Майже кожен виліт — по нас летять ракети». Українські льотчики працюють на межі своїх можливостей — розмова з пілотом Су-27 Онуфраком
2 жовтня, 20:01
772
Підполковник ЗСУ, льотчик 39-ї бригади тактичної авіації, повний кавалер ордена За мужність Андрій Онуфрак із позивним Хуліган розповів в інтерв'ю Radio NV про роботу авіації, ризиковані операції та щоденний побут пілотів.

— Слухайте, а чому Хуліган?

— З курсантських часів ще так пішло, інструктор якось сказав так щодо маневрів, пілотування, техніки пілотування. Якось все так і [склалося з позивним].poster
Передплатити
Україна Події
«Майже кожен виліт — по нас летять ракети». Українські льотчики працюють на межі своїх можливостей — розмова з пілотом Су-27 Онуфраком
2 жовтня, 20:01
772
NV Преміум
Поділитися:
Український винищувач Су-27 (Фото: 39-та бригада тактичної авіації/Facebook)
Український винищувач Су-27 (Фото: 39-та бригада тактичної авіації/Facebook)

Автор: Василь Пехньо
Підполковник ЗСУ, льотчик 39-ї бригади тактичної авіації, повний кавалер ордена За мужність Андрій Онуфрак із позивним Хуліган розповів в інтерв'ю Radio NV про роботу авіації, ризиковані операції та щоденний побут пілотів.

— Слухайте, а чому Хуліган?

— З курсантських часів ще так пішло, інструктор якось сказав так щодо маневрів, пілотування, техніки пілотування. Якось все так і [склалося з позивним].

— Хвацько трохи, так?

— Трішки дозволяв і дозволяю собі пілотувати на межі можливостей. [Через] небезпечне пілотування, яке виконую, якось все так пішло.

— Ви працюєте не на F-16, ви працюєте на наших літачках радянських зразків. Напевно, одних з найкращих в нашому авіапарку ще з радянських часів — Су-27. Якщо зараз говорити про авіацію, її питому вагу, значення нових зразків… Хоч, знову ж таки, про F-16 не можна сказати, що це новий зразок, так?Так, не новий зразок, але все одно він більш сучасний, більш вдосконалений, ніж Су-27. Але на цьому етапі і Су-27, і Міг-29 виконують дуже великий обсяг роботи, який ми допомагаємо розділити з F-16. Так що не можна сказати, що літаки радянського зразка нічого не роблять.Вони навіть роблять іноді більше, ніж ті ж самі зразки західного озброєння, іноді, навпаки, F-16 більше підходить для знищення повітряних цілей. Як сказав мій побратим, якого, на жаль, вже немає: «Ми всі бомбери, просто ще хтось про це не знає».

Поліцейські Київщини фіксують наслідки атаки ворога

Сьогодні окупанти здійснили черговий обстріл ворожими безпілотниками столичного регіону.

Станом на 17:30 у Вишгородському районі через падіння уламків пошкоджено дах приватного будинку з подальшим загорянням. Пожежу ліквідовано. Внаслідок обстрілу постраждав 52-річний власник будинку. Потерпілого з термічними опіками рук та ніг госпіталізовано.

На Бучанщині на території приватного домволодіння пошкоджено господарське приміщення.

На місці події працюють слідчо-оперативна група, група реагування патрульної поліції, вибухотехніки поліції Київщини та працівники ДСНС.

За фактами воєнних злочинів слідчі відкрили кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

#кіно
💘 Зйомки романтичної комедії «Готель Соколине сяйво» офіційно завершено.
Події фільму відбуваються в сучасних Карпатах, де два готелі змагаються за серця та гаманці туристів.

Головна героїня, власниця готелю Оксана, яка втратила чоловіка-героя, бореться за свою мрію та пам’ять про нього, незважаючи на фінансові труднощі та інтриги конкурентів. Їй допомагає Роман, ветеран війни, який знаходить своє призначення, захищаючи пам’ять побратима та підтримуючи Оксану у боротьбі за готель.

У головних ролях знялися Максим Девізоров («Найкращі вихідні») та Ангеліна Самчик («Збори ОСББ»). Антагоніста зіграв Олександр Ярема («Памфір»). У стрічці також з’являться Інна Приходько («Скажене весілля»), Лілія Цвєлікова («Найкращі вихідні») та інші. Камео виконали відомі шеф-кухарі Марко Черветті, Алік Мкртчян, Володимир Ярославський та артист DZIDZIO, який грає самого себе.

📆 Прем’єра фільму в українських кінотеатрах запланована на квітень 2026 року.

🚛На трасі Київ-Чернігів вантажівка врізалась у відбійник

За попередньою інформацією, водій вантажівки Volvo FH500 із цистерною не стежив за дорожньою обстановкою, рухався з небезпечною швидкістю та не дотримався бокового інтервалу.

