• #історія #події
    Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️

    ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼

    ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври.
    ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️

    ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    #історія #події Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️ ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼 ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври. ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️ ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    Like
    1
    130переглядів
  • Створити подарунковий сертифікат Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/certificate

    Створення подарункового сертифікату – це ідеальний спосіб порадувати, як постійних так і нових клієнтів. Над сертифікатом працює кваліфікована команда спеціалістів. У нас професійні матеріали, трендовий дизайн та ексклюзивний підхід!

    Агентство друку OLDORCS надає послугу створюємо подарунковий сертифікат та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

    І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

    📞 Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.
    🗺️ Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок.
    📌 Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs
    ⌛ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00.
    🚗 Доставка по Україні.

    #тернопіль #україна #oldorcs #сертифікат #подарунковийсертифікат #замовитиподарунковийсертифікат #створитиподарунковийсертифікат #виготовленняподарунковихсертифікатів #друкподарунковихсертифікатів #друк #поліграфія #поліграфічніпослуги #друкарня #типографія
    #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Створити подарунковий сертифікат Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/certificate Створення подарункового сертифікату – це ідеальний спосіб порадувати, як постійних так і нових клієнтів. Над сертифікатом працює кваліфікована команда спеціалістів. У нас професійні матеріали, трендовий дизайн та ексклюзивний підхід! Агентство друку OLDORCS надає послугу створюємо подарунковий сертифікат та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! 📞 Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. 🗺️ Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок. 📌 Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs ⌛ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00. 🚗 Доставка по Україні. #тернопіль #україна #oldorcs #сертифікат #подарунковийсертифікат #замовитиподарунковийсертифікат #створитиподарунковийсертифікат #виготовленняподарунковихсертифікатів #друкподарунковихсертифікатів #друк #поліграфія #поліграфічніпослуги #друкарня #типографія #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Love
    1
    1коментарів 303переглядів 3Відтворень
  • #історія #цікаве
    Диявольське знаряддя на вашій тарілці: Еволюція виделки 🍴
    Якби ви ризикнули дістати виделку за обіднім столом десь у Європі XI століття, на вас подивилися б не як на естетствуючого гурмана, а як на особу, що перебуває у небезпечній близькості до темних сил.

    Довгий час цей невинний інструмент вважався зухвалим викликом самому Творцеві. Логіка була залізобетонною: Бог дав нам пальці, то навіщо замінювати їх штучними металевими кігтями? Коли візантійська принцеса Марія Аргіропуліна привезла золоту виделку до Венеції, місцеве духовенство буквально вибухнуло прокляттями. А коли вона невдовзі померла від хвороби, святий Петро Даміані без зайвих сентиментів заявив, що це божа кара за надмірну розніженість. Так, за чистоту рук тоді платили високу ціну. ⛪️

    Лише в епоху Ренесансу італійці збагнули: їсти пасту руками — заняття хоч і традиційне, але вкрай неохайне. Виделка почала свій повівільний тріумфальний марш. Французький король Генріх III, намагаючись запровадити цей девайс при своєму дворі, став об’єктом жорстоких кпинів — придворні сміялися, що половина їжі з незвички падає на підлогу, не долітаючи до королівських вуст. 👑
    До XVII століття виделка залишалася інструментом для обраних, який носили з собою у спеціальних футлярах, наче коштовну зброю. Англійські мандрівники, що поверталися з Італії з цим прибором, отримували прізвиська furcifer (вилкоподібний), що звучало майже як образа. Проте гігієна перемогла забобони: виявилося, що не бруднити мереживні манжети жирними пальцями — це не лише гріховно приємно, а й практично. 🎩

