо таких немає — опікуном може виступати орган опіки та піклування. Обов’язки опікуна: Опікун управляє майном зниклої особи, відповідає за збереження цього майна, погашає борги та забезпечує виконання зобов’язань за рахунок належного зниклій особі майна. Процедура встановлення опіки. Звернення до нотаріуса із заявою про встановлення опіки.    Подання необхідних документів, зокрема: ▫️паспортні дані заявника; ▫️витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; ▫️документи, що підтверджують родинні зв’язки або зацікавленість заявника; ▫️документи про право власності зниклої особи на майно. Нотаріус проводить опис майна та складає відповідний акт. Видається свідоцтво про призначення опікуна, а інформація про це вноситься до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Важливо:    Над майном зниклої особи може бути призначено лише одного опікуна. Опіка припиняється у разі появи зниклої особи або отримання офіційних відомостей про її місцезнаходження. Роль нотаріусів: На сьогодні вже 1263 нотаріуси мають доступ до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.    Відповідно до Положення про Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, нотаріуси зобов’язані протягом 24 годин внести до Реєстру інформацію про видачу свідоцтва про призначення опікуна або про його скасування. 📊 Станом на сьогодні нотаріусами вже внесено до Реєстру відомості про видачу 59 свідоцтв про призначення опікуна над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Для отримання інформації про нотаріусів, уповноважених встановлювати опіку над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у конкретному місті чи області рекомендуємо звертатися до відділів нотаріату територіальних органів Міністерства юстиції України. Відомості про такі відділи розміщені у відповідних розділах на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України. Більш детального ознайомитися з питанням встановлення опіки над майном, осіб зниклих безвісти за особливих обставин можна за посиланням https://t.me/ZNYKLI_BEZVISTI_MVS/1821 ❤️ Підписатися|Facebook

Привіт! Сподіваюся, що сьогоднішній день принесе тобі багато позитивних емоцій та нових можливостей. Нехай твій настрій буде на висоті, а всі труднощі обернуться успіхами. Нехай цей день буде саме таким, як ти хочеш!

Це я сьогодні під час чергування! 🤪🥴

🔔Виборів у 2026 році не буде, - заступник голови ЦВК Сергій Дубовик. Нині ЦВК напрацьовує законодавчі пропозиції, які стосуватимуться майбутніх повоєнних виборів. Сергій Дубовик звернув увагу й на фінансовий аспект: проведення загальнонаціональних виборів потребує щонайменше 16–20 мільярдів гривень. У проєкті державного бюджету на 2026 рік відповідних видатків наразі не передбачено. Таким чином, за словами посадовця, сьогодні відсутні і законодавчі, і фінансові, і об’єктивні передумови для підготовки до конкретних виборчих кампаній.

😐 Так проходила мобілізація сьогодні у Львов

#рослини Сьогодні відзначаємо Всесвітній день бамбука . Бамбук — це рослина, яка може стати справжнім «диригентом» екосистеми. 🌱 Дослідники помітили, що в густих заростях бамбука формується власний мікроклімат: прохолодно влітку, менше вітру і шуму, а земля під стеблинами зберігає вологу довше. Таким чином, бамбук не тільки росте сам, а й допомагає виживати іншим рослинам і тваринам. 🧠 ЦІКАВО ЗНАТИ: 🎋 Деякі види бамбука можуть виростати до 91 см за одну добу — майже 4 см на годину! 🌍 Бамбук використовується у будівництві, виробництві тканин, меблів та навіть велосипедів. 🐼 Панда може з’їдати до 38 кг бамбука на день ⏳ Деякі види бамбука цвітуть лише раз на 60–120 років, після чого масово відмирають, що впливає на екосистеми та популяції тварин.

#фантастика #ШІ Артем Коваль прокинувся о 5:47, як завжди. Його квартира на 112 поверсі мала панорамне вікно, крізь яке видно було, як сонце повільно розриває ніч над лівим берегом... Місто вже давно не димить заводами, не гуде трамваями, не пахне металом. Його нове обличчя — прозорі вежі, що тягнуться до неба, мов скляні дерева, і тихі вулиці, де замість автомобілів — гравітаційні платформи, що ковзають над землею, не залишаючи сліду. Над річкою, яка тече, як і сотні років тому, височіє купол Інституту Паралельних Реальностей — споруда, що нагадує гігантську краплю води, застиглу в момент падіння. Артем сидів на краю ліжка, слухаючи, як система життєзабезпечення шепоче щось про температуру, рівень кисню, новини. Але він не слухав. Його думки були десь далеко — у вчорашньому сні, де він стояв на березі Дніпра, а вода говорила до нього голосом, схожим на мамин. Мама загинула в 2042-му, коли місто ще боролося з наслідками енергетичної кризи. Артем тоді був студентом, і пам’ятає, як вони сиділи на кухні, пили чай з ромашкою, і вона казала: — Ти ще побачиш, як Дніпро стане світлом. Тільки не забудь, хто ти. Він не забув. Саме тому він став інженером. Саме тому він працював у відділі квантових розривів — найнебезпечнішому, найтаємничішому. Там, де реальність тріщить, як лід навесні, і крізь ці тріщини можна побачити інші світи. Те, що колись було фантастикою, тепер стало наукою. Сьогодні він мав перевірити стабільність нового шлюзу — експериментального порталу, який, за теорією, міг відкривати доступ не просто до інших планет, а до інших версій Землі. Паралельних Україн. Тих, де історія пішла іншим шляхом. Він зайшов до лабораторії о 7:03. Стіни — білий матовий матеріал, що поглинав звук. Підлога — з рідкого скла, яке змінювало колір залежно від емоцій персоналу. Сьогодні вона була темно-синя. Хтось боявся. — Коваль, ти вчасно, — озвався голос професорки Ліди Гончар. Її сиве волосся було зібране в тугий вузол, а очі — як завжди, наче рентген. — Сьогодні ми запускаємо «Версію 9». Ти готовий? Артем кивнув. Він підійшов до панелі керування, ввів код доступу, і перед ним відкрилася голограма — модель світу, який ще не існував у їхній реальності, але вже пульсував у квантовому полі. — Частота резонансу нестабільна, — прошепотіла система. — Виявлено відхилення. Спектр не класифіковано. Артем завмер. На екрані з’явилася хвиля — не технічна, не цифрова. Вона нагадувала серцебиття. Живе. Тепле. І, здається, воно відповідало на його погляд. — Це не просто сигнал, — сказав він. — Це... хтось там є. Ліда підійшла ближче. Її рука тремтіла. — Ми не очікували контакту. Ми лише хотіли спостерігати. Але вже було пізно. Шлюз активувався. Повітря в лабораторії стало густим, як мед. Світло згасло на мить — і знову повернулося, але вже інше. Тепліше. М’якіше. На екрані з’явилося зображення — місто, схоже на Дніпро, але без веж, без куполів. З дерев’яними будинками, з людьми, які сміялися, тримаючись за руки. І серед них — жінка, яка була надто схожа на його маму. Артем зробив крок назад. — Це... інша Україна. Та, яку ми втратили. Та, яка пам’ятає нас. І поки система намагалася класифікувати сигнал, Артем уже знав: він більше не просто інженер. Він — перший, хто заглянув у серце альтернативної реальності. І, можливо, перший, хто зможе повернути щось, що здавалося назавжди втраченим. Далі буде...