• 🎥 «Шахед‎» сів на дорогу десь в Україні

    Ймовірно, це наслідок роботи української РЕБ.
    🎥 «Шахед‎» сів на дорогу десь в Україні Ймовірно, це наслідок роботи української РЕБ.
    5переглядів 0Відтворень
  • #поезія
    Тим, хто відвернулись від тебе — подякуй...
    Подякуй тихо, без докору і злості,
    бо вони зробили для тебе більше,
    ніж усі красиві слова, сказані колись...

    Вони більше не плюють тобі в душу,
    не ріжуть серце своєю байдужістю,
    не крадуть у тебе спокій
    і не топчуть твоїх світлих намірів.

    Їхня відсутність — теж подарунок.
    Бо з порожнього місця
    може вирости щось нове:
    чисте, тепле, справжнє.

    І твоя душа вдихне легше,
    коли позаду залишаться ті,
    хто не бачив у тобі цінності.

    Нехай ідуть.
    Хто був випадковим — відпаде.
    Хто справжній — знайде дорогу назад.
    А ти ж бо знаєш:
    деколи вилікуватися можна
    лише звільнившись від тих,
    хто не знав, як тебе берегти.

    Калина Прус
    #поезія Тим, хто відвернулись від тебе — подякуй... Подякуй тихо, без докору і злості, бо вони зробили для тебе більше, ніж усі красиві слова, сказані колись... Вони більше не плюють тобі в душу, не ріжуть серце своєю байдужістю, не крадуть у тебе спокій і не топчуть твоїх світлих намірів. Їхня відсутність — теж подарунок. Бо з порожнього місця може вирости щось нове: чисте, тепле, справжнє. І твоя душа вдихне легше, коли позаду залишаться ті, хто не бачив у тобі цінності. Нехай ідуть. Хто був випадковим — відпаде. Хто справжній — знайде дорогу назад. А ти ж бо знаєш: деколи вилікуватися можна лише звільнившись від тих, хто не знав, як тебе берегти. Калина Прус
    15переглядів
  • 😱На дороги до «Буковеля» планують витратити 9 млрд грн, - журналіст Ніколов

    «Команда проста і однозначна – відремонтувати шматок існуючої дороги за понад 2 млрд грн, і побудувати нову дорогу за майже 7 мільярдів для лижних курортників.
    Причому гроші на Велике Тилове Асфальтування мають почати тринькати вже прямо зараз – у грудні, коли військові скриплять зубами про свої зарплати, які менші від тилових будівельників», - розповів Ніколов.