    Цікаво, що звична нам вигнута форма з чотирма зубами з’явилася лише у XVIII столітті в Німеччині. До того виделка більше нагадувала мініатюрні вила, призначені радше для того, щоб штрикати шматки м'яса, аніж для елегантного споживання салату.
    Сьогодні ж ми маємо окремі виделки для риби, десертів і навіть лобстерів, хоча більшість із нас досі з підозрою дивиться на ту саму зайву виделку з лівого краю в ресторані. 🍷
    Тож наступного разу, наколюючи шматочок стейка, пам’ятайте: у ваших руках — символ кількасотлітньої боротьби між консерватизмом та чистотою, який колись міг коштувати вам репутації порядного християнина.
    #історія #цікаве Диявольське знаряддя на вашій тарілці: Еволюція виделки 🍴 Якби ви ризикнули дістати виделку за обіднім столом десь у Європі XI століття, на вас подивилися б не як на естетствуючого гурмана, а як на особу, що перебуває у небезпечній близькості до темних сил. Довгий час цей невинний інструмент вважався зухвалим викликом самому Творцеві. Логіка була залізобетонною: Бог дав нам пальці, то навіщо замінювати їх штучними металевими кігтями? Коли візантійська принцеса Марія Аргіропуліна привезла золоту виделку до Венеції, місцеве духовенство буквально вибухнуло прокляттями. А коли вона невдовзі померла від хвороби, святий Петро Даміані без зайвих сентиментів заявив, що це божа кара за надмірну розніженість. Так, за чистоту рук тоді платили високу ціну. ⛪️ Лише в епоху Ренесансу італійці збагнули: їсти пасту руками — заняття хоч і традиційне, але вкрай неохайне. Виделка почала свій повівільний тріумфальний марш. Французький король Генріх III, намагаючись запровадити цей девайс при своєму дворі, став об’єктом жорстоких кпинів — придворні сміялися, що половина їжі з незвички падає на підлогу, не долітаючи до королівських вуст. 👑 До XVII століття виделка залишалася інструментом для обраних, який носили з собою у спеціальних футлярах, наче коштовну зброю. Англійські мандрівники, що поверталися з Італії з цим прибором, отримували прізвиська furcifer (вилкоподібний), що звучало майже як образа. Проте гігієна перемогла забобони: виявилося, що не бруднити мереживні манжети жирними пальцями — це не лише гріховно приємно, а й практично. 🎩 Цікаво, що звична нам вигнута форма з чотирма зубами з’явилася лише у XVIII столітті в Німеччині. До того виделка більше нагадувала мініатюрні вила, призначені радше для того, щоб штрикати шматки м'яса, аніж для елегантного споживання салату. Сьогодні ж ми маємо окремі виделки для риби, десертів і навіть лобстерів, хоча більшість із нас досі з підозрою дивиться на ту саму зайву виделку з лівого краю в ресторані. 🍷 Тож наступного разу, наколюючи шматочок стейка, пам’ятайте: у ваших руках — символ кількасотлітньої боротьби між консерватизмом та чистотою, який колись міг коштувати вам репутації порядного християнина.
    Like
    2
    258переглядів
  • Друкуємо подарункові сертифікати Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/certificate

    Друк подарункових сертифікатів – це ідеальний спосіб порадувати, як постійних так і нових клієнтів. Над сертифікатами працює кваліфікована команда спеціалістів. У нас професійні матеріали, трендовий дизайн та ексклюзивний підхід!

    Салон професійного друку OLDORCS надає послугу друкування подарункових сертифікатів та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

    І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

    📞 Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.
    🗺️ Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок.
    📌 Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs
    ⌛ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00.
    🚗 Доставка по Україні.

    #тернопіль #україна #oldorcs #сертифікат #подарунковийсертифікат #замовитиподарунковийсертифікат #створитиподарунковийсертифікат #виготовленняподарунковихсертифікатів #друкподарунковихсертифікатів #друк #поліграфія #поліграфічніпослуги #друкарня #типографія
    #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Друкуємо подарункові сертифікати Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/certificate Друк подарункових сертифікатів – це ідеальний спосіб порадувати, як постійних так і нових клієнтів. Над сертифікатами працює кваліфікована команда спеціалістів. У нас професійні матеріали, трендовий дизайн та ексклюзивний підхід! Салон професійного друку OLDORCS надає послугу друкування подарункових сертифікатів та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! 📞 Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. 🗺️ Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок. 📌 Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs ⌛ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00. 🚗 Доставка по Україні. #тернопіль #україна #oldorcs #сертифікат #подарунковийсертифікат #замовитиподарунковийсертифікат #створитиподарунковийсертифікат #виготовленняподарунковихсертифікатів #друкподарунковихсертифікатів #друк #поліграфія #поліграфічніпослуги #друкарня #типографія #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Love
    1
    1коментарів 381переглядів 5Відтворень
  • Трагічна, але дуже цікава історія Миколи Петровича.

    Він помер не в окопі і не в кабінеті чиновника
    Найбагатша людина в цій історії померла не в елітній клініці
    і не в просторому будинку за парканом.
    Він помер о 4:40 ранку
    на холодній плитці шкільного коридору
    під час нічного чергування.
    Поруч — автомат з кавою,
    який гудів, як і щодня.
    Його звали Микола Петрович.
    Йому було 72.
    Для відділу освіти він був
    одиницею в штатному розписі,
    яку щороку пропонували скоротити
    «через оптимізацію бюджету».
    Для більшості вчителів —
    тихий сторож у старій куртці.
    Для учнів —
    «той дідусь, що завжди тут».
    Поліцейський звіт був короткий:
    природні причини. Серце.
    Справу закрито.
    Але це була не вся правда.
    Правда прозвучала в спортзалі
    Наступного дня директор провів усе «як належить»:
    коротке оголошення,
    хвилина мовчання
    і — по класах.
    Та раптом з другого ряду підвівся хлопець.
    Сильний, підтягнутий,
    один із тих, кого готували до вступу в академію.
    Він не стримав сліз.
    — Він врятував мене, — сказав він.
    — Не один раз.
    Кілька місяців тому
    його батько повернувся з фронту іншим.
    Грошей стало менше.
    Репетиторів скасували.
    Оцінки полетіли вниз.
    Одного вечора хлопець сидів у коридорі школи
    після тренування
    і не знав, куди йти далі.
    Микола Петрович не питав зайвого.
    Просто сів поруч.
    Щовечора.
    Після своєї зміни.
    До пізньої ночі.
    До війни він був інженером.
    Пояснював математику так,
    як не пояснював жоден онлайн-курс.
    Саме завдяки йому хлопець не зламався.
    Потім встала дівчина в старій куртці
    — Він мене годував, — тихо сказала вона.
    Мама втратила роботу.
    Тато на війні.
    Оренда зросла.
    Їжа — зникла.
    Вона перестала обідати,
    щоб молодшій сестрі вистачило на вечерю.
    Микола Петрович застав її в коридорі,
    коли вона пила воду з-під крана,
    щоб заглушити голод.
    Наступного дня він залишив їй пакет.
    Сказав:
    «Та це мені передали,
    я все одно не з’їм».
    Щотижня.
    Почали вставати інші
    — Він полагодив мені рюкзак,
    бо я боявся сказати мамі, що він порвався.
    — Він проводжав мене до зупинки,
    бо знав, що я боюся повертатись у темряві.
    — Він був першою дорослою людиною,
    якій я сказав, що мені страшно жити далі.
    З останнього ряду встала дівчина
    з втомленими очима.
    — Він не дав мені зробити дурницю, — сказала вона.
    — Він просто сидів поруч і слухав.
    Не викликав поліцію.
    Не читав моралей.
    Не поспішав.
    Він був.
    Коли відкрили його комірку
    Всі чекали побачити інвентар.
    А побачили —
    маленький притулок.
    Їжа.
    Теплі куртки.
    Зошити.
    Термос.
    І блокнот.
    Не щоденник.
    Список.
    «Олені потрібні черевики — 38».
    «Перевірити, як там Сашко після лікарні».
    «Поговорити з Ірою — вона знову мовчить».
    Він бачив усіх.
    На похороні
    Його донька приїхала з іншого міста.
    Вона думала, що буде небагато людей.
    Вона вважала батька людиною,
    яка «просто працювала сторожем».
    Коли вона відкрила двері церкви,
    черга тягнулася за ріг.
    Школярі.
    Батьки.
    Військові.
    Медики.
    Волонтери.
    Один чоловік підійшов і сказав:
    — Твій тато зупинив мене,
    коли я крав їжу зі школи.
    Замість поліції
    він купив мені вечерю
    і запитав, чому я голодний.
    Сьогодні я волонтер.
    Вона не змогла стримати сліз.
    — Я думала, він був просто сторожем…
    — Ні, — сказав один із хлопців.
    — Він був дідусем
    для тих, у кого його не було.
    Найболючіша правда
    Людина, яка тримала багатьох,
    померла сама.
    Шість годин
    про це ніхто не знав.
    І ось думка, яку варто забрати з собою сьогодні,
    в Україні, у війні, у втомі:
    Десь поруч із тобою живе такий самий Микола Петрович.
    Можливо, це прибиральниця в лікарні.
    Водій маршрутки.
    Сусід, який мовчки допомагає.
    Ми живемо в час,
    коли герої не завжди в новинах,
    а найсильніші серця
    часто залишаються непоміченими.
    Не чекай похорону, щоб побачити людину.
    Підійми очі.
    Подякуй.
    Запитай, як вона.
    Бо іноді
    саме тихі люди
    тримають цей світ.
    Трагічна, але дуже цікава історія Миколи Петровича. Він помер не в окопі і не в кабінеті чиновника Найбагатша людина в цій історії померла не в елітній клініці і не в просторому будинку за парканом. Він помер о 4:40 ранку на холодній плитці шкільного коридору під час нічного чергування. Поруч — автомат з кавою, який гудів, як і щодня. Його звали Микола Петрович. Йому було 72. Для відділу освіти він був одиницею в штатному розписі, яку щороку пропонували скоротити «через оптимізацію бюджету». Для більшості вчителів — тихий сторож у старій куртці. Для учнів — «той дідусь, що завжди тут». Поліцейський звіт був короткий: природні причини. Серце. Справу закрито. Але це була не вся правда. Правда прозвучала в спортзалі Наступного дня директор провів усе «як належить»: коротке оголошення, хвилина мовчання і — по класах. Та раптом з другого ряду підвівся хлопець. Сильний, підтягнутий, один із тих, кого готували до вступу в академію. Він не стримав сліз. — Він врятував мене, — сказав він. — Не один раз. Кілька місяців тому його батько повернувся з фронту іншим. Грошей стало менше. Репетиторів скасували. Оцінки полетіли вниз. Одного вечора хлопець сидів у коридорі школи після тренування і не знав, куди йти далі. Микола Петрович не питав зайвого. Просто сів поруч. Щовечора. Після своєї зміни. До пізньої ночі. До війни він був інженером. Пояснював математику так, як не пояснював жоден онлайн-курс. Саме завдяки йому хлопець не зламався. Потім встала дівчина в старій куртці — Він мене годував, — тихо сказала вона. Мама втратила роботу. Тато на війні. Оренда зросла. Їжа — зникла. Вона перестала обідати, щоб молодшій сестрі вистачило на вечерю. Микола Петрович застав її в коридорі, коли вона пила воду з-під крана, щоб заглушити голод. Наступного дня він залишив їй пакет. Сказав: «Та це мені передали, я все одно не з’їм». Щотижня. Почали вставати інші — Він полагодив мені рюкзак, бо я боявся сказати мамі, що він порвався. — Він проводжав мене до зупинки, бо знав, що я боюся повертатись у темряві. — Він був першою дорослою людиною, якій я сказав, що мені страшно жити далі. З останнього ряду встала дівчина з втомленими очима. — Він не дав мені зробити дурницю, — сказала вона. — Він просто сидів поруч і слухав. Не викликав поліцію. Не читав моралей. Не поспішав. Він був. Коли відкрили його комірку Всі чекали побачити інвентар. А побачили — маленький притулок. Їжа. Теплі куртки. Зошити. Термос. І блокнот. Не щоденник. Список. «Олені потрібні черевики — 38». «Перевірити, як там Сашко після лікарні». «Поговорити з Ірою — вона знову мовчить». Він бачив усіх. На похороні Його донька приїхала з іншого міста. Вона думала, що буде небагато людей. Вона вважала батька людиною, яка «просто працювала сторожем». Коли вона відкрила двері церкви, черга тягнулася за ріг. Школярі. Батьки. Військові. Медики. Волонтери. Один чоловік підійшов і сказав: — Твій тато зупинив мене, коли я крав їжу зі школи. Замість поліції він купив мені вечерю і запитав, чому я голодний. Сьогодні я волонтер. Вона не змогла стримати сліз. — Я думала, він був просто сторожем… — Ні, — сказав один із хлопців. — Він був дідусем для тих, у кого його не було. Найболючіша правда Людина, яка тримала багатьох, померла сама. Шість годин про це ніхто не знав. І ось думка, яку варто забрати з собою сьогодні, в Україні, у війні, у втомі: Десь поруч із тобою живе такий самий Микола Петрович. Можливо, це прибиральниця в лікарні. Водій маршрутки. Сусід, який мовчки допомагає. Ми живемо в час, коли герої не завжди в новинах, а найсильніші серця часто залишаються непоміченими. Не чекай похорону, щоб побачити людину. Підійми очі. Подякуй. Запитай, як вона. Бо іноді саме тихі люди тримають цей світ.
    278переглядів
  • Хуткенько, аж пʼяти у дупу вліпали!:)))

    Що хуткенько?:)
    Та геть усе хуткенько!!!:)
    Короткий огляд мого ранку та частини дня, поки було світло!:)

    Планові та позапланові справи!:)

    Ну так, синоптики ще вчора казали про сніг?
    А я якось цю інформацію всерйоз не розглянула?:)

    То позапланово для мене бігала по обійстю з лопатою, той сніг чистила!!!

    За планом було якесь шитво!:)
    Чим я й займалася ті дві з половиною години, поки світло було!:)
    Бо я й зі світлом не багато бачу?:)
    А без нього, з ліхтариками якимось, взагалі сліпенька майже!:)

    Зашила дірку в придворних рукавичках.
    Пришила раз-два-три… Та скільки ж я їх всього пришила, тих петельок на верхній одяг!?
    Самій цікаво аж!:)

    Піду в черговий раз палити, перерахую в тамбурі!:)

    Сім!
    Сім петельок пришила!!!
    На три камізельки, придворну куртку, олександровське пальто, мою куртку «на вихід», донечкину куртку! Чи донечкиних курток дві було?:)

    А ще - сім гудзиків!
    Три на новесеньку камзельку від Віра Веприк!
    Й чотири на рукава куртки від Анна Клименко! Бо щось ті рукава на мене трохи завеликі були!:)

    Петелька на чорній камізельці мене особливо розчулила!:)
    В якому році я її купувала?:)
    Більш за все, на початку 2015?:)
    Якщо взагалі не наприкінці 2014?:)
    Скііііііільки пройшло рочків?:)
    Та страшне!:)

    Й всі ці роки я чіпляла її на гачки в тамбурі за плечовий шов!:)
    Й кожен раз псссссешила та нервувалася з цього приводу!:)
    Десять.
    Бл…
    Років!!!:)
    Та нарешті зібралася ж?:)

    Не набагато менше років без петельки була й придворна синя куртка!:)
    Яку тягаємо вдвох із сином по черзі, коли щось по обійстю звершуємо!:)

    Два циклу прання встигло відробити!!!

    Ото рівнесенько о пʼятнадцятій пралка пипикнула, останній гудзик я присобачила, хххххоба, й знеструмилося все!:)

    У кухні була, тільки коли каву двічи пила?:)
    Нагріти обід в мікрохвильовці вже не встигла.
    Гріти на плиті мені було ліньки!:)
    То обійшлася смачнезним салом з гірчицею та хлібом!:)
    А чом би і ні?:)

    До інтернетів взагалі не дісталася.
    Ніяких новин не бачила.

    Як світло ввімкнуть, нагадайте мені, будь ласка, привітати похресника з Днем народження?:)
    Та завантажити останню партію курток до пралки!:)
    Бо потрібно ж вкластися в ті дві з половиною години до наступного знеструмлення!:)
    Аааааа я можу завтикати!:)

    Як ви там?
    Цілі?
    Хуткенько, аж пʼяти у дупу вліпали!:))) Що хуткенько?:) Та геть усе хуткенько!!!:) Короткий огляд мого ранку та частини дня, поки було світло!:) Планові та позапланові справи!:) Ну так, синоптики ще вчора казали про сніг? А я якось цю інформацію всерйоз не розглянула?:) То позапланово для мене бігала по обійстю з лопатою, той сніг чистила!!! За планом було якесь шитво!:) Чим я й займалася ті дві з половиною години, поки світло було!:) Бо я й зі світлом не багато бачу?:) А без нього, з ліхтариками якимось, взагалі сліпенька майже!:) Зашила дірку в придворних рукавичках. Пришила раз-два-три… Та скільки ж я їх всього пришила, тих петельок на верхній одяг!? Самій цікаво аж!:) Піду в черговий раз палити, перерахую в тамбурі!:) Сім! Сім петельок пришила!!! На три камізельки, придворну куртку, олександровське пальто, мою куртку «на вихід», донечкину куртку! Чи донечкиних курток дві було?:) А ще - сім гудзиків! Три на новесеньку камзельку від Віра Веприк! Й чотири на рукава куртки від Анна Клименко! Бо щось ті рукава на мене трохи завеликі були!:) Петелька на чорній камізельці мене особливо розчулила!:) В якому році я її купувала?:) Більш за все, на початку 2015?:) Якщо взагалі не наприкінці 2014?:) Скііііііільки пройшло рочків?:) Та страшне!:) Й всі ці роки я чіпляла її на гачки в тамбурі за плечовий шов!:) Й кожен раз псссссешила та нервувалася з цього приводу!:) Десять. Бл… Років!!!:) Та нарешті зібралася ж?:) Не набагато менше років без петельки була й придворна синя куртка!:) Яку тягаємо вдвох із сином по черзі, коли щось по обійстю звершуємо!:) Два циклу прання встигло відробити!!! Ото рівнесенько о пʼятнадцятій пралка пипикнула, останній гудзик я присобачила, хххххоба, й знеструмилося все!:) У кухні була, тільки коли каву двічи пила?:) Нагріти обід в мікрохвильовці вже не встигла. Гріти на плиті мені було ліньки!:) То обійшлася смачнезним салом з гірчицею та хлібом!:) А чом би і ні?:) До інтернетів взагалі не дісталася. Ніяких новин не бачила. Як світло ввімкнуть, нагадайте мені, будь ласка, привітати похресника з Днем народження?:) Та завантажити останню партію курток до пралки!:) Бо потрібно ж вкластися в ті дві з половиною години до наступного знеструмлення!:) Аааааа я можу завтикати!:) Як ви там? Цілі?
    174переглядів
  • Виготовити блок з відривними аркушами Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/sticky-notes

    Виготовлення блоку з відривними аркушами - це корисна річ на робочому столі, адже вони необхідні під час усних чи телефонних переговорів, коли потрібно зробити запис номера телефону, адреси клієнта, цікавих відомостей чи думок.

    Салон друку OLDORCS пропонує широкий спектр послуг виготовляємо блок з відривними аркушами та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

    ☎ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.
    🌍 Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок.
    ➡️ Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs
    ⏰ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00.
    🚗 Доставка по Україні.

    ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

    #тернопіль #oldorcs #україна #відривнілистки #блокдлянотаток #блокидлянотаток #стікеридлянотаток #блокдлязаписів #блокидлязаписів #стікеридлязаписів #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги
    #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Виготовити блок з відривними аркушами Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/sticky-notes Виготовлення блоку з відривними аркушами - це корисна річ на робочому столі, адже вони необхідні під час усних чи телефонних переговорів, коли потрібно зробити запис номера телефону, адреси клієнта, цікавих відомостей чи думок. Салон друку OLDORCS пропонує широкий спектр послуг виготовляємо блок з відривними аркушами та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. ☎ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. 🌍 Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок. ➡️ Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs ⏰ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00. 🚗 Доставка по Україні. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! #тернопіль #oldorcs #україна #відривнілистки #блокдлянотаток #блокидлянотаток #стікеридлянотаток #блокдлязаписів #блокидлязаписів #стікеридлязаписів #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Love
    1
    1коментарів 557переглядів 4Відтворень
  • Створити клейкий блок з відривними аркушами Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/sticky-notes

    Створення клейкого блоку з відривними аркушами - це корисна річ на робочому столі, адже вони необхідні під час усних чи телефонних переговорів, коли потрібно зробити запис номера телефону, адреси клієнта, цікавих відомостей чи думок.

    Агентство професійного друку OLDORCS пропонує широкий спектр послуг створюємо клейкий блок з відривними аркушами та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

    ☎ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.
    🌍 Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок.
    ➡️ Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs
    ⏰ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00.
    🚗 Доставка по Україні.

    ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

    #тернопіль #oldorcs #україна #відривнілистки #блокдлянотаток #блокидлянотаток #стікеридлянотаток #блокдлязаписів #блокидлязаписів #стікеридлязаписів #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги
    #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Створити клейкий блок з відривними аркушами Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/sticky-notes Створення клейкого блоку з відривними аркушами - це корисна річ на робочому столі, адже вони необхідні під час усних чи телефонних переговорів, коли потрібно зробити запис номера телефону, адреси клієнта, цікавих відомостей чи думок. Агентство професійного друку OLDORCS пропонує широкий спектр послуг створюємо клейкий блок з відривними аркушами та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. ☎ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. 🌍 Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок. ➡️ Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs ⏰ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00. 🚗 Доставка по Україні. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! #тернопіль #oldorcs #україна #відривнілистки #блокдлянотаток #блокидлянотаток #стікеридлянотаток #блокдлязаписів #блокидлязаписів #стікеридлязаписів #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Love
    1
    1коментарів 574переглядів 10Відтворень
  • 🥂Новорічний стіл — один вечір, а тіло з вами назавжди🥂

    🚗Новорічний #стіл — це майже завжди переїдання. Не тому, що люди погані або "не можуть себе контролювати", а тому, що такий формат.

    🍪Багато їжі, все різне, все смачне, нікуди не поспішаєш, плюс алкоголь. Їсти не з голоду, а з цікавості, звички, "раз на рік можна" і в компанії.

    🥛А потім чомусь дивуються, що вранці важко, здуття, набряки, голова квадратна і єдине, що приходить в голову — навіщо так багато їсти.

    👍Що дійсно допомагає пережити новорічний стіл нормально, без героїзму і без зривів?

    1️⃣Харчуватися нормально в день застілля

    Найпоширеніша помилка — "я нічого не їм весь день, щоб #ввечері можна було". В результаті ввечері включається режим "терміново все", відчуття насичення вимикається і людина їсть набагато більше, ніж якби вдень був нормальний прийом їжі.

    🖱Легкий обід або щільний перекус за кілька годин до застілля — і вечір відразу проходить спокійніше.

    2️⃣Не намагатися спробувати все - ви то вже все пробували

    Здається, що по ложечці — це дрібниця, а насправді виходить повноцінний таз. Набагато краще вибрати те, що дійсно хочеться і #їсти саме це, не на автоматі, а нормально, зі смаком.

    🖱Парадокс в тому, що так з'їдається менше, а задоволення більше.

    3️⃣#Алкоголь - окрема історія (не він страшний,а безконтрольність у харчуванні)

    Він сам по собі навантажує травлення і нервову систему, а на порожній шлунок робить це вдвічі сильніше.

    🖱Якщо п'єте, поруч має бути нормальна їжа, а не печиво і цукерки. І вода між келихами — це спосіб не ненавидіти себе і весь світ на ранок.

    4️⃣Дуже важливо робити паузи

    З'їли — не продовжуйте жувати просто тому, що сидите за столом. Встати, поговорити, вийти подихати, потанцювати, пограти з дітьми. Травленню потрібна #пауза, інакше все, що ви з'їли, просто лежить важким комом.

    🖱І так, немає необхідності доїдати "щоб не образити", "щоб не пропало" і "раз уже поклали". Це доросле рішення — зупинитися, коли достатньо. Нічого страшного не станеться.

    🎄Новорічний стіл — це просто один вечір. Все псує не їжа, а ставлення до неї. Коли є розуміння, як працює тіло, свята перестають бути проблемою і перестають лякати.

    🎄Новий рік — сімейне свято і це — ідеальний час, щоб подбати про близьких.

    ⭐️Тож цей Новий рік давайте нарешті перехитримо той манливий новорічний стіл!

    Не треба бути супергероєм у плащі з сільодки, щоб зупинитися вчасно. Достатньо просто пам’ятати: їжа на столі нікуди не втече (хіба що в холодильник до 2 січня), а ваше гарне самопочуття — це найкращий подарунок і собі і близьким.