У результаті транспортний засіб здійснив наїзд на металевий відбійник. На щастя, унаслідок події ніхто не постраждав.
@Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

Усі мабуть чули про Хатинь, але не всі знають про Корюківську трагедію яка була наймасштабнішою каральною акцією - це визнав Нюрнберзький трибунал. Майже сім тисяч місцевих мешканців було спалено живцем або розстріляно.
Кривава Корюківська трагедія учинена угорцями 1-2 березня1943 року.
У свідомості багатьох старих людей з Чернігівщини, що пережили лихоліття Другої Світової війни, вкарбувалося у пам’яті, що «угорці (себто мадяри) вели себе по відношенню до мирного населення, набагато жорстокіше, ніж німці».
Убивства здійснювали військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана та вояки 399-ї головної польової комендатури, командиром якої був Байєра Бруно Франц, деякі джерела повідомляють, про те, що вона складалася з російських козаків.
Це вбивство мирних мешканців було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан, очолюваних офіцером НКВС СРСР Олексієм Федоровим, які у ніч на 27 лютого 1943 року розгромили окупаційний гарнізон Корюківки. Він в основному складався з угорських солдатів, що відрізнялися лютим ставленням до населення окупованих територій (угорці, до речі, дали найбільшу групу добровольців в «національні» дивізії СС, а їх 320-тисячна 1-я армія чинила запеклий опір на Західній Україні в 1944-му).
Тож особливого трагізму цій події додає той факт, що у той час, коли 300-500 карателів нищили Корюківку, за 15 кілометрів перебувало партизанське з’єднання Олексія Федорова чисельністю від 3 до 5 тисяч вояків, яке за кілька днів до того розгромило окупаційний гарнізон у цьому селищі і цим викликало жорстоку помсту мадярів. Проте партизанське командування на чолі з Миколою Попудренком так і не віддало наказ захистити населення і партизани нічого не зробили для порятунку мешканців Корюківки.

Корюківські вбивства за кількістю жертв майже у 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідице, у 12 — французький Орадур.

Всесвітній день повітряної кульки
Перша середа жовтня – Всесвітній день повітряної кульки — неофіційний професійно-розважальний день. Найпоширеніша англомовна назва цієї події — Balloons Around the World Day.

Свято започаткував Jeff Brown (Juneau, Аляска) у 2000 році, спершу воно було відоме як Balloons Across America Day. Мета — дарувати людям посмішки й показувати мистецтво твістингу та декору повітряними кульками.

⚡️Представник Броварської школи боксу Тарас Бондарчук проти Дмитра Цюпки - 11 жовтня у Палаці спорту!

25-річний проспект SpartaBox Faniian Promotions у легкій вазі в андеркарді події Постол - Мойя зустрінеться з досвідченим опонентом, який ніколи не поступався достроково.

‼️Купуйте квитки на вечір боксу у «Палаці Спорту» за посиланням в шапці профілю.

❗️Долучайтесь до збору на потреби ветеранів:
🎯Ціль: 2 000 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/8f1BP7GLrS

💳Номер картки банки
4441 1111 2461 6164

📺Трансляція на Kyivstar ТБ
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

#світ
Унів — село на Львівщині, відоме своєю Свято-Успенською лаврою Української Греко-Католицької Церкви.

Монастир тут діє ще з XIV століття. Саме в цих мурах у 1606 році перебував Іван Вишенський і написав “Посланіє до стариці Домініканії”. У XVIII ст. обитель була одним із найважливіших монастирів Галичини, а з 1919 року митрополит Андрей Шептицький переніс сюди осередок студитів. У радянський час монастир закрили, а в його стінах створили спершу концентраційний табір для духовенства, згодом — інтернат. Лише у 1993 році обитель повернули монахам.

В Уневі діяла друкарня (1648–1770), де було надруковано близько 60 книг. Серед них — “Псалтир”, “Акафісти”, “Служебникъ” тощо.

У вересні 1944 року біля лаври відбувся бій УПА з більшовиками. На пам’ять про ті події в лісі між Уневом та Словітою зберігся камінь із написом.

Сьогодні в лаврі можна побачити музей сакрального мистецтва, де зберігаються особисті речі братів Шептицьких, ікони, антимінси, церковні килими. А на Чернечій горі — відчути особливу тишу й благодать, що панує на монастирському цвинтарі.

Ph. karpatium (3)

🤝 Сьогодні ранок розпочався з приємної події - Броварський міський голова Ігор Сапожко та начальник відділу фізичної культури та спорту БМР Дмитро Рожков зустріли у столиці наших паралімпійців Олексія Федину та Іллю Яременка.
Імена цих спортсменів давно вписані в історію українського паралімпійського плавання.
Олексій - п'ятириразовий чемпіон та восьмиразовий призер літніх Паралімпійських ігор, Заслужений майстер спорту України. Повний кавалер Ордена "За заслуги".
Ілля - призер трьох Літніх Паралімпійських ігор, Майстер спорту України. Повний кавалер Ордена «За мужність».
На Чемпіонаті світу з параплавання у Сінгапурі спортсмени знову підтвердили свій високий рейтинг. Ілля Яременко - виборов "золото" на дистанції 50 м вільним стилем, Олексій Федина - "бронзовий" призер на дистанції 100 м брасом.
Вітаємо наших паралімпійців та їх тренерів Віктора Турчина та Людмилу Слівінську.
🇺🇦 Пишаємося та бажаємо нових перемог!
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт

Всеукраїнський день бібліотек
Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною протягом всієї історії. Бібліотеки й дотепер залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом — адже книги можуть зберігатися століттями і дарувати свою мудрість не одному поколінню читачів. Любов до книги властива нашому народу здавна, а важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури є очевидною для держави. Тому в Україні встановлено особливе свято — Всеукраїнський день бібліотек, який ми щороку відзначаємо 30 вересня.