    Журналіст зазначає, що гроші на асфальтуванні заробить місцевий шляховий монополіст «ПБС».
    Фірма належить місцевому бізнесмену Олександру Шевченку, який раніше був директором самого «Буковелю», коли той ще належав Коломойському і Боголюбову.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    😱На дороги до «Буковеля» планують витратити 9 млрд грн, - журналіст Ніколов «Команда проста і однозначна – відремонтувати шматок існуючої дороги за понад 2 млрд грн, і побудувати нову дорогу за майже 7 мільярдів для лижних курортників. Причому гроші на Велике Тилове Асфальтування мають почати тринькати вже прямо зараз – у грудні, коли військові скриплять зубами про свої зарплати, які менші від тилових будівельників», - розповів Ніколов. Журналіст зазначає, що гроші на асфальтуванні заробить місцевий шляховий монополіст «ПБС». Фірма належить місцевому бізнесмену Олександру Шевченку, який раніше був директором самого «Буковелю», коли той ще належав Коломойському і Боголюбову. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    96переглядів
  • Світло вимикають по графіку. Ми живемо по графіку, по ньому й помираємо. Графік жорсткий - сім годин без, три години з. Але зі світлом. Воно вмикається і ти розгублено думаєш - а що робити? куди йти, коли в темряві ти вже звик щось жувати, думати, дивитися в нікуди і чекати, чекати, чекати. За вікном гуде генератор. Він входить в резонанс з твоїми думками, він надривно плаче і стогне, але живить лінію і чиєсь життя. Ще якийсь час працює інтернет і ти, чомусь жадібно, ковтаєш новини, давишся ними і шукаєш щось для душі. А що для душі? коли вона закуталась в темряву і дрімає поруч з тобою. А що для неї рідної, коли вона не встигає насититися любов'ю, як знову зневіра і відчай беруть гору. Знову ця війна, що вбиває і калічить, руйнує і палить. Цинізм зашкалює. Ворог добрався до складів марлі і бинтів, ліків для лікарень, продуктів для сиріт. Ворог вбиває живих і мертвих. Мертвих? Так, бо цілить по кладовищах, по хрестах і пам'ятниках.
    Світла нема, говорять, що не скоро зможуть відновити вкрай зруйновані лінії ГЕС, ТЕС і АЕС. Що цей терор буде продовжуватися і ми будемо надіятися лише на Бога та наших дорогих чоловіків, що мертво стоять на лініях оборони.
    Сиротливо ялинки чекають свого покупця. Мигають гірлянди, блищать кульки, дідухи пахнуть вівсом і пшеницею. Все нагадує, що скоро Різдво. Скоро ВІН народиться і все зміниться - мріємо ми. Ми мрійники, нам притаманний ген мрійництва і віри в перемогу. Так станеться неодмінно, так буде і крапка! Та потрібно почекати, потерпіти, позбирати всю силу до купи і вгатити по ..., і вигнати в три шиї, і забути назавжди дорогу до тих, хто вирвав з грудей наше серце. Не надійся, враже! Ми маємо не одне серце. Одним ми любимо, другим допомагаємо, а третім ненавидимо тебе і всю твою рать. Наші серця світяться в темряві і ми бачимо дорогу, по якій нам потрібно йти. Ми не зійдемо з неї, ми вистоїмо.
    Життя темрявою не зупинити! Чим густіша темрява, тим більше народиться дітей!
    Галина Потопляк
    07.12.25
    Світло вимикають по графіку. Ми живемо по графіку, по ньому й помираємо. Графік жорсткий - сім годин без, три години з. Але зі світлом. Воно вмикається і ти розгублено думаєш - а що робити? куди йти, коли в темряві ти вже звик щось жувати, думати, дивитися в нікуди і чекати, чекати, чекати. За вікном гуде генератор. Він входить в резонанс з твоїми думками, він надривно плаче і стогне, але живить лінію і чиєсь життя. Ще якийсь час працює інтернет і ти, чомусь жадібно, ковтаєш новини, давишся ними і шукаєш щось для душі. А що для душі? коли вона закуталась в темряву і дрімає поруч з тобою. А що для неї рідної, коли вона не встигає насититися любов'ю, як знову зневіра і відчай беруть гору. Знову ця війна, що вбиває і калічить, руйнує і палить. Цинізм зашкалює. Ворог добрався до складів марлі і бинтів, ліків для лікарень, продуктів для сиріт. Ворог вбиває живих і мертвих. Мертвих? Так, бо цілить по кладовищах, по хрестах і пам'ятниках. Світла нема, говорять, що не скоро зможуть відновити вкрай зруйновані лінії ГЕС, ТЕС і АЕС. Що цей терор буде продовжуватися і ми будемо надіятися лише на Бога та наших дорогих чоловіків, що мертво стоять на лініях оборони. Сиротливо ялинки чекають свого покупця. Мигають гірлянди, блищать кульки, дідухи пахнуть вівсом і пшеницею. Все нагадує, що скоро Різдво. Скоро ВІН народиться і все зміниться - мріємо ми. Ми мрійники, нам притаманний ген мрійництва і віри в перемогу. Так станеться неодмінно, так буде і крапка! Та потрібно почекати, потерпіти, позбирати всю силу до купи і вгатити по ..., і вигнати в три шиї, і забути назавжди дорогу до тих, хто вирвав з грудей наше серце. Не надійся, враже! Ми маємо не одне серце. Одним ми любимо, другим допомагаємо, а третім ненавидимо тебе і всю твою рать. Наші серця світяться в темряві і ми бачимо дорогу, по якій нам потрібно йти. Ми не зійдемо з неї, ми вистоїмо. Життя темрявою не зупинити! Чим густіша темрява, тим більше народиться дітей! Галина Потопляк 07.12.25
    91переглядів
  • ❗️ Під Києвом люди перекрили дорогу, бо вже дві доби без світла

    На такий протест вийшли мешканці ЖК "Євромісто" в с. Крюківщина.

    У ДТЕК пояснюють, що вчора через перенавантаження електромережі одночасно сталися декілька аварій. І під землею перегоріли мережеві кабелі.

    Відновити енергопостачання обіцяють о 21:00.
    ❗️ Під Києвом люди перекрили дорогу, бо вже дві доби без світла На такий протест вийшли мешканці ЖК "Євромісто" в с. Крюківщина. У ДТЕК пояснюють, що вчора через перенавантаження електромережі одночасно сталися декілька аварій. І під землею перегоріли мережеві кабелі. Відновити енергопостачання обіцяють о 21:00.
    108переглядів 4Відтворень
  • ВМЦ. ВАРВАРИ

    Вмц. Варвара (?- бл. 306) народилася у м. Іліополі (Римська імперія, нині Баальбек, Ліван) у знатній еллінській сім'ї. Рано втратила матір. Була дуже вродливою, тому батько Діоскор посадив її у башту. Споглядаючи згори на красу неба і землі, задалася питанням: хто це все сотворив? Осяяна світлом Божественної благодаті, відкрилися їй очі на пізнання Єдиного Бога.