    Їжте смачно, пийте з розумом, смійтеся голосно і танцюйте під «Jingle Bells» хоч до ранку.

    👼Бо Новий рік — це не про те, скільки ви з’їли, а про те, як легко і радісно ви прокинулися 1 січня з думкою:
    «Ого, а я ж молодець!».

    💃Зустрінемо свято легко — і тіло і душа скажуть ДЯКУЮ 💃
    🥂Новорічний стіл — один вечір, а тіло з вами назавжди🥂 🚗Новорічний #стіл — це майже завжди переїдання. Не тому, що люди погані або "не можуть себе контролювати", а тому, що такий формат. 🍪Багато їжі, все різне, все смачне, нікуди не поспішаєш, плюс алкоголь. Їсти не з голоду, а з цікавості, звички, "раз на рік можна" і в компанії. 🥛А потім чомусь дивуються, що вранці важко, здуття, набряки, голова квадратна і єдине, що приходить в голову — навіщо так багато їсти. 👍Що дійсно допомагає пережити новорічний стіл нормально, без героїзму і без зривів? 1️⃣Харчуватися нормально в день застілля Найпоширеніша помилка — "я нічого не їм весь день, щоб #ввечері можна було". В результаті ввечері включається режим "терміново все", відчуття насичення вимикається і людина їсть набагато більше, ніж якби вдень був нормальний прийом їжі. 🖱Легкий обід або щільний перекус за кілька годин до застілля — і вечір відразу проходить спокійніше. 2️⃣Не намагатися спробувати все - ви то вже все пробували Здається, що по ложечці — це дрібниця, а насправді виходить повноцінний таз. Набагато краще вибрати те, що дійсно хочеться і #їсти саме це, не на автоматі, а нормально, зі смаком. 🖱Парадокс в тому, що так з'їдається менше, а задоволення більше. 3️⃣#Алкоголь - окрема історія (не він страшний,а безконтрольність у харчуванні) Він сам по собі навантажує травлення і нервову систему, а на порожній шлунок робить це вдвічі сильніше. 🖱Якщо п'єте, поруч має бути нормальна їжа, а не печиво і цукерки. І вода між келихами — це спосіб не ненавидіти себе і весь світ на ранок. 4️⃣Дуже важливо робити паузи З'їли — не продовжуйте жувати просто тому, що сидите за столом. Встати, поговорити, вийти подихати, потанцювати, пограти з дітьми. Травленню потрібна #пауза, інакше все, що ви з'їли, просто лежить важким комом. 🖱І так, немає необхідності доїдати "щоб не образити", "щоб не пропало" і "раз уже поклали". Це доросле рішення — зупинитися, коли достатньо. Нічого страшного не станеться. 🎄Новорічний стіл — це просто один вечір. Все псує не їжа, а ставлення до неї. Коли є розуміння, як працює тіло, свята перестають бути проблемою і перестають лякати. 🎄Новий рік — сімейне свято і це — ідеальний час, щоб подбати про близьких. ⭐️Тож цей Новий рік давайте нарешті перехитримо той манливий новорічний стіл! Не треба бути супергероєм у плащі з сільодки, щоб зупинитися вчасно. Достатньо просто пам’ятати: їжа на столі нікуди не втече (хіба що в холодильник до 2 січня), а ваше гарне самопочуття — це найкращий подарунок і собі і близьким. Їжте смачно, пийте з розумом, смійтеся голосно і танцюйте під «Jingle Bells» хоч до ранку. 👼Бо Новий рік — це не про те, скільки ви з’їли, а про те, як легко і радісно ви прокинулися 1 січня з думкою: «Ого, а я ж молодець!». 💃Зустрінемо свято легко — і тіло і душа скажуть ДЯКУЮ 💃
    535переглядів
  • Тільки пообід, а вже стільки подій трапилося зранку!

    Найголовніша - до нас зовсім на трошки завітала любенька моя Уляна Дідич!!!

    Поїхала вже…

    Ви там як?
    Цілі?
    Тільки пообід, а вже стільки подій трапилося зранку! Найголовніша - до нас зовсім на трошки завітала любенька моя Уляна Дідич!!! Поїхала вже… Ви там як? Цілі?
    55переглядів
Більше результатів