#поезія Живу в такій красі – не передати! Земля, мов казка, дивна, чарівна! Садок і квіти скрізь навколо хати, Заходить в саме серденько весна. Тут яблуні, мов молоком облиті, І груші, й вишні в ніжному цвіту… А вранці квіти всі росою вмиті… Як не любити землю цю святу… І я люблю чарівну Україну, Цю землю надзвичайну, непросту. Люблю її я ніжно і дитинно, Свою Вітчизну, рідну, пресвяту. Мій тут почався хід, тут всі стежини, Які ведуть по цій землі в життя. Тут є усе під сонцем для людини І в кожного було тут майбуття. А зараз йде війна, земля палає, І ворог став на нашому путі. Ніхто свого майбутнього не знає… Чи буде сонце в нашому житті? А скільки весен будем ще стрічати, Світанків ніжних, стежечок в росі? Ніхто цього не може зараз знати… Та поки що живемо у красі, Радіємо, дивуємось природі, Любов’ю наливаємо серця. А на кордоні ворог, там на сході, Ракети посилає без кінця, Щоб нас убити, знищити, спалити, Бо забаганка визріла така… А ми в своїй країні хочем жити — Тут наша пісня гарна і дзвінка, Тут наше слово ніжне світанкове, Тут наші предки, прадіди-діди Й дитинство у дітей було чудове, Та орки принесли біду сюди… О, Боже, зглянься, так не має бути, Чого ці орки в край до нас зайшли! За що несемо ми страшну спокуту? Ми добрими і мирними були… Хіба за те, що волю ми любили, Що прагли самостійності віки? Та ми нікого в світі не гнобили, Сади садили мирно, залюбки… Тож зглянься, Боже! Дай нам вільно жити І Україну рідну збережи. Ми вміємо дружити і любити… Здолати ворогів допоможи! Надія Красоткіна

#музеї У самому центрі Києва, на тихій вуличці провулку Тараса Шевченка, розташований особливий куточок, де час ніби зупиняється, а історія оживає. Це Будинок-музей Тараса Шевченка — місце, яке зберігає дух і спадщину великого Кобзаря, поета, художника й мислителя, чиї слова й досі надихають українців. Будинок, у якому жив Тарас Шевченко в 1846 році, сьогодні відтворює атмосферу його епохи. Відвідувачі можуть пройтися кімнатами, де поет творив, побачити його особисті речі, рукописи, малюнки та відчути зв’язок із тим, що надихало митця. Кожен предмет тут — це не просто експонат, а частина історії, що розповідає про життя Шевченка, його боротьбу й любов до України. Музей не лише зберігає пам’ять про Кобзаря, а й запрошує до діалогу. Виставки, літературні вечори та екскурсії дозволяють кожному доторкнутися до творчості Шевченка, відкрити для себе його багатогранний талант. Особливо вражає садок біля будинку, де можна уявити, як Тарас прогулювався, розмірковуючи над долею рідного народу.

🎁🤱🏼💕 Шукаєш подарунки для найцінніших? 🛍 Обирай з 23 наборів до Дня Матері від 249 грн: - доглядові - косметичні - парфумовані та інші 💝 Любов до мами не можливо виміряти, але можливо висловити нашими подарунками. ⬇️ Замовляй тут: https://www.farmasi.ua/ua845346 💝 Ми знаємо як порадувати вас та ваших клієнтів! 👇🏻 Замовляй ВЖЕ, бо… ❗️ Акція діє до09 травня включно або до закінчення акційного товару на складі. ❕ Кількість товару обмежена! ❤️ Farmasi цінує красу, створює стосунки!

Початок місяця, а отже ми принесли вам анонси проектів травня, на які, на нашу думку вам варто звернути увагу☺️ 1️⃣ Громовержці (фільм) 01.05 2️⃣ Ходячі мерці - мертве місто (серіал) 04.05 3️⃣ Любов, смерть і роботи (анімаційний серіал, 4 сезон) 15.05 4️⃣ Щоденники вбивцебота (серіал) 16.05 5️⃣ Ліло і стіч (фільм) 22.05 #sci_fi_не_нудно

