Галущенко пішов – схеми залишились? Рейдерське захоплення однієї з ключових компаній енергосектора та призначення соратника в.о. міністра оператором держпакетів обленерго, — ЗМІ. Після звільнення в.о. директора АТ «Українські розподільні мережі», яке підписала ексміністерка енергетики Світлана Гринчук, в.о. міністра Артем Некрасов без публічного оголошення призначив керівником компанії свого соратника Олександра Похилко. Повідомлень про це на сайті Міненерго не було, наглядова рада фактично погодила рішення без реакції. ЗМІ зазначають, що Некрасов і Похилко мають багаторічну спільну історію роботи. У 2000-х вони працювали в «Сумиобленерго». Згодом Похилко фігурував у кримінальній справі про розтрату майна, за якою у 2011 році визнав провину. Під час роботи Похилка в.о. гендиректора ДП «Зоря-Машпроект» Некрасов очолював юридичний напрям. Саме цей період, за даними НАБУ, пов’язують зі схемами виведення понад 1,3 млрд грн через офшорні компанії, обидва прізвища фігурують у матеріалах слідства. У медіа також згадують епізоди, які пов’язують із конфліктами навколо управління активами та ознаками рейдерського захоплення підприємств, зокрема у сфері енергетики та теплокомуненерго, що супроводжувалося зміною контролю, фінансовими втратами й зривом інвестпроєктів. Журналісти ставлять питання, чому саме цю кандидатуру обрали для управління оператором держпакетів обленерго і чому наглядова рада проігнорувала очевидний шлейф проблем у біографії нового керівника. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#поезія Я вірю, ти мене згадаєш у зимові довгі вечори, як літній день, де сонечко всміхається грайливо, як весну в квітах, ніжну, солов'їну, як осінь в золоті, в шептанні листя на осонні. А, може, як тумани ті осінні, що зранку сонні, сонні... Можливо, я згадаюсь, наче мрія, далека, недосяжна і грайлива. Чи, наче пристань там на березі ріки маленька, тиха, сиротлива, куди душі хотілось так пливти, відчувши хвилі, спокій течії й залишитись надовго, на віки. Чи в згадках буду я, як той маяк, що завжди вів тебе до берегів, як свічечка, як Божий знак! Чи справді все так є, не знаю... Але і я тебе у чомусь теж згадаю... Т. Хандога

Німецький таблоїд BILD із посиланням на заяву депутата Бундестагу від CDU Родеріха Кізеветтера повідомив, що рф нібито розмістила в Білорусі два армійські корпуси — до 360 000 військових, які теоретично можуть бути використані проти східного флангу НАТО. Але 360 000 військових — це рівень фронтового угруповання, яке складно приховати й утримувати без масових ознак мобілізації та інфраструктури. Матеріал BILD варто сприймати як політичний сигнал і елемент інформаційного тиску, а не підтверджений факт. Загроза з північного напрямку залишається, але твердження про 360 000 російських військових у Білорусі не відповідає дійсності. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Комусь (США) абздець! Принаймі поганий знак для них! ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 😳 У Бразилії через сильний вітер впала 24-метрова копія Статуї Свободи, – ЗМІ. Скульптура впала з постаменту й зазнала серйозних пошкоджень. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Україна відмовилася від повної заборони пісень за мовною ознакою через норми ЄС. Блокування російських виконавців відбуватиметься точково — через санкції РНБО. У «чорному списку» вже близько 120 артистів, дані передано до СБУ. https://channeltech.space/ukraine/nsdc-sanctions-russian-music-streaming-mechanism/