Як виникла ідея відзначати Всеукраїнський День бібліотек?
Бібліотеки на нашій землі почали створювати за часів Русі — в IX-XI століттях. Найчастіше зібрання книг розміщувалися в монастирях, церквах та школах, а їхнім наповненням займалися князі та священники. В той час з’явилася й цензура з боку духівництва — церковні книги популяризувалися й активно переписувалися, натомість апокрифічні, тобто не включені до церковного канону, могли заборонити. Окрім книг, у бібліотеках зберігалися державні документи та їхні копії.

Ярослав Мудрий
Збирання книг князь Ярослав Мудрий вважав вкрай потрібною справою, тому в 1037 році відкрив при соборі Святої Софії державну бібліотеку. Більшість книг у ній були релігійного змісту, але траплялися і філософські, природничі та інші твори, в тому числі іноземних авторів, при цьому велика увага надавлася перекладу та переписуванню таких книг. Доля цієї бібліотеки невідома — частина дослідників стверджують, що книги згоріли під час захоплення Києва військом Батия в 1240 році, інші вважають, що бібліотеку встигли сховати і вона досі знаходиться десь у невідомих підземних сховищах.

В період XIV-XV століть з’явилися університетські бібліотеки, а невдовзі ще й бібліотеки при національно-релігійних братствах. За часів Просвітництва грошовою підтримкою бібліотек почали опікуватися державні органи.

Наприкінці XVIII століття в Україні поширилося явище бібліофільства — багаті колекціонери, відшукуючи старі видання, збирали цінні колекції. Бібліотеки стали визнаним елементом в освіті, науці та культурі, водночас царська влада Російської імперії посилила цензуру щодо книжкових фондів з метою вилучення «вільнодумних» творів.

В процесі розвитку бібліотек в Україні не останнє місце займала громадська ініціатива — в 1829 році місцевою інтелігенцією було засновано публічну бібліотеку в Одесі, 1866 року — в Києві, 1886-го — в Харкові. Власні бібліотеки збирали різні заклади та об’єднання — музеї, архіви, наукові товариства, духовні семінарії.

В короткий час державності України після подій 1917 року, попри важкі політичні та економічні обставини, бібліотекам надавалося багато уваги — було прийнято три важливих закони, які регулювали роботу цієї сфери, а також засновано Національну бібліотеку Української держави.

Радянська влада
Починаючи з 1919 року, радянська влада в Україні посилила державне управління бібліотечною справою. Основними принципами в ній було проголошено партійність, масовість та доступність, керівництво галузі стало централізованим, а організація діяльності — єдиною по всій країні.

З 1923 року почала діяти особлива інструкція, яка зобов’язувала знищувати книги, які не відповідали комуністичній ідеології. Разом з тим, в Україні було створено широку бібліотечну мережу, чимало рис якої влада запозичила з американського досвіду — зокрема, хоча б одна бібліотека обов’язково мала бути в кожному населеному пункті, навіть у найменшому селі.

Роки Другої світової війни
Чималих збитків українські бібліотеки зазнали в роки Другої світової війни — евакуювати вдалося лише незначну частину фондів, тому багато цінних книг було вивезено окупантами або знищено вибухами та пожежами. Післявоєнне відновлення бібліотек стало важливою державною справою, як у питанні відновлення фондів, так і в аспекті підготовки спеціалістів. Тому одним з перших вищих навчальних закладів, що відновили свою роботу, став Харківський бібліотечний інститут, а його філію відкрили в Києві. На кінець 1950-х років в Україні вже функціонувало близько 80 тисяч бібліотек різних типів.

В часи СРСР діяльність бібліотек була підпорядкована спільній для всіх радянських закладів концепції — передусім відповідного політичного підходу, централізованого управління та контролю. В 1984 році було прийнято «Положення про бібліотечну справу в СРСР», яке зробило майже неможливими будь-які спроби щодо національного спрямування бібліотечної справи в республіках.

Часи незалежності
З моменту здобуття Україною незалежності змінилася й роль бібліотек в суспільному житті — від суто просвітницької та ідеологічної до культурологічної, інформаційно-комунікативної та наукової. Останнім часом вітчизняні бібліотеки переживають досить непростий період трансформації та пристосування до умов цифрового світу.

Всеукраїнський день бібліотек з’явився в нашому календарі в 1998 році — тоді в травні Президент підписав указ про встановлення цієї події. Її було засновано на підтримку ініціативи працівників бібліотечної сфери, а також як знак визнання незамінної ролі бібліотек у розвитку української науки, культури та освіти. Окрім цього, 30 вересня стало професійним святом для всіх бібліотекарів України.