    Діоскор задумав віддати доньку заміж. Вона ж відмовлялася. Зібрався він у далеку дорогу, a доньці дав більше волі, аби та сама захотіла вийти заміж. Варвара здружилася з християнками і почула від них ім'я Ісуса Христа. Дівчина таємно хрестилася і присвятила себе Богові, жила в пості і молитві. Повернувшись, батько побачив переміну у доньці. Дізнавшись, дуже розлютився і хотів усікти її мечем. Але розступилася стіна і донька утекла на гору. Діоскор знайшов у печері доньку і закрив у темниці. Потім віддав у руки ігемона. Спершу умовляннями, потім погрозами той схиляв її до поклоніння ідолам, затим велів роздягти і катувати. У темниці, куди її кинули, опівночі з'явився їй Жених нетлінний і зцілив її рани. Жінка Юліанія виділа це у темничне вікно. Вранці вмц. Варвару нещадно мучили і, бачачи це, Юліанія з натовпу почала викривати мучителів. Її схопили і піддали тортурам. Потім їх оголених водили містом, після чого усікли мечем. Варвару зарубав батько.

    Глибоко вшановує вмц. Варвару український народ: мощі святої як дорогоцінний скарб перебувають у Свято-Володимирському соборі (Київ) від 1961 р.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 4 грудня.
    -----------
    ВМЦ. ВАРВАРИ Вмц. Варвара (?- бл. 306) народилася у м. Іліополі (Римська імперія, нині Баальбек, Ліван) у знатній еллінській сім'ї. Рано втратила матір. Була дуже вродливою, тому батько Діоскор посадив її у башту. Споглядаючи згори на красу неба і землі, задалася питанням: хто це все сотворив? Осяяна світлом Божественної благодаті, відкрилися їй очі на пізнання Єдиного Бога. Діоскор задумав віддати доньку заміж. Вона ж відмовлялася. Зібрався він у далеку дорогу, a доньці дав більше волі, аби та сама захотіла вийти заміж. Варвара здружилася з християнками і почула від них ім'я Ісуса Христа. Дівчина таємно хрестилася і присвятила себе Богові, жила в пості і молитві. Повернувшись, батько побачив переміну у доньці. Дізнавшись, дуже розлютився і хотів усікти її мечем. Але розступилася стіна і донька утекла на гору. Діоскор знайшов у печері доньку і закрив у темниці. Потім віддав у руки ігемона. Спершу умовляннями, потім погрозами той схиляв її до поклоніння ідолам, затим велів роздягти і катувати. У темниці, куди її кинули, опівночі з'явився їй Жених нетлінний і зцілив її рани. Жінка Юліанія виділа це у темничне вікно. Вранці вмц. Варвару нещадно мучили і, бачачи це, Юліанія з натовпу почала викривати мучителів. Її схопили і піддали тортурам. Потім їх оголених водили містом, після чого усікли мечем. Варвару зарубав батько. Глибоко вшановує вмц. Варвару український народ: мощі святої як дорогоцінний скарб перебувають у Свято-Володимирському соборі (Київ) від 1961 р. З відривного календаря "З вірою в душі" за 4 грудня. -----------
    234переглядів
  • ВМЦ. ВАРВАРИ

    Вмц. Варвара (?- бл. 306) народилася у м. Іліополі (Римська імперія, нині Баальбек, Ліван) у знатній еллінській сім'ї. Рано втратила матір. Була дуже вродливою, тому батько Діоскор посадив її у башту. Споглядаючи згори на красу неба і землі, задалася питанням: хто це все сотворив? Осяяна світлом Божественної благодаті, відкрилися їй очі на пізнання Єдиного Бога.

    Діоскор задумав віддати доньку заміж. Вона ж відмовлялася. Зібрався він у далеку дорогу, a доньці дав більше волі, аби та сама захотіла вийти заміж. Варвара здружилася з християнками і почула від них ім'я Ісуса Христа. Дівчина таємно хрестилася і присвятила себе Богові, жила в пості і молитві. Повернувшись, батько побачив переміну у доньці. Дізнавшись, дуже розлютився і хотів усікти її мечем. Але розступилася стіна і донька утекла на гору. Діоскор знайшов у печері доньку і закрив у темниці. Потім віддав у руки ігемона. Спершу умовляннями, потім погрозами той схиляв її до поклоніння ідолам, затим велів роздягти і катувати. У темниці, куди її кинули, опівночі з'явився їй Жених нетлінний і зцілив її рани. Жінка Юліанія виділа це у темничне вікно. Вранці вмц. Варвару нещадно мучили і, бачачи це, Юліанія з натовпу почала викривати мучителів. Її схопили і піддали тортурам. Потім їх оголених водили містом, після чого усікли мечем. Варвару зарубав батько.

    Глибоко вшановує вмц. Варвару український народ: мощі святої як дорогоцінний скарб перебувають у Свято-Володимирському соборі (Київ) від 1961 р.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 4 грудня.
    -----------
    ВМЦ. ВАРВАРИ Вмц. Варвара (?- бл. 306) народилася у м. Іліополі (Римська імперія, нині Баальбек, Ліван) у знатній еллінській сім'ї. Рано втратила матір. Була дуже вродливою, тому батько Діоскор посадив її у башту. Споглядаючи згори на красу неба і землі, задалася питанням: хто це все сотворив? Осяяна світлом Божественної благодаті, відкрилися їй очі на пізнання Єдиного Бога. Діоскор задумав віддати доньку заміж. Вона ж відмовлялася. Зібрався він у далеку дорогу, a доньці дав більше волі, аби та сама захотіла вийти заміж. Варвара здружилася з християнками і почула від них ім'я Ісуса Христа. Дівчина таємно хрестилася і присвятила себе Богові, жила в пості і молитві. Повернувшись, батько побачив переміну у доньці. Дізнавшись, дуже розлютився і хотів усікти її мечем. Але розступилася стіна і донька утекла на гору. Діоскор знайшов у печері доньку і закрив у темниці. Потім віддав у руки ігемона. Спершу умовляннями, потім погрозами той схиляв її до поклоніння ідолам, затим велів роздягти і катувати. У темниці, куди її кинули, опівночі з'явився їй Жених нетлінний і зцілив її рани. Жінка Юліанія виділа це у темничне вікно. Вранці вмц. Варвару нещадно мучили і, бачачи це, Юліанія з натовпу почала викривати мучителів. Її схопили і піддали тортурам. Потім їх оголених водили містом, після чого усікли мечем. Варвару зарубав батько. Глибоко вшановує вмц. Варвару український народ: мощі святої як дорогоцінний скарб перебувають у Свято-Володимирському соборі (Київ) від 1961 р. З відривного календаря "З вірою в душі" за 4 грудня. -----------
    Like
    1
    197переглядів
  • У Києві чоловік, якому нещодавно заборонили керувати авто, на смерть збив 13-річну дівчинку

    Увечері 28 листопада 23-річний водій Tesla Model 3 їхав у бік Оболоні та не надав перевагу пішоходам на нерегульованому переході. У цей момент дорогу переходила дівчина-підліток разом із 15-річним хлопцем. Від отриманих травм вона загинула на місці, тоді як хлопець не постраждав.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    У Києві чоловік, якому нещодавно заборонили керувати авто, на смерть збив 13-річну дівчинку Увечері 28 листопада 23-річний водій Tesla Model 3 їхав у бік Оболоні та не надав перевагу пішоходам на нерегульованому переході. У цей момент дорогу переходила дівчина-підліток разом із 15-річним хлопцем. Від отриманих травм вона загинула на місці, тоді як хлопець не постраждав. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    102переглядів
  • 🛣️ В Україні з’явиться перша платна дорога.

    Першою хочуть зробити ділянку від Ковеля до пункту пропуску Ягодин–Дорогуськ на кордоні з Польщею. Її планують відремонтувати і розширити до чотирисмугової.

    Платні автошляхи — одна з вимог ЄС для модернізації інфраструктури.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🛣️ В Україні з’явиться перша платна дорога. Першою хочуть зробити ділянку від Ковеля до пункту пропуску Ягодин–Дорогуськ на кордоні з Польщею. Її планують відремонтувати і розширити до чотирисмугової. Платні автошляхи — одна з вимог ЄС для модернізації інфраструктури. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    98переглядів
  • #історія #особистості
    🌾 Батько української прози: Два обличчя Григорія Квітки-Основ'яненка (1778) 📜
    Сьогодні ми згадуємо Григорія Федоровича Квітку-Основ'яненка, людину, яка не просто писала, а фактично створила українську художню прозу. Народившись 29 листопада 1778 року у слободі Основа під Харковом (звідки й походить його псевдонім), він успадкував старовинне козацьке прізвище і, що важливіше, прагнення до національного самовираження.

    Легітимізація "мужицької мови" 🗣️

    На початку XIX століття українська мова в літературі вважалася придатною лише для бурлеску, віршування або фарсів. Квітка-Основ’яненко кинув виклик цьому стереотипу. Його мета була амбітною: довести, що українською можна писати не лише про смішне, а й про «ніжне та зворушливе».
    Це прагнення він реалізував у повісті «Маруся». Це була перша повноцінна сентиментальна повість українською мовою, де ідеалізовано зображувалися селянські звичаї та побут. Хоча сучасна критика іноді дорікає «Марусі» за надмірну ідеалізацію, її значення для історії літератури неможливо переоцінити: вона легітимізувала українську мову як повноцінну мову прози в очах інтелігенції, включаючи навіть такого критика, як Віссаріон Бєлінський.

    Від сентименталізму до гострої сатири 🧙‍♀️

    Однак Квітка був не лише майстром сльози та ідеалізації. Його талант мав і протилежне, набагато гостріше, обличчя — сатиричне. Найяскравішим прикладом є «Конотопська відьма» (1833), твір, який на рівні з «Енеїдою» Котляревського став еталоном українського гумору.
    У цій повісті Квітка блискуче поєднує народний гумор, демонологію та гостру сатиру на:
    * Бюрократію: безглузді й хабарницькі чиновники (сотник Забрьоха).
    * Невігластво: віра в забобони та легкість, з якою маніпулюють людьми.
    * Церковний фанатизм: гротескні образи дяків та писарів.

    Громадський діяч і меценат 🎭

    Квітка-Основ'яненко був не лише письменником, але й активним громадським діячем Харкова: директором театру, одним із засновників Харківського університету (хоча навчання там не завершив) та благодійником. Його літературна праця була частиною ширшої мети — утвердження української культури та ідентичності.
    Саме ця подвійність — здатність зворушувати та висміювати, ідеалізувати та критикувати — робить Григорія Квітку-Основ'яненка однією з найвпливовіших фігур українського Відродження, яка проклала дорогу для поколінь наступних прозаїків.
    #історія #особистості 🌾 Батько української прози: Два обличчя Григорія Квітки-Основ'яненка (1778) 📜 Сьогодні ми згадуємо Григорія Федоровича Квітку-Основ'яненка, людину, яка не просто писала, а фактично створила українську художню прозу. Народившись 29 листопада 1778 року у слободі Основа під Харковом (звідки й походить його псевдонім), він успадкував старовинне козацьке прізвище і, що важливіше, прагнення до національного самовираження. Легітимізація "мужицької мови" 🗣️ На початку XIX століття українська мова в літературі вважалася придатною лише для бурлеску, віршування або фарсів. Квітка-Основ’яненко кинув виклик цьому стереотипу. Його мета була амбітною: довести, що українською можна писати не лише про смішне, а й про «ніжне та зворушливе». Це прагнення він реалізував у повісті «Маруся». Це була перша повноцінна сентиментальна повість українською мовою, де ідеалізовано зображувалися селянські звичаї та побут. Хоча сучасна критика іноді дорікає «Марусі» за надмірну ідеалізацію, її значення для історії літератури неможливо переоцінити: вона легітимізувала українську мову як повноцінну мову прози в очах інтелігенції, включаючи навіть такого критика, як Віссаріон Бєлінський. Від сентименталізму до гострої сатири 🧙‍♀️ Однак Квітка був не лише майстром сльози та ідеалізації. Його талант мав і протилежне, набагато гостріше, обличчя — сатиричне. Найяскравішим прикладом є «Конотопська відьма» (1833), твір, який на рівні з «Енеїдою» Котляревського став еталоном українського гумору. У цій повісті Квітка блискуче поєднує народний гумор, демонологію та гостру сатиру на: * Бюрократію: безглузді й хабарницькі чиновники (сотник Забрьоха). * Невігластво: віра в забобони та легкість, з якою маніпулюють людьми. * Церковний фанатизм: гротескні образи дяків та писарів. Громадський діяч і меценат 🎭 Квітка-Основ'яненко був не лише письменником, але й активним громадським діячем Харкова: директором театру, одним із засновників Харківського університету (хоча навчання там не завершив) та благодійником. Його літературна праця була частиною ширшої мети — утвердження української культури та ідентичності. Саме ця подвійність — здатність зворушувати та висміювати, ідеалізувати та критикувати — робить Григорія Квітку-Основ'яненка однією з найвпливовіших фігур українського Відродження, яка проклала дорогу для поколінь наступних прозаїків.
    Like
    1
    301переглядів
Більше результатів