#історія #особистості 👑 Вогонь і Влада: Нерон — П'ятий Римський Імператор. 15 грудня 37 року в місті Антіум (сучасний Анцио) народився Луцій Доміцій Агенобарб, який увійшов в історію як Нерон Клавдій Цезар Август Германік — п'ятий і останній імператор Римської імперії з династії Юліїв-Клавдіїв. Його правління, яке тривало з 54 по 68 роки, відоме як епоха крайнощів: від обіцянок "золотого віку" до деспотизму, розкоші та гонінь. Початок Правління та «Золота П'ятирічка» Нерон прийшов до влади у віці 17 років після смерті свого вітчима, імператора Клавдія. На початковому етапі, завдяки впливу свого наставника, філософа Сенеки, та префекта преторія Секста Афранія Бурра, його правління було відносно поміркованим та вважалося «золотою п'ятирічкою». У цей період були проведені деякі прогресивні реформи, а мистецтво та культура отримали значний розвиток (сам Нерон вважав себе великим поетом і музикантом). Перехід до Тиранії З часом Нерон почав все більше віддалятися від радників, зосереджуючи владу та демонструючи ознаки мегаломанії та жорстокості. Серед його найбільш одіозних вчинків: Усунення родичів: Він наказав убити свою матір, Агрипіну Молодшу, та свою першу дружину Октавію, щоб одружитися з Поппеєю Сабіною. Велика пожежа Риму (64 рік): Це, мабуть, найбільш знакова подія його правління. Пожежа знищила значну частину Риму. Хоча прямих доказів його причетності немає, чутки приписували йому підпал, аби звільнити місце для будівництва свого грандіозного палацу — «Золотого будинку» (Domus Aurea). Гоніння на християн: Щоб відвести від себе підозри в підпалі, Нерон зробив винними християн. Це започаткувало першу масштабну хвилю жорстоких переслідувань християн у Римській імперії. Загибель Розкоші та непопулярні реформи Нерона, а також його деспотизм, викликали невдоволення серед еліти та військових. У 68 році спалахнуло повстання намісників у провінціях. Сенат оголосив Нерона ворогом народу, і, не маючи підтримки, він був змушений втекти з Риму. 9 червня 68 року, щоб уникнути ганебної страти, Нерон здійснив самогубство за допомогою свого вірного слуги. Його смерть завершила династію Юліїв-Клавдіїв і кинула імперію у вир громадянських воєн, відомий як «Рік чотирьох імператорів». Нерон залишився в історії як символ імператорського божевілля та жорстокості. 🔥🎭

#історія #події 🎬 Культурний Феномен: Світова Прем'єра Фільму «Віднесені вітром». 15 грудня 1939 року в місті Атланта, штат Джорджія, відбулася довгоочікувана світова прем'єра кінострічки «Віднесені вітром» (Gone with the Wind). Ця подія була не просто показом фільму, а грандіозною культурною подією, яка зібрала мільйони людей і назавжди вписала картину в історію світового кінематографа. Історія Створення Фільм став екранізацією однойменного бестселера Маргарет Мітчелл, який вийшов у 1936 році. Продюсер Девід О. Селзнік витратив величезні кошти та кілька років на виробництво, що супроводжувалося драматичними пошуками акторів, зокрема, виконавиці головної ролі — Скарлетт О’Хара. Роль дісталася британській акторці Вів'єн Лі, а Ретта Батлера зіграв Кларк Гейбл. Зйомки були складними, зі зміною режисерів і постійним тиском громадськості, яка мала надзвичайно високі очікування від екранізації улюбленого роману. Прем'єра в Атланті Місто Атланта, де розгортаються основні події роману, було обрано для світової прем'єри не випадково. Натовпи людей заповнили вулиці, щоб побачити зірок фільму. Влада оголосила триденні святкування. Прем'єра відбулася в кінотеатрі Loew's Grand Theatre. Фільм, що тривав майже чотири години (з одним антрактом), став технічним дивом свого часу, будучи знятим у кольорі (технологія Technicolor), що було рідкістю для того періоду. Вплив та Досягнення «Віднесені вітром» миттєво стали сенсацією та найкасовішим фільмом усіх часів, утримуючи цей титул десятиліттями (з урахуванням інфляції). Нагороди: Фільм встановив рекорд за кількістю премій «Оскар» на той час, здобувши 8 нагород (плюс дві почесні), включно з премією за Найкращий фільм, Найкращу режисуру (Віктор Флемінг) та Найкращу жіночу роль (Вів'єн Лі). Історичне Значення: Акторка Гетті МакДеніел, яка зіграла роль Маммі, увійшла в історію як перша афроамериканка, що отримала «Оскар». Культурна Спадщина: Стрічка залишається однією з найбільш знакових романтичних драм, що зображує життя Півдня США під час і після Громадянської війни, та має значний вплив на формування уявлень про епоху. Прем'єра 15 грудня 1939 року стала початком тріумфальної ходи, яка зробила «Віднесені вітром» не просто фільмом, а еталоном голлівудської кінематографічної розкоші. 🌟📽️🎬

