💔 Після нічного обстрілу постраждав будинок акторки Анни Кошмаль. Пошкоджена квартира, аналогічна тій, у якій живе зірка «Сватів». Анна написала, що її діти сильно злякалися, а вони самі вперше почули, як звучить приліт у власний дім. Деталі акторка оприлюднила в Instagram. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

#історія #події 🇺🇦 Від козацької булави до символу влади: Затвердження Президентських клейнодів (1999). Після здобуття незалежності Україна потребувала не лише нової Конституції та інститутів, але й власних, укорінених у багатовіковій історії символів влади. Ці символи, або клейноди, мали наголошувати на тяглості державності від часів Київської Русі та Козаччини, а не починати історію з чистого аркуша. 29 листопада 1999 року, у розпал першої хвилі державотворення, Президент Леонід Кучма підписав Указ № 1507/99, який юридично закріпив чотири офіційні символи глави держави, надавши їм протокольного значення: 1. Прапор (штандарт) Президента України 🚩 Це синій квадрат із золотим Тризубом у центрі, оточеним рослинним орнаментом. Прапор є офіційним знаком, що підіймається над місцем перебування Президента та використовується під час урочистих церемоній. 2. Знак Президента України (Колар) 🏅 Найбільш історично насичений елемент. Це орденський ланцюг, який глава держави одягає під час інавгурації та інших особливо урочистих подій. Його ланки — медальйони — містять ключові віхи української історії: Тризуб, золотий нагрудний скіфський елемент (пектораль), золота гривня часів Київської Русі та Київська зірка. Це пряма візуальна лінія від найдавніших культур на українських землях до сучасної держави. 3. Гербова печатка Президента 📜 Використовується для засвідчення підпису Президента на грамотах, дипломах та офіційних документах. Вона містить малий Державний Герб України (Тризуб), оточений написом «Президент України». 4. Булава Президента України 🛡️ Не варто плутати з бойовою зброєю: ця булава є символом влади, що має наскрізне історичне значення в Україні. Вона відсилає до традицій гетьманів та козацьких отаманів, символізуючи військову та політичну суверенність. Президентська булава виготовлена з позолоченого срібла та оздоблена дорогоцінними металами. Її вершина прикрашена золотим картушем з гравійованим написом «Orbis terrarum». Запровадження цих клейнодів 29 листопада 1999 року стало важливим етапом у формуванні національної ідентичності та державного протоколу, демонструючи світові, що українська влада успадковує традиції величних історичних епох.

ПІД ДОЩЕМ Ми цілувались під дощем, Співав нам вітер про кохання, Став світ невидимим плащем, Де не існує розставання. І краплі падали з небес, Як ніжні дотики до скроні, Вони змивали смуток, стрес, Даруючи нам світ гармоній. Ми йшли по вулиці нічній, Де світло ламп тремтіло тихо, І в кожнім русі, як вві сні, Живе кохання та утіха. Дощ обіймав нас, мов тепло́, Він шепотів про вічні миті, І серце в серці розцвіло́, Щоб назавжди́ разо́м світити. І пам’ять ніжно берегла Ті миті, що не знають скону, Вона, мов зірка, пролягла У глибину́ душі́ бездонну. У мріях знову ми удвох, Де дощ малює світ прозорий, І кожен подих, кожен крок Освічують і місяць, й зо́рі. Ми цілувались під дощем, Були́ ці миті незабутні, Разо́м в житті з коханням йдем, Бо почуття у нас присутні. 26.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1052183

#історія #дати #особистості Голос, що прагнув вічності: Марія Башкірцева – художниця і зірка "Щоденника" 🎨🌟📜 Сьогодні, 24 листопада 1858 року, народилася Марія Башкірцева — постать, яка стала символом жіночої боротьби за визнання у світі мистецтва XIX століття. Хоча більшість життя вона провела в Ніцці та Парижі, її коріння глибоко пов’язане з Україною, адже народилася вона у маєтку поблизу Гавронців на Полтавщині. ✨ Незвичайний талант і фатальний блиск Марія мала намір стати не просто художницею, а великою художницею. Вона володіла унікальним поєднанням талантів: співала, грала на музичних інструментах, вивчала мови і, головне, писала. Її роботи, часто виконані в стилі натуралізму та імпресіонізму, виставлялися в знаменитому Паризькому Салоні. Серед її найвідоміших картин: * "Мітинг" (або "Зустріч") — вражаюча сцена з паризькими дітьми, що збираються на вулиці. * Автопортрети — де вона сміливо і відверто фіксує свій внутрішній стан. Вона вчилася в Академії Жуліана в Парижі, одному з небагатьох місць, куди тоді допускали жінок, і була не лише ученицею, а й справжньою зіркою. 📜 Безсмертний "Щоденник" Якщо її картини здобули визнання серед критиків, то справжню світову славу Башкірцевій приніс її "Щоденник" — тисячі сторінок рукопису, який вона вела з 13 років. "Щоденник" — це неймовірно відвертий, часом різкий і цинічний, але завжди чесний документ про життя, думки та прагнення молодої жінки, яка прагнула слави і боролася з нав'язаними суспільством обмеженнями. Марія Башкірцева мала все: красу, гроші, талант і амбіції. Але її життя трагічно обірвалося дуже рано. Вона померла у віці 25 років від туберкульозу, залишивши по собі вибуховий "Щоденник" і низку видатних полотен. Її історія стала маніфестом жіночого самоствердження, а її слова "Жити і залишатися непоміченою неможливо" досі надихають.

