Дональд Трамп знову демонструє своє гниле нутро - говорити одне, думати інше, а робити взагалі третє.
План дій Трампа такий. Етап перший: вийти на трибуну, зробити серйозне обличчя і видати базу про "потужну підтримку України", важливість ППО та порятунок життів. Етап другий, фінальний: заблокувати 300 ракет-перехоплювачів до Patriot. Де логіка? Мабуть, десь загубилася. Втім, у Трампа логіки ніколи і не було.Маємо новий вид політичного спорту - перевзування на швидкість. Спочатку ти "головний захисник демократії", а наступного дня залишаєш українські міста без захисту від нічних прильотів. Така поведінка більше нагадує підліткові капризи, аніж рішення лідера супердержави.
Тільки от Кремлю дії Трампа до вподоби. Для них такі "гойдалки" - це пряме зелене світло: "Продовжуйте вбивати українців, у нас тут чергова зміна настрою". Немає слів писати про цього американського боягуза.
Україна не просить чужих армій. Просять банальні залізяки, щоб збивати те, що летить на голови цивільних. Але, схоже, для декого тримати слово - це надто складне завдання. Якщо твої дії суперечать твоїм же заявам уже через добу, то це не велике лідерство. Це просто хаос в голові одного старого діда, за який українці, на жаль, змушені платити власними життями. Ганьба Трампу!

Отакоʼї?
Сьогодні - День безпородного собаки?:)

Й в мене ж є такий!:)
Така!:)
Собака Цуцилія!:)

Вчора ций собака Цуцилія добру годину нервово чергувала біля паркану!:)
За який донечка моя вкинула таку ж безпородну кішку Онуку нашу Снігуроньку, в комплекті з впольованим нею мишом!:)

Якого вона притягла в наш санвузол!:)
Живого!:)
Й який намагався втекти, коли я гарячково хапалася за телефон!:)))

А Цуцилія наша майстерно віджимає в котів їхню здобич!:)))

Сьогодні зранку на тому ж «їдальному» килимку в санвузлі прибирала купку пір’ячка!:)
Хто саму пташку захомʼячив, гадки не маю!:)
Або Онука наша Снігуронька?:)
Або Цуцилія?:)

Spotify додав до мобільного застосунку режим для бігу для передплатників Premium. Функція добирає музику відповідно до темпу, етапів тренування та вподобань користувача. Режим підтримує різні сценарії тренувань і голосові підказки англійською мовою. Наразі оновлення доступне на iOS у семи країнах. https://channeltech.space/services/spotify-running-mode/

Я знаю точно, ми впораємося!
🌸 Якщо будемо триматися разом, один за одного, ми все подолаємо. Якщо не будемо огризатися, колотися, не будемо закриватися, брехати, а довіримося одне одному.
🌸 Бувають різні ситуації, зокрема, коли руки опускаються, коли навіть сльози зникають під тягарем біди, але разом, ми зможемо це пережити і зберегти своє кохання! Я вірю! І ти повір!