#історія #події ☢️ 15 грудня 2000 року в історії України та світової енергетики було поставлено символічну, але надзвичайно важливу крапку. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми ключем аварійного захисту було назавжди зупинено реактор енергоблоку №3 Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Ця дія ознаменувала остаточне припинення роботи станції як генератора електроенергії. Чому зупинили ЧАЕС? Рішення про остаточне закриття Чорнобильської АЕС було прийнято Україною під сильним міжнародним тиском та за підтримки фінансової допомоги від країн G7 (Великої сімки) та Європейського Союзу. Трагедія 1986 року: Після аварії 1986 року, що зруйнувала четвертий енергоблок, інші блоки (особливо №3) продовжували працювати, попри їхній застарілий дизайн (реактори типу РБМК) та високий ризик. Міжнародні зобов'язання: У 1995 році Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння з G7 та ЄС, зобов’язавшись закрити ЧАЕС до 2000 року в обмін на міжнародну фінансову допомогу для будівництва заміщуючих потужностей та підтримки соціальної сфери регіону. Безпека: Хоча були проведені значні модернізації, реактори РБМК все одно вважалися невідповідними міжнародним стандартам безпеки. Церемонія Закриття 15 грудня 2000 року на майданчику ЧАЕС відбулася урочиста (і водночас сумна) церемонія. У присутності міжнародних делегацій та журналістів Президент Леонід Кучма символічно віддав наказ про відключення останнього працюючого енергоблоку. Головний оператор керував процесом, який завершився поворотом ключа системи аварійного захисту (АЗ-5), що заглушив ланцюгову реакцію в реакторі №3. Таким чином, Чорнобильська АЕС перейшла зі статусу діючої електростанції у статус об’єкта з виведення з експлуатації та перетворення. Нова Місія Зупинення генерації енергії не означало кінця роботи на майданчику. Навпаки, почалася нова, не менш складна, фаза: Консервація: Виведення з експлуатації трьох енергоблоків. Будівництво "Укриття": Посилення об'єкта "Укриття" ("Саркофаг") над зруйнованим четвертим блоком і подальше будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК, "Арка"). Дата 15 грудня 2000 року є знаковою: вона символізує не лише кінець ядерної ери в цьому місці, але й виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо підвищення світової ядерної безпеки. Це був складний, але необхідний крок до майбутнього. 🕯️🌍🔌 Архів: https://youtu.be/yld1dV-lorg?si=cORlTsduNPeEcyus

В суботу, 13 грудня, відбулася церемонія нагородження Київської міської федерації комбат самозахист ІСО 🏆, де відзначали найкращих представників федерації. Серед яких був тренер ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Кононов Олександр, який отримав відзнаку «кращий тренер». Також нагороду отримала його вихованка Ільясова Милана, як одна з найкращих спортсменок. Вітаємо їх з відзнаками та бажаємо не зупинятися на досягнутому 🎉 #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ Старший солдат Микола Клименко на псевдо Пересвіт поліг 15 березня 2022 року в Маріуполі. Він зазнав смертельного осколкового поранення. Воїну було 26 років. Микола народився 20 березня 1995 року в селищі Іванків на Київщині. Навчався в школі №1, займався карате та посідав призові місця на змаганнях різного рівня. «Ніколи не сидів на місці. Постійно шукав себе, пробував нове, легко знаходив спільну мову з людьми. Любив спорт: карате, академічну греблю, біг. Цікавився біографіями героїв і намагався брати з них приклад», – розповіла мати Світлана. Після 8 класу він вступив до Броварського вищого училища фізичної культури за спеціальністю «академічна гребля», незабаром став КМС. Опанував у Київському фаховому коледжі зв’язку фах кабельника, а в університеті імені Бориса Грінченка – професію вчителя фізкультури. У студентські роки захопився бігом на довгі дистанції та триатлоном, долав напівмарафони. Не завершивши третій курс, долучився до полку «Азов», де став стрільцем-гранатометником. «З початком війни у 2014 році син вирішив піти захищати Україну. На нього вплинуло й бажання наслідувати історичних діячів, які боролися за державність», – сказала Світлана. Пересвіт був товариським, багато жартував, його знали в усьому «Азові». Миколу нагородили медаллю «Захиснику Маріуполя» та відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». «У грудні 2021 року, коли був у відпустці, сказав, що буде війна. Ми злякалися, а він відповів, що пожартував», – поділилася мати. У 2022-му в Маріуполі ходив у рейди, знешкоджував техніку противника, що заходила в місто, та брав полонених. «1 квітня, у перший день деокупації Іванкова, я дізналася про загибель сина. Про це повідомила тітка, якій вдалося додзвонитися до родичів. Я здала ДНК, і згодом підтвердили збіг, – сказала Світлана. «Я завжди пам’ятатиму його з усмішкою. Він був життєрадісним, привітним і завжди готовим допомогти», – додала мати. У березні 2023 року Миколу поховали на «Новому кладовищі» в Іванкові. Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня. У Іванкові вулицю Розважівську перейменували на його честь. У воїна залишилися мати та брат. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни