Вечірнє місто...✨ Художник Олександр Лірнер (нар.1943). 🎨

Це Дружківка.😕 Ще одне місто на Донеччині, яке щодня страждає від ворожих обстрілів. Ворог поступово наближається. Сюди долітають не лише КАБи — місто вже повноцінно атакують FPV-дронами. По вулицях — обгорілі авто, у які влучили ці дрони. Сліди війни тут стають дедалі відчутніші. Кореспондент "Телеграфу" Ян Доброносов розповідає і показує ситуацію в Дружківці👆🏼 Джерело - https://t.me/Telegraf_UA_channel/ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Сто років. Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження. І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами. Покоління харків’ян виросли разом із цією командою. Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку. Хтось втрачав голос на фан-секторі. Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах. Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол. Це – Харків. Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя. За сто років «Металіст» проходив через усе. Тріумфи, коли місто не спало до ранку. Провальні сезони, коли боліло всім. Нові склади, нові керівники, нові епохи. Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків. Так, як не здатне більше нічого. На трибунах цього клубу виростав характер міста. Сміливий. Азартний. Упертий. Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам. Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці. Війна поставила на паузу багато речей. Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає. Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни. Але це – не забуття. Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього. Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий. Готовий до великого повернення, до великого відродження. Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті. Але команда залишається харківською. По духу. По характеру. По ДНК. Вона працює, тримається, бореться за результат. І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду. Обов’язково прийде момент. Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди. Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві. Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу. Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома. Продовження буде. І воно буде яскравим! Зі століттям тебе, рідний «Металісте»! Дякую за силу. Дякую за гордість. Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.

🙏 Андрій Пятов завітав до пораненої футболістки Тернополя 16-річна воротарка однойменного клуба Єва Унольт постраждала від російської атаки на місто. Вона отримала серйозні поранення внаслідок ракетного обстрілу. 👏 Ексгравець "Шахтаря" передав дівчині рукавиці, футболку та подарунок від клубу у вигляді мобільного телефона. 👉 Також Єві запропоновано психологічну підтримку, щоб допомогти в подоланні емоційних наслідків травми. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #події ⚔️ Вогонь Повстання: Як Козаки Здобули Київський Замок і Розпалили Визвольну Війну. Ніч з 10 на 11 грудня 1648 року стала одним із визначальних моментів у ході Національно-визвольної війни, що охопила Україну під проводом Богдана Хмельницького. Саме в цей час повстанські загони здійснили успішний та символічний акт — захоплення Київського замку. Зимовий Злам До кінця осені 1648 року козацькі війська здобули низку блискучих перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці) і взяли в облогу Львів та Замостя. Однак після укладення Замостського перемир'я (листопад 1648 р.) між Хмельницьким та польським командуванням, Богдан з основними силами відійшов, щоб не перенапружувати сили. Але це перемир’я не зупинило народного повстання. Українське селянство, міщани та нереєстрові козаки, натхненні першими перемогами, вже не бажали повертатися під владу Речі Посполитої і продовжили боротьбу, особливо у центральних воєводствах. Штурм Київського Замку Київський замок був важливим адміністративним і військовим центром на території Київського воєводства. Його захоплення мало не стільки військове, скільки символічне та політичне значення. Організатори: Повстання в самій столиці організували місцеві козаки та міщани. Дата та Час: У ніч на 11 грудня (за іншими даними – 12 грудня), повстанці здійснили несподіваний штурм. Перемога: Замок був швидко захоплений, а польський гарнізон, який, ймовірно, був невеликим і деморалізованим, не зміг чинити ефективний опір. Ця подія фактично ознаменувала перехід контролю над містом від польської адміністрації до повстанських сил. Наслідки для Визвольної Війни Захоплення замку стало каталізатором для подальшого розгортання повстання на Київщині та підкреслило глибину народної підтримки Хмельницького, навіть коли його основні сили відпочивали. Посилення Повстання: Успіх у Києві надав рішучості іншим повстанським загонам у регіоні, які почали масово витісняти польську шляхту та адміністрацію. Тріумфальний В’їзд Хмельницького: Цей успіх підготував ґрунт для історичного тріумфального в’їзду Богдана Хмельницького до Києва на Різдво 23 грудня 1648 року. Гетьман прибув до міста як визволитель, його зустрічало духовенство, міщани та величезні натовпи, що укріпило його авторитет як національного лідера. Формування Території: Захоплення Києва стало важливим кроком у формуванні фактичної території козацької держави, що пізніше оформилася як Гетьманщина. Захоплення Київського замку 11 грудня 1648 року чітко засвідчило, що повстання перетворилося на справжню Національно-визвольну війну, яка охопила всі верстви суспільства і не могла бути зупинена простим перемир'ям.

#історія #події 🚨 Набат, що Розбудив Київ: Як Майдан Вистояв у Ніч Штурму 11 Грудня 2013 року. Ніч з 10 на 11 грудня 2013 року стала одним із найдраматичніших і водночас найбільш піднесених моментів Революції Гідності, коли режим Віктора Януковича здійснив рішучу, але невдалу спробу силового придушення Євромайдану. Хронологія Критичної Ночі Після першого жорстокого розгону студентів 30 листопада протест лише посилився. Тодішня влада вирішила вдатися до нової, масштабнішої атаки. Початок Штурму (Після опівночі): Кілька тисяч бійців спецпідрозділів «Беркут» та внутрішніх військ оточили Майдан Незалежності, розпочавши наступ з різних боків (Хрещатика та Європейської площі). Спецзасоби та Агресія: Силовики, озброєні кийками та спецзасобами (зокрема, сльозогінним газом), почали зносити легкі барикади, встановлені протестувальниками, та витісняти людей до центру площі. Десятки мітингувальників отримали поранення, зокрема, закриті черепно-мозкові травми та переломи. Атака на КМДА та Будинок Профспілок: Силовики також намагалися захопити Будинок профспілок та Київську міську державну адміністрацію (КМДА), які слугували штабами та прихистком для протестувальників. Це викликало запеклі бої та протистояння. Дзвони Михайлівського: Голос Порятунку Коли Майдан опинився під загрозою повного знищення, на порятунок прийшов несподіваний сигнал – нічний набат із дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря. Історичний Прецедент: Це був перший за понад 790 років (з часів монгольської навали на Київ у 1240 році) випадок, коли дзвони Михайлівського монастиря били на сполох уночі, закликаючи киян захищати місто від небезпеки. Мобілізація: Дзвонар Іван Сидор та інші семінаристи били у дзвони кілька годин поспіль (з 1-ї до 5-ї ранку), і цей тривожний сигнал розбудив і мобілізував тисячі мешканців столиці. Реакція Киян: Кияни масово кинулися на допомогу. Таксисти безкоштовно підвозили людей, автомобілісти формували "Автомайдан", створюючи живі щити та перешкоджаючи просуванню силовиків. Наслідок: Перемога Духу Завдяки мужньому опору протестувальників, які тримали барикади, та швидкій самоорганізації киян, які прибули на допомогу, штурм провалився. Відступ Силовиків: До ранку 11 грудня спецпідрозділи були змушені відступити, не виконавши наказу про повне зачищення площі. Зміцнення Духу: Ця ніч стала символом незламності та єдності. Майдан не лише вистояв, але й значно зміцнив свої позиції, відбудувавши та посиливши барикади, а також підвищивши рівень самоорганізації та охорони. Міжнародна увага до подій в Києві також різко зросла. https://youtu.be/p3xV7iltDuA?si=6CqvBp_arNHteeqT

🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 "За різними оцінками, близько 150 тис. особового складу росіян, плюс техніка": у батальйоні БпС "Корсар" 38-ї ОБрМП розповіли про ситуацію біля Мирнограду "Ситуація була і залишається вкрай складною. Ворог намагається з усіх сил, а сил вони туди нагнали дуже багато, це по різним оцінкам в районі 150 тисяч особового складу, плюс техніка, плюс все, що тільки можна. Постійно намагаються інфільтруватися, як можна зараз сказати, з містом, накоплювати резерви, просуватись по забудові. Знову-таки через те, що ворог вже аж настільки близько і по флангах теж, то вкрай ускладнена логістика в місто. Тобто зараз вже довгий час жодна машина не може заїхати в місто, навіть броньована машина, знищується з дронів, яких тут просто безліч літає", - розповів речник батальйону безпілотних систем "КОРСАР" 38-ї окремої бригади морської піхоти Олексій Годзенко в етері Еспресо.

🏛️ Одеса виникла до Катерини: правда, яку не любить москва. Скільки разів нам повторювали російську казку про “Катєріну, которая основала Адєссу”? Це — пропагандистський міф, створений імперією заднім числом. Правда зовсім інша — і значно цікавіша. 🇺🇦 1. На місці Одеси вже існувало місто. До приходу російської імперії тут були: • Кочубіїв / Коцюбіїв — згадується з XV століття; • Українська фортеця та порт, що переходили між Литвою, Кримським ханством, Османами й знову Україною; • Поселення козаків і місцеве слов’янське населення. Тобто Катерина прийшла в уже заселене та стратегічно важливе місце, а не “на пусте поле”, як любить стверджувати російська пропаганда. ⚓ 2. Місто будували не росіяни. Реальними творцями Одеси були: • Італійські інженери; • Французькі архітектори; • Українські та грецькі купці; • Молдовани та євреї, які заселяли околиці; • Дерібас, Рішельє, де Волан — іноземці. Катерина тільки підписала указ, а реальні будівничі — європейці та місцеві народи. 📜 3. Брехня про “заснування”. Катерина II навіть ніколи не була в Одесі. Вона просто дала наказ розвивати порт — і все. Російська імперія потім переписала історію, створивши культ “Катерини-засновниці”, щоб подати Одесу як “споконвічно русскій город”. Це класична імперська схема: 👉 знищити чи присвоїти, а потім оголосити “всєгда біло нашім”. 🌊 4. Одеса — місто Чорного моря, а не імперії. Її створила суміш народів, культур і торгівлі, а не воля однієї імператриці. Одеса народилася з моря, торгівлі й свободи — а не з московських указів. ⚠️ 5. Чому це важливо зараз. Бо російська пропаганда досі використовує міф про “русскую Одессу” як зброю. Правда проста: Одеса не російська. І ніколи не була. Її будували українці, європейці та чорноморські народи. Катерина — лише підпис під папером, а не творець.

#дати #свята 🙏 Непорушна стіна: Свято ікони Божої Матері «Знамення». Сьогодні, 10 грудня (за новим стилем), православні християни відзначають одне з найшанованіших свят, присвячених Богородиці — Свято на честь ікони Божої Матері «Знамення». Ця ікона є однією з найдавніших та найбільш чудотворних в історії християнства, шанована як захисниця і покровителька від ворогів та лих. 🛡️ 📜 Історія та походження Назва ікони походить від біблійного пророцтва Ісаї: «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і назвуть ім'я Йому: Еммануїл» (Іс. 7:14), що в перекладі означає «З нами Бог». Саме «Знамення» є одним із найпоширеніших іконографічних типів, де Богородиця зображена з руками, піднятими у молитві (оранта), а на рівні грудей розташований медальйон (кліпеус) з образом Немовляти Ісуса Христа. Головна історія, пов'язана зі встановленням цього свята, відноситься до 1170 року, часів міжусобних воєн на Русі: Облога Новгорода: Коли військо суздальського князя Андрія Боголюбського обложило Великий Новгород, місто опинилося у вкрай важкому становищі. Диво: Новгородці молилися про порятунок. Єпископ Ілля виніс ікону Божої Матері на стіну, звернену до ворогів. Згідно з переказом, одна з ворожих стріл потрапила в лик Богородиці. Із очей ікони покотилися сльози, і вона обернулася обличчям до міста. Після цього військо суздальців охопив жах та безладдя, і вони почали відступати. На честь цього чудесного порятунку і було встановлено щорічне святкування 10 грудня. 🛐 Значення для віруючих Для віруючих ікона «Знамення» є символом заступництва Божої Матері, її постійної молитви за рід людський та «непорушної стіни» (як її часто називають) для тих, хто звертається до неї із щирою вірою. До цієї ікони традиційно звертаються з молитвами про: Захист від ворогів та стихійних лих. Зцілення від хвороб, особливо очних. Примирення тих, хто ворогує. Свято ікони Божої Матері «Знамення» нагадує про те, що віра та молитва здатні творити дива і забезпечувати захист навіть у найтемніші часи. ✨

День пам’яті преподобного Фоми 10 (23) грудня православна церква відзначає День пам’яті преподобного Фоми. Святий Фома Дефуркін народився в Віфінії (місто/регіон у Візантії). З юності він віддався чернечому життю, прийшов до монастиря, і коли був заснований монастир на річці Сагарис засновником на ім’я Галоликт, братія обрала святого Фому ігуменом цього нового монастиря. Опісля ігуменства він відійшов у пустелю, присвятився самітництву, проходив духовні подвиги, зіштовхувався з чинним протидією диявола. Господь прославив його даром зцілення та прозорливості. Чому День пам’яті преподобного Фоми важливий Фома Дефуркін — приклад чернечого подвигу: він спочатку керував монастирем, а згодом у самотності шліфував свій духовний шлях. Він показує, що духовне служіння не тільки у великій кількості справ, але також у тиші, самопожертві і внутрішній боротьбі. Його дари (зцілення, прозорливість) служили не для слави, а як знак Божої благодаті через його покору і подвиг. У наш час пам’ять святого надихає до чернечої або просто глибшої духовної відповідальності, нагадує про важливість молитви і усамітнення. Як можна вшанувати памʼять преподобного Фоми Відвідати храм або молитовне зібрання 10 грудня, звершити акафіст чи молитву до святого Фоми (якщо є в парафії). Присвятити час самітній молитві або роздумам: у тиші, зменшивши зовнішній шум, подібно до святих. Зробити благодійну справу, пам’ятаючи про духовну працю святого — можливо в межах монастиря чи церковної спільноти. Вчитись у його прикладі: усвідомити, що покликання може бути не тільки активною працею, але й внутрішнім перебуванням з Богом. Пам’ять Святого Фоми Дефуркіна, ігумена 10 грудня — нагода, щоб пригадати, що служіння Богові має багато облич, і саме в тиші та відреченні часто народжується щось велике.