Федерація гандболу України публікує відкрите звернення до Президента Міжнародної Федерації гандболу Хассана Мустафи щодо рішення IHF про скасування заборони на участь російських та білоруських команд, офіційних осіб і суддів у заходах та діяльності IHFПрезиденте Хассане Мустафо,За останні п’ять років ми не отримали від IHF жодної реальної допомоги. Ані Ви, ані жоден інший представник IHF не відвідали Україну останнім часом.Ані Ви, ані жоден інший представник IHF не відвідали Україну за останні п'ять років. Ви просто не маєте власного уявлення і жодного розуміння того, що насправді відбувається в нашій країні. Рішення такої ваги, як щойно прийняте, не повинні ухвалюватися без реального ознайомлення з дійсністю на місці.Підтверджуємо отримання Вашого листа від 15 липня 2026 року щодо рішень Ради IHF від 3 липня 2026 року та 12 липня 2026 року про скасування заборони, введеної 4 березня 2022 року, на участь російських та білоруських команд, офіційних осіб і суддів у заходах та діяльності IHF.Федерація гандболу України сприймає ці рішення вкрай негативно і з глибоким жалем.1. Війна триває — для українського гандболу сьогодні йдеться про виживання, а не про нормалізацію.IHF несе глобальну відповідальність за наш вид спорту. Поки в Базелі приймають рішення про реінтеграцію держави-агресора, український гандбол щодня бореться за елементарне виживання. Численні наші спортивні споруди та тренувальні центри зруйновані або пошкоджені внаслідок російських атак.Значна частина наших молодих гравчинь і гравців нині проживає за кордоном, оскільки впорядкований тренувальний і змагальний процес в Україні у багатьох місцях більше неможливий. Кілька українських гандболістів загинули на фронті — вони ніколи більше не зіграють у гру, яку IHF нині нормалізує з державою-агресором.Ми просимо IHF серйозно замислитися над таким питанням: як ми поясненимо родинам наших загиблих гандболістів, що російські гравці знову можуть виходити на міжнародний майданчик, тоді як їхні сини, чоловіки та батьки ніколи більше не зіграють жодного матчу? І як ми поясненимо це тим нашим гравцям, які сьогодні перебувають не на гандбольному майданчику, а на фронті, борючись за саме існування своєї країни? На ці питання неможливо відповісти, посилаючись на антидопінгові правила чи рекомендації МОК.Солідарність з Україною, висловлена у Вашому листі, та засудження війни важливі для нас і сприймаються з вдячністю. Проте ми змушені зазначити — з усією повагою, але й з усією прямотою — що ця солідарність не відображена у щойно прийнятих рішеннях. Повна спортивна реінтеграція держави-агресора, поки наша країна, наші спортивні споруди та наші спортсмени залишаються мішенню війни, несумісна із заявленими цінностями IHF — повагою, солідарністю та чесною грою.Уже майже п'ять років усі наші національні збірні змушені проводити абсолютно всі міжнародні матчі за кордоном. За цей час не відбулося жодного домашнього матчу. Це величезне спортивне, організаційне та фінансове навантаження для нашої федерації, яке багатьом іншим федераціям-членам IHF важко навіть уявити. У Вашому листі неодноразово згадується про «підтримку і співпрацю всіх зацікавлених сторін IHF» та про те, що IHF залишається відданою своєму «багаторічному зобов'язанню перед Федерацією гандболу України». Ми запитуємо себе — і запитуємо IHF — конкретно: яка підтримка мається на увазі?Які конкретні заходи вжила IHF за останні п'ять років або планує вжити, щоб допомогти нам впоратися з цією винятковою ситуацією? Самі лише слова солідарності не проведуть національну збірну крізь п'ять років без права домашнього матчу.І доти, доки серед нас в Україні живуть олімпійські чемпіонки та дворазові олімпійські чемпіонки з гандболу, ми боротимемося за повагу і визнання.Особливо пишаємося тим, що велика Зінаїда Турчина, яка 17 травня 2026 року відсвяткувала своє 80-річчя, вважається однією з найвидатніших гандболісток XX століття. Український гандбол подарував світові чемпіонів задовго до того, як хтось приймав рішення про його реінтеграцію чи виключення — і він залишиться жити й після цієї війни. Просимо IHF не втрачати з поля зору цю історію та цю гордість, ухвалюючи свої рішення.2. Відсутність консультацій.Ми висловлюємо жаль з приводу того, що з Федерацією гандболу України заздалегідь не проконсультувалися щодо цих далекосяжних рішень. Як Національна федерація, чиї інтереси це зачіпає безпосередньо, ми маємо законне право брати участь у розробці процесу реінтеграції. Просимо IHF надалі завчасно залучати нас до ухвалення подібних рішень.3. Відкриті питання щодо практичної реалізації.Просимо надати роз'яснення щодо таких питань:– Яким чином планується гарантувати, що російські та білоруські команди й офіційні особи не матимуть структурних або фінансових зв'язків із державними чи військовими установами своїх країн, особливо зважаючи на чітко задокументовану інтеграцію російського спорту в державну систему?– Як планується запобігати ситуаціям, коли українські команди чи клуби будуть змушені грати у прямих матчах проти російських або білоруських команд у межах змагань IHF як під час війни, так і після її завершення?– Які механізми передбачає IHF для оперативного скасування прийнятих рішень у разі подальшої ескалації чи нових воєнних злочинів?4. Висновок.Федерація гандболу України шанобливо закликає IHF переглянути свої рішення від 3 та 12 липня 2026 року або, щонайменше, призупинити їх дію до припинення бойових дій. Водночас просимо IHF підкріпити свої неодноразові обіцянки підтримки конкретними, перевірюваними заходами — чи то у формі фінансової допомоги, організаційної підтримки при проведенні міжнародних матчів, чи то цільових програм для наших молодих гравчинь і гравців, які проживають за кордоном. Підтверджуємо свою готовність до конструктивного діалогу з IHF і залишаємося відкритими до переговорів у будь-який час.З повагою,Андрій МельникПрезидент Федерації гандболу УкраїниОлександр ГладунГенеральний секретар Федерації гандболу України

В Україні оновили правила для ВПО: що зміниться у серпні #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новиниhttps://brovaryregion.in.ua/?p=50078

Рада ВПО ініціювала запровадження Дня стійкості внутрішньо переміщених осіб в Україні#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=50069

Instagram запустив функцію Replace Audio для вже опублікованих дописів і каруселей. Користувачі можуть змінювати музику без втрати вподобань, коментарів, поширень і охоплення. Нова можливість спрощує оновлення старих публікацій відповідно до нових трендів або музичних уподобань. Оновлення стало частиною курсу Meta на вдосконалення інструментів для авторів контенту. https://channeltech.space/social/instagram-replace-audio/

Іпотеку для ВПО спростили, але з одним нюансом: деталі оновленої "єОселі" #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війниhttps://brovaryregion.in.ua/?p=50005

Якщо маєш паспорт громадянина України - це ще не означає, шо маєш право бути ним...

Від початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року я виїхала з своєю п'ятирічною донькою з Харкова, де проживала все своє життя до березня 2022 року - де народилась, де ходила до школи, отримала дві вищі освіти, уклала шлюб, народила першу дитину...

Пів року ми проживали в Словаччині. Повернулись в Україну, оселились в Ужгороді з донькою та чоловіком. Я не вважала за потрібне для себе оформлювати ВПО, бо не було потреби в виплатах, ми жили в комфортних фінансових умовах, чоловік працював і заробляв.

Згодом - чоловік пішов в ЗСУ, ми з донькою лишились в Ужгороді. Незабаром, я завагітніла другою дитиною. Чоловік, тим часом, отримав УБД. Дитина народилась в січні 2026 року в Ужгороді.
Виплати "7 тисяч до року" я оформила, проте, жодного разу ще їх не отримала. Звернулась до ПФУ, там сказали, що я не можу їх отримувати через те, що не маю прописки в Ужгороді або ВПО або довідки від ОСББ, де зазначена моя фактична адреса.

Дізнаюсь, що діти ВПО отримують зараз 3000 грн на місяць і розумію, що мені потрібно саме ВПО, бо фінансова ситуація в моїй сім'ї змінилась 1,5 роки тому і, до того ж, пів року тому нам стало ще складніше, адже маємо новонароджену дитину.

Я ФОП, але моя студія пісочної анімації в Ужгороді давно не приносить мені бажаних доходів, в період моєї вагітності та служби чоловіка на сході - я не мала змоги вкладати в рекламу студії, я збирала на потреби підрозділу та намагалась покрити базові потреби і медичні послуги для себе і дитини. Активність в студії просіла... А зараз влітку - студія не працює.

То виходить, що я можу отримати 3000 на одну дитину + 3000 на другу і + 7000 на новонародженого. 13 тисяч, які недоотримують мої діти щомісяця. А я цього зараз дуже потребую.

Йду в ЦНАП - дивляться документи і кажуть: "Ви не маєте харківської прописки на момент початку повномасштабного вторгнення, тому маєте надати докази про те, що перебували в Харкові на момент початку обставин, за яких ви були переміщені" (я була виписана в 2021 році та не прописалася ніде). Добре, кажу, які докази мають бути? Оператор ЦНАПУ починає перераховувати: можливо ви працювали офіційно? - ні
Можливо навчались? - я отримала всі свої дипломи в 2016 році.
Дитина ходила в садок? - я не працювала, дитина не відвідувала садок. До того ж, це був ковід...
Ви маєте нерухомість в Харкові? - ні, не маю.
Каже, йдіть у департамент соціальної політики та питайте там.

Прийшла, до мене всі ті самі питання, але до них ще: а чому ви не зробили статус ВПО раніше, якщо ви тут з вересня 2022? - тому що мені були не потрібні виплати.
Error.
Після цього на всі мої відповіді зчитувалась повна недовіра.
Ви маєте зафіксовані звернення до лікаря напередодні війни? - ... Не маю.
А дитина? - Ні ...
Маєте водійське посвідчення? - Ні.
Можливо маєте медичну карту дитини, з Харкова? - Маю!
Ви маєте стару декларацію з лікарем, яка була дійсна в Харкові на 24 лютого 2022 року? - маю! Треба роздрукувати.

Я пішла з ЦНАПУ, дома на ноуті зайшла в особистий кабінет, викачала ту декларацію, вона була укладена в 2018 році та діяла аж до 2025, коли завагітніла другою дитиною та оформила нову декларацію в Ужгороді.
Знайшла медичну карту дитини, де було зазначене останнє перед війною звернення у 2021 році.

Наступного дня повертаюсь в департамент.
Переглядаючи мої документи в департаменті пані видає:
На вашій декларації нема дати закінчення дії! - Певно, її дія припинилась тоді, коли була відкрита нова декларація у 2025, - кажу я.
Пані продовжує: - Це не є підставою нам вірити вам, що ви обслуговувались в Харкові, адже декларація відкрита аж в 2018 році. Нам це нічого не дає. Це не причина надавати вам статус ВПО.

Які я ще можу надати докази? - питаю.
Всі з Харкова надали докази, в ви не можете? Ви ж не перша без реєстрації! До нас навіть з Салтівки приходили і надавали документи! А ви чомусь не можете! За законом ви не маєте права на ВПО. - емоційно відповідає пані.
Можливо ви можете взяти в Харкові в ОСББ довідку, що ви проживали у сестри? Батьків? ... Для цього достатньо 2 сусіда-свідка. - продовжує вона, змінивши тон.
Ви думаєте, я поїду в Харків з двома дітьми, щоб це робити? Я не для цього вже 4,5 роки відсиджуюсь в більш безпечних місцях. І де там два сусіда? Мої сусіди виїхали, померли, продали квартири. Був прильот в 20 метрах від будинку...
- Ви ж, мабудь, щось купляли в Харкові, як почалась війна? То є зафіксований рух по карті? - каже пані.
- Коли саме мають бути покупки? - перепитую я.
- Ну як війна почалась! Продукти купляли?
Дійсно.... Термінали, мабудь, працювали... Мабудь, електроенергія була... Калюжі під холодильниками в АТБ і перелякані касири записували в блокнот проданий останній товар за готівку з майже пустих полиць. Хліб просто роздавали брудними руками на вулиці люди людям. Які, нахрєн, термінали.
Я розумію, що це в Ужгороді життя 24 лютого кипіло. Хати здавались, продукти куплялись, люди виїжджали за кордон. Вони вирішували нові питання та приймали важливі рішення для свого подальшого життя.
А ми ?... А ми сіли в сирі темні підвали, без зв'язку.
Врешті, домовились, що я надам виписки з банку за період останнього кварталу 2021 та першого 2022, якщо там є Харків, то цього буде достатньо, аби підтвердити, що я все ж там була.