Телескоп James Webb сфотографував зоряну систему Apep (8000 світлових років від Землі), виявивши чотири спіральні оболонки вуглецевого пилу, випроміненого двома зірками Wolf-Rayet. https://channeltech.space/science-and-space/jwt-captures-image-of-apep-system/

#фентезі #магія #пляшечка #зірка

Незабаром на Netflix вийде останній, п'ятий сезон серіалу "Дивні дива". Але це не означає остаточне закриття цього світу, адже автори серіалу, брати-близнюки Метт і Росс Даффери, розповіли, що вже розробляють спін-офф. "Він ще на ранній стадії, але ми захоплені, – каже Метт Даффер. - Там будуть нові персонажі й нова таємниця, тож це буде інша історія, але вона розгортатиметься у тому ж світі, що й "Дивні дива"". Брати вважають, що у цьому всесвіті ще є що досліджувати, але Росс пояснює, що оригінальну історію вони завжди бачили як самодостатню, і це безперечно "кінець для цих персонажів". Чітке розуміння фіналу завжди було частиною плану, і Метт каже, що фінальна сцена "була єдиною річчю, яку ми запланували ще з самого початку". "Ми завжди знали, до чого прямуємо, тож це було для нас наче північна зірка, і ми побудували весь сезон навколо фінальної сцени", - каже він. Події п'ятого сезону відбуваються восени 1987 року. Містечко Гокінс у штаті Індіана залишається спотвореним після відкриття Розломів, і група друзів повинна знайти й убити Векну. Тим часом місто перебуває під військовим карантином, оскільки полювання на Одинадцяту посилюється. Нагадаємо, на Netflix перша частина сезону вийде 27 листопада. #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix

ГОЛІВУДСЬКА ЗІРКА АНЖЕЛІНА ДЖОЛІ В УКРАЇНІ

#дати 🙏 Трагічний День в Історії Індії: Вбивство Індіри Ганді 31 жовтня 1984 року — дата, що назавжди закарбувалася в історії Індії як день трагічного вбивства прем'єр-міністра Індіри Ганді 🇮🇳. Ця непересічна жінка, донька першого прем'єр-міністра країни Джавахарлала Неру, була однією з найвпливовіших і найсуперечливіших політичних діячів XX століття та єдиною жінкою, яка обіймала найвищий державний пост в Індії (у 1966–1977 та 1980–1984 роках). Хроніка фатального ранку О 9:20 ранку 31 жовтня 1984 року 66-річна Індіра Ганді прямувала зі своєї резиденції до сусіднього офісу на Сафдарджанг-роуд у Нью-Делі, щоб дати інтерв'ю британському актору Пітеру Устінову. Її супроводжувала особиста охорона. Коли вона підійшла до хвіртки, двоє її охоронців-сикхів, Беант Сінґх та Сатвант Сінґх, які стояли на посту, раптово відкрили вогонь. * Беант Сінґх вихопив револьвер і тричі вистрілив у прем'єр-міністра. * Сатвант Сінґх добив уже повалену Ганді чергою з пістолета-кулемета "Стерлінг" — за деякими даними, випустивши близько 30 куль. Нападників одразу ж схопила інша частина охорони. Беант Сінґх був застрелений у перестрілці, а Сатвант Сінґх отримав поранення, але вижив і пізніше постав перед судом. Індіру Ганді негайно доправили до Всеіндійського інституту медичних наук, але попри зусилля найкращих лікарів, вона померла через кілька годин, так і не прийшовши до тями. Мотиви та Наслідки Вбивство стало прямою помстою за Операцію «Блакитна зірка» (Operation Blue Star), проведену в червні 1984 року. На той час Індія переживала загострення сикхського сепаратизму. Прем'єр-міністр Ганді віддала наказ військам штурмувати Золотий Храм (Хармандир-Сахіб) в Амрітсарі — головну святиню сикхізму, де закріпилися озброєні сикхські екстремісти на чолі з Джарнаїлом Сінґхом Бгіндранвале. Внаслідок штурму загинуло багато бойовиків, а також цивільних індійських військовослужбовців та, що найважливіше для сикхів, була пошкоджена їхня святиня. Саме гнів та прагнення помсти за осквернення святині та жертви серед сикхів стали безпосереднім мотивом вбивць, які належали до сикхської громади. Смерть Індіри Ганді спровокувала хвилю антисикхських погромів у Делі та інших містах Індії, які тривали кілька днів. Під час цих погромів, які часто мали організований характер, за офіційними даними загинуло понад 3000 сикхів. У той же день, після трагічної загибелі матері, пост прем'єр-міністра Індії обійняв її син Раджив Ганді. Індіра Ганді залишила по собі складну спадщину. Її правління позначилося як значними досягненнями (націоналізація банків, перемога у війні 1971 року, "Зелена революція"), так і суперечливими кроками (введення надзвичайного стану у 1975–1977 роках, боротьба з сепаратизмом, що призвела до її смерті). Її політична фігура досі викликає палкі дискусії, але беззаперечно, вона була залізною леді індійської політики, чиє життя та смерть мали колосальний вплив на долю Індії.

#поезія Знаєш, як сховається жовтень за браму минувших днів у старих хризантемах, забравши до жил гіркоту. У котромусь з торішніх, загублених довгих снів я до тебе, як мавка, по травах сухих прийду... У старий листопад, на краєчок всіх весен та мрій, де злотавим листком всі скарби і набутки рокíв, де барвистим метеликом, з-поміж опущених вій, оживе все колишнє на веслах прип'ятих човнів. І то навіть не я... Лише спомин чи тінь від душі. І то навіть не ти... Лиш ілюзія всіх сподівань. Босоніж, по зірках, що сховались в Старому Ковші, я до тебе прийду після довгих марудних блукань... Людмила Галінська