#виставки
Виставка Богдана Суцвіта "Буденність".
В артпросторі "Тлум" відкрилась виставка Богдана Суцвіта "Буденність". Експозиція спонукає задуматися над буденністю і повсякденністю через символи зброї і засобів захисту. Виставка фокусується на повсякчасних виборах, які людина робить у своїх думках, підкреслюючи, що від світогляду формулюються думки, а від думок залежать дії або бездіяльність.

Виставка триватиме до 6 листопада за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 26. Вхід вільний

Lenovo анонсувала Legion New Hope Cup 2 з CS2 для українських кіберспортсменів-аматорів. Призовий фонд турніру становить 50 000 гривень. Кваліфікаційні ігри відбудуться 1–4 листопада, плей-офф — 8 листопада, фінал — 9 листопада. Участь у турнірі безплатна. https://channeltech.space/news/companies/lenovo-announces-legion-new-...

#дати
Іван Лисяк-Рудницький (1919–1984)
Український історик, правознавець і громадський діяч, народився 27 жовтня 1919 року. Він є одним із найвизначніших представників української історичної школи XX століття, який зробив значний внесок у вивчення історії України та її місця в європейському контексті.

Лисяк-Рудницький здобув освіту в Празі та Відні, де вивчав право та історію. Через політичні обставини після Другої світової війни він емігрував до США, де продовжив свою академічну діяльність. Працюючи в університетах, зокрема в Гарварді та Альберті, він зосередився на дослідженні української національної ідентичності, політичної думки та історичних процесів. Його праці, такі як "Історичні есе", стали класикою української історичної літератури.

Як громадський діяч, Лисяк-Рудницький активно підтримував українську діаспору, сприяючи збереженню культурної спадщини та просуванню української справи на міжнародному рівні. Помер він 11 листопада 1984 року в Канаді, залишивши по собі багату спадщину наукових праць і ідей, які й досі впливають на українську історичну науку.

Олександр Захожий (20-1, 16 КО) закрив поразку від Лабінота Гжогжая 🥊

Український супертяж у суботу, 26 жовтня, у таїландській провінції Патхумтхані достроково переміг 23-річного місцевого боксера Апісіта Сангмуанга (22-13-2, 17 КО).

Попереднього разу українець боксував 23 листопада минулого року у Німеччині, коли сенсаційно поступився косовцю Лабіноту Гжогжаю (21-0-1, 16 КО), який в червні цього разу так само неочікувано переміг Мурада Алієва та наразі є чемпіоном EBU European та WBC International Silver.
Джерело - https://t.me/luckypunchnet
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

27 жовтня 1937 року в Карелії, в урочищі Сандармох, розпочалися наймасовіші розстріли в’язнів Соловецького табору особливого призначення. До 4 листопада тут совєцька влада знищила 1111 осіб.

Урочище Сандармох розташоване за 19 кілометрів від міста Медвеж’єгорськ. Воно стало спеціальною територією, яку органи нквд срср використовували для масових страт. Наприкінці 1930-х тут розстріляні майже 10 тисяч осіб – спецпоселенців, в’язнів із Біломорсько-Балтійського каналу та Соловецьких таборів. Усього виявлено 236 розстрільних ям.

Наприкінці жовтня-початку листопада 1937-го Сандармох став місцем страти соловецького тюремного етапу. За кілька днів тут загинули Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Павло Пилипович, вчені, політичні й державні діячі Володимир Чехівський, Степан Рудницький, Матвій Яворський і багато інших українських інтелектуалів.

Як встановив російський дослідник Олександр Черкасов, смертників “готували” до страти у трьох кімнатах бараку в Медвежій Горі. У першій – звіряли прізвище і роздягали, в другій – зв’язували, в третій – лупили по голові дерев’яною “колотушкою”, аби людина втратила свідомість. Далі вантажили на машини і по 40 душ перевозили в Сандармох. Напівживих людей скидали до великих ям, а член розстрільної бригади Михайло Матвєєв особисто стріляв кожному в голову.

Місце злочину, вчиненого 27 жовтня - 4 листопада 1937-го, довгий час приховувалося. Його виявили лише в 1997-му. На фото пам’ятний знак в урочищі Сандармох «Убієнним синам України».

День української писемності та мови
Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Вже з 1997-го року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови 9 листопада.

Через реформу церковного календаря ПЦУ 2023 року подію було перенесено Україна вперше відзначала День української писемності та мови 27 жовтня. 28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.

Перенесення відзначення події повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.

День пам’яті преподобного Нестора Літописця
27 жовтня (9 листопада) – визначна дата для багатьох представників світу історії та релігії. Сьогодні відзначають День пам’яті преподобного Нестора Літописця. Ця видатна людина народилася в 50-х роках XI століття в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія та отримав сан ієродиякона.

Високе духовне життя Нестора, глибоке цінування знань, смиренність та покаяння, патріотизм зробили його шанованим людьми монахом. Головним досягненням Нестора Літописця Печерського стала праця «Повість минулих літ» (1112-1113 роки). У ній преподобний розповів про історію Русі, церкви, свого народу. Для створення літопису він зібрав безліч інформації з різноманітних джерел, опрацював ці відомості та написав глибоко духовний, історико-філософський, богословський твір.


Нестор помер у 1114 році, був похований у печерах Антонія Печерського. Він заповідав своїм учням продовжувати запис своєї великої повісті. Твір продовжили ігумени Сильвестр, Мойсей Видубицький (1200 р.), Лаврентій (1377 р.).

День української писемності та мови у 2025 році відзначатимуть 27 жовтня. Цю дату було змінено у 2023 році після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар. Раніше свято припадало на 9 листопада.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

З листопада у Польщі змінюються правила для українців — скасовують безкоштовне житло та оновлюють умови соцвиплат
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
https://brovaryregion.in.ua/?p=45763

🇵🇱❗️Українці у Польщі — нові правила з 1 листопада та великі штрафи для водіїв

Від 1 листопада набувають чинності нові умови для українських біженців у Польщі. Згідно із законом, підписаним президентом Каролем Навроцьким, лише пенсіонери, люди з інвалідністю та багатодітні сім’ї зможуть і надалі безкоштовно проживати у центрах колективного розміщення. Інші мають самостійно покривати витрати на житло.

Також українцям продовжили легальний статус перебування у Польщі до 4 березня 2026 року. Водночас у країні тривають масштабні рейди поліції — перевірятимуть технічний стан авто, зокрема освітлення.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world