Наступного дня друкую більше 20 сторінок виписки з Приватбанку, за весь термін всі платежі проведені в Харкові, не враховуючи інтернет покупок. Останній платіж в супермаркеті Харкова там проведений 9 лютого 2022 року. 14 днів до війни.

Приходжу в департамент - кажуть, добре, йдіть оформлюйте в ЦНАП.
Приходжу в ЦНАП. Операторка каже, мовляв, ви ж виписані з Харкова. Я їй все з початку ... Ось у мене є: декларація, медична карта дитини, ось виписки з банку за період... Ось розрахунки в лютому. Жіночка з чорними не симетричними стрілками по пів сантиметра на повіках і випаленим кучерявим волоссям томно піднімає очі і каже: "Ну так шо? Це не документи. Це якісь роздруківки. І ну от шо? Лютий 2022. Має бути на початок війни, хоча б."
Як би я не втомилась взагалі від цього треша - я терпляче пояснюю, що в департаменті дозволили... І тут виявляється, що вони не підпорядковуються департаменту і "якщо департамент дозволяє, хай і видає".
Нащо ви мене туди посилали? - Питання без відповіді.

Тут мені запросили якусь керівницю, яка грамотною мовою почала мені розповідати, чому я не маю право на ВПО і додає: "...Розумієте, я вчора була в Будапешті. Купляла там їжу. Розумієте, до чого я? Це ж не означає, що я там живу." ... Дуууууже влучний приклад. Придумала - молодець. Прям одне й те саме.
Підходить інша операторка і вставляє свої п'ять копійок: "... У мене з чоловіком спільна картка... Обоє користуємось. Щоб розраховуватись в Харкові там не обов'язково бути. "

Що ви пропонуєте мені робити? - питаю я.
Відповають: "Подумати ще, як ви можете довести свою присутність в Харкові на початок війни"

До цього всього ще додали, що я мала би бути законослухняною громадянкою і оформити статус, тільки-но приїхала в Ужгород. Я повторила, що не потребувала виплат. На що мені сказали, що я могла відмовитись від них, проте, ВПО мусила оформити... У нас, хіба, обов'язковим є оформлення довідки ВПО?
Я попросила написати відмову мені в наданні статусу ВПО, раз вони діють за законом, як вони кажуть, то напишіть відмову. За яким законом, за якою постановою ви не надаєте мені статус. Я піду до юриста, суду...
Відмовились будь-що писати, що є очікувано. Натомість, в департаменті взяли мої документи на сканування з метою відправити їх в міністерство соціальної політики... Мовляв, допоможемо, чим зможемо... 😑😑😑

Я дуже сумніваюся, що кудись ті документи будуть відправлятися.
Я спитала, чи можу я з документами батька оформити впо на дітей - відповідь ні, бо не він в декреті, щоб отримувати "7 тисяч до року", на старшу дитину може, проте, особисто. А він військовий...

Я склала свої папери і пішла....
Думки розривали мою голову.
Вони мені багато разів повторили, що діють за законом, за постановою... А в тій постанові 509, п.4 - написано чорним по білому, що достатньо мати діючу декларацію з лікарем на момент початку війни.
То що в мене не так?...
А якщо людина прописана в Харкові, то вона не могла там не перебувати на початок повномаштабної? ... Чому не треба доводити, що вони жили за тими адресами... Сусіди, свідки, все таке... ? Не треба? Чому?
Чому, взагалі, вони розмовляють зі мною, як з брехачкою?
Я не зупинюсь і мої діти мусять отримати свої 13000 на місяць.

І основна думка: якщо в цій країні я з паспортом громадянина України і мої діти, народжені в Харкові і Ужгороді - бомжі, діти не можуть отримати грощі, на які мають законне право - за яку країну служить мій чоловік?