#новий_розділ Дон Рікардо був людиною трохи грубуватою, різкою на слово. Та за цією суворістю відчувалася справжня шляхетність. Його обличчя, порите зморшками, зберігало сліди багатьох поневірянь і небезпек.. А втім, як розповідав він сам, починалося все в його житті доволі безхмарно. Рікардо здобув хорошу освіту і мріяв присвятити життя науковим дослідженням. Але доля розпорядилася інакше... На одному світському вечорі у нього виникла гучна сварка через даму з одним впливовим чоловіком. Рікардо намагався згладити конфлікт, та опонент, знаний майстер шпаги, наполіг на дуелі. Мабуть, прагнув укотре похизуватися своєю вправністю перед численними знайомими. Спочатку поєдинок складався на його користь. Рікардо змушений був відступати, захищаючись і відбиваючись. Лише зрідка він дозволяв собі обережні випади. Його опонент атакував завзято й красиво. Та саме зверхність та надмірна самовпевненість зіграли з ним злий жарт. Одного разу, обравши слушний момент, Родріго завдав удару. Цього виявилося достатньо: його супротивник отримав серйозну рану, а він відбувся кількома подряпинами. На жаль, на цьому його випробування не закінчилися. Навпаки — вони лише почалися. Принижений суперник не пробачив йому ганьби. Заручившись підтримкою своїх впливових друзів, він домігся видачі ордера на арешт Рікардо за сфабрикованими звинуваченнями. Рятуючись, мій наставник мусив тікати з батьківщини. У Франції йому вдалося знайти тимчасовий притулок і сісти на корабель, що прямував до Еспаньйоли. А там він потрапив у рабство, до дуже жорстокої людини. За його словами, це були найжахливіші часи в його житті. Удари батога сипалися на нього за найменшу провину, а частіше — просто за забаганкою хазяїна. Одного разу, коли господар, добряче захмелілий після якоїсь вдалої справи, валявся непритомний, Рікардо зібрав усю свою відвагу й утік. Кілька тижнів він блукав лісами — обірваний, із закривавленими ногами, змучений до краю. Кожна ніч ставала випробуванням: холод, страх переслідування і дикі звірі, що, здавалося, тільки й чекали нагоди напасти. Одного дня, повністю виснажений, він натрапив на загін буканьєрів, які вистежували дикого бика. Спочатку Рікардо навіть не міг вимовити жодного слова. Лише жадібно дивився на їжу, не розуміючи, що чекає на нього далі. Та мисливці виявилися добрішими, ніж він міг сподіватися. Вони дали прихисток і, довідавшись про його минуле, не стали повертати бідолаху назад у рабство. Натомість запропонували роботу: допомагати обробляти шкури та в'ялити м'ясо. Найстарший серед них, товаришував з відомими морськими розбійниками. Його зацікавили знання Рікардо в навігації. Через це він запропонував йому місце на кораблі. Рікардо навіть не роздумував.. Так почалися зміни на краще: із раба він став навігатором на кораблі, яким командував мій старий знайомий Мігель. Більше знаний серед піратів як Мігель Барбадоський. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/19 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри

#психологія Чому ми боїмося близькості, навіть коли прагнемо любові? Ми можемо мріяти про глибокий зв’язок, ніжність, “того самого”/“ту саму”. Але коли хтось наближається надто близько, хочеться втекти. Це не парадокс, а захисна реакція психіки. Близькість — це не лише тепло, це ще й вразливість. А вона лякає. Ось 5 можливих причин, чому ми водночас хочемо любові і тікаємо від неї: 1️⃣ Дитячий досвід “любові з умовами”: Якщо в дитинстві любов треба було “заробляти” — ми звикаємо, що близькість = ризик бути знеціненим або покинутим, якщо не відповідатимеш очікуванням. 2️⃣ Страх втратити себе у стосунках: Іноді близькість сприймається як розчинення — “мене не стане”, “мене поглинуть”, особливо якщо межі не сформовані. 3️⃣ Попередні травми / зради / токсичні стосунки: Коли раніше близькість призводила до болю — мозок запам’ятовує це як загрозу. І вмикає захист, навіть коли нині все по-іншому. 4️⃣ Страх бути побаченим “справжнім”: Маска впевненості/успішності/самостійності — це щит. Але близькість роздягає, і виникає страх: “А раптом мене не приймуть, коли побачать справжнього/справжню?” 5️⃣ Несвідоме переконання “я не гідний/гідна любові”: Це може жити глибоко всередині й саботувати стосунки. Бо любов здається недосяжною або “не про мене”. Страх близькості — не вада, а сигнал про те, що ваша психіка колись навчилася захищатись. І його можна перепрожити у безпечних стосунках, у щирості з собою, у маленьких кроках назустріч теплу, на яке ви заслуговуєте.

Коли моє серце заговорило...🫶 Одного дня я уявила, що можу подивитися на себе очима свого внутрішнього серця. Не розумом, не критикою, не оцінками… а саме серцем🩷 І знаєш, що? Я побачила Жінку🌸 Глибоку, тонку, ніжну, сильну, творчу, повної ласки і любові ... Ту, яка вміє відчувати світ кожною клітинкою своєї шкіри і душі. Я побачила себе — унікальну, чуйно красиву, мудру, що тонко відчуває глибиною душі всесвіт, з втомленими, але щирими очима. Я не зламалась. Я змінююсь. Як фенікс відроджуюсь 🕊️ Я не фінішувала, бо кожен фініш - це новий старт. Я починаю новий виток🪽 Мої падіння — не поразки, а трансформації. Мої тріщини — світла, через які в мене проникає нове життя. Я не досконала. Але в моїй недосконалості є магія. Я не завжди сильна. Але вмію вставати навіть тоді, коли тіло шепоче «здавайся». Я іноді ламаюсь — але з кожного уламка себе створюю заново, нову.💃 Цей пост — не тільки про мене. Це про кожну, хто зараз на шляху. Хто шукає себе, хто хоче згадати, зрозуміти, яка вона насправді.😍 Подивись на себе очима свого серця.🩷 Там усе вже є. Там любов. Там краса. Там ти.🌈 Якщо тобі зараз складно, і ти шукаєш себе, ти нерозумієш чого хочеш від життя, руки опустились, є якийсь біль він не дає рухатися пече, стискає серце, куди гірше у тебе складні стосунки з собою і навколо, часті хвороби, панічні атаки, тривоги ...😔 Напиши мені в ПП, і я допоможу тобі навчитися слухати своє 💓, чути власні потреби і реалізовувати їх, пройду весь цей чудовий шлях з тобою і буду поряд 🫶 Звільни своє серце і відчуй справжню свободу, дихай вільно, бути собою — це справжній дар, бути чесним з собою — це найвища насолода душі 🕊️ #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #трансформація #психологияотношений #думкисловадії #коучинг #любовь #духовність #Рефлексія #Дзен #серце #самоцінність #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #жіночність #психологія #самовираження #терапія #стоїцизм #філософія #пробуждение #мотивація #Памятайте_про_себе #запискипсихолога #мислення #мудрість #сила

#думки Лист... собі.. Усе буде добре. Знай, ти найкраще і найдорогоцінніше, що в тебе є. Не переживай. Усе тимчасово. Ти витримаєш, ти з усім впораєшся. Просто знай це і вір. Всевишній завжди з тобою. Ти під Його захистом завжди. Бережи себе. Не шукай проблеми в собі, не грузи себе. Просто згадай, яка ти особлива, яке ти диво. Це життя. Так, воно складне. Але так цікавіше. Воно дане тобі для того, щоб ти розкрила всі свої дари, які вже у тебе є. Ти звернеш гори. Весь світ біля твоїх ніг. І це не просто полум'яна промова, що закликає до дій, a найчистіша правда. Бережи себе. Не засуджуй, не критикуй. B такі моменти ти забуваєш, що всередині тебе - світло. Неважливо, що трапиться або вже трапилося. Важливо, що коїться в тебе всередині. Дружи із собою. Усвідом. свою цінність. Примири всіх своїх внутрішніх критиків, прийми всі свої "недоліки", своє минуле, і йди вперед, приймай всі дари цього життя, але вже в гармонії c собою. Ти все, що в тебе є. У тобі достатньо любові, світла, щастя і всіх благ. Вони вже в тебе є. Усе, чого ти потребуєш, - це любов і щастя. Але правда в тому, що в тобі вже є все, ти сама джерело любові і щастя. Бережи себе...

#особистості Йому сьогодні 80 — і він уособлення епохи. 1 травня свій ювілей святкує Василь Зінкевич — естрадний співак, фронтмен ВІА «Смерічка» і «Світязь». Він пройшов шлях від самоука із «сільської консерваторії» та дизайнера сценічних костюмів — до артиста, без якого неможливо уявити українську музику 70-х. Історія Зінкевича, його стиль, спогади, пісні та щира любов до Волині:👇 https://suspilne.media/culture/454713-golos-bukovinskogo-big-bitu-dizajner-odagu-ta-aktor-persogo-ukrainskogo-muziklu-vasil-zinkevic/

Проходить всесвітня конференція жінок - і головне питання: "Скільки разів у тиждень жінка повинна займатися любов'ю?" Англійка: - Ми, жінки, у сучасному світі дуже зайняті, тому раз у тиждень і не більше. Німкеня: - Так, ми, звичайно, зайняті роботою, дітьми, але 1 раз обмаль - тому 2 рази це як мінімум. Француженка (підхоплюючись): - Та що ви говорите, 1-2 рази в тиждень - як так можна? Треба сім разів у неділю і не менше... Українка(простягає руку): - Ну, сім разів у неділю зрозуміло, а в будні дні скільки?🤣🤣🤣